Рішення

від 12.03.2019 по справі 1440/2392/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 березня 2019 р. № 1440/2392/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Гуриг-Сервіс", вул. Дачна, 15, Миколаїв, 54040 до за участю: представника позивача: Кузьмінних І.М. представників відповідача: Долина Ю.О., Чернова О.В. Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, Миколаїв, 54003 провизнання протиправною та скасування постанови від 03.09.2018 № МК1209/434/АВ/П/ТД-ФС,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ виробничо-комерційна фірма Гуриг-Сервіс звернулась до адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці в Миколаївській області з вимогами визнати протиправними та скасувати постанову відповідача №МК1209/434/АВ/П/ТД-ФС від 03.09.2018 про накладення уповноваженими посадовими особами штрафу в розмірі 11727450 гривень.

Свої позовні вимоги ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс обґрунтував тим, що прийнята відповідачем постанова не відповідає вимогам Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 Деякі питання реалізації статті 259 КЗпП України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування , Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Конституції України. По-перше, має місце порушення процедурних питань при проведенні інспекційного відвідування. Так, в порушення пункту 4 Порядку №295 інспектори здійснили інспекційне відвідування використовуючи форми службового посвідчення інспектора праці, акта, що не затверджені Міністерством соціальної політики України та не оприлюднені на офіційному веб-сайті Держпраці. Підпунктом 2 пункту 14 Порядку №285 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі, якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягає інспектуванню. По-друге, в порушення ч.3 ст.6 Закону представникам підприємства не було надано для ознайомлення підставу інспекційного відвідування, яка зазначена в направленні №529 від 09.08.2018. Відповідно до ч.4 ст.2 Закону державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення здійснюється у встановленому Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог ст.1 ст.3, ст.5, ст.6 та інше. Частиною 1, 2 ст.7 Закону передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформлюється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я по-батькові і засвідчується печаткою. Направлення на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання №529 від 09.08.2018 оформлене на підставі наказу №237 від 09.08.2018. Відповідно до ч.3 ст.7 Закону №877 у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначається підстава для здійснення заходу. В направленні на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання №529 від 09.08.2018, яке оформлено на підставі наказу №237 від 09.08.2018, підставою для проведення інспекційного відвідування зазначено наказ 237 від 09.08.2018, який і є документом організації проведення заходу контролю. Відповідно до п.5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться у разі наявності підстав, передбачених цим пунктом Порядку. У цьому випадку, жодної із перелічених у пункті 5 Порядку, підстав для видання наказу про проведення перевірки від 09.08.2018 немає, а тому наказ є незаконним та протиправним. Також вбачається, що проведене інспекційне відвідування здійснено у порушення вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , зокрема, жодної інформації про позапланову перевірку ТОВ не отримувало та цією ж статтею Закону заборонено проведення позапланових заходів з перевірок. По суті порушень, відображених в акті та пізніше в постанові, слід зазначити що при проведенні перевірки не надано ніякої оцінки наявним на ТОВ договорам про співпрацю з фізичними особами-підприємцями щодо організації перевезення пасажирів і багажу автомобільним транспортом. Інспекторам пояснювалось, що на час проведення перевірки було укладено 32 договори з фізичними особами-підприємцями, що мають власні транспортні засоби та використовують працю самостійно залучених до роботи працівників (водіїв), які не є працівниками ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс . Посилання в акті на наявність витягу з Журналів реєстрації безпеки руху, витягу з Журналу щодо проходження водіями медичного огляду та технічного стану автотранспортних засобів, подорожніх листів, табелів робочого часу маршрутів, ніяк не свідчить про те, що водії маршрутів працюють на ТВО без укладення відповідних договорів. В даному випадку мова йде про укладення з приватними підприємцями цивільно-правових угод, а ніяк не про укладання трудових договорів. Висновок про облік виконуваної водіями роботи в сенсі трудових відносин є помилковим, бо з боку ТОВ (тобто Орендаря) у відповідності з договорами про співпрацю з нашого боку: здійснення перевірки технічного стану та затвердження порядку експлуатації транспортного засобу забезпечення щоденного (перед виїздом на лінію) контролю транспортного засобу, забезпечення медичного контролю за станом здоров'я екіпажу, проведення відповідних інструктажів екіпажу тощо. Тому ведення перерахованих в акті перевірки, та відповідно, у постанові документів направлено на забезпечення товариством основної цілі його діяльності - контролю за своєчасністю виїзду на маршрут орендованої машини, надання якісних послу з перевезення населення (зокрема дотримання графіків руху та ін.), та невиконання цих умов орендодавцями надає право на розірвання договорів про співпрацю, а ніяк не, наприклад притягнення водіїв до дисциплінарної відповідальності, що підтверджує пояснення в тій частині, що відносини товариства з водіями є цивільно-правовими, а не трудовими. Крім того, відповідно до норм ч.3 ст.64 ГК України, ТОВ самостійно визначає зокрема штатний розпис, відповідно до якого посада диспетчер відсутня на ТОВ. За такого вбачається, що викладені в розділі ІІІ Опис виявлених порушень висновки здійснені з порушенням діючого законодавства України, отримані не від посадових осіб ТОВ та за відсутності достатніх доказів.

Також, позивач додав, що ТОВ як суб'єкт господарювання вправі на власний розсуд організовувати власні статутні завдання, в т.ч. з укладання договорів цивільно-правового характеру з надання будь-яких послуг чи виконання будь-яких робіт. Виникнення, зміна чи припинення відносин між позивачами та фізичними особами, які залучаються ТОВ до виконання певних робіт, перш за все, була зумовлена не примусом, а вільним волевиявленням обох сторін цивільно-правового договору. Між ТОВ ВКФ Гуріг-Сервіс та 32 фізичними особами-підприємцями, власниками транспортних засобів, були укладені цивільно-правові договори (договори про співпрацю), додаткові угоди на виконання робіт, копії яких додаються. Зі змісту вказаних договорів вбачається, що за домовленістю між ТОВ та ФОП підприємств організовує перевезення пасажирів, а приватний підприємець здійснює перевезення пасажирів на власному транспортному засобі. При цьому останній, відповідно до Додаткової угоди, щомісячно вносить оплату підприємству, пов'язану з організацію перевезення пасажирів. Приватний підприємець не підпорядкований правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства, а сам організовує процес виконання робіт і зобов'язаний виконати усі роботи у повній відповідності до технічної документації. Факти виконання відповідних робіт з боку приватного підприємця засвідчується табелем обліку робочого часу міських маршрутів та оглядом лікаря безпосередньо перед відправкою водія на маршрут. Факт оплати за користування організації перевезення пасажирів та багажу бухгалтерськими документами, з яких вбачається щомісячна оплата за користування організацією перевезення. Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами інспекційного відвідування відповідачем встановлено, що фактично ТОВ ВКФ Гуріг-Сервіс як роботодавцем було допущено 105 працівників до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. З наданих суду копій договорів про співпрацю вбачається, що між позивачем та 32 ФОП укладені договори про надання послуг перевезення. Так, наприклад у ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_5 у власності є по 10 транспортних засобів. Для здійснення послуг з перевезення пасажирів ФОП наймають водіїв. ТОВ ВКФ Гуріг-Сервіс не уповноважена перевіряти законність працевлаштування водіїв для здійснення перевезення. Крім того, пунктом 2.2.4 Договору про співпрацю передбачено, що учасники зобов'язані самостійно здійснювати сплати податків до бюджету, пов'язані з оподаткуванням прибутків кожного із учасників договору. У відповідності до норм Цивільного кодексу України діє принцип свободи договору. Згідно зі ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадами цивільного законодавства. Відповідачем не надано доказів наявності законодавчо визначеної заборони позивачу укладати такі договори. На підтвердження виконання сторонами вищезазначених договорів позивачем надано суду відповідні бухгалтерські документи. У статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Доказів наявності у цивільно-правовому договору про співпрацю ознак нікчемних правочинів відповідачем не надано, як і не надано доказів визнання судом даного договору недійсним. У межах даних правовідносин спірним є питання укладання саме цивільно-правових договорів (договорів про співпрацю), їх тлумачення посадовими органами Держпраці. Чинне законодавство України не містить обов'язкових приписів, у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, тому вважаю, що сторони договору вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин, і на свій розсуд вправі визначати вид такого договору. При цьому слід зазначити, що зобов'язати підприємство та фізичну особу-підприємця укласти трудовий договір, коли між ними фактично існують відносини іншого характеру, або ж визнати існуючий між ними договір недійсним не входить до компетенції органів Держпраці. Відповідно до положень ст.18 Закону України Про охорону праці передбачено, що до роботи не допускаються працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці. Згідно ст.1 Закону України Про охорону праці працівник це виключно та особа, яка працює на підприємстві, в організації, установи та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом). Оскільки фізичні особи залучалися ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс до виконання робіт на підставі цивільно-правових, а не трудових договорів чи контрактів, вони відповідно до ст.1 Закону України Про охорону праці не вважалися працівниками, а тому на них не розповсюджувалися положення статей 18 та 21 вказаного Закону.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому свою позицію виклав наступним чином. У Законі Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності зазначено, що спосіб та форми здійснення заходів державного контролю встановлюється виключно законами. Законом у відповідній сфері, а саме, сфері законодавства про працю, який встановлює особливості здійснення нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення є Кодекс законів про працю України. Відповідно до ст.259 Кодексу, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 295 Деякі питання реалізації статті 259 КЗпП України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування . Відповідно до п.2 Порядку 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовими посвідченнями встановленої форми та затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 24.05.2017 №866 Про затвердження форми та опису службового посвідчення інспектора праці та розміщені на офіційному сайті Державної служби України з питань праці. Службові посвідчення інспекторів праці Скуратовської Я.О., Козявки Н.О. та Молочки Н.І. є чинними та інформація про них розміщена на вказаному сайті.

Підстави для проведення інспекційного відвідування зазначені в п.5 вказаного Порядку, де серед інших підстав, також інспекційне відвідування проводиться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятими за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у пунктах 1,2 4-7 цього пункту. Так, до Управління Держпраці у Миколаївської області надійшло доручення Держпраці України від 24.07.2018 та лист управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області. Відповідно до вказаних листів начальником Управління Держпраці у Миколаївській області прийнято рішення провести інспекційне відвідування ТОВ ВКФ Гуріг-Сервіс . Відповідно до цього, Управління Держпраці в Миколаївській області видано наказ від 09.08.2018 №237 Про проведення інспекційних відвідувань , згідно якого в період з 09.08.2018 по 11.08.2018 інспекторами праці Скуратовською Я.О., Козявкою Н.О. та Терешковою Г.О. необхідно провести інспекційне відвідування ТОВ ВКФ Гуріг-Сервіс . Під час проведення інспекційного відвідування, інспекторами праці були виявлені порушення законодавства про працю, які зафіксовані в акті інспекційного відвідування №МК1209/434/АВ від 10.08.2018. За штатним розписом товариства оформлені трудові відносини з 16 працівниками. Проте, згідно з Табелем обліку робочого часу міські маршрути №3, 45, 56, 75 за липень 2018 року , підписаного інженером з транспорту ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс ОСОБА_10 та затвердженого директором Болдусєвим Г.М. від 03.08.2018, у ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс працює 100 найманих працівників з числа персоналу автомобільного транспорту, тобто за посадою водій , облік праці яких здійснюється з урахуванням вимог ст.30 Закону України Про оплату праці . Крі того, ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс з водіями проведено інструктажі з безпеки руху, охорони праці, про що свідчать підписи в останніх в Журналі реєстрації інструктажу з безпеки руху, Журналі реєстрації вступного інструктажу з безпеки руху. Також водії товариства працюють згідно режиму робочого часу та графіків обслуговування автобусних маршрутів, визначених ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс . Перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, що обслуговуються ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс може бути розпочато тільки після проходження водіями відповідних предрейсових оглядів, а саме, предрейсових медичних оглядів водіїв та технічного огляду транспортного засобу. Зокрема, медичний огляд водіїв є підставою для допуску водіїв до роботи відповідно до вимог п.10 Ліцензійних умов. Проходженням водіями ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс предрейсового медичного огляду підтверджується змістом Журналу обліку проходження медичного огляду та технічного стану автотранспортних засобі ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс . Окрім цього, виконання трудових обов'язків водіїв здійснюється згідно графіків обслуговування автобусних маршрутів №3, №45, 56, №7. Вищезазначене також підтверджується поясненнями водіїв, які пояснюють, що працюють водіями саме у ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс . При використання праці найманих працівників на посаді водіїв ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс свідчать разом і іншими і оформлені ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс подорожні листи, які видавалися водіям. Зазначене свідчить про фактичну наявність трудових відносин між ТОВ ВКФ Гуріг-Сервіс , як роботодавцем, та водіями автомобільного транспорту, як найманими працівниками. Водночас, ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс не були оформлені трудові відносини з водіями шляхом укладання трудового договору відповідно до ст.24 КЗпП України, в наслідок чого останні в період липень-серпень 2018 року були допущені до роботи без укладання трудових договорів та відповідного повідомлення про прийняття працівника на роботу до центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В судових засіданнях представники позивача та відповідача підтвердили свої позиції, викладені у процесуальних заявах по суті справи.

02.10.2018 ухвалою суду задоволено клопотання ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс та забезпечено позов шляхом зупинення дії постанови відповідача, що оскаржується, а також зупинення стягнення на підставі цієї постанови.

Суд розглянув справу в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні за участі представників сторін 12.03.2019. В судовому засіданні 12.03.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, повний текст судового рішення підписано 22.03.2019.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс зареєстровано юридичною особою 25.07.2007. Основним видом діяльності товариства є пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення (основний).

ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс є переможцем конкурсів з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутів загального користування, замовником перевезень яких є виконком Миколаївської міської ради. Протягом 2014-2019 роках ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс здійснював пасажирські перевезення у м. Миколаєві на маршрутах автобусних маршрутів №3, №45, №56 та №7.

24.07.2018 головою Державної служби України з питань праці надано окремо доручення начальникам Головних управлінь Держпраці в областях, забезпечити аналіз стану оформлення трудових відносин суб'єктами господарювання всіх форм власності, що здійснюють транспортні пасажирські перевезення, прийняти відповідні рішення відповідно до п.п.3 п.5 Порядку №295 та забезпечити контроль за додержанням законодавства про працю.

07.08.2018 Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області звернулось до відповідача з листом про наявність фактів використання ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс водіїв, допущених до роботи без оформлення трудових відносин.

09.08.2018 Управлінням Держпраці в Миколаївській області видано наказ №237 Про проведення інспекційних відвідувань , яким затверджено перелік суб'єктів господарювання, щодо яких необхідно провести інспекційні відвідування, у тому числі і ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс .

09.08.2018 Управлінням Держпраці в Миколаївській області видано направлення на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання №529, інспекторам праці Скуратовській Я.О., Козявці Н.О. та Молочко Н.І.

В період з 09.08.2018 по 10.08.2018 зазначені інспектори праці провели інспекційне відвідування ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс , під час якого встановили, що в товаристві допущено до роботи 105 осіб, з них 104 на посади водіїв, а 1 на посаду диспетчера, без оформлення трудових відносин.

Під час перевірки зазначені особи надали пояснення про те, що працюють в ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс , отримують зарплату, але не оформлені.

За результатами інспекційного відвідування, інспекторами праці складено Акт №МК1209/434/АВ.

ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс надано заперечення проти Акту, в якому викладена позиція, щодо протиправності перевірки взагалі. Також, товариство зазначило, що не має потреби у посаді диспетчера, і така посада відсутня у штатному розписі. Водії, які обслуговують маршрути товариства є найманими працівниками 32 фізичної особи-підприємця, з якими у товариство укладені договори про спільну діяльність.

03.09.2018 уповноваженою особою управління Держпраці у Миколаївській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №МК1209/434/АВ/П/ТД-ФС, відповідно до якої на ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс накладено штраф у розмірі 11727450 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 26.04.2017 видано постанову №265 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який в свою чергу передбачає проведення інспекційних відвідувань.

Відповідно до п.п.3 п.5 Порядку №265, інспекційні відвідування проводяться: за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Таким чином, оскільки призначенню перевірки передувало окремо доручення голови Держпраці та лист Укртрансбезпеки, у відповідача були всі підстави для призначення інспекційного відвідування позивача.

Крім того, повноваження, права та обов'язки державних інспекторів Держпраці та територіальних державних управлінь визначені, крім загальних законів, конвенціями Міжнародної організації праці (далі - МОП), ратифікованих законами України Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі від 8 вересня 2004 року № 1985-IV та Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві від 8 вересня 2004 року № 1986-IV.

Названі конвенції мають пріоритетне значення, враховуючи те, що статтею 15 Закону України Про міжнародні договори України визначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права; згідно частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства; статтею 8-1 КЗпП України визначено, якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Згідно статті 16 Конвенції № 81 інспекція на підприємствах проводиться так часто і так ретельно, як це потрібно для забезпечення ефективного застосування відповідних законодавчих положень.

Також, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження аргументи відповідача, про відсутність затвердженої форми посвідчення у інспекторів праці.

Відповідно до п.п.8, 9 Порядку, про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 24.05.2017 №866 Про затвердження форми та опису службового посвідчення інспектора праці затверджені відповідні форми службового посвідчення інспектора праці, інформація про які розміщена на офіційному сайті Державної служби України з питань праці.

Щодо самого факту правопорушення, суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У відповідності до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У цьому випадку, під час перевірки встановлено, що 105 фізичних осіб, виконували протягом робочого дня роботу водіїв та диспетчера.

Зокрема це підтверджується наданими ними власноручними поясненнями, в яких вони вказали, що працюють саме у ТОФ ВКФ Гуриг-Сервіс , та отримують там зарплатню.

Також, саме на трудовий характер правовідносин між позивачем та зазначеними особами вказують виявлені під час перевірки документи, а саме табель обліку робочого часу та відповідні інструктажі водіїв.

Суд критично ставиться до наданих позивачем договорів про співробітництво з 32 фізичними особам-підприємцями, як підставою допуску до роботи 105 працівників, виявлених під час інспекційного відвідування інспекторами праці без оформлення трудових відносин з ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс .

По-перше, жодний з цих робітників не вказав під час перевірки, що він є найманим працівником когось з цих 32 ФОПів. Навпаки, всі робітники вказали саме на ТОФ ВКФ Гуриг-Сервіс , як на роботодавця.

По-друге, відповідно до ст.35 Закону України Про автомобільний транспорт перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.34 Закону автомобільний перевізник повинен: забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів. Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов'язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п'ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Відповідно до п.9 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1001 від 02.12.2015 ліцензіат оформлює трудові відносини з персоналом автомобільного транспорту, визначеним пунктами 10, 12-15 цих Ліцензійних умов, шляхом укладання трудового договору відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України.

Тобто, законодавство прямо вимагає, що водії, а також інший персонал безпосередньої пов'язаний з наданням послуг автомобільного транспорту перебував у штаті автомобільного перевізника, та з ними було укладені трудові договори.

По-третє, відповідно до ст.44 Закону автомобільний перевізник - переможець конкурсу повинен самостійно забезпечувати перевезення.

Крім того, відповідно до п.24 ст.7 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності перевезення пасажирів, є таким видом господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню.

У фізичних осіб-підприємців, з якими позивач уклав договори про співробітництво, відсутні ліцензії на пасажирські перевезення. Тобто, вони взагалі не можуть надавати послуги з пасажирських перевезень.

Тобто, законодавство забороняє передачу право перевезення пасажирів на іншим суб'єктам господарювання, а з фізичними особами-підприємцями, які не мають ліцензії на здійснення пасажирських перевезень, такий договір не міг бути укладений.

По-четверте, навіть відповідно до умов договорів з про співробітництво, фізичні особи-підприємці зобов'язанні були б надати позивачу трудові договори з водіями. Але, у позивача будь-які документи щодо працевлаштування водіїв, навіть у ФОПів, з якими у нього укладенні договори про співробітництво відсутні.

Зазначене як раз і вказує на допущення позивачем робітників до роботи без оформлення трудового договору.

Суд вбачає, що у цьому випадку між ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс та фізичними особами-підприємцями, укладено цивільно-правові договори, лише з метою приховати реальні трудові договори з водіями.

Відповідно до ст.235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зокрема у постанові від 04.07.2018 по адміністративній справі №820/1432/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75148848).

Відповідно до ст.265 Кодексу законів про працю України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що інспектори праці правильно кваліфікували дії ТОВ ВКФ Гуриг-Сервіс , як правопорушення, передбачене абзацем 2 частини 2 ст.265 Кодексу. Штрафні санкцій обраховано правильно.

В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ч.6 ст.157 КАС України, у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Гуриг-Сервіс" (вул. Дачна, 15,Миколаїв,54040 35320162) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1,Миколаїв,54003 39787411) відмовити.

2. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 02.10.2018, відповідно до ч. 6 ст. 157 КАС України, зберігають свою дію до набрання законної сили цим рішенням.

3. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 22.03.2019