Рішення

від 26.03.2019 по справі 826/15705/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 березня 2019 року № 826/15705/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства Прівіледж груп доГоловного управління Держпраці у Київській області провизнання протиправним та скасування припису №26-265/1165-805 від 14.11.2017 року, В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство Прівіледж груп (далі також - позивач, ДП Прівіледж груп ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Київській області (далі також - відповідач, ГУ Держпраці у Київській області), в якій просить суд скасувати припис Головного державного інспектора Головного управління Держпраці у Київській області від 14.11.2017 року №26-265/1165-805 про вжиття заходів на виконання вимог ч. 1, 3 ст. 24, 29, ч. 1 ст. 26, ст. 27, ст. 11, ст. 15, ч. 2 ст. 30, ст. 102, ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 117, ст. 83 КЗпП України, ст. 2 Закону України Про колективні договори і угоди , ч. 3 ст. 9 Закону України Про колективні договори і угоди , ч. 1 ст. 19 Закону України Про оплату праці .

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2017 року позовну заяву було залишено без руху та визначено строк для усунення недоліків позовної заяви до 20.12.2017 року

Через канцелярію суду 19.12.2017 року надійшла заява від позивача про усунення недоліків позовної заяви.

З огляду на те, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2018 року прийнято позовну заяву до провадження та ухвалено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу надано термін для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - для надання відповіді на відзив та відповідачу - для подання заперечень на відповідь на відзив.

Відповідно до пояснень в позовній заяві позивач мотивував свої доводи тим, що перевірку відповідачем проведено з порушенням вимог Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів , також деякі документи та обставини по справі інспектором залишено без уваги, а тому припис є незаконним, необґрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву. Посилаючись на те, що під час проведення перевірки було встановлено низку порушень норм трудового законодавства позивачем, про що викладено в приписі, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною восьмою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що на підставі звернення громадянки ОСОБА_1 від 06.10.2017 року № Л-4876 та наказу про проведення інспекційного відвідування від 06.11.2017 року № 2623 відповідачем було проведено перевірку ДП Прівіледж груп на предмет дотримання законодавства про працю, про що складено Припис від 14.11.2017 року № 26-265/1165-805.

Відповідно до вказаного припису, контролюючим органом було встановлено наступне:

ь порушення ч. 1 та ч. 3 статті 24 КЗпП України, встановлено, що в результаті допущення працівника ОСОБА_1 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу у період встановлення випробувального терміну з 01.09.2017 року по 02.01.2917 року ( дата офіційного оформлення) (4 місяці) та період роботи після припинення трудових відносин з ДП Првіледж груп з 03.05.2017 року;

ь порушення ст. 29 КЗпП України - не ознайомлення ОСОБА_1 з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

ь порушення ч. 1 ст. 26 КЗпП України - при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу, підтверджуючих доказів при перевірці не надано;

ь порушення ст. 27 КЗпП України - строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації - шести місяців. Згідно листа ДП Прівіледж груп від 24.07.2017 року № 372/ 07 працівнику ОСОБА_1 встановлено випробувальний термін 4 місяці без укладення трудового договору;

ь порушення ст. 11 КЗпП України та ст. 2 Закону України Про колективні договори і угоди - на підприємстві ДП Прівіледж груп не укладено колективного договору щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. Підтверджуючих документів щодо укладення колективного договору на підприємстві ДП Првіледж груп під час інспекційного відвідування не надано;

ь порушення ст. 15 КЗпП України, де передбачено, що колективні договори підлягають повідомній реєстрації місцевими органами виконавчої влади. Порядок реєстрації колективних договорів визначається Кабінетом Міністрів України та частини одинадцятої ст. 9 Закону України Про колективні договори і угоди , де передбачено, що галузеві (міжгалузеві) і територіальні (обласні та республіканська) угоди підлягають повідомній реєстрації в установленому порядку центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, а колективні договори і територіальні угоди іншого рівня - місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. ДП Прівіледж груп не здійснено реєстрацію колективного договору передбачену чинним законодавством України;

ь порушення статті 30 Закону України Про оплату праці - при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

- загальна сума заробітної плати з розшифровкою та видами виплат;

- розміри і підстави відрахувань із заробітної плати;

- сума заробітної плати, що належить до виплати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Табелів обліку та використання робочого часу ДП Прівіледж груп не надано. Підтверджуючих документів щодо обліку виконуваної працівником роботи підприємством ДП Прівіледж груп , під час інспекційного відвідування, не надано;

ь порушення ст. 102 КЗпП України та ч. 1 ст. 19 Закону України Про оплату праці - згідно бухгалтерських відомостей нарахування заробітної плати здійснювалося з січня місяця по травень 2017 року. Бухгалтерських відомостей щодо підтвердження оплати періоду випробувального терміну, під час інспекційного відвідування не надано;

ь порушення ч. 1 ст. 116 КЗпП України, підприємством не було проведено в день звільнення остаточного розрахунку з працівником ОСОБА_1 та не здійснено виплати всіх належних їй сум, підтверджуючих документів щодо виплати остаточних розрахунків в день звільнення перевіряючому не надано;

ь порушення ч. 1 ст. 117 КЗпП України - не надано докази, підтверджуючі здійснену виплату всіх належних сум, включаючи компенсацію за невикористану щорічну відпустку також не здійснено виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку;

ь порушення ст. 83 КЗпП України, грошова компенсація за всі не використані дні щорічної відпустки при звільненні 03.05.2017 року, працівнику ОСОБА_1 суб'єктом господарювання не здійснювалась, підтверджуючих документів щодо цього під час інспекції не надано.

Позивач не погоджуючись із вказаним Приписом, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим, звернувся із вказаною позовною заявою до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до частин першої - п'ятої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі також - Порядок) державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Відповідно до пп. 1 пункту 5 Порядку інспекційні відвідування проводяться, окрім іншого, і за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Згідно пункту 8 Порядку про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Згідно пункту 10 Порядку тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Відповідно до пункту 14 Порядку під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі:

відсутності службового посвідчення;

якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню;

якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку;

3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису;

4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником;

5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов'язки;

6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;

7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об'єкта відвідування;

8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці;

9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.

Відповідно до пункту 19 вказаного Порядку за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (п. 23 Припису).

Відповідно до пункту 24 Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 листом Про не оформлення працівника та порушення законодавства про працю , поданого на ім'я начальника ТДІ з ПП у м. Києві, 06.10.2017 року, зареєстрованого за номером вхідного Л-4876, в якому остання повідомила про порушення її прав посадовими особами ДП Прівіледж груп , вказавши, що працювала вчителем англійської мови у вищезазначеній школі, що належить цьому підприємству, як найманий працівник за неосновним місцем роботи (без трудової книжки) з 01.09.2016 року по 10.06.2017 року.

Не отримавши заробітну плату за травень-червень 2017 року та не отримавши щорічної основної відпустки за фактично відпрацьований робочий навчальний рік, ОСОБА_1 письмово звернулась до керівника ДП Прівіледж груп з проханням розібратись у цьому питанні.

У липні 2017 року ОСОБА_1 дізналась, що офіційні дані до податкової інспекції про її працевлаштування позивачем подано за січень-квітень 2017 року, а 03.05.2017 року її було звільнено, про що вона, не знаючи, далі продовжувала виконувати свої службові обов'язки.

Листом, отриманим ОСОБА_1 від 24.07.2017 року № 372/07 керівництво позивача повідомило останню, що у зв'язку з неодноразовими порушеннями, а саме, необґрунтована відсутність на робочому місці 27 та 28 лютого, 23 березня, 4-5 квітня 2017 року, було сформовано наказ-розпорядження по звільненню ОСОБА_1 з посади 03.05.2017 року згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України. Також зазначено, що з цим наказом остання ознайомлюватись відмовилась. Позивач зазначив, що вона свідомо продовжувала ходити на роботу, демонструючи свою відповідальність.

Документ про звільнення Директором не відкликався, але роботу ОСОБА_1 було лояльно оцінено та сплачено з власних коштів фінансового директора.

На підставі поданого листа ОСОБА_1 про порушення її законних прав та інтересів, Першим заступником начальника ГУ Держпраці у Київській області Наказом від 06.11.2017 року № 2623 Про проведення інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) , встановлено провести невиїзне інспектування на предмет дотримання вимог законодавства про працю суб'єктом господарювання - ДП Прівіледж Груп (код ЄДРПОУ 38377269) на підставі вказаного звернення.

Відповідно до Направлення на проведення інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) від 06.11.2017 року № 2225, перевірка здійснювалась з 08.11.2017 року по 14.11.2017 року.

Зважаючи на вказані обставини та надані докази до матеріалів справи, суд не приймає до уваги твердження позивача про порушення відповідачем процедури проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю повідомлення об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи про проведення перевірки та відповідно до абзацу другого пункту 8 Порядку, в якому вказано, що про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Слід зазначити, що одним із порушень вказаних в листі ОСОБА_1 і була обставина неофіційного оформлення її на роботу, тому суд вважає доцільним не попередження позивача щодо проведення перевірки.

Також позивач посилається на порушення відповідачем процедури проведення перевірки та складання відповідних документів, згідно з пунктами 19, 20 Порядку.

Так, слід зазначити, що до матеріалів справи надано Акт Перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 26-265/1165 ДП Прівіледж Груп , в якому зазначено, що Директор позивача відмовився від його отримання.

Доказів оскарження вказаного Акту та доказів визнання його в судовому порядку не чинним або таким, що не відповідає законодавству та таким, що засвідчив невірні обставини та факти, до матеріалів вказаної справи не надано, а тому суд приймає зазначену обставину відмови керівника позивача від його одержання, як дію, що мала місце.

Відтак, суд не вбачає порушень, зі сторони відповідача, щодо процедури проведення перевірки та винесення усіх необхідних встановлюючи документів.

Також в підтвердження обставини обізнаності керівника в проведенні перевірки, свідчить наданий до матеріалів справи Лист - роз'яснення щодо здійснення допуску до роботи без офіційного працевлаштування працівника ОСОБА_1 від 14.11.2017 року за підписом позивача, яке було надано відповідачу з іншими документами, про який зазначено в додатках до позовної заяви.

Також позивач посилається на безпідставність зазначення в оскаржуваному Приписі на порушення частин першої, третьої статті 24 КЗпП України та зазначає, що працівника було прийнято на підставі Наказу, а укладення трудового договору не є обов'язковою умовою.

Суд не погоджується із вказаним твердженням та зазначає, що відповідно до статті 24 КЗпП України додержання письмової форми, серед інших, є обов'язковою при укладенні контракту та при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Так як ОСОБА_1 влаштовувалась до позивача на роботу як фізична особа, а до матеріалів справи надано Наказ (Розпорядження) від 03.05.2017 року № 42-к про припинення трудового договору (контракту), суд вважає щодо необхідності укладення такого договору в письмовій формі в даному випадку є обов'язковою вимогою, ураховуючи, що Наказом керівника його припинено .

Про своє порушення позивач самостійно вказує в поясненнях до позовної заяви та зазначає, що письмово не було укладено договір між ним та ОСОБА_1

Щодо посилання позивача на не обґрунтування пунктів 3, 4 та 7 оскаржуваного Припису, суд враховує, що в матеріалах справи міститься копія листа № 372/07, який підписано ОСОБА_3 та засвідчено штампом ДП Прівіледж Груп , відповідно до якого ОСОБА_1 було повідомлено, що початок її діяльності зафіксовано 01.09.2016 року з умовою обов'язкового випробувального терміну 4 місяці.

Доказів підробки даного листа та визнання його підробленим та таким, що не складався та не підписувався ОСОБА_3, в суду відсутні, тому вказаний лист приймається судом до уваги, як доказ по справі.

Також доказом зазначеного є Пояснювальна записка від ОСОБА_4, яку позивач надав до матеріалів справи, з якої вбачається, що ОСОБА_1 до січня 2017 року відвідувала заняття, розміщуючись на останній парті та спостерігаючи за заняттями.

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України Про позашкільну освіту права, обов'язки та соціальні гарантії для педагогічних працівників закладу позашкільної освіти визначаються Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 20 Законом України "Про освіту" (в редакції, яка діяла на час прийняття ОСОБА_1 на роботу), навчальний заклад очолює його керівник (завідуючий, директор, ректор, президент тощо).

Розподіл педагогічного навантаження у позашкільному навчальному закладі здійснюється його керівником і затверджується відповідним органом управління (абз. 8 частина перша статті 22 Закону України Про позашкільну освіту ).

Відповідно до частин першої-другої статті 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців (частина перша статті 27 КЗпП України).

Також слід зазначити, що відповідно до норм Закону України Про позашкільну освіту поняття слухач прирівнюється до учень такого позашкільного навчального закладу, натомість до матеріалів справи позивачем не надано доказів, що в період з 01.09.2016 року по 01.01.2017 року ОСОБА_1 перебувала в статусі слухача (учня ) школи, а не педагога, тобто в матеріалах справи відсутній договір між ОСОБА_1 як в статусі учня ( слухача ) та керівництвом Школи, а тому слід вважати, що ОСОБА_1 приступила до виконання роботи з вересня 2016 року.

Яким чином ОСОБА_1 виконувала свої службові обов'язки (сидівши на задній парті чи проводивши самостійно уроки), судом в межах цього адміністративного спору не досліджується.

Відтак, судом встановлено, що офіційне працевлаштування ОСОБА_1 повинне було відбутися з 01.09.2016 року, як стверджує позивач, з випробувальним терміном, який проходив до 01.01.2017 року, відповідно до Наказу наявного в матеріалах справи, а тому, слід дійти висновку, що ОСОБА_1 мала 4 місяці випробувального терміну, який також не оформлено належним чином і про який не зазначено в Наказі про прийняття останньої на роботу, що також вважається порушенням.

Щодо пункту 2 Припису, а саме порушення статті 29 КЗпП України, позивач в своїх поясненнях зазначає про відмову ОСОБА_1 розписуватись про ознайомлення з правилами внутрішнього розпорядку, проте, слід зазначити, що до матеріалів справи не надано акту, яким було б зафіксовано цю обставину з підписом ОСОБА_1 та свідків, а тому суд вважає, що пункт 2 Припису відповідає вимогам чинного законодавства.

Пунктами 5 та 6 Припису встановлено порушення позивача щодо не укладення колективного договору, вказана обставина досліджена судом та оскільки в матеріалах справи відсутній такий договір з ОСОБА_1, слід дійти висновку, що і повідомна реєстрація не відбувалась.

Також позивачем не надано належних доказів оплати праці ОСОБА_1, починаючи з 01.09.2016 року, чим порушено статті 102 , 116, 117 КЗпП України, статті 19, 30 Закону України Про оплату праці , наслідком чого пункти 7, 8, 9 та 10 Припису є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.

Щодо пункту 11 Припису суд зазначає наступне, відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується данням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Абзацом 2 частини четвертої статті 21 Закону України Про позашкільну освіту встановлено, що педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності надається щорічна основна відпустка тривалістю не менше 42 календарних днів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про відпустки право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство).

Відповідно до частин першої-другої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.

Перевіряючим встановлено, що грошової компенсації за всі не використані дні щорічної відпустки при звільненні ОСОБА_1 03.05.2017 року позивачем не здійснювалось, доказів підтвердження здійснення такої оплати до матеріалів не надано.

Також слід зазначити, що судом в даному спорі не досліджувались причини, підстави та обставини звільнення ОСОБА_1, відтак, Акти про неявку на роботу, копії лікарняних листів судом до уваги не приймається, як докази по справі.

Зважаючи на вказане, судом не встановлено підстав скасування Припису, натомість позивачем до матеріалів справи не надано доказів вжиття заходів щодо виконання усіх вимог, зазначених у вказаному Приписі, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись положеннями статей 3, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства Прівіледж Груп до Головного управління Держпраці у Київській області про скасування припису Головного державного інспектора Головного управління Держпраці у Київській області від 14.11.2017 року №26-265/1165-805 відмовити.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Дочірнє підприємство Прівіледж Груп ,02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7, код ЄДРПОУ 38377269;

Відповідач : Головне управління Держпраці у Київській області, 04060, м. Київ, вул. Вавілових, код ЄДРПОУ 39794214.

Суддя Л.О. Маруліна