Постанова

від 11.07.2006 по справі 18/227

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/227

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

11.07.06 р.                                                                             Справа № 18/227

за позовом: Донецького обласного відділення Фонду соціального захистуінвалідів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовліфтсервіс” м. Маріуполь, Донецької області

про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році в сумі 5755,99 грн.

Суддя господарського суду Донецької області            Овсяннікова О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду за участю

представників сторін:

від позивача:  Вдовін М.М. – дов. від 25.04.2006 року

від відповідача: Варнаков А.В. –дов. від 2.06.2006 року

СУТЬ СПОРУ:

У засіданні суду 11.07.2006 року була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовліфтсервіс” м. Маріуполь, Донецької області про стягнення штрафних  санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році в сумі  5664,00грн. та пені в сумі 91,99грн., а всього 5755,99грн.

У підтвердження заявлених вимог позивач посилається на: розрахунок суми позову, звіт форми № 10-ПІ, лист Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що  відповідно до вимог Положення про робоче місце інваліда на підприємстві було створено 1 робоче місце  прибиральника –інваліда, про що він інформував   Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району м. Маріуполя, Маріупольський центр зайнятості, Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, але інваліди на підприємство не направлялись.

Відповідач у засідання суду   надав заяву, в якій просив розглянути справу по суті в цьому засіданні. Позивач з заявою погодився.

Відповідно до п.3 ст. 121 Кодексу Адміністративного Судочинства України  якщо під час попереднього судового засідання, на яке прибули всі особи, які беруть участь у справі, вирішені необхідні для її розгляду питання, то за письмовою згодою цих осіб судовий розгляд може бути розпочатий у той же день.  

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Згідно даних статистичної звітності форми № 10-ПІ за 2005 рік загальна кількість працюючих на підприємстві відповідача  (середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу) становила 28 осіб , середньорічна заробітна плата штатного працівника –5664,00 грн.

З урахуванням даних звіту та вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” від 21.03.1991 року № 875-XII (зі змінами та доповненнями) чисельність інвалідів-штатних працівників, які повинні були працювати у 2005 році на робочих місцях, створених відповідно до 4-відсоткового нормативу, становить – 1 особу.

У дійсності у спірний період на підприємстві відповідача середньооблікова чисельність штатних працівників з числа інвалідів становила 0 осіб.

Таким чином, кількість працюючих інвалідів на підприємстві відповідача  менше на 1 особу відносно нормативу, передбаченого ч.1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

      Відповідно до п.14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від  03.05.1995 року № 314, визначено, що підприємства, зокрема у межах доведеного нормативу створюють  за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи про вільні та вакантні місця.

Саме за невиконання цього обов”язку ст. 20 Закону  “Про основи соціального захищеності інвалідів в Україні” передбачає сплату штрафних санкцій.

Таким чином суд вважає, що відповідачем порушена ст. 19 Закону України „Про основи соціального захисту інвалідів”, а тому він повинен сплатити штрафні санкції у розмірі середньомісячної зарплати працівника, тобто 5664,00грн.

Станом на 05.06.2006 року відповідачем штрафні санкції не сплачені, тому на підставі п.2 ст. 20 Закону за  порушення термінів сплати штрафних санкцій позивачем нарахована пеня  в сумі 91,99 грн.

Таким чином загальна сума  позовних вимог  становить 5755,99грн.

       Посилання відповідача на те, що ним створено робоче місце для працевлаштування інваліда судом відхиляється з приводу того, що такі дії мали місце на прикінці року, що позбавило можливості відповідні органи направляти йому інваліда для працевлаштування на протязі  року.

Беручи до уваги, що факт нестворення робочих місць для інвалідів, як того потребує чинне законодавство, підтверджений матеріалами справи, а доводи відповідача судом відхилені за необґрунтованістю, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись  статтями  86, 94, ст. ст. 162, ст.163, 167 Кодексу Адміністративного Судочинства України, на підставі ст. 19 Конституції України, ст.ст. 18, 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”,  суд, -

                                       П О С Т А Н О В И В :

    Позовні вимоги   Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовліфтсервіс” м. Маріуполь, Донецької області про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році–задовольнити.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовліфтсервіс” (87518, м. Маріуполь, Донецької області, вул.. Громової.63, р/р 26002215067051 в Маріупольській філії АКБ Укрсоцбанка, МФО 334185, ЄДРПОУ 25105757) на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (83073, м. Донецьк, вул.. Університетська,91, УДК у Донецькій області, р\р 31219230600001 в ВДК м. Донецьк, МФО 834016, ЄДРПОУ 24164870) 5664.00 грн. штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році та 91,99 грн. пені за прострочку сплати штрафних санкцій.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовліфтсервіс” (87518, м. Маріуполь, Донецької області, вул.. Громової.63, р/р 26002215067051 в Маріупольській філії АКБ Укрсоцбанка, МФО 334185, ЄДРПОУ 25105757) в доход Державного бюджету України 102 грн. держмита.

       Повний текст постанови  підписаний 12.07.2006 року.

       Постанова набуває законної сили після закінчення  строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

      Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                              Овсяннікова О.В.