Рішення

від 27.03.2019 по справі 153/257/19

ЯМПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2019 р. Справа153/257/19

Провадження2/153/70/19-ц

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.

за участю секретаря судового засідання Гуцол Т. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення збитків заподіяних кримінальним правопорушенням,

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Могилів-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків заподіяних кримінальним правопорушенням , в якому просив: стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, збитки в сумі 32236,64 грн. в рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі від порушення законодавства про використання та охорону надр при самовільному користуванні надрами на рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між державним та місцевим бюджетами: УК у ОСОБА_2 районі с.Дзигівка, 24062100, код ЄДРПОУ 37840876, Казначейство України (ЕАП) 899998, р/р 33110331002726. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що вироком Томашпільського районного суду Вінницької області №153/174/18 від 04.12.2018 року, який набрав законної сили 03.01.2019 року, відповідача визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України і призначено покарання у виді штрафу в розмірі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн. Судом встановлено, що відповідач у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи відсутність у нього, як фізичної особи, відповідного спеціального дозволу та гірничого відводу на користування надрами на території недіючого кар'єру, що розташований на території земель запасу Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, незаконно за допомогою перфоратора, який працює на стислому повітрі від компресора в масиві пісковику пробурив отвори, які в подальшому засипав не вибуховою руйнівною речовиною та з вказаного масиву відколов 6 блоків каменю пісковику, загальним об'ємом 10,942 метрів кубічних, який відповідно до Переліків корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.12.1994 року №827 та відомостей Держгеонадр України є корисною копалиною загальнодержавного значення. Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.240 КК України, тобто незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Внаслідок вказаний дій, розраховано збитки державі від порушення законодавства про використання та охорону надр при самовільному користуванні надрами (видобуванні бутового каменю - пісковику), а саме: загальний розмір збитків, заподіяних державі від порушень законодавства про використання та охорону надр при самовільному користуванні надрами, становить 32236,64 грн. Таким чином, з вини ОСОБА_1 державі завдано збитків, які на момент пред'явлення позову не відшкодовано.

04 березня 2019 року ухвалою судді відкрито спрощене позовне провадження у даній справі. Призначено судове засідання розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 27 березня 2019 року на 10 годину 00 хвилин. Визначено строк відповідачеві для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження шість днів з дня вручення ухвали. Одночасно роз'яснено учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву. Роз'яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановлено позивачеві десятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив, а відповідачеві - строк у сім днів з дня отримання останнім відповіді на відзив для подання заперечення.

27 березня 2019 року за вхід.№2277 від Державної екологічної інспекції у Вінницькій області надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність їхнього представника. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі. Проти прийняття заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 25 березня 2019 року за вхід.№2192 подав до суду, у встановлений судом строк, відзив на позовну заяву в якому посилався на те, що позовні вимоги є безпідставними та не обґрунтованими. У п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України Про прокуратуру від 14.10.2014 №1697-VІІ. Тлумачення ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або не належним чином здійснює орган державної, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження та у разі відсутності такого органу. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишалися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який, усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це не належно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Державна екологічна інспекції повинна була сама звернутися з позовом до ОСОБА_1, за таких обставин, фактично були відсутні підстави для звернення до суду заступника керівника органу Могилів-Подільської прокуратури про стягнення збитків заподіяних кримінальним правопорушенням. Прокурором не було дотримано порядку, встановленого ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру при зверненні до Ямпільського районного суду Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції, оскільки останньою не було подано доказів неможливості або труднощів в поданні позову до нього. Також не було письмових звернень, пропозицій, щодо досудового вирішення справи, а саме відшкодування надуманих збитків. Згідно довідки №02-09-221 від 18.03.2019 року виданою уповноваженим органом виконавчого комітету Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області зазначено, що станом на 18.03.2019 камінь-пісковик знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів ОСОБА_2 Також зазначено, що Дзигівська сільська рада Ямпільського району Вінницької області до ОСОБА_1 претензій немає, оскільки ним не було завдано шкоди про яку вказано у позові. Просив відмовити в позові в повному обсязі в зв'язку із незаконністю та необґрунтованістю позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Заяви, клопотання: клопотання Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про розгляд справи у відсутність представника від 27.03.2019 за вхід.№2277, відзив ОСОБА_1 на позовну заяву від 25.03.2019 за вхід.№2192.

Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі, про що постановлено ухвалу окремим процесуальним документом.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі - копії вироку Томашпільського районного суду Вінницької області №153/174/18 від 04.12.2018 (а.с.9-10) та розрахунку збитків від порушення законодавства про використання та охорону надр при самовільному користуванні надрами (а.с.11) судом встановлено, що відповідача визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн. Тобто, судом встановлено, що відповідач незаконно видобував корисні копалини загальнодержавного значення, внаслідок чого завдав державі збитків на загальну суму 32236,64 грн.

Із повідомлення Державної екологічної інспекції у Вінницькій області від 06.02.2019 (а.с.14) судом встановлено, що інспекція не зверталася до суду про стягнення з відповідача збитків за порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 32236,64 грн. та не заперечує щодо можливості здійснення Могилів-Подільською місцевою прокуратурою представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області з метою стягнення з відповідача 32236,64 грн. за незаконне надрокористування.

Із копії довідки виконавчого комітету Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області №02-09-221 від 18.03.2019, яка надана відповідачем разом із відзивом на позовну заяву судом встановлено, що Дзигівська сільська рада Ямпільського району Вінницької області, яка була потерпілим у кримінальному провадженні про обвинувачення відповідача, ніяких претензій до останнього немає.

Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст.124 ч.2 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до п.6.7 розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області, затвердженого Наказом Держекоінспекції України №652 від 28.09.2017 року, Держекоінспекція відповідно до своїх функцій розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Пунктом 3 ч.1 ст.131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до вимог ст.23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Тому, із врахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що прокурором правомірно, із дотриманням вимог чинного законодавства, пред'явлено позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України - вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, у даному випадку, не підлягає доказуванню той факт, що саме з вини ОСОБА_1 державі заподіяно збитки у зв'язку із незаконним видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення.

Стаття 13 Конституції України передбачає, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Державній охороні і регулюванню використання на території України у відповідності до ст.5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

У ст.56 Кодексу України про надра зазначено, що однією із основних вимог в галузі охорони надр є додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Відповідно до ст.66 Конституції України - кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно ч.4 ст.68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах встановлених законодавством України.

Відповідно до ст.12 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища громадяни України зобов'язані берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів, а також компенсувати шкоду, заподіяну негативним впливом на природне середовище.

Згідно ст.47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, перераховуються на рахунок місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Як вбачається зі ст.ст.68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , відповідач несе зобов'язання відшкодувати збитки, заподіяні порушенням природоохоронного законодавства в повному обсязі.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, останній не відшкодував збитки, заподіяні ним в результаті видобування бутового каменю - пісковику.

Тому, враховуючи те, що внаслідок незаконного видобування відповідачем ОСОБА_1 корисних копалин загальнодержавного значення, а саме: бутового каменю - пісковику, завдано шкоду навколишньому природному середовищу, яка ним, як встановлено судом, в добровільному порядку не відшкодована, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на розрахунковий рахунок Дзигівської сільської ради Ямпільського району Вінницької області 32236,64 грн. в рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі від порушення законодавства про використання та охорону надр при самовільному користуванні надрами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнений від сплати судового збору, а тому у порядку ч.6 ст.141 ЦПК України суд має підстави стягнути із відповідача у дохід держави судовий збір у сумі 768 гривень 40 копійок.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 141, 212, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України і на підставі ст.1166 ЦК України, Законом України Про прокуратуру , Законом України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.56 Кодексу України про надра, Конституцією України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, збитки в сумі 32236,64 (тридцять дві тисячі двісті тридцять шість) гривень 64 копійки в рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі від порушення законодавства про використання та охорону надр при самовільному користуванні надрами на рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між державним та місцевим бюджетами: УК у ОСОБА_2 районі с. Дзигівка, 24062100, код ЄДРПОУ 37840876, Казначейство України (ЕАП) 899998, р/р 33110331002726.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір на користь держави у сумі 768 гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Головуючий Т. В. Гаврилюк