Рішення

від 06.03.2019 по справі 205/8103/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

06.03.2019 Єдиний унікальний номер 205/8103/18

Єдиний унікальний номер 205/8103/18

Провадження № 2/205/609/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Арта про визнання трудового договору розірваним, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення сум, -

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2018 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 поштою направила позовну заяву до відповідача ТОВ ЮК Арта про визнання трудового договору розірваним, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення сум, яка надійшла до суду 06 листопада 2018 року.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2018 року справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у позовній заяві, відповіді на відзив та ході судового розгляду посилалася на те, що 30 серпня 2017 року вона була прийнята на посаду головного бухгалтера до ТОВ ЮК Арта . 16 січня 2018 року вона виявила бажання розірвати трудові відносини і тому подала керівництву заяву про звільнення її з роботи з 30 січня 2018 року згідно з ч. 1 ст. 38 КЗпП України. Заява не була зареєстрована у присутності позивача, оскільки на підприємстві відсутні журнали обліку вхідної та вихідної кореспонденції. З 24 січня 2018 року по 07 березня 2018 року ОСОБА_1 хворіла, що підтверджується листами непрацездатності. Позивачем через засоби поштового зв'язку відповідачеві було направлено: 14 лютого 2018 року копію заяви про звільнення від 16 січня 2018 року, лист про розрахунок та супровідний лист; 20 лютого 2018 року - листок непрацездатності № 027148 та пояснювальну записку; 12 березня 2018 року - листок непрацездатності № 027378, копію заяви про звільнення від 16 січня 2018 року, заяву про направлення позивачеві трудової книжки поштою. ТОВ ЮК Арта 07 березня 2018 року було отримано лише лист від 20 лютого 2018 року, інша кореспонденція повернулася відправникові без вручення адресату. Крім того, відповідачем не сплачено заробітну плату за січень 2018 року у розмірі 3 306 гривень 38 коп., лікарняний за період з 20 лютого 2018 року по 07 березня 2018 року у розмірі 2 429 гривень 92 коп., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1 544 гривень. Також з урахуванням того, що відповідач проігнорував заяву про звільнення від 16 січня 2018 року, позивача не звільнив, трудову книжку не повернув, з ТОВ ЮК Арта підлягає стягненню середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки по день фактичного розрахунку, що станом на 31 жовтня 2018 року становить 35 749 гривень 64 коп. Також зазначила, що після того як лист непрацездатності був закритий, вона не стала до роботи, оскільки визначені законом два тижні сплили наприкінці січня 2018 року, тому відповідач мав її звільнити, навіть якщо вона перебувала на лікарняному, оскільки сама виявила бажання розірвати трудові відносини. Позивач просила визнати розірваним 07 березня 2018 року трудовий договір, укладений між нею і ТОВ ЮК Арта на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, зобов'язати відповідача видати їй належним чином оформлену трудову книжку; стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 3 306 гривень 38 коп., заборгованість зі сплати лікарняного у розмірі 2 429 гривень 92 коп., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1 544 гривні; середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки у сумі 35 749 гривень 64 коп., а також судовий збір. У своїй заяві до суду просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у відзиві на позов, у ході судового засідання та додаткових поясненнях проти позову заперечував. Зазначив, що заяву про звільнення від позивача адміністрація ТОВ ЮК Арта не отримувала. На початку березня 2018 року від позивача надійшов лист, який містив листок непрацездатності, лікарняні за ним позивачу було сплачено. Про те, що листок непрацездатності було продовжено, підприємству відомо не було. Після закінчення лікарняного позивач до роботи не стала, на робочому місці не перебуває, печатки та документи не передала. Заробітна плата позивачеві не нараховується, оскільки на робочому місці вона фактично відсутня. Підприємство територіально знаходиться за двома адресами, листи позивачем направлялися за юридичною адресою ТОВ ЮК Арта , за цією адресою у робочий час завжди є працівники, у неробочий час - охоронець, чому листоношею не було вручено листи, які направлялися позивачем, не знає. Лсток непрацездатності, відкритий з 20 лютого по 7 березня 2018 року не був оплачений, оскільки у відповідача відсутній його оригінал. Заробітну плату за січень 2018 року не сплатили у зв'язку з тим, що позивач не повідомила номер карткового рахунку, на який ці грошові кошти їй необхідно перерахувати. Середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки стягненню не підлягає, оскільки позивач до теперішнього часу не звільнена. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом № 20-к від 29 серпня 2017 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду головного бухгалтера ТОВ ЮК Арта з 30 серпня 2017 року (а.с. 112).

Згідно листка непрацездатності серії АДК № 027148, виданого 24 січня 2018 року (а.с. 20), та листка непрацездатності серії АДК № 027378, виданого 20 лютого 2018 року (а.с. 21), ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні з 24 січня 2018 року по 19 лютого 2018 року та з 20 лютого 2018 року по 07 березня 2018 року відповідно.

Відповідно до опису поштового вкладення (а.с. 25), 14 лютого 2018 року позивач на юридичну адресу відповідача направила копію заяви про звільнення від 16 січня 2018 року (а.с. 19), реквізити карткового рахунку (а.с. 23) та супровідний лист від 14 лютого 2018 року (а.с. 22). Поштове відправлення не було вручено адресатові і було повернуто відправникові 20 лютого 2018 року, причина повернення - за місцем обслуговування (а.с. 25).

На підставі опису поштового вкладення (а.с. 26), 20 лютого 2018 року позивач направила на юридичну адресу ТОВ ЮК Арта листок непрацездатності серії АДК № 027148, виданий 24 січня 2018 року (а.с. 20), і пояснювальну записку, які відповідачем було отримано 07 березня 2018 року (а.с. 26).

Листом № 07/03 від 7 березня 2018 року ТОВ ЮК Арта повідомило позивача про неможливість перерахування належних їй до виплати сум на повідомлені нею банківські реквізити через відсутність у відповідача Зарплатного проекту в банківських установах, а також запропоновано ОСОБА_1 з метою звільнення з роботи з'явитися до відділу кадрів товариства і звільнитися у встановленому законом порядку (а.с. 51).

Згідно опису поштового вкладення (а.с. 28), 12 березня 2018 року ОСОБА_1 направила відповідачеві листок непрацездатності серії АДК № 027378, виданий 20 лютого 2018 року (а.с. 21), копію заяви про звільнення від 16 січня 2018 року (а.с. 19) та копію заяви про направлення трудової книжки на адресу позивача від 14 лютого 2018 року (а.с. 27). Поштове відправлення не було вручено адресатові та було повернуто позивачеві, причина повернення - за закінченням терміну зберігання (а.с. 29).

ГУ Держпраці у Дніпропетровській області на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування, виданого на підставі наказу № 188-І від 26 березня 2018 року та звернення працівника вх. № 375 від 12 березня 2018 року щодо можливого порушення стосовно нього законодавства про працю, було проведено перевірку відповідача на предмет додержання законодавства про працю, за результатами якої було складено акт, яким порушення трудового законодавства щодо ОСОБА_1 встановлено не було (а.с. 57-63).

На підставі ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Так, відповідно до реч. 1 ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно до ст. ст. 3, 221, 231 КЗпП України в порядку, передбаченому главою XV цього Кодексу, підлягають розглядові індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності, у тому числі членів кооперативів, їх об'єднань, членів колективних сільськогосподарських підприємств, членів інших громадських організацій, які перебувають з ними в трудових відносинах, членів селянських (фермерських) господарств, осіб, які працюють за трудовим договором із фізичними особами.

У ст. 232 КЗпП України визначено, які трудові спори безпосередньо розглядаються в судах, і як правило, це спори про звільнення, у тому числі і спори про відмову у прийнятті на роботу.

З норм діючого КЗпП України вбачається, що такого способу захисту прав та інтересів фізичної особи як звернення до суду з позовом за вирішенням трудового спору про розірвання трудового договору не передбачено.

При вирішенні спору про визнання трудового договору розірваним, суд звертає увагу, що сторонами трудового договору є працівник і власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, якому й надано право звільнення працівника у певних випадках, і такою компетенцією суд не наділений.

Позивачем не було надано суду доказів, що вона дійсно 16 січня 2018 року зверталася особисто до директора ТОВ ЮК Арта з заявою про звільнення за власним бажанням. При цьому, хоча у відповідача і відсутня книга для реєстрації вхідної кореспонденції, але директором ТОВ ЮК Арта у ході судового засідання категорично заперечувався факт отримання ним 16 січня 2018 року від ОСОБА_1 заяви про звільнення.

Разом з тим, право на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк є виключно правом працівника та/або роботодавця. Позивачем не наведено мотивованих причин, з яких вона позбавлена права звернутися до ТОВ ЮК Арта із заявою про звільнення її за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, адже про таку можливість позивачу вказано і самим відповідачем у листі № 07/03 від 7 березня 2018 року.

Таким чином, розірвання трудового договору за рішенням суду не передбачено чинним законодавством і є виключним правом роботодавця.

Крім того, нормою ч. 1 ст. 38 КЗпП України передбачений обов'язок працівника відпрацювати після подання заяви про звільнення два тижні. Позивач заявляє, що нею заяву про звільнення було подано директору відповідача особисто 16 січня 2018 року, згідно листка непрацездатності серії АДК № 027148, виданого 24 січня 2018 року (а.с. 20), та листка непрацездатності серії АДК № 027378, виданого 20 лютого 2018 року (а.с. 21), вона знаходилася на лікарняному загалом з 24 січня 2018 року по 07 березня 2018 року, після того, як ОСОБА_1 було виписано з лікарняного, вона до роботи не стала, вважаючи себе звільненою і вільною від обов'язку відпрацювати два тижні після подання заяви про звільнення, адже звільнення було її ініціативою, тому лікарняний встановлений законом двотижневий строк не перериває. Зазначені твердження позивача, надані суду у ході судового засідання, є хибними, адже у працівника відносно роботодавця є не лише права, а і обов'язки. Крім того, ч. 2 ст. 38 КЗпП України для працівника передбачена можливість продовжити трудові відносити з роботодавцем навіть після подання заяви про звільнення, а відповідачем, як було з'ясовано під час розгляду справи, крім заяви про повернення трудової книжки, яку ним було отримано електронною поштою (а.с. 54), інші заяви, які б свідчили про намір позивача розірвати з відповідачем трудові відносини, не отримувалися.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог у частині визнання трудового договору між ОСОБА_1 і ТОВ ЮК Арта розірваним слід відмовити.

Частиною 1 статті 47 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу .

З урахуванням того, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог про розірвання трудового договору , то передбачені законом підстави для задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача видати належним чином оформлену трудову книжку та стягнення з ТОВ ЮК Арта середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки відсутні.

Що стосується позовних вимог про стягнення компенсації за невикористану відпустку, то відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗУ Про відпустки у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог про розірвання трудового договору відмовлено, та трудові відносини позивача з роботодавцем до теперішнього часу не припинені, тому також відсутні підстави для задоволення позовних вимог у частині стягнення компенсації за невикористану відпустку.

Частинами 1, 2 ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Згідно з ч.ч. 1, 4, 5 ст. 24 ЗУ Про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Як вбачається з наданих позивачем пояснень, та не заперечувалося представником відповідача, заробітна плата, належна до виплати ОСОБА_1, за відпрацьований нею час за січень 2018 року, їй виплачена не була. Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до довідки, наданої відповідачем, середньоденний заробіток позивача становить 151 гривню 92 коп. (а.с. 119). Кількість фактично відпрацьованих днів у січні 2018 року становить 15 днів. Тому заробітна плата за січень 2018 року, яка підлягає виплаті працівникові, становить 2 278 гривень 80 коп., та з якої належать до відрахування податки, що розраховується наступним чином:

з 01 січня 2018 року по 23 січня 2018 року - 15 робочих днів;

15 робочих днів х 151 гривню 92 коп. = 2 278 гривень 80 коп.

Також ОСОБА_1 відповідачем не було здійснено виплату лікарняних за період з 20 лютого 2018 року по 07 березня 2018 року. Тому з ТОВ ЮК Арта підлягають стягненню лікарняні у сумі 1 956 гривень 96 коп., розмір яких розраховується наступним чином.

Відповідно до п. 26 Порядку обчислення середньої зарплати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою КМУ № 1266 від 26 вересня 2001 року, якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).

Відповідно до наданої відповідачем довідки сума денного нарахування за фактично відпрацьований час за тимчасову втрату непрацездатності складає 122 гривні 31 коп (а.с. 119).

Лікарняні позивачу не були виплачені за період з 20 лютого 2018 року по 07 березня 2018 року, тобто за 16 календарних днів.

16 календарних днів х 122 гривні 92 коп. = 1 956 гривень 96 коп.

У задоволенні інших позовних вимог в частині стягнення

Частиною 1 статті 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме судовий збір.

На підставі ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 2 114 гривень 40 коп. (2 позовні вимоги немайнового характеру (704 гривні 80 коп. х 2 = 1 409 гривень 60 коп.) та 1 вимога майнового характеру 704 гривні 80 коп.).

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог немайнового характеру відмовлено, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 69 гривень 38 коп. ((2 114 гривень 40 коп. - 1 409 гривень 60 коп.) х (2 278 гривень 80 коп. + 1 956 гривень 96 коп.) : 43 029 гривень 94 коп. = 69 гривень 38 коп.).

Таким чином, загальна сума, яку належить стягнути з ТОВ ЮК Арта на користь ОСОБА_1, складає 4 305 гривень 14 коп. (2 278 гривень 80 коп. + 1 956 гривень 96 коп. + 69 гривень 38 коп. = 4 305 гривень 14 коп.).

На підставі викладеного, керуючись ст. 24 ЗУ Про відпустки , ч.ч. 1, 4, 5 ЗУ Про оплату праці , ст. 3, 21, ч.ч. 1, 2 ст. 38, ч.ч. 1, 2 с. 94, ст.ст. 221, 231, 232 КЗпП України, ч. 1 ст. 133, ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч. 4 ст. 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Арта (код ЄДРПОУ 37461291, місцезнаходження за адресою: 51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Мотуза, буд. 128) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: 49018, АДРЕСА_1) заборгованість по заробітній платі з 01 січня 2018 року по 23 січня 2018 року у розмірі 2 278 (дві тисячі двісті сімдесят вісім) гривень 80 коп. - сума, з якої належать відрахуванню податки, заборгованість з виплати тимчасової втрати непрацездатності за період з 20 лютого 2018 року по 07 березня 2018 року у розмірі 1 956 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят шість) гривень 96 коп., а також судовий збір у розмірі 69 (шістдесят дев'ять) гривень 38 коп., а всього 4 305 (чотири тисячі триста п'ять) гривень 14 коп .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: