Рішення

від 18.03.2019 по справі 908/816/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/52/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2019 Справа № 908/816/18

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройметаллиндустрия" (адреса місцезнаходження: 03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 18 а; адреса для листування: 03150 м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5, оф. 65 код ЄДРПОУ 31298118)

до відповідача: Державної установи "Медичний реабілітаційний центр "Таврія" Міністерства юстиції України" (72100 Запорізька область, Приморський район, м. Приморськ, вул. Курортна, буд. 69, код ЄДРПОУ 26336996)

про стягнення 145 330 грн. 74 коп.

представники сторін

від позивача: Конторіз А.М., довіреність № б/н від 24.11.2017 р.

від відповідача: Золотарьова Н.А., наказ №5110/к від 28.12.2017р.

СУТЬ СПОРУ:

03.05.2018 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройметаллиндустрия" до Державної установи "Медичний реабілітаційний центр "Таврія" Міністерства юстиції України" про стягнення 145 330 грн. 74 коп. заборгованості за виконані роботи, на підставі договору про надання послуг № 5 від 15.09.2016 р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2018 р., справу № 908/816/18 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 04.05.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/816/18, присвоєно справі номер провадження 27/52/18 та призначено підготовче засідання на 30.05.2018 р.

Справа № 908/816/18 розглядається за правилами загального позовного провадження.

29.05.2018 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 08-08/9701/18), відповідно до якого останній заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши на те, що Договору на суму 188235 грн. 48 коп. укладено не було, ціна Договору наданого позивачем складає 42904 грн. 74 коп., жодним пунктом договору не передбачена можливість збільшення ціни Договору, за таких обставин, просив суд відмовити в задоволенні позову.

30.05.2018 р. представник відповідача у підготовчому засіданні підтримав клопотання вх. № 08-08/9703/18 від 29.05.2018 р., заявлене в порядку ст. ст. 80, 81 ГПК України, про витребування доказів. Просить суд, витребувати у позивача оригінал договору про надання послуг № 5 від 15.09.2016 р. з додатками (акт приймання виконаних будівельних робіт; довідку про вартість виконаних робіт та затрат; договірну ціну на поточний ремонт спального корпусу МРЦ "Таврія"; локальний кошторис на будівельні роботи; зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва).

30.05.2018 р. представник позивача у підготовчому засіданні повідомив, що оригінали документів, які відповідач просить витребувати є в наявності та будуть надані в судовому засідання для огляду.

Представник відповідача підтримав клопотання (вх. № 08-08/9704/18 від 29.05.2018 р.), заявлене в порядку ст. ст. 99, 100 ГПК України, про призначення почеркознавчої експертизи підпису начальника МРЦ "Таврія" на договорі про надання послуг № 5 від 15.09.2016 р. та технічну експертизу документів - договору про надання послуг № 5 від 15.09.2016 р. з додатками. Проте, представником не було запропоновано переліку питань, які необхідно поставити на вирішення експертизи та експертної установи, якій необхідно доручити проведення одночасно почеркознавчої експертизи підпису та технічної експертизи документів. Вирішення питання щодо призначення експертиз було відкладено судом на наступне засідання.

30.05.2018 р. в підготовчому засіданні, на підставі ст. 183 ГПК України, судом оголошено перерву до 25.06.2018 р., про що винесено відповідну ухвалу.

Представником відповідача заявлено клопотання, про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме копію листа Управління капітального будівництва та розвитку ДПтС України від 20.01.2016 р. № УКБ/2-20/64-16, який на його думку підтверджує, що ОСОБА_4 (в матеріалах справи міститься нотаріально засвідчена заява ОСОБА_4 як свідка) залучався тільки для технічного нагляду за капітальним ремонтом, який проводився в будівлі спального корпусу МРЦ "Таврія", на підставі договору № 5 від 25.04.2016 р.

Заяву (вх. № 08-08/9704/18 від 29.05.2018 р.) в порядку ст. ст. 99, 100 ГПК України, про призначення почеркознавчої експертизи підпису начальника МРЦ "Таврія" на договорі про надання послуг № 5 від 15.09.2016 р. та технічну експертизу документів - договору про надання послуг № 5 від 15.09.2016 р. з додатками не підтримав, обґрунтовуючи тим, що у підприємства немає коштів для оплати проведених експертиз.

25.06.2018 р. в підготовчому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги на підставах викладених у позовній заяві. На вимогу суду викладену в ухвалі від 30.05.2018 р., надав суду відповідь на відзив відповідача (вх. № 08-08/10950/18 від 18.06.2018 р.), відповідно до якого спростовував твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та просив суд позов задовольнити. Крім того, надав письмові заперечення (вх. № 08-08/1095/18 від 18.06.2018 р.) проти клопотання щодо призначення судової експертизи.

25.06.2018 р. представник відповідача надав суду письмові заперечення (вх. № 08-08/11516/18 від 25.06.2018 р.), відповідно до яких вказав, що жодного з документальних доказів в підтвердження виконаних робіт на суму 145330 грн. 74 коп. позивачем не надано, в зв'язку з чим, позов не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 25.06.2018 р., відповідно до ст.177 ГПК України, строк підготовчого засідання продовжено на тридцять днів. На підставі ст. 183 ГПК України, підготовче засідання відкладено, засідання суду призначено на 11.07.2018 р.

11.07.2018 р. в підготовчому засіданні представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням (вх. № 08-08/12526/18) про приєднання до матеріалів справи доказів. Для повного з'ясування обставин справи та у підтвердження факту закупівлі позивачем матеріалів необхідних для здійснення поточного ремонту спального корпусу Державної установи "Медичний реабілітаційний центр "Таврія" Міністерства юстиції України надає суду копії рахунків - фактури № СФ -0001245/1 від 09.06.2016 р.; № СФ-0001249/1 від 10.06.2016 р.; № СФ-0001068/1 від 19.05.2016 р.; рахунку № Счт/МЬ-0004203 від 10.06.2016 р.; платіжних доручень № 347 від 16.06.2016 р.; № 346 від 16.06.2016 р.; № 334 від 10.05.2016 р.; № 342 від 20.05.2016 р.

Вважає, що зазначені документи свідчать про закупівлю позивачем за власні кошти матеріалів для здійснення поточного ремонту спального корпусу Державної установи "Медичний реабілітаційний центр "Таврія" Міністерства юстиції України. У зв'язку із виникненням питання у підготовчому засіданні 25.06.2018 р. стосовно доказів на підтвердження закупівлі позивачем матеріалів для проведення поточного ремонту спального корпусу Державної установи "Медичний реабілітаційний центр "Таврія" Міністерства юстиції України, просив суд долучити зазначені документи до матеріалів справи.

Представник відповідача в підготовчому засіданні 11.07.2018 р. звернувся до суду з клопотанням (вх. № 08-08/12528/18), в порядку ст. ст. 99-100 ГПК України щодо призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, в обґрунтування посилаючись на те, що підставами позовної заяви є те, що нібито у МРЦ "Таврія" є заборгованість за проведений поточний ремонт позивачем на суму 145 330 грн. 74 коп., що підтверджується гарантійним листом № 116 від 24.10.2016 р., заявою свідка ОСОБА_4 від 28.03.2018 р. та ніби усною домовленістю між позивачем та відповідачем про внесення змін до договору № 5 від 15.09.2016 р. про надання послуг. Також позивачем складено Акт поточного ремонту спального корпусу МРЦ "Таврія" без номера та без дати складання. Зазначений акт позивач направив на нашу адресу 23.11.2017 р. цінним листом з описом вкладення. Акт поточного ремонту спального корпусу МРЦ "Таврія" позивач вважає Актом приймання виконаних робіт з поточного ремонту спального корпусу МРЦ "Таврія", про це свідчить опис вкладення до цінного листа. МРЦ "Таврія" позовні вимоги не визнає тому, що роботи на суму 145 330 грн. 74 коп. зазначені в Акті поточного ремонту спального корпусу МРЦ "Таврія" позивачем не проводились. Вважає, що на підставі показання свідка та гарантійного листа від № 116 від 24.10.2016р. встановити чи проводився поточний ремонт спального корпусу неможливо.

Ухвалою суду від 11.07.2018 р. у справі № 908/816/18 призначено будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі № 908/816/18 зупинено.

13.07.2018 р. відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 11.07.2017 р., винесеної на підставі ст. ст. 99, 100 ГПК України, матеріали справи № 908/816/18 (номер провадження № 27/52/18) направлено на адресу Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз (49000, м. Дніпро, Січеславська Набережна, 17. офіс 361) для проведення судової будівельно-технічної експертизи. На вирішення експерту поставлено наступне питання: Чи виконані роботи на об'єкті спальний корпус Державної установи "Медичний реабілітаційний центр "Таврія" Міністерства юстиції України", за адресою: Запорізька область, місто Приморськ, вул. Курортна 69, на суму 145 330 грн. 74 коп. саме позивачем у справі ТОВ "Стройметаллиндустрия", м. Київ.

30.07.2018 р. на адресу господарського суду Запорізької області поштовим відділенням повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме матеріалів справи № 908/816/18 - Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (отримано 26.06.2018 р. - підпис представника Крохмаль).

20.08.2018 р. на адресу господарського суду Запорізької області директором інституту Порошиним Д.Ю. направлено клопотання № 10/3860/1058 від 10.08.2018 р. (вх. № 08-08/14819/18), у зв'язку зі значною завантаженістю експертів з інженерно-технічних досліджень Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, виконання експертизи може буде здійснено у термін, більший за 90 днів. Згідно п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями), експерти просить суд розглянути питання про узгодження проведення експертизи в указані вище строки. У разі Вашої незгоди з вказаними термінами, експертиза може бути призначена іншим судово-експертним установам МЮ України або, згідно ст. 7 Закону України "Про судову експертизу", іншим експертним службам.

Крім того, у разі згоди з запропонованим терміном просить суд забезпечити виконання оплати експертиз в порядку передбаченому чинним законодавство, яка згідно ухвали покладена на Державну установу "Медичний реабілітаційний центр "Таврія" Міністерства юстиції України" відповідно до рахунку та акту попереднього розрахунку вартості висновку судового експерта, які направлені на адресу платника - Державої установи "Медичний реабілітаційний центр "Таврія" Міністерства юстиції України".

Ухвалою суду від 11.07.2018 р. провадження у справі № 908/816/18 було поновлено для розгляду клопотання директора Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Порошина Д.Ю про узгодження строків проведення експертизи, що перевищує 90 календарних днів.

Клопотання директора Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Порошина Д.Ю задоволено. Погоджено строк виконання експертизи № 3860-18 по господарській справі № 908/816/18 у термін, що перевищує 90 календарних днів.

Відповідача у справі - Державну установу "Медичний реабілітаційний центр "Таврія" Міністерства юстиції України" (72100 Запорізька область, Приморський район, м. Приморськ, вул. Курортна, буд. 69, код ЄДРПОУ 26336996) зобов'язано сплатити рахунок № 696 від 07.08.2018 р. за проведення судової будівельно-технічної експертизи № 3880-18 в розмірі 6 864 грн. 00 коп. протягом 5 (п'яти) банківських днів після його отримання - оригінал якого надіслано Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз на адресу відповідача.

03.09.2018 р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшло клопотання № 10/27/52/3204 від 23.08.2018 р. (вх. № 08-19/801/18) експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи.

Експерт повідомив, що за результатами уважного вивчення встановлено, що відповідно до "Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5", питання щодо встановлення ким саме були виконані роботи виходить за межі компетенції судової експертизи.

Враховуюче зазначене, в рамках виконання судової будівельно-технічної експертизи може бути вирішено наступне питання: Чи виконані роботи на об'єкті спальний корпус Державної установи "Медичний реабілітаційний центр "Таврія" Міністерства юстиції України, за адресою: "Запорізька область, м. Приморськ, 69" відповідно до Акту № (слід зазначити який саме Акт) на суму 145 330 грн. 74 коп.

04.09.2018 р. на електрону адресу суду надійшла відповідь № 90 від 04.09.2018 р. (вх. № 08-08/15767/18) представника Державної установи "Медичний реабілітаційний центр "Таврія" Міністерства юстиції України", Запорізька область, Приморський район, м. Приморськ, з якої вбачається, що відповідач не має заперечень, щодо вирішення питання: "Чи виконані роботи на об'єкті спальний корпус Державної установи "Медичний реабілітаційний центр "Таврія" Міністерства юстиції України, за адресою: "Запорізька область, м. Приморськ, 69" відповідно до Акту № (слід зазначити який саме Акт) на суму 145 330 грн. 74 коп.".

06.09.2018 р. представник позивача надіслав на електрону адресу господарського суду повідомлення, стосовно клопотання експерта. Щодо формулювання питання, яке буде поставлене для вирішення експерту зазначив наступне. Вважає, що питання має бути сформульоване наступним чином: Чи виконані роботи на об'єкті спальний корпус Державної установи "Медичний реабілітаційний центр "Таврія" Міністерства юстиції України", за адресою: Запорізька область, місто Приморськ, вул. Курортна 69, відповідно до Акту поточного ремонту спального корпусу МРЦ "Таврія" та на зазначену в даному Акті суму 145330 грн. 74 коп.

Ухвалою суду від 07.09.2018 р. провадження у справі № 908/816/18 поновлено для розгляду клопотання судового експерта Харченко В.В. експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи. Клопотання судового експерта Харченко В.В. про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи задоволено.

Провадження у справі № 908/816/18 зупинено до отримання результатів судової будівельно - технічної експертизи та надходження матеріалів справи № 908/816/18 до господарського суду Запорізької області.

06.12.2018 р. на адресу господарського суду Запорізької області повернуто матеріали справи № 908/816/18, з повідомленням № 3860-18 про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи у справі № 908/816/18.

Ухвалою суду від 10.12.2018 р., відповідно до ст. 230 ГПК України, провадження у справі № 908/816/18 поновлено з 16.01.2019 р. Судове засідання призначено на 16.01.2019 р.

26.12.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройметаллиндустрия" звернулося до господарського суду Запорізької області з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 28.12.2018 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройметаллиндустрия" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без задоволення.

Відповідач 16.01.2019 р. надіслав на електрону адресу суду клопотання (вх. № 08-08/774/199 від 16.01.2019 р.) про проведення підготовчого засідання за відсутністю свого представника. Повідомив, що не заперечує проти призначення справи № 908/816/18 до розгляду по суті. Крім того, просить при можливості направити на його адресу повідомлення № 3860-18 про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою суду від 16.01.2019 р., на підставі ст. 183 ГПК України, підготовче засідання відкладено, засідання суду призначено на 06.02.2019 р.

28.01.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройметаллиндустрия" звернулось до господарського суду Запорізької області з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 28.01.2019 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройметаллиндустрия" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без задоволення.

06.02.2019 р. у підготовче засідання, представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. 05.02.2019 р. надіслав на поштову адресу суду заяву б/н від 01.02.2019 р. (вх. № 08-08/2464/19 від 05.02.2019 р.), повідомив суд, що не заперечую проти проведення підготовчого засідання без участі представника позивача. Просить суд закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду справи по суті.

Представник відповідача в підготовчому засіданні 06.02.2019 р. не заперечив проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті. Проти позову заперечив на підставах викладених у письмових запереченнях вх. № 08-08/11516/18 від 25.06.2018 р. (містяться в матеріалах справи).

Ухвалою суду від 06.02.2019 р., згідно ст. 185 ГПК України підготовче провадження було закрито, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні 26.02.2019 р.

14.02.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройметаллиндустрия" звернулось до господарського суду Запорізької області з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 14.02.2019 р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройметаллиндустрия" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 26.02.2019 р. судом на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні до 18.03.2019 р.

У судовому засіданні 18.03.2019 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 18.03.2019 р., відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

18.03.2019 р. представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

18.03.2019 р. представник відповідача в засіданні суду заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях, просив суд в позові відмовити.

В засіданні суду 18.03.2019 р. здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 18.03.2019 р., на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.

Заслухавши представників сторін, після судових дебатів, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

15.09.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Стройметаллиндустрия (Підрядник) та Державною установою Медичним Реабілітаційним Центром Таврія Державної пенітенціарної служби України (Замовник) було укладено Договір № 5 про надання послуг (Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати та здати в установлений договором строк послуги по поточному ремонту спального корпусу МРЦ Таврія .

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені кошторисною документацією, які є невід'ємною частиною цього Договору та можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Замовник зобов'язується прийняти від підрядника послуги згідно акту форми № КБ-2в та оплатити їх згідно довідки про вартість виконаних робіт та витрат форми №КБ-3 (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору, ціна була визначена сторонами у локальному кошторисі, що є невід'ємною частиною Договору, є твердою та становить 42 904 грн. 74 коп., в тому числі 7150 грн. 79 коп.

Відповідно до п. 5.3 Договору, у разі необхідності виконання додаткових робіт, не врахованих кошторисною документацією, для уточнення договірної ціни Підрядник зобов'язаний протягом 3 днів повідомити Замовника про обставини, що призвели до виконання таких робіт, та подати Замовнику пропозиції з відповідними розрахунками.

Позивач зазначив, що в зв'язку з необхідністю проведення додаткових робіт не врахованих кошторисною документацією та на виконання п. 5.3 Договору, позивач повідомив відповідача про таку необхідність та надав останньому відповідну документацію з розрахунками вартості додаткових робіт. Відповідно до зведеного кошторису вартість додаткових робіт становила 145 330 грн. 74 коп., які були виконані позивачем.

Також позивач зазначив, що технічний нагляд за проведенням робіт по зазначеному договору здійснювався Інженером технічного нагляду ОСОБА_4, яким фактичне виконання робіт було перевірено та проконтрольовано, про що свідчать його підпис та відбиток печатки на довідці про вартість виконаних, робіт, а також на актах.

Підтвердженням виконання робіт та поточного ремонту, на думку позивача, також слугує заява свідка від 28.03.2018 р. зареєстрована в реєстрі за № 167.

Відповідач не підписав документацію з розрахунками вартості додаткових робіт.

В подальшому відповідач надав позивачу гарантійний лист № 116 від 24.10.2016 року, підписаний Золотарьовою Н.А., відповідно до якого у зв'язку з неможливістю здійснити оплату за виконані роботи по поточному ремонту спального корпусу в 2016 році за Договором № 5 від 15.09.2016 року на суму 188 235 грн. 48 коп., зобов'язався оплатити суму 42 904 грн. 74 коп. в 2016 році, а залишок в сумі 145 330 грн. 74 коп. в 2017 році.

Позивач листом № 77 від 22.11.2017 р. звертався до відповідача з проханням провести остаточні розрахунки та надав відповідну документацію з розрахунками вартості виконаних робіт та актами приймання - передачі, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист та фіскальним чеком.

Проте, як зазначає позивач, до теперішнього часу відповідачем не здійснено оплату за виконані роботи в сумі 145 330 грн. 74 коп., що і стало підставою звернення до суду.

Позивач наполягає на тому, що надання гарантійного листа № 116 від 24.10.2016 року з вказаними сумами та порядком оплати є волевиявленням відповідача на виникнення господарського зобов'язання, підтвердженням прийняття виконаних робіт, а отже може вважатись укладенням господарського договору у спрощений спосіб. Натомість, відповідач в порушення ст.ст. 853, 854 ЦК України, безпідставно відмовляється від прийняття робіт, не заявляючи про їх недоліки, а отже він не звільняється від обов'язку їх оплатити.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до приписів ст. 844 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

2. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

3. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Приписами п. 5.1 Договору встановлено, що ціна договору складає 42 904 грн. 74 коп.

Пунктом 5.2 Договору вказано, що ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Слід зазначити, що про можливість збільшення ціни договору сторони не погоджували.

Як зазначає позивач, в зв'язку з необхідністю проведення додаткових робіт не врахованих кошторисною документацією та на виконання п. 5.3 Договору, позивач повідомив відповідача про таку необхідність та надав останньому відповідну документацію з розрахунками вартості додаткових робіт.

Відповідно до зведеного кошторису вартість додаткових робіт становила 145330 грн. 74 коп. однак, матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідача про проведення додаткових робіт на суму 145330 грн. 74 коп.

Матеріали справи містять: локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на поточний ремонт спального корпусу МРЦ Таврія , всього по кошторису сума 117767 грн. 76 коп., зведений кошторисний розрахунок в сумі 145330 грн. 74 коп., довідка про вартість виконаних робіт від 30.09.2016 р. в розмірі 145330 грн. 74 коп., всі викладені документи не містять підпису та печатки підприємства відповідача, тобто не є узгодженими з відповідачем.

Передача виконаних послуг Підрядником і приймання їх Замовником оформлюється актом про виконані роботи (КБ-2в). Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами (п.п. 3.1, 3.3 Договору).

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що розрахунки за виконані послуги будуть після завершення робіт на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма КБ-3).

Всупереч п.п. 3.3, 6.1 Договору, матеріали справи не містять підписаного сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та витрат.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що ідентифікують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємств від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2. 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (із змінами та доповненнями) (надалі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Таким чином, фактом підтвердження виконання робіт або послуг є виключно первинні документи, які відображаються в регістрах бухгалтерського обліку відповідно до вимог діючого законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не подано суду належним чином укладених сторонами первинних документів на підтвердження виконання господарської операції на суму 145330 грн. 74 коп.

Враховуючи вищевикладене вбачається, що додані позивачем до позовної заяви копії локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-1 на поточний ремонт спального корпусу МРЦ Таврія , зведеного кошторисного розрахунку в сумі 145330 грн. 74 коп., довідки про вартість виконаних робіт від 30.09.2016 р. в розмірі 145330 грн. 74 коп. не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, подані документи не містять посади і прізвища особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку відповідача, особистого чи електронного підпису такої особи та печатки підприємства, що суперечить приписам Закону № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що позбавляє вказані документи доказової сили.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Таким чином, подані позивачем первинні документи, які мають засвідчувати певні юридичні факти, не містять підтвердження реальності здійснення господарської операції на суму між позивачем та відповідачем.

Вищевикладене також спростовує твердження позивача, що гарантійний лист № 116 від 24.10.2016 р. є підставою для розрахунків та підтвердження існування заборгованості.

Посилання позивача на те, що сторонами було укладено в спрощеному порядку зміни щодо збільшення ціни Договору № 5 про надання послуг від 15.09.2016 р. є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 10.1 Договору, внесення змін у договір чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін. У разі відсутності такої згоди заінтересована сторона має право звернутись до суду.

За таких обставин, сторонами будь-які зміни до Договору мали бути укладені за загальною згодою та в письмовій формі.

Крім того, суд зазначає, що згідно до статті 66 ГПК України - свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Позивач у справі звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом 03 травня 2018 року. Перед подачею позову до суду було оформлено нотаріально заяву свідка від 28.03.2018р.

В підготовчому проваджені, позивачем не було заявлено письмове клопотання про виклик свідка в судове засідання в порядку статті 182 ч.2 п.8 ГПК України.

Згідно до статті 211 ГПК України - допит свідка здійснюється тільки за ухвалою суду, але позивач не заявляв клопотання про допит свідка в судовому засіданні. У випадку, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх достовірності, суд не бере до уваги показання свідків.

Заява свідка від 28.03.2018 р., що зареєстрована в реєстрі за № 167 про виконання робіт в сумі 188235 грн. 48 коп., з яких суму в розмірі 42904 грн. 74 коп. було сплачено, а в розмірі 145330 грн. 74 коп. залишилась не оплаченою відповідачем, також не може бути належним в розумінні Господарського процесуального кодексу України документальним доказом, оскільки ніяким чином не підтверджує сам факт не виконання відповідачем свого законного зобов'язання та не може бути належним засобом доказування в даному спорі.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто, подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі "Горнсбі поти Греції" зазначено: "…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройметаллиндустрия", м. Київ до Державної установи "Медичний реабілітаційний центр "Таврія" Міністерства юстиції України", Запорізька область, Приморський район, м. Приморськ відмовити.

Рішення оформлено та підписано 28.03.2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова