Постанова

від 14.08.2019 по справі 908/816/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2019 року м.Дніпро Справа № 908/816/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів : Березкіної О.В., Кощеєва І.М.

при секретарі судового засідання Логвіненко І.Г.

За участю представників сторін:

від відповідача: Прибиток Н.А., довіреність № 98 від 12.08.2019 р., представник;

від відповідача: Осипенко Д.Г., довіреність №97 від 12.08.2019 р., представник;

від позивача: представник не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Стройметаллиндустрия , м. Київ на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2019р.(повний текст рішення складено 28.03.2019, суддя Дроздова С.С.) у справі №908/816/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Стройметаллиндустрия , м. Київ

до відповідача: Державної установи Медичний реабілітаційний центр "Таврія" Міністерства юстиції України , м. Приморськ Запорізької області

про стягнення 145 330 грн. 74 коп. заборгованості за виконані роботи, на підставі договору про надання послуг

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю Стройметаллиндустрия звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної установи Медичний реабілітаційний центр "Таврія" Міністерства юстиції України про стягнення 145330 грн. 74 коп. заборгованості за виконані роботи, на підставі договору про надання послуг

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в межах договору про надання послуг № 5 позивачем на підставі усної домовленості з відповідачем, яка ґрунтувалася на тривалій співпраці, без погодження кошторисної документації були виконані додаткові роботи, які не враховані кошторисною документацією до договору. Документація з розрахунком вартості додаткових робіт, яка у відповідності до пункту 5.3 Договору була розроблена ТОВ Стройметаллиндустрия , відповідачем не підписана,з підстав відсутності коштів. В подальшому, гарантійним листом №116 від 24.10.2016р., Державна установа Медичний реабілітаційний центр "Таврія" Міністерства юстиції України , гарантувала оплату виконаних позивачем додаткових робіт на суму 145 330,74 грн в 2017 році, однак не здійснила відповідну оплату.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.03.2019 у справі №908/816/18 відмовлено у задоволенні позову.

Рішенням суду мотивоване тим, що подані позивачем первинні документи, які мають засвідчувати певні юридичні факти, не містять підтвердження реальності здійснення господарської операції між позивачем та відповідачем на суму заявлених позовних вимог.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням господарського суду Запорізької області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройметаллиндустрия", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права судом першої інстанції, просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 18.03.2019 у справі №908/816/18 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Узагальнені доводи апеляційної скарги :

Позивач посилається на порушення судом норм процесуального права в частині залишення поза увагою заяви свідка ОСОБА_1 та неврахування її в якості доказу.

Скаржник вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права в частині неврахування в якості доказу гарантійного листа №116 від 24.10.2016р., який на його переконання є волевиявленням відповідача і свідчить про укладенням договору у спрощений спосіб, яким визнаються вказані в ньому суми заборгованості і встановлюється порядок їх оплати. Позивач вважає можливим застосувати в даному випадку положення ст. 204 ЦК України, якою закріплено презумпцію правомірності правочину. Презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована. В процесі розгляду справи директор відповідача визнала та підтвердила підписання нею гарантійного листа, що свідчить про фактичне прийняття виконання робіт та волевиявлення сторони про виникнення обов`язків з оплати виконаних робіт. Сторонами підтверджено оплату робіт в сумі 42904,74 грн. у 2016 році. Саме ця сума зазначена у гарантійному листі, як перша частина оплати за виконані роботи.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав. 19.07.2019 до суду апеляційної інстанції надійшов лист Державної установи Медичний реабілітаційний центр "Таврія" Міністерства юстиції України №80 від 12.07.2019, в якому відповідач вказав, що не отримав копії апеляційної скарги від позивача. Зазначене не відповідає дійсності, оскільки до матеріалів справи позивачем на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги на адресу відповідача доданий опис вкладення до цінного листа від 22.05.2019 та поштову накладну № 0103050202767(а.с. 165, 168 т.2). Апеляційна скарга була направлена за належною юридичною адресою відповідача.

Крім того, 13.08.2019 з матеріалами справи ознайомився представник Державної установи Медичний реабілітаційний центр "Таврія" Романько Р.В., що вбачається з відмітки на клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи. Отже, відповідач був ознайомлений з текстом апеляційної скарги і не був позбавлений можливості подати відзив на апеляційну скаргу.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Антоніка С.Г. від 01.07.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройметаллиндустрия", м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 18.03.2019р. у справі №908/816/18 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 14.08.2019 на 12:20 .

У зв`язку з відпустками суддів Іванова О.Г і Антоніка С.Г. на підставі розпорядження керівника апарату суду №1354 від 13.08.2019 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2019 дана справа була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О.,суддів: Березкіної О.В., Кощеєва І.М.

Ухвалою суду від 13.08.2019 визначеною колегією суддів апеляційна скарга прийнята до свого провадження.

Представник позивача у судове засідання не явився, про дату час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900073196286 (а.с.172 т.2).

Беручи до уваги, що неявка представника позивача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 14.08.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору :

24.10.2016р. Відповідач надав позивачу гарантійний лист № 116 від 24.10.2016 року, підписаний ОСОБА_2 , відповідно до якого у зв`язку з неможливістю здійснити оплату за виконані роботи по поточному ремонту спального корпусу в 2016 році за Договором № 5 від 15.09.2016 року на суму 188235 грн. 48 коп., зобов`язався оплатити суму 42 904 грн. 74 коп. в 2016 році, а залишок в сумі 145330 грн. 74 коп. в 2017 році (т.1 а.с. 28).

Позивач листом № 77 від 22.11.2017 р. звертався до відповідача з проханням провести остаточні розрахунки та надав відповідну документацію з розрахунками вартості виконаних робіт та актами приймання - передачі, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист та фіскальним чеком (т.1 а.с. 29-31).

Проте, як зазначає позивач, до теперішнього часу відповідачем не здійснено оплату за виконані роботи в сумі 145 330 грн. 74 коп., що і стало підставою звернення до суду.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" , під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предмет позову у даній справі становить матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача вартості додаткових робіт, які не були враховані кошторисною документацією в редакції Договору про надання послуг № 5 від 15.09.2016р..

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що сторонами на підтвердження своїх позицій надані суду першої інстанції примірники договорів Про надання послуг : Позивачем - Договір № 5 від 15.09.2016р. (т.1 а.с. 15-19) та Відповідачем - Договір № 20/16 від 09.11.2016р. (т.1 а.с. 76-78). Вищезазначені примірники договорів є повністю тотожними в частинах, які виготовлені за допомогою оргтехніки і містять відмінності на першій сторінці договору в графах, заповнених за допомогою писальних інструментів, які використовувалися при їх заповнені (номер договору, число і місяць його укладання, строк початку виконання послуг). В зв`язку з вищезазначеними відмінностями і твердженнями відповідача про підроблення примірника договору, наданого позивачем, які викладені у відзиві на позовну заяву (т.1 а.с . 67-71), враховуючи, що сторони своїми підписами в договірній ціні (т.1 а.с. 82), локальному кошторису на будівельні роботи № 2-1-1 (т.1 а.с. 83-85) та зведеному кошторисі (т.1 а.с. 86), які містять посилання про їх складання в цінах станом на 09.11.2016р., узгодили загальну ціну ремонту спального корпусу МРЦ Таврия у розмірі 42904, 74 грн, яка збігається з ціною договору, визначеному в п.5.1 обох примірників договів, а надані позивачем локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 (т.1 а.с. 20-24) та зведений кошторис (т.1 а. с. 25), містять посилання на дату їх складання в цінах станом на 02.05.2016р. в розмірі 145330,74грн і відповідачем не підписані, колегія суддів доходить висновку, що договір було укладено сторонами саме 09.11.2016р. і вважає такими, що відповідають дійсності відомості, які містяться в договорі про надання послуг № 20/16 від 09.11. 2016 року (далі Договір) (т.1 а.с. 76-78).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обов`язковість договору до виконання сторонами встановлена статтею 629 Цивільного кодексу України.

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором підряду.

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами ч. 1, ч. 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Як зазначалося вище, в обох примірниках п. 5.1 Договору про надання послуг, ціна договору визначена на основі договірних цін в локальному кошторисі (додаток № 1), що є невід`ємною частиною договору, є твердою та становить 42904,74 грн (т.1 а.с. 86)

Договірну ціну 42 904,74 грн сторони підтвердили своїми підписами в Договірній ціні (т.1 а.с .85), локальному кошторису на будівельні роботи № 2-1-1 (т.1 а.с. 83-85) та зведеному кошторисі (т.1 а.с. 86)

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом (ч.ч. 1-3 ст. 844 ЦК України).

Відповідно до п. 7.1.1. укладеного договору Підрядник зобов`язаний виконати з використанням власних ресурсів, та у встановлені строки роботи відповідно до кошторисної документації. Замовник же відповідно до п. 7.2.3. договору прийняти в установленому порядку та оплатити виконані послуги.

За твердженням позивача на прохання відповідача за усною домовленістю з ним, у відповідності до п.5.3 Договору, були виконані додаткові роботи вартістю 145 330,74 грн., які відображені в локальному кошторисі на будівельні роботи №2-1-1 на поточний ремонт спального корпусу МРЦ Таврія та у довідці про вартість виконаних робіт і витрати форми КБ-3 від 30.09.2016 (а.с. 20-27).

У відповідності до умов п. 5.3. договору, у разі необхідності виконання додаткових робіт, не врахованих кошторисною документацією, для уточнення договірної ціни Підрядник зобов`язаний протягом трьох днів повідомити Замовника про обставини, що призвели до виконання таких робіт, та подати Замовнику пропозиції з відповідними розрахунками.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивачем не надано доказів повідомлення позивачем у встановлений у п.5.3 договору строк відповідача про обставини, які призвели до виконання робіт на суму 145330,74 грн.

В наданих позивачем локальному кошторисі на будівельні роботи № 2-1-1 (т.1 а.с. 20-24) та зведеному кошторисі (т.1 а. с. 25), міститься вказівка, про їх складання в цінах станом на 02.05.2016р., тобто майже за п`ять місяців до дати підписання Договору в той час, як підписані сторонами договірна ціна (т.1 а.с. 82), локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 (т.1 а.с. 83-85) та зведений кошторис (т.1 а.с. 86) складені в день підписання Договору 09.11.2016р.

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не приймає до уваги надані позивачем локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 (т.1 а.с. 20-24) та зведений кошторис (т.1 а. с. 25).

Згідно ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, що гарантійний лист №116 від 24.10.2016, яким відповідач зобов`язався оплатити спірну суму є договором укладеним у спрощений спосіб відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України з огляду на наступне:

Як вбачається зі змісту гарантійного листа № 116 його було складено 24.10.2016р., тобто до погодження сторонами 09.11.2016р. договірної ціни (т.1 а.с. 82), локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-1 (т.1 а.с. 83-85) та зведеного кошторису (т.1 а.с. 86) та підписання самого договору про надання послуг № 20/16 від 09.11. 2016 року.

Зі змісту гарантійного листа вбачається наступне (далі мовою оригіналу): В зв`язку з недостатнім залишком коштів на поточних рахунках МРЦ Таврія ДПтСУ та неможливістю здійснити оплату за виконання робіт по поточному ремонту спального корпусу МРЦ Таврія в 2016 році згідно договору № 5 від 15.09.2016р. між МРЦ Таврія ДПтСУ, та ООО Стройметалоиндустрия на суму 188 235,48 грн, МРЦ Таврія ДПтСУ в особі начальника МРЦ Таврія ДПтСУ ОСОБА_2 гарантує оплату коштів підрядної організації ООО Стройметалоиндусрия в особі директора ОСОБА_3 в 2016 р. в сумі 42904,74 грн. Залишкова оплата коштів по договору № 5 від 15.09.2016р. в сумі 145330,74 грн буде здійснена в 2017 році при надходженні коштів .

Згідно з ч.ч.1-3ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч.1 ст.181 зазначеного Кодексу господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів."

Частиною.1 ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди."

Згідно з ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1.ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

За ч.ч.1,2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Позивачем документально не підтверджено, що сторонами узгоджено умовами Договору ціну договору в розмірі 188 235,48 грн., а поведінка відповідача спростовує твердження позивача про наявність усних домовленостей між сторонами.

Разом з тим, ціна договору, визначена пунктом 5.1 Договору у розмірі 42904,74 грн, оплачена відповідачем на виконання договору про надання послуг №20/16 від 09.11.2016, що підтверджується платіжним дорученням №597 від 14.11.2016 (а.с. 93 т.1).

З урахуванням викладеного, доводи позивача в частині того, що зазначена у гарантійному листі сума 42 904,74 грн. є першою частиною оплати за виконані роботи у 2016 р. за договором про надання послуг №5 від 15.09.2016р. є необґрунтованими.

Згідно ч.1. ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вимогами ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктами 10.1.,10.2. договору сторони погодили, що внесення змін у договір чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін. У разі відсутності такої згоди заінтересована сторона має право звернутися до суду. Сторона договору, яка вважає за необхідне внести зміни у договір чи розірвати його, повинна надіслати відповідну пропозицію другій стороні. Сторона договору, яка одержала пропозицію про внесення змін у договір, або розірвання його, у двадцятиденний строк повідомляє другу сторону про своє рішення.

Позивач не надав доказів погодження і укладення з відповідачем письмових змін у договір в порядку визначеному законом і договором.

Судом першої інстанції правильно враховано, що за умовами п. 3.3. договору підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами є підписання акта приймання-передачі.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що розрахунки за виконані послуги здійснюються після завершення робіт на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки о вартості виконаних робіт та витрат (форма КБ-3).

Акт виконаних робіт є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення за умов, що він відповідає вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву підприємств від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції .

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2. 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (із змінами та доповненнями) (надалі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Наданий позивачем акт поточного ремонту спального корпусу МРЦ Таврія (а.с.212-218 т.1) не відповідає вищевказаним вимогам. В акті відсутні такі обов`язкові реквізити, як дата і місце складання, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. Акт не підписаний відповідачем, а отже не може бути підставою для проведення розрахунків.

Разом з тим, Акт № 125 від 09.11.2016р. форми КБ 2 в (т.1 а.с. 79-80) на суму 42904,74 грн підписаний 09.11.2016р. представниками сторін.

Щодо доводів позивача про порушення Господарським судом Запорізької області ч.ч. 1,2 ст. 89 ГПК України і безпідставного залишення поза увагою заяви свідка ОСОБА_1 , наданої як доказ в підтвердження позовних вимог колегія суддів виходить з наступного:

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Отже, коли законом чітко визначено умови виникнення тих чи інших прав або обов`язків, пояснення свідків не є тими доказами, які можуть бути покладені в основу рішення.

Показання свідків є допустимими доказами лише в тому разі, коли надані ними відомості про обставини відповідно до законодавства мають бути підтверджені саме таким способом та не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Обставини щодо невиконання/неналежного виконання зобов`язань за договором підряду, нормативне регулювання якого містить спеціальний порядок здачі та прийняття виконаних робіт, а також їх оформлення, підлягають доведенню відповідними первинними документам, та не можуть встановлюватись на підставі показань свідків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в частині відхилення посилань позивача на заяву свідка.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду що у відповідача не виникло перед позивачем зобов`язання, визначене ст. 837 ЦК України, а також п. 6.1 договору щодо оплати робіт в заявленому до стягненні розмірі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин і чинного законодавства рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2019р. у справі №908/816/18 є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, прийнятим з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Дніпропетровської області

Розподіл судових витрат :

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст.129,269,270,273,275,276,282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Стройметаллиндустрия , м. Київ залишити без задоволення

Рішення Господарського суду Запорізької області від 18.03.2019р. у справі №908/816/18 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у даній справі покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Стройметаллиндустрия , м. Київ

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 20.08.2019

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В.Березкіна

Суддя І.М.Кощеєв