Постанова

від 28.03.2019 по справі 819/2377/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 рокуЛьвів№ КДМ/55/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А. І.,

суддів - Багрія В. М., Старунського Д. М.,

за участю секретаря - Пильо І. І.,

розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 819/2377/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 червня 2016 року № 9-13.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, вказану вище постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області форми Ф від 29 червня 2016 року № 9-13.

27 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд вирішити питання про судові витрати, оскільки таке не було вирішено судом під час постановлення судового рішення.

Заявник та представник відповідача в судове засідання не з'явились, хоча їх належним чином повідомлено про дату, час та місце його проведення, що відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи заяви, суд приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки позов ОСОБА_1 в даній справі задоволено в повному обсязі та судом не вирішено питання про судові витрати, такі підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

При цьому, суд зазначає, що відшкодуванню підлягають витрати сплачені в розмірі визначеному Законом України Про судовий збір .

ОСОБА_1 було заявлено вимогу майнового характеру, ціна позову становила 25000,00 грн., за яку відповідно до статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній на день подання позовної заяви) підлягав сплаті судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становило 640,00 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2017 року - 1600,00 грн. х 0,4 = 640,00 грн.), а за подання апеляційної скарги - в розмірі 960,00 грн. (150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви - 640,00 грн. х 150% = 960,00 грн.).

Водночас, відповідно до наявних в матеріалах справи квитанцій від 26 грудня 2017 року № 0.0.926351652.1 та від 26 квітня 2018 року № 0.0.1022647861.1 позивачем було сплачено судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 640,00 грн. і 1058,00 грн. відповідно, всього 1698,00 грн.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають понесені нею судові витрати на сплату судового збору в сумі 1600,00 грн., в зв'язку з чим її заява про прийняття додаткового рішення у справі підлягає частковому задоволенню, а у задоволенні решти вимог заяви слід відмовити.

Водночас, суд зазначає, що зайво сплачені кошти можуть бути повернені відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 252, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (Тернопільська область, місто Кременець, вулиця Уласа Самчука, 6, код ЄДРПОУ 39556945) на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4