Ухвала

від 01.04.2019 по справі 826/9915/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9915/18

У Х В А Л А

01 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Ганечко О.М., Федотова І.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства Торговий дім Хрещатик до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування приписів, постанов,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року позов задоволено. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною третьою статті 55 КАС юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 КАС повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.

Частиною третьою статті 59 КАС встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що право участі у розгляді справи від імені юридичної особи має право її керівник чи інша особа, уповноважена на це законом, статутом чи іншим положенням. При цьому, юридична особа також має право брати участь у розгляді справи через представника, повноваження якого мають бути підстережені довіреністю, яка видана за підписом уповноваженої на це посадової особи.

Зі змісту поданої апеляційної скарги вбачається, що вона підписана представником скаржника ОСОБА_2, на підтвердження повноважень якого надано копію/оригінал довіреності, яка видана за підписом першого заступника голови ОСОБА_3 Водночас, доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала довіреність - першого заступника голови ОСОБА_3, на підписання та видачу довіреностей на представництво інтересів скаржника, до апеляційної скарги долучено не було, а матеріали справи не містять.

Інших оригіналів або належним чином засвідчених копій чинних документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, матеріали справи не містять.

Як вказав Верховний Суд в ухвалі від 14 березня 2019 року по справі №812/246/18 докази повноважень представника повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, засвідченої у визначеному законом порядку), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому довірителем. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво.

Також варто відмітити, що перевірка судом нижчої (першої) інстанції повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, допуск її до розгляду справи на підставі документів (їх копій), які не можуть бути доказом повноважень цієї особи, у тому числі в суді вищої (апеляційної) інстанції, не є для суду вищої (апеляційної) інстанції обставиною, яка не підлягає доказуванню та не відміняє обов'язку суду вищої (апеляційної) інстанції перевіряти повноваження такої особи. Тобто встановлені судом першої інстанції певні обставини справи (зокрема тих, що стосуються повноважень учасників справи та їхніх представників) не є обов'язковими для суду апеляційної інстанції. Окрім того, суд першої інстанції перевіряє повноваження особи на вчинення певних дій в суді першої, а не апеляційної інстанцій. Подібний підхід щодо повноважень учасників справи та їх представників висловив Верховний Суд у постанові від 22 серпня 2018 року (справа №803/1965/17). Окрім того, суд першої інстанції перевіряє повноваження особи на вчинення певних дій в суді першої, а не апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 74 КАС суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, додана до апеляційної скарги копія довіреності не може бути прийнята судом як доказ, що посвідчує повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу, а отже в розумінні статей 55, 59 КАС, остання є неналежним представником у даній справі.

Такі ж правові висновки щодо відсутності повноважень особи, яка підписала довіреність представника, Верховний Суд висловив у постановах від 24 жовтня 2018 року по справі № 825/1560/18, від 28 серпня 2018 року по справі №802/2236/17-а та в ухвалах від 20 лютого 2019 року по справі № 810/1810/18, від 20 лютого 2019 року по справі № 812/107/18, від 18 лютого 2019 року по справі №826/865/18, від 21 лютого 2019 року по справі №826/7498/18.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування викладених норм права у подібних правовідносинах палата, об'єднана палата або Велика Палата Верховного Суду не відступала (стаття 347 КАС).

Згідно пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги.

Колегія суддів наголошує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного оскарження судового рішення суду першої інстанції у встановленому законом порядку та права, за необхідності, заявити клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Керуючись статтями 34, 248, 256, 298 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя О.М. Ганечко

Суддя І.В. Федотов