Постанова

від 27.02.2020 по справі 826/9915/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2020 року

м. Київ

справа №826/9915/18

адміністративне провадження №К/9901/16024/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Мєзенцев Є. І., судді: Файдюк В. В., Чаку Є. В.) від 21 травня 2019 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства Торговий дім Хрещатик до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ПАТ Торговий дім Хрещатик звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України), у якому просило:

- визнати незаконним та скасувати припис Департаменту ДАБІ України у м. Києві від 30 травня 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- визнати незаконною та скасувати постанову Департаменту ДАБІ України у м. Києві від 12 червня 2018 року № 82/18/10/26-46/1206/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнати незаконним та скасувати припис Департаменту ДАБІ України у м. Києві від 13 липня 2018 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- визнати незаконною та скасувати постанову Департаменту ДАБІ України у м. Києві від 26 липня 2018 року № 123/18/10/26-35/2607/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнати незаконною та скасувати постанову Департаменту ДАБІ України у м. Києві від 26 липня 2018 року № 124/18/10/26-36/2607/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 22 листопада 2018 року позов задовольнив.

Не погодившись з таким судовим рішенням, ДАБІ України оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року апеляційна скарга була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме: надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням належних та допустимих доказів в підтвердження пропуску строку протягом 10 днів з моменту отримання ухвали.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 травня 2019 року відмовив ДАБІ України у відкритті апеляційного провадження у цій справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Приймаючи вказане судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем пропущено строк на апеляційне оскарження, оскільки рішення суду першої інстанції прийнято 22 листопада 2018 року, однак апеляційна скарга ДАБІ України подана лише 16 квітня 2019 року. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки недотримання порядку звернення чи допущення процесуальних помилок при первинному зверненні з апеляційною скаргою не може бути достатньою підставою для поновлення строку на таке оскарження.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, ДАБІ України звернулося до Касаційного адміністративного суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року, і направити справу для продовження розгляду до цього ж суду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційним судом не було враховано поважність причин пропуску вказаного строку, зокрема те, що 16 квітня 2019 року відповідач вдруге звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з такою апеляційною скаргою, а вперше він звернувся у січні 2019 року, однак його скарга була повернута цим же судом ухвалою від 13 березня 2019 року. Скаржник стверджує, що на час першого звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції ДАБІ України було позбавлено можливості сплатити судовий збір за її подання, а також вчасно виконати вимоги ухвали суду в частині сплати судового збору, що і стало підставою для повернення апеляційної скарги. Крім того, відповідач вважає, що ним вчинено всі можливі та залежні від нього дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, у тому числі щодо сплати судового збору. В свою чергу, сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

10 липня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 26 лютого 2020 року призначив її до розгляду.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 420/5137/18.

Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.

З оскаржуваної ухали суду апеляційної інстанції вбачається, що підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало саме ненадання у встановлений ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху строк заяви про поновлення строку з зазначенням інших підстав, які б свідчили про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції обставин, які зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, як таких, що підтверджують поважність причин пропуску строку.

Поряд з цим, колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року в справі № 819/1224/15-а та від 13 лютого 2020 року в справі № 760/1904/17.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів суду касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які б могли призвести до скасування оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення апеляційного адміністративного суду, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І. В. Саприкіна

Судді: А. А. Єзеров

С. М. Чиркін