Постанова
від 27.03.2019 по справі 520/10894/16-ц
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 березня 2019 року

м. Київ

справа № 520/10894/16-ц

провадження № 61-16540св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Пророка В.В.,

Штелик С. П.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2016 року у складі судді Бескровного Я. В. та рішення Апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2016 рокуу складі колегії суддів: Цюри Т. В., Сидоренко І. П., Погорєлової С. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_5,

відповідач - ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У вересні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_4 про стягнення аліментів.

Позовна заява мотивована тим, що позивач з грудня 2014 року проживала з відповідачем та перебувала з ним у фактичних шлюбних стосунках. 23 грудня 2015 року у них народилась дочка - ОСОБА_6, батьком якої записаний відповідач ОСОБА_4 Однак після народження дитини між ними виник конфлікт та з 13 липня 2016 року позивач разом з малолітньою дитиною стали проживати окремо. Відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків, зокрема не хоче допомагати утримувати дитину матеріально. Вказувала, що відповідач працевлаштований та має постійний систематичний дохід.

У зв'язку з викладеним просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6 у розмірі 35 % від заробітної плати (доходів) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2016 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 07 вересня 2016 року до повноліття дитини.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано закріпленим у законодавстві обов'язком батьків утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, який покладається на них в рівних частках. Ураховуючи вік дитини та її проживання з позивачем, та те, що відповідач працює приватним підприємцем і отримує нерегулярний дохід, а інших аліментних зобов'язань в його немає, то суд в інтересах дитини визначив розмір аліментів у вигляді 1/3 частини від доходу відповідача щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_7, задоволено частково, рішенням суду першої інстанції від 13 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 25 000,00 грн щомісячно, починаючи з 07 вересня 2016 року до повноліття дитини.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції, стягуючи з відповідача на користь позивача аліменти у вигляді 1/3 частини від доходу відповідача щомісяця, дійшов неправильного висновку, оскільки не врахував, що відповідач є приватним підприємцем та має нерегулярний дохід, тому, враховуючи щомісячний дохід відповідача, з нього на користь

ОСОБА_5 необхідно стягнути аліменти на утримання його дочки у розмірі 25 000,00 грн щомісячно, починаючи стягнення з 07 вересня 2016 року до повноліття дитини.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуальногоправа, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення при неповному з'ясуванні обставин справи. Зокрема вказує, що суд першої інстанції, стягуючи з нього аліменти на утримання дочки у частці від його доходу, залишив поза увагою ту обставину, що він є фізичною особою-підприємцем та має нерегулярний і мінливий дохід. Суд апеляційної інстанції, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем та має нерегулярний дохід, скасував рішення суду першої інстанції та визначив аліменти у твердій грошовій сумі, однак при визначенні розміру аліментів у розмірі 25 000,00 грн щомісячно порушив вимоги законодавства. Вказує, що стягуючи з нього на користь позивача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 25 000,00 грн, суд апеляційної інстанції не встановив розмір його заробітку (доходу) після утримання з нього податку; не врахував стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів; наявності у платника аліментів на утриманні інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, та інших обставини, які мають істотне значення для вирішення справи. Апеляційний судом при визначенні розміру аліментів не було враховано розмір мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки 25 000,00 грн на місяць на утримання малолітньої дитини є досить високою виплатою. Також суд апеляційної інстанції, стягуючи такий розмір аліментів на майбутнє, не дослідив джерело прибутку від його підприємницької діяльності, оскільки виплати, які він отримував від ТОВ Сіклум перестали надходити на його рахунок з серпня по грудень 2016 року, у зв'язку з чим у нього немає можливості сплачувати визначений судом розмір аліментів.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У червні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_5 на касаційну скаргу ОСОБА_4, у якій, вказувала, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги спрямовані на те, щоб ввести суд в оману та не сплачувати на утримання дочки аліментів. Вказує, що дії відповідача спрямовані на те, щоб суд визначив аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі у розмірі 850,00 грн. Зазначає, що відповідач з метою введення суду в оману про заробітну плату (дохід), яку він отримує від здійснення підприємницької діяльності, вдався до вчинення злочину, зокрема з жовтня 2016 року відповідач розірвав контракт з ТОВ Сіклум , а його мати ОСОБА_8, яка за освітою філолог, з 4 квартала

2016 року розпочала здійснювати підприємницьку діяльність у сфері інформаційних технологій та уклала з вказаним товариством аналогічний контракт, який до цього був укладений з її сином. З даного питання стосовно ОСОБА_4 порушено кримінальне провадження № 12017160480000862 за частиною першою статті 164 КК України. Також вказує, що після проведення судово-генетичної експертизи ОСОБА_4 не заперечує свого батьківства. Зазначає, що вона разом з дитиною змушена протягом трьох років жити на заробітну плату лікаря, яка становить 3 200,00 грн та допомогу від батьків пенсіонерів, оскільки відповідач умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суди встановили, що сторони у справі є батьками неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем (а. с. 9).

Відповідач є приватним підприємцем, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку Серії НОМЕР_1 (а. с. 21).

Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно довідки Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 15 листопада 2016 року № 22427 фізична особа-підприємець

ОСОБА_4 має загальну суму доходів за 2015 рік 1 578 071,52 грн, а за

9 місяців (3 квартали) 2016 року його сума доходів становить 907 578,55 грн

(а. с. 52).

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України

27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

За умовами частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно із статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статей 183, 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За положеннями статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 183 СК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Встановивши, що сторони мають неповнолітню дитину, врахувавши матеріальне становище платника аліментів та його прохання визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, суд апеляційної інстанції, правильно виходив з того, що відповідач зобов'язаний та спроможний надавати матеріальну допомогу своїй дочці у визначеному судом розмірі.

При визначенні розміру аліментів суд правильно врахував норми СК України, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов'язку батьків щодо утримання дітей, а також відсутність доказів зі сторони відповідача про його тяжкий матеріальний стан, або інших доказів, які б вказували на неможливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Доводи касаційної скарги про необґрунтованість розміру аліментів фактично зводяться до переоцінки доказів, проте таких процесуальних повноважень касаційний суд не має.

Доводи касаційної скарги стосовно того, що з серпня 2016 року у відповідача були відсутні доходи спростовуються встановленими судом апеляційної інстанції обставинами справи, зокрема згідно довідки Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 15 листопада 2016 року судом було встановлено, що відповідач отримував доходи у 2016 році протягом 9 місяців

(3 квартали) 2016 року, тобто в серпні та вересні 2016 року ОСОБА_4 мав доходи від здійснення ним підприємницької діяльності.

Доводи касаційної скарги стосовного того, що суд апеляційної інстанції стягнув з відповідача аліменти в розмірі 25 000,00 грн й на майбутнє, не з'ясувавши при цьому, який буде у відповідача дохід та чи зможе він у майбутньому сплачувати визначений судом розмір аліментів не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, стягуючи з відповідача аліменти в розмірі

25 000,00 грн, в мотивувальній частині оскаржуваного рішення зазначив, що якщо матеріальний чи сімейний стан відповідача в майбутньому зміниться, то він має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру стягуваних з нього аліментів.

Таким чином, відповідач у зв'язку з тим, що в нього змінився матеріальний стан має право звернутися до суду з позовом про зменшення встановленого судом розміру аліментів.

Суд апеляційної інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Інші доводи касаційної скарги були предметом судового розгляду та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права. Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновком апеляційного суду. Відповідно до статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий СуддіВ. С. Висоцька А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. В. Пророк С. П. Штелик

Дата ухвалення рішення27.03.2019
Оприлюднено02.04.2019

Судовий реєстр по справі —520/10894/16-ц

Ухвала від 04.09.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Черняк Юлія Валеріївна

Ухвала від 06.07.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Черняк Юлія Валеріївна

Ухвала від 26.06.2020

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Заїкін А. П.

Постанова від 30.04.2020

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Заїкін А. П.

Ухвала від 30.04.2020

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Заїкін А. П.

Ухвала від 30.04.2020

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Заїкін А. П.

Ухвала від 24.12.2019

Цивільне

Київський районний суд м. Одеси

Салтан Л. В.

Ухвала від 30.10.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Заїкін А. П.

Ухвала від 30.10.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Заїкін А. П.

Ухвала від 30.09.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Заїкін А. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні