Ухвала

від 29.03.2019 по справі 461/2476/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 березня 2019 року

м. Київ

справа № 461/2476/16-ц

провадження № 61-4140ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 03 травня 2018 року

та постанову Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства Центр розвитку туризму міста Львова , Управління туризму Департаменту розвитку Львівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії, стягнення компенсації та середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 03 травня 2018 року

та постанову Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст постанови Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року отримано 24 січня 2019 року, що підтверджується копією заяви про видачу повного судового рішення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, вважаю за можливе його поновити.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір .

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України Про оплату праці , тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 12-301гс18 від 30 січня 2019 року.

Отже, ОСОБА_1 при пред'явлені позову була заявлена, зокрема, вимога про стягнення середнього заробітку, за яку вона не звільнена.

Таким чином, підстави для звільнення заявника від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір відсутні. Інших підстав та обставини, а також відповідні докази, якими відповідно до закону скаржника може бути звільнено від сплати судового збору ОСОБА_1 не зазначила та не надала.

Разом з тим, відповідно до частин першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Клопотання, підтверджене відповідними доказами, про звільнення скаржника від сплати судового збору враховуючи майновий стан, ОСОБА_1 не заявила.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Отже, ОСОБА_1 слід сплатити суму судового збору у розмірі 1 102,40 грн за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, який має бути перераховано або внесено за такими реквізитами : отримувач коштів ? УК у Печерському районі міста Києва; код ЄДРПОУ - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - 31219207026007; МФО - 899998; призначення платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055) , символ звітності

банку - 207

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Галицького районного суду міста Львова від 03 травня 2018 року та постанови Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 03 травня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2018 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Фаловська