Рішення

від 13.03.2019 по справі 910/13940/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.03.2019 р.Справа № 910/13940/18

За позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар"

2) ОСОБА_1

про стягнення 366 202,28 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Ліпіна В.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (надалі - позивач) звернулось господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар" (надалі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (надалі - відповідач-2) про солідарне стягнення 366 202,28 грн. заборгованості за Договором № б/н від 25.12.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Корсар" зобов'язань з повернення кредитних коштів, та наявністю укладеного з ОСОБА_1 договору поруки.

Ухвалою від 23.10.2018 р. відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 21.11.2018 р.

07.11.2018 р. від ТОВ "Корсар" надійшов відзив на позов, яким відповідач-1 проти позову заперечує та зазначає, що строк кредитування сплив 14.09.2017 р., і з вказаної дати має зупинитись нарахування процентів та штрафних санкцій; сума заборгованості за тілом кредиту складає 202 819,71 грн.; позивачем не надано всіх Умов та Правил.

У підготовчому засіданні 21.11.2018 р. представник позивача подав відповідь на відзив.

Ухвалою від 21.11.2018 р. відкладено підготовче засідання на 20.12.2018 р., витребувано від Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк":

- належним чином завірену копію "Умов та Правил надання банківських послуг" станом на 25.12.2014 р.;

- розрахунок заборгованості ТОВ "Корсар" з 25.12.2014 р. по 10.09.2018р.;

- виписки по рахункам обліку кредитної заборгованості ТОВ "Корсар" з 25.12.2014 р. по 10.09.2018р.

20.12.2018 р. від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 20.12.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 29.01.2019 р.

22.01.2019 р. від ТОВ "Корсар" надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 29.01.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.02.2019 р.

Протокольною ухвалою від 20.02.2019 р. відкладено судове засідання на 13.03.2019 р.

У судовому засіданні 13.03.2019 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідачів проти задоволення позову повністю заперечив.

У судовому засіданні 13.03.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25.12.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Корсар" (Клієнт) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (надалі - Заява) у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (Банк).

Відповідно до Заяви, ТОВ "Корсар" приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування №б/н від 25.12.2014 р. (надалі - Договір) та взяло на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Зазначені Умови розміщені у мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, є публічною офертою, що містить умови та правила надання послуг банком його партнерами, до якої приєднується клієнт підписуючи заяву у відділенні банку.

Пунктом 3.2.1.1.1. Умов визначено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3. Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати відсотків та винагороди.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 626-629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначає АТ КБ "Приватбанк", позивач свої зобов'язання виконав належним чином, надавши Товариству з обмеженою відповідальністю "Корсар" кредитний ліміт, проте внаслідок порушення умов обслуговування кредитних лімітів, у відповідача-1 станом на 05.06.2018 р. виникла заборгованість по кредиту у розмірі 366 202,28 грн.

Позивач зазначає, що крім суми заборгованості по кредиту, у відповідача-1 також виникла заборгованість по процентах за користування кредитом у розмірі 45 287,02 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 3 950,74 грн.

ТОВ "Корсар" проти позову заперечує та зазначає, що строк кредитування сплив 14.09.2017 р., і з вказаної дати має зупинитись нарахування процентів та штрафних санкцій; сума заборгованості за тілом кредиту складає 202 819,71 грн.; позивачем не надано всіх Умов та Правил.

Порядок розрахунків між сторонами визначений у п. 3.2.1.4. Умов.

Згідно з п. 3.2.1.2.3.4. Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення Кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов встановлено, що цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта, набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим Договором.

Пунктом 3.2.1.5.7. Умов передбачено, що терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

З урахуванням викладеного, суд відхиляє доводи відповідача-1 про те, що строк кредитування сплив 14.09.2017 р., і з вказаної дати має зупинитись нарахування процентів та штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3.2.1.4.10. Умов, зобов'язання, при реалізації Банком права на стягнення неустойки, виконуються в такій послідовності: кошти отримані від Клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості, насамперед направляються для відшкодування витрат/збитків Банку згідно з п. п. 3.2.1.2.2.16, 3.2.1.2.3.15, далі для погашення неустойки згідно розділу 5 цього розділу Умов, далі - простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених відсотків, далі - відсотків, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості виконується не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.1.1.8. при несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вини вважаються простроченими.

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача-1 про те, що сума заборгованості за тілом кредиту складає 202 819,71 грн., замість заявленої позивачем суми 366 202,28 грн.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченої п. п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у% річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, суд зазначає, що позивачем заявлено вимоги про стягнення лише основної суми заборгованості за кредитом у розмірі 366 202,28 грн., у зв'язку з чим суд не перевіряє розрахунки заборгованості відповідача-1 по заборгованості по процентах за користування кредитом, заборгованості по комісії за користування кредитом та пені.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Корсар" грошових коштів у загальному розмірі 366 202,28 грн., що складає основну заборгованість за кредитом, являються обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами.

Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 13.01.2015 р. між ОСОБА_1, як поручителем, та Банком, як кредитором, укладено Договір поруки №PORl421141958774 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки ОСОБА_1 за виконання ТОВ "Корсар" зобов'язань, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).

Згідно з п. 1.2. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання обов'язків за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Відповідно до п. 1.5. Договору поруки, у випадку невиконання Боржником зобов'язань за кредитним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні Боржники.

У зв'язку з невиконанням ТОВ "Корсар" зобов'язань з повернення наданих Банком кредитних коштів, позивач звернувся до поручителя - ОСОБА_1, з претензією від 19.02.2018 р. про сплату заборгованості, проте станом на час розгляду даної справи вказана претензія залишена без виконання.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 Кодексу, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 555 ЦК України передбачено, що у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора. Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Відповідно до ст. 559 Кодексу, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

При цьому, суд зазначає, що умовами п. 1.1.1. Договору поруки передбачено, що якщо під час виконання Угод зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за Угодами в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Пунктом 4.1. Договору поруки передбачено, що порука за цим Договором припиняється через 15 років після укладення цього Договору.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачами, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсар" (04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд 7-9, поверх 1; код ЄДРПОУ 25283803) та ОСОБА_1 (01001, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, ІД; код ЄДРПОУ 14360570) 366 202 (триста шістдесят шість тисяч двісті дві) грн. 28 коп. заборгованості за кредитом та 5 493 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто три) грн. 03 коп. судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.04.2019 р.

Суддя Н.І. Зеленіна