Рішення

від 19.03.2019 по справі 904/5098/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2019м. ДніпроСправа № 904/5098/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А. за участю секретаря судового засідання Кандиби Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Оріон-Плюс", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цертум", м. Дніпро

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАХОМА", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 608 584 грн. 75 коп. за договором про відступлення права вимоги від 05.10.2017 № 11/10

Представники:

від позивача: Лисенко П.П., дов.б/н від 15.01.2019., адвокат;

від відповідача: Биструшкін О.С., ордер ДП№1270/000047 від 27.11.2018, адвокат;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство" Оріон-Плюс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 08.11.2018 № 0811/66-1, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цертум" заборгованість в сумі 608 584 грн. 75 коп., з яких: 500 000 грн. 00 коп. - основний борг, 26 294 грн. 00 коп. - 3% річних, 82 290 грн. 75 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору відступлення права вимоги від 05.10.2017 № 11/10.

Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки від 14.12.2016 № ДГ-1512, укладеного із ТОВ "ТАХОМА".

Ухвалою господарського суду від 19.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 13.12.2018.

30.11.2018 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 27.11.2018, в якому відповідач повідомив суд, що заборгованість за товар в сумі 500 грн. 00 коп. сплачена ним на користь позивача до звернення до суду із цим позовом, що підтверджується платіжним дорученням від 18.12.2017 № 629. Таким чином, заборгованість у відповідача перед ТОВ КП Оріон-Плюс відсутня. Щодо заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних зазначив, що ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутній обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум. Просив у позові відмовити.

Ухвалою господарського суду від 13.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 22.01.2019; за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог ТОВ ТАХОМА .

27.12.2019 на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив від 21.12.2018 № 2112/66-2, в якій зазначив, що платіжне доручення від 18.12.2017 № 629 про сплату відповідачем 500 000 грн. 00 коп. із призначенням платежу: оплата за товар згідно рах. № 52 від 05.10.2017, а т.ч. НДС 20% - 83333,33 грн. не можна вважати належним доказом сплати боргу, оскільки таке призначення платежу є відмінним від зазначених відповідачем в інших платіжних дорученням на сплату боргу за спірним договором відступлення.

11.01.2019 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву від 09.01.2019, в яких зазначив, що платіжне доручення від 18.12.2017 № 629 є належним доказом сплати відповідачем заборгованості за договором відступлення та призначення платежу зазначено відповідачем вірно, оскільки оплата грошових коштів у сумі 500 000 грн. 000 коп. здійснювалася відповідачем саме за отриманий товар. Крім того, вважає, що відмінність формулювання призначення платежу у вищезазначеному платіжному дорученні від призначення платежу в інших платіжних дорученнях не робить це платіжне доручення неналежним доказом. До того ж вказані кошти не повертались позивачем відповідачу як помилково перераховані тощо. Отже, на момент звернення позивача з даним позовом право, за захистом якого він звернувся до суду, не було порушено відповідачем.

16.01.2019 до суду надійшли пояснення третьої особи від 14.01.2019 № 1401/66-01, в яких ТОВ ТАХОМА підтвердило факт укладання із позивачем договору відступлення права вимоги від 05.10.2017 № 11/10, а також що сума відступлена за договором поставки № ДГ-1512 від 14.12.2016 (специфікація №2) у результаті підписання сторонами договору про відступлення права вимоги становила 1 827186,34 грн. з ПДВ. Інших сум за цим договором поставки позивачу відступлено не було.

22.01.2019 позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 21.01.2019 № 2101/66-1, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 55 254 грн. 76 коп., з яких: 8 556 грн. 00 коп. - 3% річних, 46 698 грн. 76 коп. - інфляційні втрати.

У підготовчому засіданні 22.01.2019 оголошено перерву до 14.02.2019.

07.02.2019 до суду надійшли пояснення відповідача від 05.02.2019, в яких ТОВ Цертум зазначило, що за умови п. 3.2 договору поставки розділяють виконання відповідачем обов'язку оплатити поставлений товар на дві частини: 50% вартості товару відповідач оплачує на протязі 5 банківських днів з моменту підписання Специфікації, останні 50% - за фактом поставки товару на протязі 10 календарних днів. Враховуючи той факт, що специфікація №2 не містить дати підписання, то у даному випадку відсутні підстави вважати порушеним строк оплати відповідачем перших 50% вартості поставленого по даній специфікації товару. Оскільки до моменту оплати відповідачем перших 50% вартості товару не закінчився встановлений договором п'ятиденний строк з моменту підписання сторонами специфікації №2. Таким чином, відповідач не порушив строк оплати перших 50% вартості товару, поставленого по Специфікації №2. Надав контррозрахунок суми позову.

Ухвалою господарського суду від 14.02.2019 підготовче засідання відкладене на 19.02.2019 за клопотанням позивача для надання уточненого розрахунку суми позову.

19.02.2019 позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 19.02.2019, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 35 747 грн. 81 коп., з яких: 11 280 грн. 58 коп. - 3% річних, 24 467 грн. 23 коп. - інфляційні втрати. Крім того, позивачем надано до матеріалів справи копію угоди про розмежування між сторонами прав вимоги до боржника ТОВ Цертум від 02.10.2018.

У засіданні 19.02.2019 за згодою сторін закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті; ухвалою господарського суду від 19.02.2019 розгляд справи по суті відкладено на 14.03.2019.

Ухвалою господарського суду від 14.03.2019 розгляд справи відкладено на 19.03.2019, у зв'язку із відсутністю в матеріалах справи доказів належного повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи.

У судове засідання 19.03.2019 третя особа явку повноважного представника не забезпечила.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином (т. 2, а.с. 9).

У судовому засіданні 19.03.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 19.02.2019, просив позов задовольнити; представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

14.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАХОМА" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цертум" (покупець) укладено договір поставки № ДГ-1512 (надалі-договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти) покупцеві товар вказаний в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати поставлений товар у порядку та на умовах, встановлених цим Договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору ціни на товар визначаються і узгоджуються сторонами в усному порядку на момент отримання заявки на партію товару і підтверджуються виставленими засобами електронного/факсимільного зв'язку рахунками постачальника. Рахунки-фактури є невід'ємними частинами даного Договору.

Сума договору визначається як загальна вартість поставленого товару визначеного у накладних на передачу товару від постачальника покупцеві протягом дії даного Договору. Накладні на передачу товару є невід'ємними частинами даного Договору (п. 2.2 договору).

Згідно із п. 3.1 договору постачальник зобов'язується передавати покупцеві товар окремими партіями в кількості та асортименті, що погоджені сторонами згідно п. 2.1.

Поставка товару здійснюється за рахунок постачальника, місце поставки товару склад покупця (пп. 3.1.1 договору).

За умовами п. 3.2 договору покупець оплачує 50% вартості товару протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Специфікації, останні 50% - за фактом поставки товару протягом 10 календарних днів.

За положеннями п. 3.3 договору розрахунок за поставлений товар проводиться в національній валюті України - гривні, безготівковим шляхом.

Передача товару є завершеною в момент переходу права власності на товар від постачальника до покупця. Моментом переходу права власності на товар та всіх ризиків пошкодження або загибелі товару є дата підписання накладної, яка є доказом поставки передачі) партії товару (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 10.1.договору цей Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2017.

Якщо в строк протягом 1 місяця до закінчення терміну дії цього договору ні одна із сторін письмово не заявить другій стороні про відмову в пролонгації Договору, то він автоматично продовжує свою дію на тих же умовах на кожен один наступний рік (п. 10.2 договору).

У випадку закінчення строку дії договору, коли зобов'язання Сторін за цим договором не виконані, Договір вважається пролонгованим на строк до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 10.3 договору).

На виконання умов договору сторони уклали Специфікацію № 2 до договору (Додаток № 1), в якій узгодили найменування, кількість та ціну товару, строки його поставки тощо (т. 1, а.с. 21).

Відповідно до умов договору поставки та Специфікації № 2 постачальник 05.10.2017 своєчасно поставив відповідачу продукцію належної якості на загальну суму 1 827 186 грн. 34 коп., яка прийнята відповідачем, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № РН-0000054 від 05.10.2017. на суму 219 528 грн. 74 коп.;

- № РН-0000053 від 05.10.2017 на суму 404 144 грн. 26 коп.;

- № РН-0000052 від 05.10.2017. на суму 764 238 грн. 34 коп.;

- № РН-0000051 від 05.10.2017 на суму 439 275 грн. 00 коп., які наявні в матеріалах справи (т.1, а.с. 22, 24, 26, 28).

05.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАХОМА" (первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Оріон-Плюс" (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цертум" (боржник) укладений договір відступлення права вимоги № 11/10 (надалі - договір відступлення),відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги, належні первісному кредиторові у відповідності до Договору № ДГ-1512 від 14.12.2016 (надалі іменується Основний договір ), укладеного між первісним кредитором ( продавець за основним договором) та боржником ( покупець за основним договором) (п. 1.1 договору відступлення).

Відступлення прав за цим договором включає первісним кредитором на користь нового кредитора у повному обсязі усіх прав, належних йому згідно до умов Основного договору (як за основним, так і за додатковими зобов'язаннями, що випливають з основного договору) зокрема, але не виключно:

- право вимагати від боржника сплати існуючої на момент укладання цього договору дебіторської заборгованості перед первісним кредитором за основним договором (п. 1.2 договору відступлення).

За умовами п.2.1 договору відступлення новий кредитор компенсує первісному кредитору вартість прав вимоги, відступлених за даним договором. На момент підписання даного Договору сума компенсації складає 1 827 186,34 грн. (один мільйон вісімсот двадцять шість грн. 34 коп.), в т.ч. ПДВ 20% 304 531,06 грн. (триста чотири тисячі п'ятсот тридцять одна грн. 06 коп.). Зазначена сума компенсації може уточнюватися (коригуватися) за домовленістю між первісним кредитором та новим кредитором, зокрема, у випадку зміни суми фактичної заборгованості боржника перед первісним кредитором.

Згідно п. 5.1 первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до боржника, протягом 3-х робочих днів з дня набрання чинності цим Договором.

Боржник не заперечує та дає свою згоду на відступлення згідно умов даного Договору права вимоги за Основним договором на користь нового кредитора (п. 5.2 договору відступлення).

Після відступлення прав вимоги боржник сплачує новому кредитору заборгованість, право вимоги щодо якої відступлено, на реквізити нового кредитора, зазначені у цьому Договорі або повідомленими новим кредитором боржнику окремо (п. 5.3 договору).

На виконання умов договору відступлення ТОВ ТАХОМА передало ТОВ КП Оріон-Плюс документи, що підтверджують право вимоги на суму 1 827 186 грн. 34 коп., про що сторонами складений акт приймання-передачі документів (т. 1, а.с. 130).

Як зазначає позивач, після укладання договору відступлення відповідач здійснював платежі за основним договором на користь нового кредитора, із порушенням строків оплати, визначеним основним договором, сплативши на користь ТОВ КП Оріон-Плюс :

- 09.10.2017 - 182 718 грн. 61 коп. (платіжне доручення від 09.10.2017 № 465);

- 12.12.2017 - 500 000 грн. 00 коп. (платіжне доручення від 12.12.2017 № 611);

- 18.12.2017 - 500 000 грн. 00 коп. (платіжне доручення від 18.12.2017 № 629);

- 18.01.2018 - 644 467 грн. 73 коп. (платіжне доручення від 18.01.2018 № 24).

02.10.2018 між ТОВ "КП" Оріон-Плюс" та ТОВ "ТАХОМА" укладена угода про розмежування між Сторонами прав вимоги до боржника - ТОВ "Цертум", відповідно до умов якої сторони визначили, що від первісного кредитора до нового кредитора за договором про відступлення права вимоги №11/10 від 05.10.2017 переходить право вимоги до ТОВ Цертум по стягненню заборгованості, що виникла з договору поставки № ДГ-1512 від 14.12.2016 та Специфікації № 2 на суму 1 827 186,34 грн. (додаток №1 до договору № ДГ1512 від 14.12.2016) та видаткових накладних №РН-0000054 від 05.12.2017 на суму 219 528,74 грн., № РН-000053 від 05.10.2017 на суму 404 144,26 грн., № РН-0000052 від 05.10.2017 на суму 764 238,34 грн., № РН-0000051 від 05.10.2017 на суму 439 275,00 грн. та товарно-транспортної накладної № 25 від 05.10.2017, товарно-транспортної накладної № 26 від 05.10.2017, товарно-транспортної накладної №27 від05.10.20171 (п. 2 угоди).

Права вимоги первісного кредитора до ТОВ Цертум , які не зазначені у п.2 даної угоди, не переходять до нового кредитора, відповідно право стягнення за ними залишається у розпорядженні первісного кредитора та реалізуються ним на власний розсуд (п. 5 угоди).

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та вимагає стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 16.10.2017 по 18.01.2018 в сумі 11 280 грн. 58 коп. та інфляційні втрати в розмірі 24 467 грн. 23 коп. за період з листопада 2017 по січень 2018.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

З урахуванням умов п. 3.2 договору поставки строк оплати поставленого постачальником товару є таким, що настав 16.10.2017.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як встановлено судом при перевірці розрахунку 3% річних, викладеного у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 19.02.2019, позивачем не враховано, що день оплати не вважається днем прострочки виконання зобов'язання, а також приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки останній день строку оплати вартості поставленого товару припадає на вихідний (16.10.2017).

За вказаних обставин, за розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у загальній сумі 9 775 грн. 53 коп. Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягає.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку інфляційних втрат порушень норм чинного законодавства та умов договорів судом не встановлено.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договорами поставки та відступлення права вимоги зобов'язання перед позивачем з оплати заборгованості, чим порушив умови укладеного із позивачем договору відступлення права вимоги та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 9 775 грн. 53 коп. 3% річних, 24 467 грн. 23 коп. інфляційних втрат - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У решті позову слід відмовити.

Заперечення відповідача спростовується матеріалами справи або не впливають та не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, тому відхиляються господарським судом.

З урахуванням норам ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, оскільки позивачем при поданні заяви про уточнення позовних вимог, фактично зменшено розмір заявлених до стягнення сум, за приписами п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір", сплачена ним сума судового збору у розмірі 207 грн. 77 коп. підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду, у разі подання відповідного клопотання.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цертум" (49010, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 68, офіс 214, код ЄДРПОУ 39973381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Оріон-Плюс" (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 74, кв. 2, код ЄДРПОУ 38359454) 24 467 грн. 23 коп. (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят сім грн. 23 коп.) інфляційних втрат, 9 775 грн. 53 коп. (дев'ять тисяч сімсот сімдесят п'ять грн. 53 коп.) 3% річних, 1 840 грн. 12 коп. (одну тисячу вісімсот сорок грн. 12 коп.) витрат по сплаті судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 29.03.2019