Постанова

від 03.06.2019 по справі 904/5098/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2019 року Справа № 904/5098/18

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання Абадей М.О.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Оріон-Плюс", м. Дніпро

представник - Лисенко П.П., довіреність №б/н від 03.01.2019, адвокат

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Цертум", м. Дніпро

представник - Биструшкін О.С., ордер ДП №1270/021 від 03.06.2019, адвокат

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАХОМА", м. Дніпро

представник - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цертум", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі №904/5098/18 (суддя Рудь І.А., повне рішення складено 29.03.2019)

про стягнення заборгованості в сумі 608 584 грн 75 коп за договором про відступлення права вимоги від 05.10.2017 № 11/10

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Оріон-Плюс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 19.02.2019, просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цертум" 3% річних за загальний період з 16.10.2017 по 18.01.2018 в сумі 11280,58 грн та інфляційні втрати за період з листопада 2017 року по січень 2018 року в сумі 24467,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки від 14.12.2016 № ДГ-1512 в частині своєчасності здійснення оплати за отриманий товар та укладеним договором про відступлення права вимоги від 05.10.2017 № 11/10, за яким відбулася заміна кредитора в основному зобов`язанні та право вимоги перейшло від Третьої особи до Позивача.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з огляду на те, що специфікація №2 не містить дати підписання, тому відсутні підстави вважати порушеним строк оплати відповідачем перших 50% вартості поставленого по даній специфікації товару. Надав свій контррозрахунок суми позову.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі №904/5098/18 (суддя Рудь І.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цертум" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Оріон-Плюс" 24 467 грн 23 коп - інфляційних втрат, 9 775 грн 53 коп - 3% річних, 1 840 грн 12 коп - витрат по сплаті судового збору. У решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано доведеністю прострочення виконання основного зобов`язання з боку Відповідача та наявністю правових підстав для нарахування 3% річних з урахуванням положень ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України та інфляційних втрат. У задоволенні позову в частині стягнення 3% річних у сумі 1505,05 грн відмовлено з підстав невірно здійснених Позивачем розрахунків.

Доводи та вимоги апеляційної скарги і відзиву на неї.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, просив рішення суду скасувати в частині задоволення позову, прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- Позивач не надав жодних доказів на підтвердження дати підписання специфікації, а зазначив лише, що вона могла бути підписана не пізніше дати постачання товару;

- вказані обставини мають суттєве значення для визначення періоду прострочення оплати товару та визначення розміру 3% та інфляційних втрат, які за його розрахунком повинні складати: 3% - 3477,89 грн, інфляційні втрати - 8886,62 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.05.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Цертум" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі №904/5098/18. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні з викликом сторін на 03.06.2019.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 08.05.2019 проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначив, що згідно умов договору поставки кінцевий розрахунок за товар здійснюється не пізніше 10 календарних днів після поставки товару, поставці підлягає товар, зазначений в специфікації, що свідчить, що на дату здійснення поставки специфікація вже існувала. Таким чином, враховуючи, що товар було поставлено 05.10.2017, кінцевий строк оплати - 15.10.2017. Крім того, специфікація №2 була передана Позивачу первісним кредитором за актом приймання передачі документів від 06.10.2017. Поданий Відповідачем акт, що був складений ним в односторонньому порядку та засвідчує складання специфікації №2 у 2018 році, вимагає критичного ставлення.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу від 08.05.2019 просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначила про правомірність стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних втрат, а також про неможливість направлення свого представника в судове засідання.

03.06.2019 Відповідач заявив клопотання про поновлення строку надання доказу у справі, в якому просив прийняти в якості доказу у справі заяву ТОВ Цертум від 03.06.2019. У наданій заяві за підписом директора ОСОБА_1 стверджувалося, що ТОВ Цертум не надавало ТОВ Тахома заявку на партію товару, вказану у специфікації №2 до договору поставки №ДГ-1512 від 14.12.2016 та до 05.10.2017 не отримувало електронним/факсимільним зв`язком рахунки на оплату партії товару, вказаної в Специфікації.

Крім того, 03.06.2019 Відповідач заявив клопотання про витребування у ТОВ Тахома доказів отримання у строк до 05.10.2017 від ТОВ Цертум заявки на партію товару, зазначену у специфікації №2, рахунків на їх оплату. Клопотання обґрунтоване тим, що зобов`язання Відповідача по оплаті товару може бути порушеним лише в разі нездійснення ним оплати протягом 5 банківських днів з моменту підписання специфікації №2.

З приводу заявлених Відповідачем клопотань апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Зазначені апелянтом у клопотанні про витребування доказів доводи не містяться в апеляційній скарзі. Об`єктивних причин не надання цих доказів до суду першої інстанції Відповідачем не наведено, у відзиві на позовну заяву про ці обставини не заявлялося.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Крім того, подане клопотання не відповідає вимогам ч.2 ст. 81 ГПК України. Вказане стосується і клопотання про прийняття в якості доказу заяви ТОВ Цертум . За наведених обставин суд відмовляє відповідачу в задоволенні цих клопотань.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

14.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАХОМА" (постачальник, Третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цертум" (покупець, Відповідач) було укладено договір поставки №ДГ-1512 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передавати у власність покупця товар, вказаний в Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору, а покупець - приймати та оплачувати поставлений товар у порядку та на умовах, встановлених цим Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 10.1. Договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2017.

Якщо в строк протягом 1 місяця до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін письмово не заявить другій стороні про відмову в пролонгації Договору, то він автоматично продовжує свою дію на тих же умовах на кожен один наступний рік (п. 10.2 Договору).

У випадку закінчення строку дії Договору, коли зобов`язання сторін за ним не виконані, Договір вважається пролонгованим на строк до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 10.3 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору ціни на товар визначаються і узгоджуються сторонами в усному порядку на момент отримання заявки на партію товару і підтверджуються виставленими засобами електронного/факсимільного зв`язку рахунками постачальника. Рахунки-фактури є невід`ємними частинами даного Договору.

Сума договору визначається як загальна вартість поставленого товару, визначеного у накладних на передачу товару від постачальника покупцеві протягом дії даного Договору. Накладні на передачу товару є невід`ємними частинами даного Договору (п. 2.2 договору).

Згідно із п. 3.1 Договору постачальник зобов`язується передавати покупцеві товар окремими партіями в кількості та асортименті, що погоджені сторонами згідно п. 2.1.

Поставка товару здійснюється за рахунок постачальника, місце поставки товару склад покупця (пп. 3.1.1 Договору).

За умовами п. 3.2 Договору покупець оплачує 50% вартості товару протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Специфікації, останні 50% - за фактом поставки товару протягом 10 календарних днів.

До Договору сторонами був підписаний додаток №1 (специфікація №2 - без зазначення дати), в якій сторонами узгоджено найменування товару, кількість, ціна (1827186,34 грн з ПДВ), термін постачання (60 днів з моменту передоплати) - а.с. 21, т.1.

05.10.2017 на виконання умов Договору Третя особа поставила Відповідачу товар на загальну суму 1827186,34 грн з ПДВ, що підтверджується наступними видатковими накладними: №РН-0000054 від 05.10.2017 на суму 219 528,74 грн, №РН-0000053 від 05.10.2017 на суму 404144,26 грн, №РН-0000052 від 05.10.2017 на суму 764 238,34 грн, №РН-0000051 від 05.10.2017 на суму 439275,00 грн (а.с. 22, 24, 26, 28, т.1). Відповідач отримання товару не заперечує.

05.10.2017 між Третьою особою як первісним кредитором, Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Оріон-Плюс" (новий кредитор, Позивач) та Відповідачем як боржником був укладений договір відступлення права вимоги №11/10, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув права вимоги, належні первісному кредиторові у відповідності до Договору.

Відступлення прав за цим договором включає передачу первісним кредитором на користь нового кредитора у повному обсязі усіх прав, належних йому згідно до умов основного договору (як за основним, так і за додатковими зобов`язаннями, що випливають з основного договору) зокрема, але не виключно:

- право вимагати від боржника сплати існуючої на момент укладання цього договору дебіторської заборгованості перед первісним кредитором за основним договором (п. 1.2 договору відступлення).

За умовами п.2.1 договору відступлення новий кредитор компенсує первісному кредитору вартість прав вимоги, відступлених за даним договором. На момент підписання даного договору сума компенсації складає 1827186,34 грн в т.ч. ПДВ 20% - 304531,06 грн. Зазначена сума компенсації може уточнюватися (коригуватися) за домовленістю між первісним кредитором та новим кредитором, зокрема, у випадку зміни суми фактичної заборгованості боржника перед первісним кредитором.

Після відступлення прав вимоги боржник сплачує новому кредитору заборгованість, право вимоги щодо якої відступлено, на реквізити нового кредитора, зазначені у цьому договорі або повідомленими новим кредитором боржнику окремо (п. 5.3 Договору).

На виконання умов договору відступлення ТОВ «ТАХОМА» передало ТОВ «КП» Оріон-Плюс» документи, що підтверджують право вимоги на суму 1827186,34 грн, про що сторонами складений акт приймання-передачі документів від 06.10.2017 (т. 1, а.с. 130).

В подальшому Відповідачем на користь Позивача було в повному обсязі сплачено за поставлений по Договору товар у загальній сумі 1827186,34 грн: 09.10.2017 - 182718,61 грн (платіжне доручення від 09.10.2017 №465); 12.12.2017 - 500000,00 грн (платіжне доручення від 12.12.2017 №611); 18.12.2017 - 500000,00 грн (платіжне доручення від 18.12.2017 №629); 18.01.2018 - 644467,73 грн (платіжне доручення від 18.01.2018 №24).

Посилаючись на порушення строків оплати за поставлений за Договором товар, Позивач нарахував 3% річних за загальний період прострочення з 16.10.2017 по 18.01.2018 в сумі 11280,58 грн та інфляційні втрати за період з листопада 2017 року по січень 2018 року в сумі 24467,23 грн, що є предметом даного позову.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

З аналізу спірних правовідносин, що склалися між сторонами, суд доходить висновку, про наявність правовідносин з постачання товару та переуступки права вимоги.

Так, згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами п. 3.2 Договору покупець оплачує 50% вартості товару протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Специфікації, останні 50% - за фактом поставки товару протягом 10 календарних днів.

До Договору сторонами був підписаний додаток №1 (специфікація №2 - без зазначення дати), в якій сторонами узгоджено найменування товару, кількість, ціна (1827186,34 грн з ПДВ), термін постачання (60 днів з моменту передплати) - а.с. 21, т.1.

Оскільки специфікація не містить дати підписання, суд доходить висновку, що строк оплати 50% вартості товару є неузгодженим та в цій частині підлягають застосуванню положення ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України щодо оплати товару після його отримання або отримання товаророзпорядчих документів на товар. Тобто, щодо частини оплати товару в розмірі 50% від його вартості строк оплати є таким, що настав - 06.10.2017. Ще 50% вартості товару за умовами Договору оплачуються протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару. Тому, Позивачем правильно визначено дату початку прострочення виконання зобов`язання в цій частині з 16.10.2017. Визначення Позивачем дати прострочення зобов`язання відносно перших 50% за п. 3.2. Договору також з 16.10.2017 не суперечить фактичним обставинам справи та положенням ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи викладене, а також те, що день оплати не вважається днем прострочення виконання зобов`язання, судом першої інстанції правомірно стягнуто з Відповідача 3% річних за період з 16.10.2017 по 18.01.2018 в сумі 9775,53 грн та інфляційні втрати за період з листопада 2017 року по січень 2018 року в сумі 24467,23 грн.

Інші доводи сторін не впливають на визначення строку настання зобов`язання щодо оплати товару та Відповідач безпідставно вважає, що не прострочив оплату 50% вартості товару - 913593,17 грн. Його розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, викладений в апеляційній скарзі, не відповідає фактичним обставинам справи та вище наведеним положенням ст. 692 ЦК України.

Акт, наданий Відповідачем про підписання специфікації №2 у 2018 році та складений ним в односторонньому порядку (а.с. 191, т.1), суд не приймає до уваги, оскільки вказані у ньому обставини мають бути підтверджені відповідними доказами. Акт не відповідає вимогам до письмових доказів, а саме: пояснення осіб, яким відомо про обставини справи, повинні бути оформлені як заяви свідків. Крім того, акт не містить дати його складання та даних про обставини відомої сторонам дати підписання специфікації - з яких джерел особам, які склали акт, стало відомо про засвідчені ними обставини.

Таким чином, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відсутні.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 276, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цертум", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі №904/5098/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019 у справі №904/5098/18 залишити без змін.

Судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта - ТОВ Цертум .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складання повної постанови в порядку, встановленому ст. ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 07.06.2019.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна