КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
===================================================================
Справа № 754/866/18 Головуючий у І інстанції Галась І.А.
Провадження №06.08/824/303/19 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
(додаткова)
01 квітня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: ТаргонійД.О., Журби С.О., Приходька К.П., розглянувши заяву ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6 про стягнення аліментів , за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 березня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
у січні 2018 року позивач ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5, 3-тя особа: ОСОБА_6 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання.
Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 20 березня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який продовжує навчання в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи стягнення з 23.01.2018 р. і до досягнення ОСОБА_6 23-х (двадцяти трьох) років, за умови продовження навчання. Стягнуто з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави 704,80 грн. судового збору. Допущене негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 06 грудня 2018 року заяву ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Не погоджуючись з заочним рішенням, відповідач ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення по справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та постановити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який продовжує навчання, в розмірі 1000 гривень щомісячно, до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року апеляційну скаргу Кравченка Володимира Володимировича залишено без задоволення. Заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 березня 2018 рокузалишено без змін.
21 березня 2019 року ОСОБА_5 звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат.
Просить стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_5 судові витрати - компенсацію за відрив від звичайних занять при розгляді справи апеляційним судом в розмірі 1473,62 грн.
Посилається на ті підстави, що позивачем було заявлено прохання про стягнення судових витрат при поданні відзиву до закінчення судових дебатів, а також на те, що у зв'язку з необхідністю підготовки розрахунків, керуючись нормами законодавства, заява і розрахунки нею подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
До вказаної заяви надала розрахунок судових витрат - компенсації витрат за відрив від звичайних занять.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши та обговоривши доводи поданої заяви, колегія суддів дійшла висновку, що вказана заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду
Згідно зі ст. 138 ЦПК витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За правилами ст. 141 ЦПК щодо розподілу судових витрат між сторонами судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такою сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до змісту ч.3, ч.4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення увалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Відповідно до постанови КМУ від 27 квітня 2006 року, №590 (в редакції постанови КМУ від 28 лютого 2018 року №155) визначено компенсацію у цивільних справах за відрив від звичайних занять - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, її представникові у зв'язку з явкою до суду обчислюється пропорційно до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 1 січня календарного року, в якому приймається процесуальне рішення або здійснюється процесуальна дія, і не може перевищувати його розміру, обчисленого за фактичні години відриву від звичайних занять.
Згідно Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік , розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921 грн.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву
Як вбачається з матеріалів справи, питання про відшкодування витрат позивачем було заявлено при поданні відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до наданих 21 березня 2019 року доказів, ОСОБА_5 15 березня 2019 року, враховуючи прожитковий мінімум 2019 року в Україні, а також граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані з явкою до суду, зробила розрахунок судових витрат відповідно до кількості витрачених годин, які були витрачені із-за розгляду справи в суді апеляційної інстанції, і також врахувала витрати на папір та поштові відправлення.
Враховуючи, що сума судових витрат, заявлених до відшкодування, відповідає та підтверджена відповідними доказами щодо обсягу витраченого часу та витрачених коштів, заява про ухвалення додаткового рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В :
Заяву ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_5(реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, АДРЕСА_2) судові витрати - компенсацію за відрив від звичайних занять при розгляді справи апеляційним судом в розмірі 1473,62 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят три гривні шістдесят дві копійки).
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.
Суддя-доповідач Д.О.Таргоній
Судді: К.П.Приходько
С.О.Журба
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2019 |
Оприлюднено | 02.04.2019 |
Номер документу | 80857424 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Таргоній Дар'я Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні