Постанова

від 04.11.2019 по справі 754/866/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Додаткова Постанова

Іменем України

04 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 754/866/18

провадження № 61-7125св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - ОСОБА_3 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат за касаційною скаргою ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_4 , на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року у складі судді: Галась І. А. та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Журби С. О., Приходька К. П.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання.

Позивач просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання аліменти у розмірі ј частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 01 лютого 2018 року до досягнення сином віку 23 років; визначивши негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів за один місяць.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання у розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з 23 січня 2018 року і до досягнення ОСОБА_3 23-х (двадцяти трьох) років, за умови продовження навчання. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення у частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 06 грудня 2018 року у складі судді: Галась І. А. заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 залишено без задоволення. Заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 березня 2018 року залишено без змін.

Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_4, залишено без задоволення. Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року залишено без змін.

Аргументи учасників справи

У червні 2019 року позивач ОСОБА_2 звернулася із заявою про стягнення судових витрат, у якій просить стягнути із відповідача ОСОБА_2 на її користь судові витрати - компенсацію за відрив від звичайних занять при розгляді справи Верховним Судом у сумі 1 526,02 грн, тому ці витрати підлягають стягненню із відповідача. Зазначає, що згідно норм процесуального законодавства було здійснено розрахунок витрат - компенсація за відрив від звичайних занять та витрати на поштові відправлення. Заява мотивована тим, що у відзиві на касаційну скаргу, поданому в травні 2019 року була заявлена вимога про стягнення із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_2 судових витрат - компенсацію за відрив від звичайних занять при розгляді справи Верховним Судом у сумі 1 526,02 грн.

На підтвердження вимог, викладених у заяві позивачем ОСОБА_2 додано: копії трьох фіскальних чеків ПАТ Укрпошта від 18 травня 2019 року на суму 45 грн (три марки), 15 грн (два конверти) та 4 грн (марка); копію фіскального чеку ТОВ Європлюс на суму 89 грн за папір офісний Ballet від 09 квітня 2019 року; розрахунок судових витрат (компенсація витрат за відрив від звичайних занять) у сумі 1 526,02 грн, яка складається із 1 357,02 грн - 54 годин за ставкою 25,13 грн за відрив від звичайних занять, витрат на папір - 89 грн; поштові відправлення - 80 грн.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у заяві, з таких мотивів.

У статті 138 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу першого частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У пункті 1 частини третьої статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Аналіз заяви про стягнення суми судових витрат, доказів наданих на їх підтвердження та розрахунку свідчить, що ОСОБА_2 доведено здійснення поштових витрат в розмірі 64 грн та не обґрунтовано, що інші витрати пов`язані із переглядом в суді касаційної інстанції судових рішень за касаційною скаргою відповідача ОСОБА_2 .

За таких обставин, заяву про стягнення судових витрат слід задовольнити частково.

У підпункті в) пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Керуючись статтями 138, 141, 246, 270, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 64 грн судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відмовити в задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат в іншій частині.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков