Рішення

від 01.04.2019 по справі 904/5101/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2019м. ДніпроСправа № 904/5101/18 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Тахома", м. Дніпро

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Цертум", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Оріон-плюс", м. Дніпро

про стягнення 146 958,00 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Лисенко П.П., довіреність від 03 січня 2019 року, адвокат, діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2815 від 20 червня 2014 року

Від відповідача: Биструшкін О.С., ордер серія ДП №1270/000046 від 07 грудня 2018 року, адвокат

Від третьої особи: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тахома" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№4281/19 від 29.01.2019 (а.с.137)) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цертум" заборгованість у розмірі 146 958,00 грн., що складається з:

- суми основного боргу у розмірі 137 208,40 грн.;

- 3% річних у розмірі 2 639,00 грн.;

- інфляційних втрат у розмірі 7 110,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №ДГ-1512 від 14 грудня 2016 року в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Разом з тим позивач просить повернути йому суму надмірно сплаченого судового збору у розмірі 173,98 грн.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що між позивачем, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Оріон-плюс" було укладено договір №11/10 про відступлення права вимоги, згідно з умовами якого позивач передав КП "Оріон-плюс" у повному обсязі усі права за договором поставки, зокрема, але не виключно: право вимоги боргу, щодо сплати існуючої на момент підписання договору дебіторської заборгованості за договором поставки. Отже, належним позивачем по справі міг би бути КП "Оріон-плюс", а не ТОВ "Тахома". На думку відповідача, у позивача відсутнє порушене право, за захистом якого він звернувся до суду.

У доповненнях до відзиву відповідач зазначає про відсутність у позивача права на стягнення пені, оскільки умови договору поставки не містять розміру пені, як це передбачено вимогами чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2018 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Оріон-плюс".

20 грудня 2018 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Оріон-плюс" надійшли письмові пояснення на позовну заяву, у яких зазначає, що 05.10.2017 між ним, позивачем та відповідачем укладено трьохсторонній договір №11/10 про відступлення права вимоги за договором поставки №ДГ-1512 від 14.12.2016. Відповідно до п. 1.2 вказаного договору позивач передав ТОВ "Комерційне підприємство "Оріон-плюс" право вимоги боргу, щодо сплати існуючої на момент підписання договору дебіторської заборгованості за договором поставки по специфікації №2 на суму 1 827 186,34 грн. з ПДВ. Таким чином, сума відступлення за укладеним договором становить 1 827 186,34 грн.

Відповідачем надані заперечення, в яких зазначає, що третя особа допускається істотної помилки в частині того, що відступлення права вимоги відбулося лише в частині існуючої заборгованості, так як дослівно п.1.2 договору сформулюваний наступним чином: "відступлення прав за цим договором включає первісним кредитором на користь нового кредитора у повному обсязі усіх прав, належних йому згідно до умов основного договору (як за основним, так і за додатковими зобов'язаннями, що випливають з основного договору), зокрема, але не виключно:

- право вимагати від боржника сплати існуючої на момент укладення цього договору дебіторської заборгованості перед первісним кредитором за основним договором".

Таким чином, відповідач вважає, що право вимоги за договором поставки перейшло у повному обсязі до нового кредитора.

04 лютого 2019 року до господарського суду надішли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Цертум" мотивовані тим, що відповідач не відмовляється від виконання договірного зобов'язання, а акцентує увагу на тому, що кредитором у цьому зобов'язанні є не позивач, а третя особа, що, в свою чергу, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог у зв'язку з відсутністю у позивача права, за захистом якого він звернувся до суду.

26 лютого 2019 року до господарського суду надійшли пояснення ТОВ "Тахома" мотивовані тим, що 19.02.2019 ТОВ "КП "Оріон-плюс" повернуло на адресу ТОВ "Тахома" підписаний другий примірник угоди від 02.10.2018 про розмежування між сторонами прав вимоги до боржника ТОВ "Цертум". Угода була укладена між ТОВ "Тахома" та ТОВ "КП "Оріон-плюс" з метою розмежування між ними, як кредиторами, прав вимоги до боржника ТОВ "Цертум".

Боржник до підписання угод не залучався, так як чинним законодавством та умовами договору не передбачено обов'язковість згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні. Зі змісту п.2. та п.5 угоди "про розмежування прав вимоги до боржника ТОВ "Цертум" від 02.10.2018 слідує, що права вимоги яких набуває ТОВ "КП "Оріон-плюс" за договором №11/10 від 05.10.2017 зазначаються у п.2 угоди, а згідно п.5 угоди права вимоги не зазначені у п.2 залишаються у розпорядженні ТОВ "Тахома".

Оскільки вимоги ТОВ "Тахома" заявлені у даній справі не зазначалися у п.2 угоди від 02.10.2018, то вони не переходили до третьої особи - ТОВ "КП "Оріон-плюс".

Разом з тим, позивач зазначає, що подати зазначений документ раніше не мав можливості, так як у його розпорядженні він з'явився тільки 19.02.2019, був отриманий від третьої особи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання у справі на 11.12.2018.

11.12.2018, відповідно до ухвали суду, здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 20.12.2018. З 20.12.2018 підготовче засідання відкладено на 22.01.2019, з 22.01.2019 на 04.02.2019, з 04.02.2019 на 26.02.2019, при цьому продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.03.2019.

У судовому засіданні 12.03.2019 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тахома" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цертум" (покупець) укладено договір поставки №ДГ-1512, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти) покупцеві товар вказаний в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати поставлений товар у порядку та на умовах, встановлених цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору ціни на товар визначаються і узгоджуються сторонами в усному порядку па момент отримання заявки на партію товару і підтверджуються виставленими засобами електронного/факсимільного зв'язку рахунками постачальника. Рахунки-фактури є невід'ємними частинами даного договору. Сума договору визначається як загальна вартість поставленого товару визначеного у накладних на передачу товару від постачальника покупцеві протягом дії даного договору. Накладні на передачу товару є невід'ємними частинами даного договору (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору постачальник зобов'язується передавати покупцеві товар окремими партіями із кількості та асортименті погоджені сторонами згідно ст.2.1.

Постачальник разом з товаром зобов'язаний передати наступні документи: видаткова накладна; рахунок фактура; податкова накладна (п.3.1.2 договору).

Згідно з п. 3.2 договору покупець оплачує 50% вартості товару на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Специфікації, останні 50% за фактом поставки товару на протязі 10 календарних днів.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2017. Якщо в строк протягом 1 місяця до закінчення терміну дії договору ні одна із сторін письмово не заявить другій стороні про відмову від пролонгації договору, то він автоматично продовжує свою дію на тих же умовах на кожен наступний рік (п.п.10.1, 10.2 договору).

Сторонами підписано Специфікацію №4 до договору про поставку товару на суму 137 208,40 грн. Термін поставки 60 днів з моменту передплати.

Позивач зазначає, що, за усною домовленістю сторін, здійснив поставку товару без отримання попередньої оплати.

Так, на виконання умов договору позивачем здійснено поставку товару на загальну суму 137208,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000014 від 23.05.2018 (а.с.21) та товарно-транспортною накладною №71 від 04.06.2018 (а.с.23-24).

Позивачем виставлено на оплату відповідачу рахунок-фактуру №СВ-000014 від 23.05.2018 на суму 137 208,40 грн.

Відповідач, в свою чергу, отриманий товар у строк не оплатив.

22.10.2018 позивач звертався до відповідача із вимогою (вих.№2210/63-1) про сплату заборгованості за договором поставки на суму 137 208,40грн.

Вказана претензія отримана відповідачем 24.10.2018, проте залишена останнім без відповіді.

Позивач зазначає, що відповідач отриманий товар за Специфікацією №4 на суму 137 208,40 грн. не оплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, що і стало причиною виникнення спору.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з умов договору (п.3.2) строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 137 208,40 грн. відповідач не надав, проти наявності заборгованості заперечує тим, що позивачем відступлено право вимоги за договором поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Оріон-плюс" на підставі договору про відступлення права вимоги №11/10 від 05.10.2017.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що 05.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тахома" (первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Оріон-плюс" (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цертум" (боржник) укладено договір про відступлення права вимоги №11/10, відповідно до п. 1.1. якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги, належні первісному кредитору у відповідності до договору №ДГ-1512 від 14.12.2016 (основний договір), укладеного між первісним кредитором (продавець за основним договором) та боржником (покупець за основним договором).

Згідно з п. 1.2 договору про відступлення права вимоги відступлення прав за цим договором включає первісним кредитором на користь нового кредитора у повному обсязі усіх прав, належних йому згідно до умов основного договору (як за основним, так і за додатковими зобов'язаннями, що випливають з основного договору), зокрема, але не виключно:

- право вимагати від боржника сплати існуючої на момент укладення цього договору дебіторської заборгованості перед первісним кредитором за основним договором.

У відповідності з п. 2.1 договору про відступлення права вимоги новий кредитор компенсує первісному кредитору вартість прав вимоги відступлений за даним договором. На момент підписання даного договору зазначена сума компенсації складає 1 827 186,34 грн. в т.ч. ПДВ 20% 304 531,06 грн.

Разом з цим, 02.10.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Оріон-плюс" (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тахома" (первісний кредитор) підписано Угоду про розмежування між сторонами прав вимоги до боржника - ТОВ "Цертум", у п.2 якої сторони визначили, що від первісного кредитора до нового кредитора за договором про відступлення права вимоги №11/10 від 05 жовтня 2017 року переходить право вимоги до ТОВ "Цертум" (ідентифікаційний код 39973381) по стягненню заборгованості, що виникла з договору поставки №ДГ-1512 від 14 грудня 2016 року та Специфікації №2 на суму 1 827 186,34 гривень (додаток №1 до договору №ДГ-1512 від 14 грудня 2016 року) та видаткових накладних №РН-0000054 від 05.12.2017 на суму 219 528,74 гривень, №РН-0000053 від 05.10.2017 на суму 404 144,26 гривень, №РН-0000052 від 05.10.2017 на суму 764 238,34 гривень, №РН-0000051 від 05.10.2017 на суму 439 275,00 гривень та товарно-транспортної накладної №25 від 05.10.2017, товарно-транспортної накладної №26 від 05.10.2017, товарно-транспортної накладної №27 від 05.10.2017.

Сторони підтверджують, що 06 жовтня 2017 року, за Актом приймання передачі документів до договору про відступлення права вимоги №11/10 від 05.10.2017, новий кредитор отримав від первісного кредитора документи, що підтверджують право вимоги на суму 1 827 186,34 гривень з ПДВ за поставлений товар ТОВ "Тахома" за договором поставки №ДГ-1512 від 14.12.2016 на адресу ТОВ "Цертум" (п.3 Угоди).

У п.5 Угоди зазначено, що права вимоги первісного кредитора до ТОВ "Цертум", які не зазначені у п.2 даної угоди, не переходять до нового кредитора, відповідно право стягнення за ними залишається у розпорядженні первісного кредитора та реалізується ним на власний розсуд.

Дана додаткова угода набирає чинності з моменту підписання сторонами, а її положення є обов'язковими для сторін при реалізації прав вимоги до боржника ТОВ "Цертум", що виникають з договору про відступлення права вимоги №11/10 від 05 жовтня 2017 року та договору поставки №ДГ-1512 від 14 грудня 2016 року.

З викладеного слідує, що позивач відступив третій особі право вимоги саме існуючої на момент укладення договору про відступлення права вимоги заборгованості, відповідно, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 137 208,40 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім основного боргу, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у розмірі 2 639,00 грн. та інфляційні збитки у розмірі 7110,60 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 2 639,00 грн. за період з 02.06.2018 по 22.01.2019 та інфляційні збитки у розмірі 7 110,60 грн. за червень-грудень 2019 року.

Згідно із ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст. 252 Цивільного кодексу України). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу України). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Перевіркою правильності обчислення розрахунку 3% річних господарським судом встановлено, що позивачем не враховано положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України (останній день оплати 02.06.2018 - вихідний день (субота)), а тому вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 2 616,36 грн. за період з 05.06.2018 по 22.01.2019.

Розрахунок збитків від інфляції є правильним, помилок не виявлено, а відтак вимога про стягнення збитків від інфляції за червень-грудень 2018 року у розмірі 7 110,60 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 146 935,36 грн., з яких 137208,40 грн. - основний борг, 2616,36 грн. - 3% річних та 7110,60 грн. - інфляційні нарахування.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2204,03 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи.

29.01.2019 позивачем заявлено про зменшення розміру позовних вимог та стягнення з відповідача 146958,00 грн., відповідно, розмір судового збору за вказаною вимогою складає 2204,37 грн. Звертаючись до суду з позовом, позивачем, згідно платіжного доручення №131 від 22.10.2018, сплачено судовий збір у розмірі 2378,35 грн.

Позивач, у заяві про зменшення позовних вимог просить повернути з державного бюджету надмірно сплачений судовий збір у розмірі 173,98 грн.

Таким чином, з державного бюджету підлягає поверненню судовий збір у розмірі 173,98 грн.

Пунктом 4 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України визначено, у разі необхідності у резолютивній частині також вказувати про повернення судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 29, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тахома" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цертум" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційне підприємство "Оріон-плюс" про стягнення 146 958,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цертум" (49019, м. Дніпро, вул. Краснозаводська, буд. 68, офіс 214, ідентифікаційний код 39973381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тахома" (49044, м. Дніпро, вул. Південна, буд. 2Б, ідентифікаційний код 33473900) заборгованість у розмірі 137208 (сто тридцять сім тисяч двісті вісім) грн. 40 коп., 3% річних у розмірі 2 616 (дві тисячі шістсот шістнадцять) грн. 36 коп., інфляційні збитки у розмірі 7110 (сім тисяч сто десять) грн. 60 коп. та витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2204 (дві тисячі двісті чотири) грн. 03 коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Тахома" (49044, м. Дніпро, вул. Південна, буд. 2Б, ідентифікаційний код 33473900) із державного бюджету України судовий збір в розмірі 173 (сто сімдесят три) грн. 98 коп., перерахований згідно платіжного доручення №131 від 22.10.2018, оригінал якого міститься в матеріалах справи, про що видати ухвалу.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.04.2019

Суддя Н.М. Євстигнеєва