ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
03.04.2019 Справа № 917/1544/18
Суддя Сірош Д.М., розглянувши матеріали за позовом
Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області,
в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба"
про повернення земельної ділянки з незаконного користування
ВСТАНОВИВ:
Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" про повернення в розпорядження Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області земельної ділянки кадастровий номер 5323682200:00:002:0001, площею 30,503 га, яка знаходиться на території Круподеринської сільської ради Оржицького району Полтавської області, що передана в оренду згідно з договором оренди землі від 28.12.2010, зареєстрованому в Оржицькому районному відділі полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2010 №04105590861, шляхом підписання акту приймання-передачі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення норм чинного законодавства відповідач після закінчення строку дії договору оренди не повернув в розпорядження Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області земельної ділянки.
Ухвалою суду від 12.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.01.2019 - 10 год. 30 хв.
Ухвалою від 09.01.2019 підготовче засідання відкладено на 06.02.2019 - 11 год. 00 хв.
04.02.2019 розпорядженням № 26 справу № 917/1544/18 передано на повторний автоматизований розподіл справ, у зв'язку з відстороненням судді від здійснення правосуддя.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи від 04.02.2019 справу № 917/1544/18 передано на розгляд судді Сірошу Д.М.
Згідно з ч. 9 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Враховуючи викладене, суддя Сірош Д.М. ухвалою від 05.02.2019 прийняв справу № 917/1544/18 до свого провадження, постановив розгляд справи розпочати спочатку зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначив на 27.02.2019 -10 год. 00 хв.
Засідання у справі, призначене на 27.02.2019 - 10 год. 00 хв. не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Сіроша Д.М. у відрядженні.
У зв'язку з поверненням судді з відрядження, ухвалою суду від 18.03.2019 призначено засідання у справі на 03.04.2019 - 09 год. 20 хв.
Як досліджено судом, з даним позовом до суду звернувся прокурор в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах – Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.
Як зазначає прокурор в позовній заяві (а. 9), Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, як орган наділений повноваженнями з 01.01.2013 щодо розпорядження земельними ділянками за межами населеного пункту, могло самостійно звернутися до суду з вимогою про повернення земельної ділянки загальною площею 30,503 га. При цьому, незважаючи на наявність повноважень щодо звернення до суду з відповідним позовом, Управління протягом тривалого часу не вживало заходів щодо повернення вказаної земельної ділянки.
Отже, бездіяльність, що виражається у неповерненні СТОВ “Агрофірма “Дружба” після закінченню строку дії договору оренди земельної ділянки та бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо не вжиття заходів представницького характеру з даних питань, стало підставою для звернення заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області з даним позовом до суду.
З приводу наведених доводів прокурора, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пункт 3 частини 1 ст. 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
За приписами ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У ч. 4 ст. ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Верховним Судом в ухвалі від 19.07.2018 у справі № 822/1169/17 при застосуванні приписів ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" було зауважено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 року у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 року у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 року у справі № 910/18770/17, від 05.11.2018 року у справі № 910/4345/18.
Як зазначалось вище, приписами чинного законодавства на прокурора покладено обов'язок довести суду наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, наприклад, у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Основними завданнями Держгеокадастру є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право: звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Держгеокадастр є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.
При цьому повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками, які належать до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, належать до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів, у цьому випадку до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.
Прокурор звернувся у цій справі з позовом на захист прав та інтересів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яке є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку.
Тобто, позивач, в інтересах та в особі якого з позовом до суду звернувся прокурор, має підстави і можливість самостійно захищати свої права і прокурор не довів неможливості реалізації такого захисту самим позивачем.
Крім того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позовної заяви до розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 922/901/17, від 31.10.2018 у справі № 910/6814/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18.
Разом з тим, відповідно статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.
У даній судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, яке є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.
Зазначене вище узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, зокрема, в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17.
Одночасно Верховний Суд наголошує, що обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом не залежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 226 ГПК України.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 185, п. 1 ч. 1 ст. 226, ст. 234 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Залишити позов Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба" про повернення земельної ділянки з незаконного користування без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту підписання (ст.ст. 235, 255 ГПК України).
Суддя Д.М. Сірош
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2019 |
Оприлюднено | 10.04.2019 |
Номер документу | 80986839 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Барбашова Сільва Вікторівна
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Сірош Д.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні