Ухвала

від 17.01.2020 по справі 917/1544/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 917/1544/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Харківської області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.04.2019,

за позовом Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба",

про повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

28.11.2019 (згідно з поштовими відмітками на конверті) заступник прокурора Харківської області звернувся із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.04.2019 через суд апеляційної інстанції до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2019 касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишено без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з не поданням заявником належних доказів отримання повного тексту судового рішення апеляційної інстанції, що оскаржується; не наданням доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановлених порядку та розмірі. Крім цього, залишаючи касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області без руху, суд касаційної інстанції зазначив, що заявник звернувся до касаційного господарського суду з пропуском строку на касаційне оскарження без порушення питання про поновлення цього строку, у зв`язку з чим запропоновано подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску та надати докази на їх підтвердження.

Ухвалу суду від 20.12.2019 отримано заступником прокурора Харківської області - 27.12.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

03.01.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) заступником прокурора Харківської області направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого додано оригінал платіжного доручення №3244 від 17.12.2019 про сплату судового збору у розмірі 1 921,00 грн та заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що повний текст оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 прокуратурою отримано 08.11.2019, тому, на думку прокуратури, касаційну скаргу подано у строк визначений частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України, що є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.

Розглянувши клопотання заступника прокурора Харківської області про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про визнання неповажними причин пропуску строку на касаційне оскарження з огляду на таке.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1). Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (ч. 2).

Крім того, частиною третьою статті 288 вказаного Кодексу передбачена можливість поновлення строку на касаційне оскарження у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

З матеріалів справи, які надійшли до суду касаційної інстанції разом з касаційною скаргою вбачається, що повний текст постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 складено 30.10.2019 та отримано прокуратурою Харківської області нарочно прокурором відділу прокуратури Харківської області Ногіною О.М. 31.10.2019, що підтверджується розпискою від 31.10.2019 (а.с. 213), тому останнім днем оскарження зазначеної постанови, відповідно до частини четвертої статті 116, частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України, було 20.11.2019.

Проте, заступником прокурора Харківської області подано касаційну скаргу лише 28.11.2019, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги.

У заяві про усунення недоліків заступником прокурора Харківської області на обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, як і у касаційній скарзі, зроблено посилання на те, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримано органами прокуратури лише 08.11.2019, тому касаційну скаргу подано у строк, встановлений частиною другою статті 288 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для визнання поважними причин пропуску строку на касаційне оскарження. На підтвердження зазначеного прокуратурою надано ксерокопію оскаржуваної постанови з відміткою вхідного номера та дати, яка зроблена самою ж прокуратурою Харківської області.

Проте, як уже зазначалось в ухвалі від 20.12.2019 про залишення касаційної скарги без руху, відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції на копії повного тексту оскаржуваної постанови, що здійснена самим заявником, не є належним доказом без надання поштового конверту в якому постанова суду апеляційної інстанції направлялась на адресу прокуратури Харківської області та роздруківки відстеження поштової кореспонденції за трек-номером з сайту Укрпошти.

При цьому слід зауважити, що посилання прокурора у заяві про усунення недоліків, що початок перебігу строку на касаційне оскарження необхідно обраховувати з 08.11.2019, коли дану постанову було зареєстровано в органах прокуратури, не ґрунтується на вимогах процесуального закону, про що було зазначено в ухвалі Верховного Суду від 20.12.2019 про залишення касаційної скарги заступника прокурора Харківської області без руху та надано можливість заявнику навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, ніж ті, що було викладено в касаційній скарзі, з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.

Однак, заявник не усунув недоліки касаційної скарги, інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження не навів та послався у своєму клопотанні на ті ж самі обставини та докази, які вже були оцінені та відхилені Судом.

З огляду на викладене вбачається, що заявником пропущено строк на касаційне оскарження, при цьому у клопотанні про поновлення строку не обґрунтовано та не надано належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку на касаційне оскарження, та не наведено існування об`єктивних обставин, що унеможливили подання касаційної скарги протягом розумного строку.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Отже, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку. При цьому слід зауважити, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Враховуючи зазначене, обставини, на які посилається заявник, зводяться до порушення ним вимог процесуального законодавства. Причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження постанови залежали лише від суб`єктивної волі заявників, а не від об`єктивно непереборних обставин, у зв`язку з чим у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави для визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновлення цього строку.

Відповідно до частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

В абзаці 2 частини третьої статті 292 цього Кодексу визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції визнає наведені заявником у заяві доводи про причини пропуску строку на касаційне оскарження неповажними, а тому відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2019 та на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.04.2019 у справі №917/1544/18.

Відповідно до положень частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №917/1544/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області.

2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявникові.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов