Постанова

від 03.04.2019 по справі 753/6399/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

0 3 квітня 2019року місто Київ

Єдиний унікальний номер справи 753/6399/17

Номер провадження № 22-ц/824/666/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М. , суддів Саліхова В.В., Шахової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Іваницької О.В.,

вивчивши апеляційну скаргу Денисенка Олександра Михайловича в інтересах Громадської організації Спортивний клуб веслування м. Києва на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 травня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Леонтюк Л. К., у справі за позовом Київської місцевої прокуратури № 2 в інтересах Київської міської ради до Громадської організації Спортивний клуб з веслування м. Києва , ОСОБА_3, третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Тетяна Миколаївна, про визнання недійсним договору іпотеки,

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року Київська місцева прокуратура № 2 в інтересах Київської міської ради звернулась до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Громадської організації Спортивний клуб з веслування м. Києва , ОСОБА_3, третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Тетяна Миколаївна, про визнання недійсним договору іпотеки від 15 грудня 2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та Громадською організацією Спортивний клуб з веслування м. Києва , зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Тетяною Миколаївною в реєстрі за № 1300, стягнення судового збору з відповідачів на користь прокуратури міста Києва.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016100020000185 за ч. 1 ст. 358 КК України , Київською місцевою прокуратурою № 2 виявлено факт незаконної передачі в іпотеку комунального майна, а саме: земельної ділянки, площею 0,1 га, розташованої на території Дарницького району міста Києва, АДРЕСА_1.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 лютого 2017 року № 80865858, право власності на вказану земельну ділянку на підставі свідоцтва (індексний номер 20771356), виданого 22 квітня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Саченко М. М., зареєстровано за ОСОБА_6

У матеріалах реєстраційної справи вказаного об'єкту нерухомості наявна копія рішення Київської міської ради № 444/1500 від 23 квітня 2009 року, за яким зазначену земельну ділянку передано ОСОБА_6 у власність. Ця копія рішення органу місцевого самоврядування стала підставою для реєстрації за останньою права власності на вказане нерухоме майно.

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 серпня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазуром P. JI. (зареєстровано в реєстрі за № 714), ОСОБА_6 продала вказану земельну ділянку ОСОБА_8

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15 вересня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т. М. (зареєстровано в реєстрі за № 907) ОСОБА_8 продала ГО Спортивний клуб веслування м. Києва вказану земельну ділянку.

Разом з тим, з листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР (Київської міської державної адміністрації) від 03 лютого 2017 року вбачається, що за його поданням рішень про передачу у приватну власність вказаної земельної ділянки громадянам КМР не приймала, документи, що посвідчують право власності, в Департаменті не зареєстровані.

Проведеним оглядом земельної ділянки встановлено, що ділянка огороджена парканом зі сторони провулку Лермонтова, 4, межує з водним об'єктом, вкрита кущами та поодинокими деревами.

Згідно з листом КМР від 25 січня 2017 року, на пленарних засіданнях КМР не приймалось рішень щодо виділення ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,1 га, розташованої у Дарницькому районі міста Києва, АДРЕСА_1.

Крім того, Департаментом земельних ресурсів на адресу місцевої прокуратури надіслано належним чином завірену копію рішення КМР № 444/1500 від 23 квітня 2009 року Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва з додатком, з якого вбачається, що цим рішенням спірна земельна ділянка ОСОБА_6 та будь-яким іншим особам у власність не передавалась.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 21 лютого 2017 року щодо земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, укладено договір іпотеки від 15 грудня 2016 року № 1300, зареєстрований 15 грудня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т. М., іпотекодержателем за яким є ОСОБА_3, а іпотекодавцем - ГО Спортивний клуб веслування м. Києва , як забезпечення виконання договору позики № 2 від 28 січня 2011 року.

Позивач вважає, що договір іпотеки від 15 грудня 2016 року № 1300 укладено з порушенням вимог законодавства, у зв'язку з чим просить визнати його недійсним.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 23 травня 2018 року позовні вимоги Київської місцевої прокуратури № 2 в інтересах КМР до ГО Спортивний клуб з веслування м. Києва , ОСОБА_3, третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Тетяна Миколаївна, про визнання недійсним договору іпотеки - задоволено, визнано недійсним договір іпотеки від 15 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ГО Спортивний клуб з веслування м. Києва , зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т. М. в реєстрі за № 1300, стягнуто з ОСОБА_3 на користь прокуратури міста Києва судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 800 грн. та судові витрати, пов'язані з розміщенням оголошень у ЗМІ про виклик у судове засідання у розмірі 630 грн., а разом - 1 430 грн. Стягнуто з ГО Спортивний клуб з веслування м. Києва на користь прокуратури міста Києва судовий збір у розмірі 800 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, Денисенко О. М. в інтересах ГО Спортивний клуб веслування м. Києва 12 липня 2018 року направив апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність судового рішення, просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 травня 2018 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Скаржник зазначає, що враховуючи положення ч. 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені в ході досудового розслідування кримінального провадження не є преюдиційними, а тому суд дійшов помилкового висновку, що спірна земельна ділянка належить територіальній громаді міста Києва.

ОСОБА_6 набула право власності на спірну земельну ділянку, площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить свідоцтво про право власності. Тобто, в матеріалах справи наявні докази реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_6

Крім того, докази щодо визнання незаконною та скасування державної реєстрації та Свідоцтва про право власності на спірну земельну ділянку відсутні в матеріалах справи, прокурором вказаний факт не було доведено.

КМР повідомила, що рішення про передачу земельної ділянки ОСОБА_6 на пленарних засіданнях не приймалось, а тому воно не може слугувати підставою для реєстрації права власності. Разом з тим, в матеріалах справи відсутній вирок суду, яким би було встановлено факт підроблення рішення органу місцевого самоврядування, а відкриття кримінального провадження не може бути належним доказом неправомірного вибуття земельної ділянки поза волею власника.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 27 липня 2018 року поновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.

13 серпня 2018 року на адресу суду надійшов відзив ГО Спортивний клуб з веслування міста Києва з відповідним підтвердженням надсилання іншим учасникам справи, з відзиву вбачається наступне.

Позов ґрунтується на відсутності волевиявлення власника земельної ділянки, а тому вирок у справі щодо підробки рішень КМР не вплине на оцінку законності вибуття земельної ділянки із комунальної власності.

Факт підроблення рішень підтверджується листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР від 03 лютого 2017 року та належним чином завіреною копією рішення КМР № 444/1500 від 23 квітня 2009 року.

Так, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01 серпня 2014 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 є нікчемним, а тому остання не мала законних підстав на її відчуження на користь відповідача. Таким чином, ГО Спортивний клуб з веслування міста Києва не була власником спірної земельної ділянки, а тому її передача в іпотеку ОСОБА_3 є незаконною.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17 серпня 2018 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду в судове засідання з повідомленням учасників справи.

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах від 29 грудня 2017 року №452/2017 постановлено ліквідувати Апеляційний суд міста Києва.

Виходячи зі змісту ч.6 ст.147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Суд, що ліквідується, в місячний строк з дня припинення здійснення правосуддя передає до новоутвореного суду матеріали та документи, пов'язані зі здійсненням таким судом повноважень, зокрема, архівні справи з основної діяльності, строки тимчасового зберігання яких ще не закінчилися, документи, не завершені в діловодстві, а також документи з кадрових питань в паперовому та електронному вигляді, фонди бібліотек, а судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, що ліквідується, передаються негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.

Відповідно до статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів рішенням зборів суддів, які відбулися 02 жовтня 2018 року, днем початку роботи Київського апеляційного суду відповідно до повідомлення голови новоутвореного суду, опублікованого у газеті Голос України , визначено 03 жовтня 2018 року .

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2018 року, справу призначено судді-доповідачу Вербовій І.М. Судді, які входять до складу колегії: Вербова І.М. - головуючий суддя, судді: Саліхов В.В., Шахова О.В.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2018 року справу прийнято до розгляду та призначено у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року зупинено апеляційне провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/3513/17, що розглядається у порядку господарського судочинства.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року поновлено апеляційне провадження у зв'язку з набранням 09 січня 2019 року законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2018 року та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні прокурор Гаврилюк О. М. та представник КМР - Баранов М. С. заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість.

Скаржник (відповідач) ГО Спортивний клуб з веслування міста Києва та третя особа ПН КМНО Дем'яненко Т.М. до суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення.

Крім того, 02 квітня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання від ПН КМНО Дем'яненко Т. М. про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 додатково повідомлявся про розгляд справи шляхом публікації на веб-порталі Судова влада України оголошення про виклик до суду, що в розумінні ч. 11 ст. 128 вважається належним повідомленням.

Враховуючи вищезазначене, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України колегія суддів вважала за можливе розглядати справу за відсутності вищевказаних учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи скаржника та її представника, з'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи та письмові докази, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101020000185, Київською місцевою прокуратурою № 2 виявлено факт незаконної передачі в іпотеку комунального майна, а саме: земельної ділянки площею 0,1 га, що розташована на території Дарницького району міста Києва, АДРЕСА_1 (том І а.с.67 -68).

Відповідно до копії рішення Київської міської ради № 444/1500 від 23 квітня 2009 року спірну земельну ділянку передано ОСОБА_6 у власність (том І а.с.81-82). На підставі вищевказаного рішення за останньою було зареєстровано право власності об'єкт нерухомого майна (том І а.с.75).

Згідно з договором купівлі - продажу земельної ділянки від 01 серпня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазуром P. Л. та зареєстрованим в реєстрі за № 714, ОСОБА_6 продала та передала ОСОБА_8 земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану у місті Києві, в Дарницькому районі, АДРЕСА_1 (том І а.с 72 -73).

15 вересня 2016 року було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т. М. та зареєстрований в реєстрі за № 907, відповідно до якого ОСОБА_8 відчужила ГО Спортивний клуб веслування м. Києва спірну земельну ділянку.

Як свідчать дані інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 лютого 2017 року № 80865858, право власності на спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу № 907 від 15 вересня 2016 року зареєстровано за ГО Спортивний клуб веслування м. Києва (том І а.с.76-78).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру іпотек станом на 21 лютого 2017 року щодо земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, укладено договір іпотеки від 15 грудня 2016 року, іпотекодержателем за яким ОСОБА_3, а іпотекодавцем - громадська організація Спортивний клуб веслування м. Києва з метою забезпечення виконання договору позики № 2 від 28 січня 2011 року з урахуванням додаткової угоди від 16 листопада 2016 року.

Разом з тим, 23 січня 2017 року Київська місцева прокуратура № 2 звернулась з запитом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР про отримання інформації щодо надання громадянам у власність земельних ділянок, зокрема і земельної ділянки, площею 0,1 га, наданої ОСОБА_10 та розташованої за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1 (том І а.с. 100).

Згідно з відповіддю Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу КМР від 03 лютого 2017 року КМР не приймала рішень про передачу у приватну власність громадян земельних ділянок, вказаних у запиті, документи, що посвідчують право власності, в Департаменті не зареєстровані (том І а.с.101).

Відповідно до відомостей, що містяться в листі КМР від 25 січня 2017 року на пленарних засіданнях КМР не приймалось рішень щодо виділення ОСОБА_10 спірної земельної ділянки.

Крім того, Департаментом на адресу місцевої прокуратури надіслано належним чином завірену копію рішення Київської міської ради № 444/1500 від 23 квітня 2009 року Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі місті Києва з додатком до нього, відповідно до якого цим рішенням земельна ділянка, площею 0,1 га, розташована у містіКиєві, в Дарницькому районі, АДРЕСА_1, ОСОБА_6 та будь - яким іншим особам у власність не передавалась (том І а.с. 94 - 96).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка є власністю територіальної громади, КМР, до повноважень якої належить розпорядження землями територіальної громади, не приймала рішень про передачу даної земельної ділянки у приватну власність. Таким чином, ГО Спортивний клуб з веслування м. Києва не була законним власником спірної земельної ділянки, а тому незаконно розпорядилась даним нерухомим майном, передаючи його в іпотеку.

Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Частиною 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 3 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Таким чином, Київська місцева прокуратура № 2 звернулась з позовом до суду з метою захисту інтересів держави відповідно до приписів процесуального законодавства.

Статтею 13 Конституції України регламентовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначає, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Пунктом 5 ст. 16 цього ж Закону передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради належить розпорядження землями територіальної громади міста Києва.

Статтею 118 Земельного Кодексу України унормовано порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, проте станом на час розгляду справи не встановлено доказів щодо надання КМР дозволів на розроблення відповідної документації та її затвердження у встановленому законом порядку.

У ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що підставою для реєстрації права власності на спірну земельну ділянку стало рішення КМР № 27/2341 від 17 вересня 2009 року.

Разом з тим, вищезазначеним рішенням земельна ділянка ОСОБА_10 не передавалась, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що спірна земельна ділянка належить територіальній громаді міста Києва .

У ході перегляду оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, які б свідчили про волевиявлення територіальної громади в особі КМР на припинення права комунальної власності на спірну земельну ділянку та погодження передачі такого права на користь ОСОБА_6 з підстав, обумовлених Земельним Кодексом України.

Приписами ст. 203 ЦК України встановлено вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину вимог закону.

Стаття 1 Закону Україна Про іпотеку визначає іпотеку як вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважне перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 5 вищевказаного Закону предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація. Відсутність цих ознак є підставою для визнання вказаного договору іпотеки недійсним.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ГО Спортивний клуб веслування м. Києва не була законним власником земельної ділянки площею 0,1 га кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи вищезазначене, остання не мала права передавати земельну ділянку ОСОБА_3 в іпотеку, зміст оспорюваного договору суперечить вимогам ст. 5 Закону України Про іпотеку , що відповідно до ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України є підставою для визнання цього правочину недійсним.

Крім того, у зв'язку з незаконним вибуттям земельної ділянки із володіння територіальної громади Київська місцева прокуратура № 2 в особі КМР в інтересах держави звернулась з позовом до Господарського суду міста Києва про витребування земельної спірної ділянки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2018 року, яке набрало законної сили 09 січня 2019 року, позов задоволено, витребувано у ГО Спортивний клуб веслування м. Києва земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: місто Київ, АДРЕСА_1, на користь власника - територіальної громади міста Києва в особі КМР (том ІІ а.с 171 - 180).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 вищевказаної статті, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем надано належним чином завірені докази, а саме копію рішення КМР № 444/1500 від 23 квітня 2009 року Про приватизацію земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі місті Києва з додатком до нього на підтвердження того, що земельна ділянка не вибувала із власності територіальної громади та не передавалась у приватну власність.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи. Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Жодних доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції матеріали справи не містять. Таких доказів не додано позивачем до апеляційної скарги та не надано у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, оскаржуване судове рішення ухвалене з дотриманням норм процесуального права та правильним застосування норм матеріального права, у зв 'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Денисенка Олександра Михайловича в інтересах Громадської організації Спортивний клуб веслування м. Києва - залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 травня 2018 року, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 08 квітня 2019 року.

Суддя-доповідач: І.М.Вербова

Судді: В.В. Саліхов

О. В.Шахова