Ухвала

від 05.04.2019 по справі 755/11538/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/11538/18

1-кс/755/2469/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ "05" квітня 2019 р.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах третьої особи ОСОБА_4 про зняття арешту з майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101070000001 від 30 грудня 2015 року, -

в с т а н о в и в :

В провадження слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах третьої особи ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 16.08.2018 року в рамках кримінального провадження № 42016101070000001 від 30.12.2015 року, а саме нежитлове нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Своє клопотання адвокат ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що клопотання слідчого про накладання арешту на майно було необґрунтованим та безпідставним, оскільки вищезначене майно перебуває у власності ОСОБА_4 на законних підставах та правомірно використовується для підприємницької діяльності. Вказане, на думку заявника, свідчить про відсутність підстав для збереження накладеного арешту.

Вивчивши доводи клопотання, дослідивши надані до клопотання докази, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1ст. 174 КПК Україниарешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Під час розгляду клопотання встановлено, що другим слідчим відділом прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42016101070000001, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.12.2015 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 364-1 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ПАТ «Омега Банк», діючи умисно, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших осіб, всупереч інтересам ПАТ «Омега Банк», на підставі договору купівлі-продажу прав вимог від 31.12.2014 за заниженою вартістю в розмірі 5000000 грн відчужили підконтрольному ТОВ «Фінансова компанія «Іпотека Кредит» право вимоги за кредитними договорами, заборгованість по яким становила 1369829028,20 грн, а вартість забезпечення складала 3623707250,03 грн.

Постановою Національного Банку України №152 від 02.03.2015 ПАТ «Омега Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №52 від 02.03.2015 у ПАТ «Омега Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію.

Вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки при накладенні арешту встановлено, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає критеріям, визначенимст. 98 КПК України.

Разом з тим, ОСОБА_4 відповідно до витягу від 30.05.2013 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності в законному порядку набув право власності на нежитлове приміщення за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вул. Степана Бендери, будинок 59.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Отже, нежитлове нерухоме майно на яке накладено арешт, не відповідає критеріям, визначенимст. 98 КПК України, тобто не є майном набутим кримінально - протиправним шляхом або отриманим юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши зміст фабули кримінального правопорушення, в ході досудового розслідування якого накладено арешт на майно, враховуючи процесуальну позицію представника органа досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для його скасування.

Керуючись ст.170-173,175,309 КПК України,

ухвалив :

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.08.2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016101070000001 від 30 грудня 2015 року, а саме нежитлове приміщення загальною площею 305,20 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 - на праві власності належить: ОСОБА_4 (код НОМЕР_1 ).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя