ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №636/3015/17
Провадження №2/636/412/19
РІІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2019 року м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого - судді Оболєнської С.А.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
секретаря судового засідання - Гамоліної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області, комунальне підприємство Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації , приватний нотаріус Чугуївського міського нотаріального округу ОСОБА_9, Чугуївська міська рада Харківської області про зняття арешту з майна та заборони на його відчуження,
встановив:
ОСОБА_10 звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила зняти обтяження - заборону на відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 19.10.2011 року о 13:25:13, реєстраційний № 11739561, реєстратор: Чугуївська державна нотаріальна контора, на підставі заборони ухвали Чугуївського міського суду про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 17 жовтня 2011 року, справа № 2036/2-1556/11, скасувавши при цьому ухвалу суду про накладення арешту.
В обґрунтування позову зазначила, що їй на праві приватної власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2, згідно договору дарування від 26.01.2011 року, посвідченого Чугуївською державною нотаріальною конторою, реєстровий № 2-84, право власності зареєстровано в КП Чугуївське МБТІ . При зверненні до нотаріуса з метою укладення договору купівлі-продажу зазначеної квартири їй стало відомо, що її відчуження квартири неможливо, тому що є заборона на відчуження об'єкту нерухомого майна. Типом обтяження є арешт нерухомого майна, зареєстроване 19.10.2011 року о 13:25:13, реєстраційний № 11739561, реєстратор: Чугуївська державна нотаріальна контора. Підстава обтяження: ухвала Чугуївського міського суду Харківської області по справі № 2036/2-1556/11 за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Чугуївська державна нотаріальна контора, КП Чугуївське МБТІ , приватний нотаріус Чугуївського нотаріального округу ОСОБА_9, Чугуївська міська рада Харківської області, про визнання недійсним свідоцтва про право власності, договору купівлі-продажу та договору дарування квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 12.03.2013 року в задоволенні позовних вимог у вищезазначеній справі позивачам було відмовлено. Рішення набрало законної сили та не було скасоване ні апеляційною, ні касаційною інстанцією. Провадження у справі завершено.
У зв'язку з існуючою забороною - арештом нерухомого майна, вона не може продати свою квартиру, чим порушуються її права власника по володінню, розпорядженню, користуванню майном, яке належить їй на праві приватної власності.
У судове засідання позивач ОСОБА_4 надав заяву, згідно якої просив позов задовольнити та проводити розгляд справи в його відсутності (а.с.159).
Від відповідача ОСОБА_4 до суду надійшла заява, згідно якої вона просила розглядати справу в її відсутності, позов не визнала (а.с.75).
Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, надала пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 надала до суду заперечення, згідно яких в задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спірну квартиру було скасовано і в подальшому у задоволенні цього позову ОСОБА_10 було відмовлено, у зв'язку з чим поновлено право власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на вказане нерухоме майно. Виходячи з цього, отримане ОСОБА_10 на підставі скасованого судового рішення свідоцтва про право власності на зазначену вище квартиру в цілому - є таким, що не відповідає вимогам закону. Із зазначених обставин власниками спірної квартири на сьогоднішній день є ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в рівних частинах по 1/3 частині на правах спільної власності. Задоволення ж позову ОСОБА_10 шляхом зняття арешту з майна та заборони на його відчуження, накладеного ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 17.10.2011 року на квартиру АДРЕСА_3, призведе до свавільного позбавлення права власності на житло ОСОБА_5 та ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_10 має намір продати спірну квартиру. Питання ж визнання недійсним свідоцтва власності на житло від 27.04.1998 року вже розглядалося судами та по ньому прийнято остаточне судове рішення, яке набрало чинності, тобто це свідоцтво є чинним. В подальшому доповнила заперечення, в якому зазначила, що наданий позивачем на підтвердження її прав власності договір дарування спірної квартири, посвідчений нотаріусом 26.01.2011 року, є нікчемним, доказом чого в тому разі є факт того, що дарувальник цієї квартири став її власником на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом 07.08.2010 року, вже після набрання чинності рішенням Чугуївського міського суду від 19.06.2008 року, згідно якого було відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про скасування свідоцтва про право власності на зазначену квартиру, виданого 27.04.1998 року комісією по приватизації житла ЖКВ ВАТ Чугуївська паливна апаратура . Таким чином, зазначений договір дарування квартири є таким, що порушує права відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на житло та згідно йому було здійснено заволодіння позивачем належним їм на праві власності частинами квартири, та не може бути доказом по справі. Також просила суд застосувати строк позовної давності.
Від відповідача ОСОБА_7 до суду надійшла заява, згідно якої вона визнала позов повністю, не заперечувала проти його задоволення, просила справу розглядати в її відсутності (а.с.55).
Від відповідача ОСОБА_8 до суду надійшла заява, згідно якої вона визнала позов в повному обсязі, просила справу розглядати без її участі (а.с.104).
З Чугуївської держнотконтори надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника та ухвалення рішення відповідно до чинного законодавства України (а.с.45).
З КП Чугуївське МБТІ надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника (а.с.51).
Від приватного нотаріуса Чугуївського МНО ОСОБА_9 надійшла заява про розгляд справи без участі його представника та ухвалення рішення відповідно до чинного законодавства України (а.с.46).
З Чугуївської міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника та ухвалення рішення відповідно до чинного законодавства України (а.с.53,166).
Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, вислухавши представників позивача та відповідачів, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_10 на підставі договору дарування квартири, посвідченого 26.01.2011 року державним нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_11, реєстровий № 2-84, та згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 97759722 від 19.09.2017 року, є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.4,23,24).
ОСОБА_10 звернулась до суду з позовом про зняття обтяження - заборони на відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 19.10.2011 року о 13:25:13, реєстраційний № 11739561, реєстратор: Чугуївська державна нотаріальна контора, накладеного на підставі ухвали Чугуївського міського суду про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 17 жовтня 2011 року, справа № 2036/2-1556/11, скасувавши при цьому ухвалу суду про накладення арешту.
Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулися до Чугуївського міського суду Харківської області суду з позовом до ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Чугуївська державна нотаріальна контора, КП Чугуївське МБТІ , приватний нотаріус Чугуївського нотаріального округу ОСОБА_9, Чугуївська міська рада Харківської області, про визнання недійсним свідоцтва про право власності за №4422/93 від 15 жовтня 2001 року на квартиру АДРЕСА_4, видане ОСОБА_10 відділом ЖКГ будівництва та комунальної власності виконкому Чугуївської міської ради; договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_4 від 24 квітня 2007 року ВЄО №454991, завірений нотаріусом Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області, зареєстрований в реєстрі за №1-561; свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_4, виданого ОСОБА_7 на підставі договору купівлі - продажу квартири від 24 квітня 2007 року ВЄО №454991; договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_5 Харківської області, посвідчений нотаріусом Чугуївського міського нотаріального округу ОСОБА_9 07.08.2010 року, за номером №1852; свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_4, видане ОСОБА_8, видане на підставі договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_4, посвідченого нотаріусом Чугуївського міського нотаріального округу ОСОБА_9 07.08.2010 року; договору дарування, посвідченого Чугуївською державною нотаріальною конторою 26.01.2011 року, р.№2-84, свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_4, виданого ОСОБА_10 на підставі договору дарування квартири АДРЕСА_4, посвідченого Чугуївською державною нотаріальною конторою 26.01.2011 року, р.№2-84, та поновлення строку на звернення з цим позовом до суду.
Згідно рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 12.03.2013 року в задоволенні зазначеного позову ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відмовлено (а.с.8-10).
Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 27.05.2014 року та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.11.2014 року рішення зазначене рішення залишено без змін (а.с.11-15).
Отже, рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 12.03.2013 року набрало законної сили.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищевикладене, викладені в запереченні представником відповідача ОСОБА_3 доводи в обґрунтування чинності свідоцтва про право власності на житло від 27.04.1998 року та нікчемності договору дарування від 26.01.2011 року є безпідставними.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави для обмеження у володінні, користуванні та розпорядженні майном.
28.10.2017 року позивач ОСОБА_10 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть серії VІІ-ИК № 567173, видане 30.10.2017 року (а.с.123).
За життя, 05.10.2017 року ОСОБА_10 склала заповіт 50 АБ № 0365622, посвідчений нотаріусом Щолківського нотаріального округу Московської області ОСОБА_12, згідно якого все своє майно заповідала ОСОБА_4 (а.с.125).
16.01.2018 року ОСОБА_4 подано до Чугуївської держнотконтори Харківської області заяву про прийняття спадщини згідно заповіту (а.с.127), про що також свідчить повідомлення Чугуївської держнотконтори від 19.11.2018 року за № 5079/01-16, відповідно до якого після смерті ОСОБА_10, померлої 28.10.2017 року, в термін, передбачений ст.1270 ЦК України (шість місяців), звернувся її син - ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим посвідчений нотаріусом Щолківського нотаріального округу Московської області 05.10.2017 року за р.№ 3-1203, але можуть бути спадкоємці, які спадщину прийняли фактично, тим що відповідно до вимог ст.1268 ЦК України постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини; заведена спадкова справа за № 42/2018; свідоцтво про право на спадщину не видавалось; згідно інформаційної довідки зв спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) інформація по заповіту - відсутня (а.с.211).
Право власності особи набувається на підставах, що не заборонені законом зокрема із правочинів (ч.1 ст. 328 ЦК України).
За правилами ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно із ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, для прийняття якої встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 цього Кодексу).
Частиною п'ятою статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, яким згідно із частиною другою статті 1220 цього Кодексу є день смерті особи.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч.3 ст. 1296 ЦК України ), а лише обмежує його право на розпорядження спадщиною.
Відповідно до пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 3 березня 2004 року № 20/5, право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди може бути підтверджено, зокрема, свідоцтвом про право на спадщину.
Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України Про реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.
Таким чином, ОСОБА_13, який вчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, є власником нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , має право володіти й користуватися нею, проте через відсутність реєстрації такого права обмежений у праві розпорядження належним йому майном, що узгоджується з позицією, викладеною в постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 06.07.2016 року (№ 6-3095цс15).
Однак, ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 17.10.2011 року, в порядку забезпечення позову в рамках розгляду цивільної справи № 2036/2-1556/11 за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Чугуївська державна нотаріальна контора, КП Чугуївське МБТІ , приватний нотаріус Чугуївського нотаріального округу ОСОБА_9, Чугуївська міська рада Харківської області, про визнання недійсним свідоцтва про право власності, договорів купівлі-продажу та дарування, та поновлення строку на звернення з цим позовом до суду, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право власності відповідно до договору дарування, посвідченого Чугуївською держнотконторою 26.01.2011 року, реєстровий № 2-84, та заборонено здійснення відчуження квартири (а.с.5).
Звернення позивача до нотаріуса щодо зняття арешту з належного йому майна будь-яких результатів не дали, оскільки відповідно до п.4.17 глави 1 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, якщо на спадкове майно накладено арешт судовим чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.
У зв'язку із наявністю не знятого арешту, позивач залишається обмеженим у реалізації свого права на розпорядження майном.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ№ 5 від 03.06.2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Враховуючи, що арешт на майно позивача накладався в рамках розгляду цивільної справи № 2036/2-1556/11, яка на теперішній час розглянута, рішення по ній набрало законної сили , підстави для подальшого арешту майна відсутні.
Отже, заявлені вимоги про зняття арешту зі спадкового майна законні, обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог про скасування ухвали суду про накладення арешту, оскільки скасування рішень, ухвалених судом першої інстанції - повноваження суду апеляційної інстанції.
Щодо вимог представника відповідача ОСОБА_3 про застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
ОСОБА_10 дізналася про існування накладеного арешту на квартиру АДРЕСА_1 у 2017 році при зверненні до нотаріуса з метою укладення договору купівлі-продажу квартири. Позов про зняття арешту із зазначеної квартири подано нею до суду 07 вересня 2017 року (а.с.2).
Враховуючи вищевикладене, строк для звернення з даним позовом до суду позивачем не пропущено, тому вимоги представника відповідача ОСОБА_3 про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 141, 178, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області, комунальне підприємство Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації , приватний нотаріус Чугуївського міського нотаріального округу ОСОБА_9, Чугуївська міська рада Харківської області про зняття арешту з майна та заборони на його відчуження задовольнити частково.
Зняти арешт з майна, а саме квартири №21, розташованої в будинку №105 по вул. Харківській в м. Чугуїв, Харківської області, що належить ОСОБА_10, на підставі договору дарування, посвідченого Чугуївською державною нотаріальною конторою 26.01.2011 року, реєстровий номер 2-84, та заборону здійснення відчуження кватири, що накладені ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області про забезпечення позову від 17.10.2011 року у справі № 2036/2-1556/11, та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження реєстраційний номер 11739561 від 19.10.2011 року, зареєстрований Чугуївською державною нотаріальною конторою.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. в рівних частках, по 160 (сто шістдесят) грн. 00 коп. з кожного.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до або через Чугуївський міський суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_4, ІН: НОМЕР_1, адреса: РФ, АДРЕСА_6.
Відповідач: ОСОБА_5, паспорт, МН №963617, ІН НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_7.
Відповідач: ОСОБА_6, НОМЕР_3, ІН НОМЕР_4, адреса: АДРЕСА_7.
Відповідач: ОСОБА_7, адреса: АДРЕСА_8.
Відповідач: ОСОБА_8, адреса: Харківська область, м. Чугуїв, вул. П. Панежди, буд.9.
Третя особа: Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області, код ЄДРПОУ 02893551, адреса: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Саронікольська, буд.44.
Третя особа: приватний нотаріус Чугуївського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_9, адреса: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Харківська, буд.116, секція Б .
Третя особа: комунальне підприємство Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації Харківська область, м. Чугуїв, вул. Харківська, буд.120, код ЄДРПОУ 03355028.
Третя особа: Чугуївська міська рада Харківської області, адреса: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Старонікольська, 35-а, код ЄДРПОУ 21227883.
Суддя: С.А. Оболєнська
Суд | Чугуївський міський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2019 |
Оприлюднено | 11.04.2019 |
Номер документу | 81078739 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Чугуївський міський суд Харківської області
Оболєнська С. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні