Ухвала

від 11.04.2019 по справі 132/734/19

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/734/19

2/132/314/19

Ухвала

Іменем України

11 квітня 2019 року місто Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Сєліна Є.В. при секретарі Кулик Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калинівка Вінницької області заяву представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лан - адвоката ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

28.02.2019р. до суду звернулося СТОВ Лан із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якому просить визнати недійсним укладений 12.11.2018р. між відповідачами договір оренди земельної ділянки площею 2,4937га., кадастровий номер 0521686300:06:000:0361, яка знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, який був зареєстрований за рішенням державного реєстратора Крижопільської районної державної адміністрації Вінницької області від 15.11.2018р., індексний номер 44062197.

Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 06.03.2019р., за вказаним позовом відкрите провадження за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання у справі.

04.04.2019р. на адресу суду надійшла заява СТОВ Лан про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить доповнити резолютивну частину позовної заяви вимогою про визнання недійсним укладеного 07.03.2019р. між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки площею 2,4937га., кадастровий номер 0521686300:06:000:0361, яка знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, який був зареєстрований за рішенням державного реєстратора Черепашинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області від 20.03.2019р., індексний номер 46077341.

Одночасно із заявою про збільшення позовних вимог надійшла заява СТОВ Лан про забезпечення позову шляхом 1) заборони державному реєстратору здійснювати дії щодо скасування державної реєстрації права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі б/н від 07.03.2019р., укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,4937га., кадастровий номер 0521686300:06:000:0361, яка знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, який був зареєстрований за рішенням державного реєстратора Черепашинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області від 20.03.2019р., індексний номер 46077341, крім здійснення державним реєстратором дій пов'язаних з виконанням рішень суду у справі № 132/734/19; 2) заборони державному реєстратору здійснювати дії щодо прийняття заяв від ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 абощо інших осіб, для державної реєстрації права оренди, в тому числі для державної реєстрації права користування земельною ділянкою на підставі договору емфітевзиса та будь-яких інших правочинів з яких виникає право оренди (користування), на земельну ділянку площею 2,4937га., кадастровий номер 0521686300:06:000:0361, яка знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, крім заяв від СТОВ Лан щодо пролонгації договору оренди землі від 01.03.2007р., згідно рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 21.02.2018р. по справі № 132/3553/17.

Дана заява мотивована тим, що незважаючи на обізнаність відповідачів ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 про поновлення на підставі рішення суду договору оренди землі від 01.03.2007р. укладеного з СТОВ Лан , а також про відкрите провадження у даній справі, відповідачі вчинили дії по розірванню укладеного договору оренди землі від 12.11.2018р., який оскаржується позивачем в судовому порядку, та уклали новий договір оренди від 07.03.2019р., зареєструвавши його в реєстрі речових прав 20.03.2019р., за день до підготовчого засідання у цій судовій справі. Таким чином, дії відповідачів унеможливлюють здійснення ефективного способу захисту прав позивача, спрямовані на затягування розгляду даної справи, оскільки у разі продовження аналогічних дій спрямованих по укладенню та розриванню договорів оренди по спірній земельній ділянці, позивач буде змушений кожний раз збільшувати позовні вимоги або подавати нові позовні заяви, а тому незабезпечення позову може утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

09.04.2019р. з аналогічним мотивуванням та вимогою про накладення арешту на земельну ділянку площею 2,4937га., кадастровий номер 0521686300:06:000:0361, яка знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, та належить на праві власності ОСОБА_2, звернулось СТОВ Лан .

Відповідно до п.3 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається, окрім іншого, після відкриття провадження у справі до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Подана позивачем заява про забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України, та таким чином вона підлягає невідкладному розгляду.

Згідно з ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.

У відповідності до ч.2 ст.150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 розяснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про забезпечення позову є співмірними заявленим позовним вимогам, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, а відтак й порушить права позивача на судовий захист.

Одночасно із цим, виходячи із системного аналізу заявлених вимог про забезпечення позову, суд в межах поданих заяв та викладених в них вимог, вважає за доцільне дані заяви об'єднати та їх задовольнити частково, визначивши запропонований вид забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно земельної ділянки площею 2,4937га., кадастровий номер 0521686300:06:000:0361, яка знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, та належить на праві власності ОСОБА_2, до скасування заходів забезпечення позову.

В іншій частині заяв про забезпечення позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-154, 157, 258-260, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Лан про забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборонити суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно земельної ділянки площею 2,4937га., кадастровий номер 0521686300:06:000:0361, яка знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, та належить на праві власності ОСОБА_2.

В іншій частині заяв про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали суду про забезпечення позову невідкладно направити у відділ державної реєстрації Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області та до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, для виконання, а іншим учасникам справи, для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання через Калинівський районний суд Вінницької області апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: Є.В. Сєлін