Ухвала

від 10.04.2019 по справі 585/718/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №585/718/19 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/129/19 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Харківрегіонгаз» - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 березня 2019 року про арешт майна,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.03.2019 року задоволено клопотання слідчого СВ Роменського ВП ГУНП в Сумської області ОСОБА_8 та, в рамках кримінального провадження № 12019200100000123 від 21.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172 КК України, накладено арешт, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, на майно автомобіль марки ЗІЛ з державним номером НОМЕР_1 з металевою ємністю сірого кольору з написом «Пропан Вогненебезпечно», шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.

Зобов`язано представників ПАТ «Сумигаз» та ТОВ «Харківрегінгаз» належним чином зберегти вищезазначене майно.

Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ТОВ «Харківрегіонгаз» - ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати накладений ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.03.2019 року арешт та закрити кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12019200100000123 від 21.02.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України за відсутністю складу злочину, відповідно до вимог ст. 284 КПК України.

Свої вимоги мотивувала тим, що оскаржуване судове рішення прийнятне з недотриманням норм кримінального процесуального та матеріального права, висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

На переконання представника, судом не було взято до уваги надані ТОВ «Харківрегіонгаз» докази на підтвердження того, що об`єкт на якому проводився обшук належить товариству на законних підставах. Зокрема, товариство є спеціалізованим суб`єктом господарювання, яке має дозволи Держгірпромнагляду, забезпечене договором використання аварійно-диспетчерської служби, оперативним зв`язком «104», а також має власну та орендовану матеріально-виробничу базу, необхідну для виконання всіх видів робіт для забезпечення безперебійного та безаварійного газопостачання, роздрібної торгівлі скрапленим вуглеводним газом для побутових потреб населення та кваліфікований персонал, який пройшов навчання у спеціалізованому учбовому комбінаті, має необхідні посвідчення та проходить періодичну атестацію знань. Також товариством постійно вживаються передбачені законодавством заходи щодо дотримання правил на об`єктах підвищеної небезпеки.

Зазначала, що всі основні засоби, майно, споруди, обладнання, що є на території на якій проводився обшук, знаходяться в оренді, відповідно до договору оренди майна від 01.08.2018 року з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», арештований транспортний засіб має всі дозвільні документи.

Накладення арешту на майно, призведе до призупинення діяльності товариства, в наслідок чого буде зменшення реалізації скрапленого газу та, відповідно, зменшено надходження податків та обов`язкових платежів від товариства.

Вказувала на те, що ні в клопотанні слідчого, ні в оскаржуваній ухвалі не зазначено, які конкретно відомості, сліди кримінального правопорушення містить автоцистерна, на яку накладено арешт, а також, яким чином могло бути використане вказане майно, як знаряддя вчинення злочину. Крім того не розкрито, з посиланням на конкретні норми закону, які саме порушення містяться в діяльності товариства.

Слідчим суддею також, при розгляді даної справи, не взято до уваги роз`яснення, які викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва» від 12.06.2009 року №7, не перевірено наявність складу злочину, передбаченого ст. 272 КК України та не обґрунтовано порушення яких саме спеціальних законів було допущено.

Товариством на підтвердження легального здійснення господарської діяльності, суду були надані установчі та дозвільні документи.

Крім того, вказувала на порушення КПК України під час проведення обшуку, які полягали в ненаданні копії ухвали слідчого судді про надання дозволу на обшук та протоколу обшуку власникам майна ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» та ТОВ «Харківрегіонгаз».

Звернула також увагу на те, що в тексті оскаржуваної ухвали слідчим суддею зазначено, що арешт на майно накладено на речові докази, які містять ознаки складу злочину, відповідальність за який передбачено ч. 1 ст. 172 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника власника майна ОСОБА_7 , яка вимоги апеляційної скарги підтримала, просила їх задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати, кримінальне провадження закрити, думку прокурора, який проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Положенням ч.1ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 70 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в провадженні Роменського ВП ГУНП в Сумській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2019 року за №12019200100000123 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 272 КК України (а.с. 3). Відомості до ЄРДР були внесені за заявою ОСОБА_9 від 21.02.2019 року, в якій він повідомив про ймовірне функціонування заправних станцій без офіційної реєстрації та відповідних дозволів на території Роменського району, в тому числі в м. Ромни по вул. Римаренка, 16А (а.с. 4).

Ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26.02.2019 року надано дозвіл на проведення обшуку на території виробничої бази ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», за адресою: м. Ромни, вул. Ремаренків, 16 (колишня назва Тельмана), з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, відшукування і вилучення ємностей для зрідження газів пропану, які використовуються для заправки транспортних засобів громадян, переобладнаних на газобалонні установки під газ «Пропан».

Відповідно до протоколу обшуку від 27.02.2019 року, під час обшуку на території виробничої бази ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» за адресою: м. Ромни, вул. Римаренків, 16 було виявлено та вилучено автомобіль марки ЗІЛ з державним номером НОМЕР_1 , металевою ємністю сірого кольору з написом «Пропан Вогненебезпечно» та залишено на зберіганні на території за вказаною адресою (а.с. 9-10).

28.02.2019 року слідчий СВ Роменського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_8 звернувся до Роменського міськрайонного суду Сумської області з клопотанням про накладення арешту на автомобіль ЗІЛ з державним номером НОМЕР_1 , металевою ємністю сірого кольору з написом «Пропан Вогненебезпечно», яке ухвалою слідчого судді від 05.03.2019 року було задоволено (а.с. 95-96).

На переконання слідчого судді вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки зберегло сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження. Крім того, вказаний автомобіль може бути предметом конфіскації відповідно до вироку суду у даному кримінальному провадженні, або на нього може бути звернуто стягнення в разі пред`явлення цивільного позову.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає, що надані слідчим матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що вилучений в ході обшуку транспортний засіб може бути використано, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на їх відповідність критеріям ст. 98 КПК України, а відтак вважає, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що вказане майно має ознаки речових доказів. Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Посилання представника власника майна на отримання ТОВ «Харківрегіонгаз» необхідних дозвільних документів на здійснення господарської діяльності і транспортний засіб, та перебування об`єкта, на якому було здійснено обшук, в оренді, не впливає на правильність висновків суду про наявність правових підстав для накладення арешту на вказаний транспортний засіб. Зокрема, як уже зазначалось, арешт накладено на автомобіль марки ЗІЛ з державним номером НОМЕР_1 , з тих підстав, що він зберіг на собі сліди злочину та інші відомості, які можуть бути використаними, як доказ.

Доводи апелянта про те, що накладення арешту на вказаний автомобіль, який використовується товариством для безпосередньої здійснення своєї статутної діяльності, призвело до зупинення роботи даним товариством, не ґрунтуються на доказах. Крім того, спростовується наданим договором оренди від 01.08.2018 року, укладеним між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» та ТОВ «Харківрегіонгаз», з якого вбачається, що в оренду ТОВ передано ряд транспортних засобів.

Щодо твердження апелянта про недоведеність слідчим, що арештоване майно має ознаки речового доказу, колегія судів вважає за необхідне зазначити, що як слідчим у клопотання, так і слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі, належним чином вмотивовано підстави накладення арешту на транспортний засіб. Як уже зазначалось, надані слідчим матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що вилучений в ході обшуку транспортний засіб може бути використано, як доказ у даному кримінальному провадженні.

Колегія суддів відхиляє також доводи апелянта на порушення вимог КПК України при проведенні обшуку, які полягали у не врученні ухвали про надання дозволу на проведення обшуку та протоколу обшуку. Зокрема, як вбачається із протоколу обшуку від 27.02.2019 року, обшук на території виробничої бази ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», за адресою: м. Ромни Сумської області, вул. Римаренків, 16 проведено на підставі ухвали слідчого судді від 26.02.2019 року, за відсутністю власника майна, що не заборонено нормами КПК України.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 236 КПК України, в зв`язку з відсутністю представника власника чи користувача виробничої бази, на якій проводився обшук, копію ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, мала бути залишена на видному місці на наданому об`єкті.

ОСОБА_7 не доведено звернення власника чи орендаря вказаного майна до слідчого з питань вручення їм копії протоколу обшуку від 27.02.2019 року та отримання з цього приводу відмови.

Таким чином, обшук на території виробничої бази ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», за адресою: м. Ромни Сумської області, вул. Римаренків, 16, в ході якого було вилучено вищезазначений автомобіль, проведено з дотриманням вимог КПК України.

З приводу зазначення в тексті оскаржуваної ухвали, що арешт накладено з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні №12019200100000123 від 21.02.2019 року «за ч. 1 ст. 172 КК України», замість вірного «за ч. 1 ст. 272 КК України», то дана технічна помилка може бути виправлена судом в порядку ст. 379 КПК України, та не є підставою для скасування законної та обґрунтованої ухвали слідчого судді.

Доводи апеляційної скарги про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12019200100000123 від 21.02.2019 року за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 272 КПК України, за відсутності складу злочину, колегією суддів не ставляться на обговорення, оскільки знаходяться поза межами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням про накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на зазначений у клопотанні транспортний засіб, з метою збереження речових доказів, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Харківрегіонгаз» ОСОБА_7 , необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.03.2019 року слід залишити без змін.

Керуючись ст. 170, 173, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Ухвалу слідчого судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 березня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Роменського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_8 та накладено арешт на автомобіль ЗІЛ з державним номером НОМЕР_1 з металевою ємністю сірого кольору з написом «Пропан Вогненебезпечно», залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Харківрегіонгаз» ОСОБА_7 на цю ухвалу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4