КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
справа № 372/2255/16-ц Головуючий у 1-й інстанції суддя: Потабенко Л.В.
15 квітня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Саліхова В.В.
суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК Українив м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 25 лютого 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у Київській області про визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними та повернення майна, переданого на виконання недійсних правочинів,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1 та просила
визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05 липня 2011 року, який посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П. та зареєстрований у реєстрі за № 1782, за яким ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 30.08.2010, продала ОСОБА_3 та ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,2500 га, кадастровий номер НОМЕР_2, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться по АДРЕСА_1 та повернути вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_2;
визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05 липня 2011 року, який посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П. та зареєстрований у реєстрі за № 1786, за яким ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3 від 30.08.2010, продала ОСОБА_3 та ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,1906 га, кадастровий номер НОМЕР_4, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться по АДРЕСА_1 та повернути вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_2.
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6533/2019 Вирішити питання відшкодування судових витрат.
У судовому засіданні 25.02.2019 під час розгляду справи в суді першої інстанції представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 заявив клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, оскільки позивач ОСОБА_2 померла.
Представник ОСОБА_6 заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 25 лютого 2019 року в задоволенні клопотання представника відповідачів про закриття провадження у справі, відмовлено. Провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника позивача.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою провадження у справі закрити. Посилається на неповне з'ясування та невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що довіреність на представлення інтересів позивача припинилась, в зв'язку з її смертю, а тому суд не мав права приймати будь-які документи від представника позивача.
Звертає увагу на не встановлення, що правовідносини у справі допускають правонаступництво та відсутнє будь-яке підтвердження подання особами заяв про прийняття спадщини.
Ухвала суду першої інстанції в частині відмови в закритті провадження у справі судом апеляційної інстанції не переглядається, враховуючи на ступне.
Відповідно до вимог чинного законодавства, окремим об'єктом оскарження можуть бути ухвали суду першої інстанції, які прямо передбачені в ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Таким чином, чинним процесуальним законодавством встановлений відповідний порядок перегляду судом апеляційної інстанції лише рішень та ухвал суду першої інстанції передбачених в ч. 1 ст. 353 ЦПК України.
Оскаржуваною ухвалою взадоволенні клопотання представника відповідачів про закриття провадження у справі, відмовлено.
Разом з тим, ухвала про відмову в закритті провадження у справі до ухвал передбачених в ч. 1 ст. 353 ЦПК України не відноситься.
Щодо зупинення провадження у справі, колегія суддів вважає наступне.
Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Правовідносини, що не допускають правонаступництво, передбачені ст. 1219 ЦК України.
Статтею 55 ЦПК України встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Матеріали справи свідчать, що позивач - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_5 (а. с. 74). ОСОБА_2 заповіла все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право ОСОБА_8 згідно із заповіту від 22.09.2016 (а. с. 72).
Враховуючи наведене та предмету позову в справі, спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктами 1, 3 частини першої статті 251 цього Кодексу до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у справі правильними.
Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, оскільки факт смерті позивачки підтверджено матеріалами справи, а спірні правовідносини у справі допускають правонаступництво.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи своє рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Враховуючи наведені обставини та вимоги ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367-368, 371, 374-375, 381-384, 389-390 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 25 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: В.В. Саліхов
Судді: І.М. Вербова
О.В.Шахова
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2019 |
Оприлюднено | 16.04.2019 |
Номер документу | 81170163 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Саліхов Віталій Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні