Ухвала

від 08.04.2019 по справі 902/339/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" квітня 2019 р. Cправа № 902/339/16

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Банаська О.О. , суддів Міліціанова Р.В., Нешик О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бета - В" на дії (бездіяльність) державного виконавця Соснівського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_2 № 27 від 20.03.2019 у справі

за первісним позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бета-В", м.Вінниця

до : Підприємства "Фаворит-2020" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості", м.Черкаси

до: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бета-Він", м.Вінниця

про зобов'язання повернути майно та стягнення 336 000,00 грн

та за зустрічним позовом: Підприємства "Фаворит-2020" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості", м.Черкаси

до: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бета-В", м.Вінниця

до: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бета-Він", м.Вінниця

про визнання договору поруки недійсним

За участю секретаря судового засідання Кузьменко В.В.

За участю представників:

заявника (скаржника/стягувача за первісним позовом): ОСОБА_3, довіреність № б/н від 04.04.2019 діє до 31.12.2019; паспорт АВ № 205787 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 26.02.2001.

боржника (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_4, довіреність № б/н від 05.04.2019 дійсна до 09.04.2019.

органу ДВС: ОСОБА_2, посвідчення ЧК № 0163 видано 02.01.2018. відповідача 2 (ТОВ "Бета-Він"): не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/339/16 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бета-В" до Підприємства "Фаворит-2020" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості", ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бета-Він" про зобов'язання повернути майно, що було об'єктом оренди - частина лінії для виробництва мила, що було у використанні (пілотеза в кількості 2 (дві) штуки та милорізка в кількості 1 (одна штука) та стягнення 339 644,16 грн, з яких з відповідача 1 - 338 644,16 грн , а саме 329 000,00 грн штрафу (300 000,00 грн за прострочення терміну повернення майна та 29 000,00 грн за прострочення термінів та обсягів поставок продукції), 9 644,16 грн заборгованості по орендній платі у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором оренди від 11.08.2014 та з відповідача 2 - 1 000,00 грн у зв'язку із порушенням зобов'язань відповідачем 1 за договором оренди від 11.08.2014 та наявністю договору поруки від 02.09.2014 № 02-09/14.

26.04.2017 колегією суддів у складі головуючого судді Банаська О.О., суддів Колбасова Ф.Ф., Нешик О.С. по справі № 902/339/16 прийнято рішення відповідно до якого первісний позов задоволено частково та припинено провадження у справі в частині зустрічного позову про визнання договору поруки недійсним від 02.09.2014 № 02/09-14 згідно з п.4ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

15.05.2017 на виконання вказаного рішення видано накази, які надіслано на адресу стягувача.

Вказане рішення оскаржувалось в апеляційному та касаційному порядку.

Так, 16.11.2017 постановою Рівненського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Вінницької області від 26.04.2017 у справі № 902/339/16 залишено без змін, а апеляційну скаргу Підприємства "Фаворит-2020" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості" - без задоволення.

У подальшому, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.04.2018 касаційну скаргу Підприємства "Фаворит-2020" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області 26.04.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 у справі № 902/339/16 залишено без змін.

29.05.2018 матеріали справи № 902/339/16 повернулись на адресу суду.

28.03.2019 на адресу суду від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "БЕТА - В" надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця Соснівського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_2 № 27 від 20.03.2019.

Ухвалою суду від 28.03.2019 скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "БЕТА - В" № 27 від 20.03.2019 призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.04.2019.

Разом з тим, суддя Колбасов. Ф.Ф. станом на 08.04.2019 перебуває у щорічній відпустці.

Згідно службової записки головуючого судді від 08.04.2019 в зв'язку з перебуванням судді Колбасова Ф.Ф. у щорічній відпустці розпорядженням керівника апарату суду від 08.04.2019 на підставі автоматизованої системи авторозподілу зі складу колегії суддів виведено суддю Колбасова Ф.Ф. та введено до складу колегії суддю Міліціанова Р.В.

Ухвалою суду від 08.04.2019 судовою колегією справу № 902/339/16 прийнято до свого провадження для розгляду скарги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "БЕТА - В" на дії (бездіяльність) державного виконавця Соснівського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_2 № 27 від 20.03.2019.

Представник відповідача 2 за первісним позовом - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бета-Він" - в судове засідання 08.04.2019 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду скарги останній повідомлявся належним чином ухвалою, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

В свою чергу адресована відповідачу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Бета-Він" ухвала від 28.03.2019 підприємством зв'язку до суду станом на 08.04.2019 не повернута, але згідно інформації яка міститься на сайті АТ "Укрпошта" в сервісі "Відстежити" поштове відправлення спрямоване на адресу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Бета-Він" значиться в стані "відправлення вручено: за довіреністю ".

З огляду на вказане при неявці відповідача 2 за первісним позовом судом враховується ч. 2 ст. 342 ГПК України якою визначено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не є перешкодою для розгляду скарги.

Крім того, суд відзначає, що згідно із п. 3 резолютивної частини ухвали суду від 28.03.2019 повідомлено, з поміж іншого, відповідача 2 за первісним позовом про призначення судового засідання для розгляду скарги позивача (стягувача) та те , що його явка в судове засідання не є обов'язковою .

З огляду на вказане, враховуючи повідомлення відповідача 2 за первісним позовом у спосіб визначений процесуальним законодавством, а також те, що явка відповідача 2 за первісним позовом не визнана обов'язковою, суд дійшов висновку про розгляд даної скарги за відсутності останнього.

Розгляд справи здійснюється з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 08.04.2019 державним виконавцем Соснівського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_2 подано письмові пояснення б/н від 05.04.2019, в яких остання просить суд відмовити у задоволенні скарги ТОВ "Бета-В" зазначаючи про вжиття всіх належних від неї заходів спрямованих на виконання рішення суду.

Натомість представник позивача за первісним позовом в усних поясненнях подану до суду скаргу підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача 1 за первісним позовом (Підприємства "Фаворит-2020" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості") в усних поясненнях щодо скарги заперечив та просив суд відмовити у задоволені останньої повністю з огляду на її безпідставність.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, дослідивши інформацію про виконавче провадження з виконання наказу суду від 15.05.2017 у справі № 902/339/16 отриману за результатом пошуку із використанням ідентифікатору доступу в Автоматизованій системі виконавчого провадження Міністерства юстиції України (https://asvpweb.minjust.gov.ua/), судом встановлено наступне.

Як вбачається із змісту скарги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "БЕТА - В" на дії (бездіяльність) відділу ДВС остання мотивована невчиненням державним виконавцем Соснівського ВДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області прямих обов'язків направлених на виконання судового рішення у зв'язку з чим ним неправомірно винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу з підстав передбачених п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки державним виконавцем в повному обсязі не виконані виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду.

З огляду на вказане скаржник просить визнати незаконними дії (бездіяльність) державного виконавця Шемчук А.В., скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 14.03.2019 та зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 15.05.2017 у справі № 902/339/16.

Соснівський відділ ДВС міста Черкаси ГТЮ у Черкаській області у письмових поясненнях б/н від 05.04.2019 заперечує щодо поданої позивачем (стягувачем) скарги з підстав її недоведеності та зазначає про вжиття всіх залежних від нього заходів спрямованих на виконання рішення суду в результаті яких державним виконавцем не було виявлено у боржника майно зазначене у виконавчому документі.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 26.04.2017 Господарським судом Вінницької області прийнято рішення по справі № 902/339/16, яким, зокрема, зобов'язано Підприємство "Фаворит-2020" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості" за власний рахунок повернути (передати за актом) ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "БЕТА-В" обладнання, що було об'єктом оренди- частина лінії для виробництва мила, що була у використанні (пілотеза в кількості 2 (дві) штуки та милорізка в кількості 1 (одна) штука).

15.05.2017 на виконання вказаного рішення в цій частині видано відповідний наказ, який надіслано на адресу стягувача.

14.06.2018 позивачем за первісним позовом (стягувачем) зазначений наказ разом із заявою про примусове виконання рішення суду вих. № 32 від 13.06.2018 та платіжним дорученням № 1457 від 12.06.2018 про сплату авансового внеску направлено на адресу Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, яку отримано останнім 18.06.2018.

Постановою заступника начальника Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_5 від 09.08.2018 відкрито виконавче провадження ВП № 56643119 за вказаною заявою на підставі наказу Господарського суду Вінницької області від 15.05.2017 у справі № 902/339/16.

21.06.2018 в рамках даного виконавчого провадження ВП № 56643119 винесено постанову про арешт майна боржника.

23.06.2018 здійснено пошук з інформації з єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно.

23.06.2018 отримано витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, відповідно до якого майно у боржника відсутнє.

26.06.2018 на адресу ПП "Фаворит-2020" ВГОІ "Рух за рівні можливості" направлено вимогу державного виконавця про виконання судового наказу добровільно, протягом 10 днів.

09.07.2018 на адресу відділу ДВС надійшло письмове пояснення від директора ПП "Фаворит-2020" ВГОІ "Рух за рівні можливості".

08.08.2018 в ході примусового виконання виконавчого провадження, старшим державним виконавцем ВДВС м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 складено акт, про те, що при виході за адресою м. Черкаси вул. Смілянська, 159/3, що вказана у виконавчому документі як місце проведення виконавчих дій, жодного майна яке б належало боржнику на праві приватної власності чи перебувало б у користуванні не виявлено, зокрема майна зазначеного у виконавчому документі (частини лінії для виробництва мила, що була у використанні (пілотеза в кількості 2 (дві) штуки та мило різка в кількості 1 (одна) штука). Крім того за адресою вказаною у виконавчому документі, а саме: м. Черкаси вул. Смілянська, 159/3 ПП "Фаворит-2020" ВГОІ "Рух за рівні можливості" не знаходиться, підприємницьку діяльність не проводить, бухгалтерія підприємства відсутня.

09.08.2018 старшим державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 на боржника накладено штраф за невиконання рішення суду в розмірі 5 100 грн 00 та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів і попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

Постановою від 22.08.2018 на боржника накладено штраф за невиконання рішення суду в розмірі 10 200 грн 00 коп.

22.08.2018 старшим державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 винесено постанову обґрунтовану приписами ст. 63 ЗУ "Про виконавче провадження" про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.09.2018 скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.08.2018 та зобов'язано державного виконавця або іншу посадову особу Соснівського відділу ДВС м. Черкаси усунути допущене порушення шляхом відновлення виконавчого провадження.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 ухвалу Господарською осуду Візницької області від 17.09.2018 у справі № 902/339/16 залишено без змін.

Постановою державного виконавця від 29.01.2019 відновлено виконавче провадження № 56643119 по примусовому виконанню наказу № 902/339/16.

Супровідним листом № 6523 від 29.01.2019 було надіслано сторонам виконавчого провадження постанову про відновлення виконавчого провадження.

29.01.2019 державним виконавцем направлено ПП "Фаворит-2020" ВГОІ "Рух за рівні можливості" виклик № 56643119, яким зобов'язано керівника підприємства з'явитись до виконавця 04.02.2019 щодо сплати боргу за виконавчим документом або надати підтверджуючі документи про його сплату та майнові активи, а також про заходи направлені на виконання судового рішення.

04.02.2019 боржником подано письмове пояснення на виконання виклику державного виконавця від 29.01.2019 та постанови про відновлення виконавчого провадження від 29.01.2019 в якому зазначено про здійснення досудового розслідування за фактом неправомірних дій ТОВ "Бета-В" та відсутність будь-якого майна на яке може бути звернено стягнення.

04.02.2019 старшим державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 складено акт в якому зафіксовано, що на виклик державного виконавця з'явився представник ПП "Фаворит-2020" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості" та надав письмові пояснення щодо примусового виконання наказу.

12.03.2019 старшим державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 було здійснено огляд приміщення за адресою вул.Смілянська, 159/3 у м. Черкаси за результатом чого складено акт.

У цьому акті зазначено, що в ході огляду за участі свідків (понятих) було встановлено: ліквідного майна, яке б підлягало опису й арешту не виявлено; обладнання, а саме частини лінії для виробництва мила, що була у використанні (пілотеза в кількості 2 (дві) штуки та мило різка в кількості 1 (одна) штука за даною адресою не знаходиться; підприємство боржника свою діяльність не проводить з 2013 року; за адресою вказаною у виконавчому документі бухгалтерія підприємства не знаходиться; про кримінальну відповідальність за невиконання судового рішення попереджені тощо.

14.03.2019 старшим державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 винесено постанову у ВП № 56643119 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", яка мотивована відсутністю у боржника майна вказаного у виконавчому документі.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків щодо поданої скарги.

За змістом ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість судового рішення.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В силу приписів ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Таким чином, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009 Європейським судом з прав людини зазначено, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Жовнер проти України" № 56848/00, § 33, від 29.06.2004).

Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (GLOBA v. UKRAINE, № 15729/07, § 27, ЄСПЛ, від 05 липня 2012 року).

Відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні (рішення ЄСПЛ у справі "Антонюк проти України", no. 17022/02, від 11.12.2008).

Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (ЗУ "Про виконавче провадження") виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст. 2 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень ; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності ; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно зі ч.1 ст.5 ЗУ "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 2 ст.7 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень , примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 ЗУ "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

Згідно із ст. 10 ЗУ "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії , при цьому державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження, можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

Так, відповідно до наданих законом виконавцю повноважень під час здійснення виконавчого провадження останній має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком тощо.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно із ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

З системного аналізу вищевказаних норм слідує, що вчинення заходів направлених на примусове виконання рішення суду , включаючи заходи передбачені ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", не є абсолютним правом виконавця, а є його обов'язком , оскільки в контексті вимог цієї статті, державний виконавець саме зобов'язаний вживати передбачених Законом та всі можливі заходи для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Згідно з ч.2 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням .

Отже положеннями ст.ст.36, 37 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий документ може бути повернутий стягувачеві лише після виконання покладених на нього законом обов'язків із вжиття заходів направлених на примусове виконання рішення суду та встановлення за їх результатом відсутності майна у боржника.

При цьому в ракурсі наведеного висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2018 у справі № 905/1918/15).

У даному випадку державний виконавець зобов'язаний був вжити всіх залежних від нього заходів з виконання покладених на нього законом обов'язків з розшуку та повернення вказаного у виконавчому документі майна стягувачеві.

Як слідує з матеріалів справи № 902/339/16, майно зазначене у виконавчому документі було передано боржнику на виконання договору оренди від 11.08.2014.

Факт передачі зазначеного майна на виконання умов договору оренди встановлено також рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.11.2015 у справі 925/1548/15 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бета-В" до Підприємства "Фаворит-2020" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості" про витребування майна та стягнення штрафу в сумі 330 000 грн в якому зазначено, що передача обладнання на підставі акту приймання-передачі від 01.09.2014 відбулась згідно договору оренди майна від 11.08.2014 , що в силу приписів ст. 75 ГПК України являється преюдиційним фактом та не потребує доказування при розгляді даної справи.

При цьому слід наголосити на тому, що рішення у справах № 925/1548/15 та № 902/339/16 набули законної сили.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності , який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів .

Враховуючи наведене судом оцінюються критично доводи представника боржника щодо відсутності факту отримання в оренду обладнання та підробки відповідних правочинів.

Водночас із матеріалів справи слідує, що державний виконавець обмежившись отриманням пояснень від представника боржника та оглядом приміщення за адресою: вул.Смілянська, 159/3, м.Черкаси склав акт від 12.03.2019 про відсутність даного майна у боржника та непроведення ним підприємницької діяльності, дійшов висновку про відсутність орендованого обладнання у боржника та виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

Однак, на переконання суду, складений державним виконавцем акт від 12.03.2019 має ознаки формальності виходячи із таких міркувань.

Як слідує із судових рішень вказаних вище майно вказане у виконавчому документів (наказі Господарського суду Вінницької області) виданому на виконання рішення суду від 26.04.2017 у справі № 902/339/16 було передано відповідачу 1 (боржнику) в рамках орендних правовідносин за договором оренди майна від 11.08.2014 для його використання у цілях визначених природою даного договору .

Отже, державним виконавцем при вчиненні виконавчих дій з виконання рішення суду мало бути враховано природу майна вказаного у виконавчому документі суду та можливість перебування у боржника й використання його останнім зважаючи на те, що останнє за своїми ознаками є рухомим майном, яке можна вільно перемістити у просторі .

Натомість державний виконавець здійснюючи виконавчі дії лише провів огляд приміщення за адресою: вул.Смілянська, 159/3, м.Черкаси, яке за наданими у судовому засіданні поясненнями як державного виконавця, так і представника боржника являється офісним приміщенням у якому апріорі фізично не може зберігатись та використовуватись обладнання , а саме частини лінії для виробництва мила, що була у використанні (пілотеза в кількості 2 (дві) штуки та мило різка в кількості 1 (одна) штука з огляду на його габарити (фото обладнання міститься на 145 аркуші 3 тому справи).

При цьому суд вважає помилковим ототожнення державним виконавцем зазначеного судом у виконавчому документі місцезнаходження боржника обов'язок чого передбачено п.3 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" із місцем виконання рішення , яке унормовано приписами ст.24 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, згідно з ч.ч.1, 2 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна . Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника .

Системний аналіз п.п.3, 7 ч.1 ст.4, ч.4 ст.13, ч.ч.1, 2 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження" приводить до висновку про те, що поняття "місцезнаходження юридичної особи" є відмінним та не являється тотожним поняттю "місцезнаходження майна боржника", оскільки фактичне місцезнаходження майна боржника не обов'язково є ідентичним місцезнаходженню юридичної особи позаяк здійснення господарської діяльності підприємства може здійснюватися зокрема у виробничих приміщеннях, які не належать на праві власності боржнику, а перебувають наприклад у його користуванні тощо.

Наведеного вище не було враховано державним виконавцем при здійсненні виконавчих дій.

Із наявних у справі доказів слідує, що державним виконавцем не було вжито всіх необхідних та можливих заходів для належного примусового виконання рішення суду у даній справі направлених на встановлення місцезнаходження та розшук рухомого майна вказаного у виконавчому документі, його використання в діяльності, зокрема, запитів до державних фіскальних органів, служби статистики, дерпродспоживслужби тощо.

Суд наголошує на тому, що матеріали справи містять докази сплати відповідачем 1 за первісним позовом на користь позивача 56 355 грн 84 коп. протягом 2014-2015 років, з яких 48 000 грн з призначенням платежу "за оренду обладнання" та 8 355 грн 84 коп. з призначенням платежу "за крошку", що підтверджується банківськими виписками (а.с.18-24, т.1, а.с.25-28, т.2).

Окрім того, у матеріалах справи міститься копія податкової накладної від 30.09.2014 в якій зафіксовано господарську операцію по поставці товару (крошка мильна туалетна) на суму 8 355,84 грн між позивачем та відповідачем 1 за первісним позовом (а.с.29, т.2).

Встановлені судом обставини щодо сплати відповідачем 1 позивачу за первісним позовом орендної плати у 2014-2015 роках, а також відображення у податковому обліку контрагентів господарської операції у 2014 році у сукупності із преюдиційно встановленими судовими рішеннями обставинами щодо передання обладнання в оренду приводить суд до переконливого висновку про наявність у користуванні Підприємства "Фаворит-2020" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості" частини лінії для виробництва мила, що була у використанні (пілотеза в кількості 2 (дві) штуки та мило різка в кількості 1 (одна) штука.

Разом з тим, наявність зазначених вище обставин (сплата орендних платежів, оформлення господарської операції в податковому обліку) породжує обґрунтований сумнів у достовірності відомостей вказаних у акті від 12.03.2019, а саме щодо непроведення діяльності боржником з 2013 року тощо.

До того ж на підтвердження наведених обставин (щодо відсутності майна, нездійснення діяльності боржником тощо) державним виконавцем не надано належних, достовірних та допустимих доказів, якими могли б слугувати довідки державних установ, які здійснюють контрольні функції щодо здійснення господарської діяльності боржника та підприємств, які забезпечують таку діяльність тощо (органи ДФС, пожежного нагляду, дежпродспоживслужби, пенсійного фонду, соціального страхування, інспекції праці, держгірпромнагляду, підприємств водопостачання, енергомереж, газопостачання тощо).

Зазначених заходів та відомостей не встановлено судом й за результатами пошуку із використанням ідентифікатору доступу в Автоматизованій системі виконавчого провадження Міністерства юстиції України.

Наявна у справі інформаційна довідка № 151478842 від 28.12.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта не може достовірно підтверджувати відсутність у боржника майна визначеного у виконавчому документі (частини лінії для виробництва мила, що була у використанні (пілотеза в кількості 2 (дві) штуки та мило різка в кількості 1 (одна) штука), оскільки як вказувалось вище майно, яке являлось предметом оренди за своїм юридичним статусом відноситься до рухомого майна, а тому не відображається у наведених в зазначеній вище інформаційній довідці Реєстрах .

Приймаючи до уваги наведене вище та враховуючи відсутність вжиття державним виконавцем дієвих та ефективних заходів з розшуку та встановлення місця знаходження майна зазначеного у виконавчому документі (направлення запитів до контролюючих органів та отримання на них відповідей), відсутності посилання в ньому на бухгалтерську документацію акт державного виконавця від 12.03.2019 судом оцінюється критично, позаяк в цілому не може свідчити про відсутність зазначеного майна, враховуючи природу останнього (рухоме майно), у користуванні боржника та фактично має характер формального документа про що вказувалось вище.

З огляду на вказане, прийняття державним виконавцем 14.03.2019 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі акту від 12.03.2019, який достовірно не підтверджує відсутність у боржника майна зазначеного у виконавчому документі, а також непроведення останнім господарської діяльності свідчить про передчасність та незаконність оскаржуваної стягувачем постанови.

За змістом ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених , невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону чинній на момент подання скарги) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ , у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають , що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права .

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 340 ГПК України).

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) . Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено , суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З системного аналізу вищевказаних норм права, слідує, що передумовою звернення скаржника зі скаргою на дії відділу ДВС до суду є порушенням рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби прав даного скаржника.

При цьому визначальним в даному контексті є поновлення порушених прав за результатами розгляду даної скарги судом.

Тобто за своєю суттю звернення скаржника до суду зі скаргою зводиться до одного ключового наслідку за результатом розгляду скарги - поновлення порушеного права скаржника .

Абзац 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах .

Із матеріалів справи вбачається, що скаржник - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бета-В" - після отримання виконавчого документа не відновив своє право щодо отримання обладнання переданого боржнику в оренду в рамках примусового виконання судового рішення, а відтак прийняття державним виконавцем постанови від 14.03.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу свідчить про порушення права останнього на неупереджене, ефективне, своєчасне і повне вчинення виконавчих дій направлене на відновлення його становища, яке існувало до порушення шляхом примусового виконання обов'язку в натурі.

Зважаючи на повноваження та законодавчо визначені механізми, які мають обов'язково мають бути застосовані державними виконавцями в процесі виконання судових рішень, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення скарги стягувача в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Соснівського ВДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 56643119 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 15.05.2017 у справі № 902/339/16 стосовно повернення виконавчого документа та скасування постанови про повернення виконавчого документа від 14.03.2019 у виконавчому провадженні № 56643119 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 15.05.2017 у справі № 902/339/16.

Аналогічних висновків щодо наявності підстав для задоволення скарги в зазначеній частині вимог дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 07.09.2018 по справі № 905/1918/15 .

Щодо вимог скарги в частині зобов'язання органу державної виконавчої служби відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу суду у даній справі суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.

Відновлення відповідного виконавчого провадження за наслідками визнання неправомірною постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві врегульовано ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження", яка передбачає відповідний порядок вчинення таких дій, тому суд при розгляді скарг на дії (рішення) органу державної виконавчої служби не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця.

Відтак, скарга стягувача в цій частині вимог задоволенню судом не підлягає, що відповідає та узгоджується із висновками Верховного Суду, що містяться у вищевказаній постанові від 07.09.2018 по справі № 905/1918/15.

За наведених вище обставин у своїй сукупності скарга ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бета-В" підлягає задоволенню судом частково.

08.04.2019 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали із зазначенням про відкладення складання тексту повного судового рішення на строк не більше ніж на п'ять днів з дня судового засідання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 339, 342, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "БЕТА - В" № 27 від 20.03.2019 у справі № 902/339/16 задовольнити частково.

2. Задовольнити скаргу в частині вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця Соснівського ВДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 56643119 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 15.05.2017 у справі № 902/339/16 стосовно повернення виконавчого документа та скасування постанови про повернення виконавчого документа від 14.03.2019 у виконавчому провадженні № 56643119 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 15.05.2017 у справі № 902/339/16.

3. Визнати неправомірними дії державного виконавця Соснівського ВДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 56643119 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 15.05.2017 у справі № 902/339/16 стосовно повернення виконавчого документа.

4. Скасувати постанову про повернення виконавчого документа від 14.03.2019 у виконавчому провадженні № 56643119 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 15.05.2017 у справі № 902/339/16.

5. Відмовити у задоволенні скарги у частині вимоги про зобов'язання державного виконавця або іншої посадової особи Соснівського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_2 відновити виконавче провадження за наказом Господарського суду Вінницької області № 902/339/16 від 15.05.2017.

6. Державному виконавцю особу Соснівського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області ОСОБА_2 повідомити про виконання даної ухвали суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання .

7. Згідно з приписами ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

8. За приписами п.25 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.

9. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

10. Примірник повного тексту ухвали надіслати учасникам справи та відділу ДВС рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дата складання повного тексту ухвали 15.04.2019

Головуючий суддя О.О. Банасько

Судді Р.В. Міліціанов

ОСОБА_6

віддрук. 5 прим.:

1 - до справи.

2 - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бета-В" - вул. Андрія Іванова, 9, м. Вінниця, 21034.

3 - Підприємству "Фаворит-2020" Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Рух за рівні можливості" - вул. Смілянська, 159/3, м. Черкаси, 18008.

4 - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Бета-Він" - вул. Андрія Іванова, 9, м. Вінниця, 21034.

5 - Соснівському відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області - просп. Хіміків, 50 м. Черкаси, 21034.