Рішення

від 19.07.2006 по справі 36/140

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/140

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.07.06 р.                                                                               Справа № 36/140                               

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді: Будко Н.В. при секретарі: Луценко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства „Рекламно-інформаційне агентство „Гольфстрим" м.Донецьк

до  відповідача:   Підприємства  з   іноземними   інвестиціями   автомобільне  товариство „Автоінвестстрой-Донецьк" м.Донецьк

про: стягнення неустойки в сумі 17 840грн., неодержаного прибутку 81 600грн., збитків в сумі 40 800грн.

За участю:

представників сторін:

від позивача: Дибов О.В. - представник по довіреності б/н від 11.05.2006р.;

від відповідача: Ішханяк І.В. - представник по довіреності ;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Рекламно-інформаційне агентство „Гольфстрим"

м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до

Підприємства з іноземними Інвестиціями автомобільне товариство „ Автоінвестстрой-

Донецьк" м.Донецьк про стягнення неустойки в сумі 17 840грн., неодержаного прибутку

81 600грн., збитків в сумі 40 800грн.          

У ході розгляду спору позивач заявою №134 від 19.06.2006р. згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача неустойку в сумі 37 560грн., неодержаний прибуток в сумі 67 670грн., збитки в сумі 40 800грн.

В обґрунтування вимог посилається на договір №11 від 09.02.2006р., платіжні доручення від 13.02.2006р. №1457 та №1834 від 29.03.2006р., накладні, договір купівлі-продажу №11 від 09.02.2006р., наряд-замовлення, розрахунок.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, так як повна оплата товару позивачем була здійснена 10.05.2006р. після чого у відповідності з п.2.6 договору відповідач передав позивачу 4 автомобілі ГАЗ-330200-1014. Крім того, п.4.3 договору сторони узгодили, що з моменту підписання накладної про передачу автомобілю сторони не мають майнових претензій один до одного.

Крім того, відповідачем заявлено письмове клопотання №2811/06 від 19.07.2006р. у якому він просить зобов'язати позивача надати суду докази факту отримання від ТОВ "ТаВа" в рамках договору №07-01БД контрольного макету рекламного зображення, самого рекламного зображення, додаткових рекламних зображень а також необхідної інформації та документації, яка відноситься сюжету реклами та дати отримання таких документів, документальне підтвердження неможливості використання автомобілів ГАЗ-330200-1014, що були у власності позивача станом на 01.04.2006р., журнал обліку вхідної кореспонденції, а також витребували з органів ДПІ інформацію про реєстрації ПП "Рекламно-інформаційне агентство "Гольфстрим" на право власності автомобілів ГАЗ-330200 в період до 01.04.2006р.

Суд у заявленому клопотанні відповідачу відмовляє, оскільки по справі зібрано достатньо доказів для прийняття рішення, розгляд спору носить тривалий характер, передбачений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду спору скінчився.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача судом встановлено, що 09.02.2006р. сторони уклали договір купівлі-продажу №11, згідно якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача автомобілі рекламні типу 27840Р на шасі ГАЗ-3302-І014 у кількості 10шт. вартістю 78250грн. за одиницю, а останній у свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити цей товар.

На виконання п.2.1.1 договору позивач перерахував відповідачу авансовий платіж у розмірі 30% від загальної вартості товару в сумі 234750грн. платіжним дорученням №1457 від 13.02.2006р.

Пунктом 2.2.2 договору передбачено, що після отримання від відповідача повідомлення про поставку (надходження) товару на склад відповідача, позивач оплачує 70% вартості кожного автомобілю, який надійшов на склад відповідача.

Крім того, цим пунктом сторони також передбачили, що оплата здійснюється позивачем протягом 2-х робочих днів з моменту отримання від відповідача повідомлення про надходження товару на його склад. У разі, якщо позивачем була проведена повна оплата товару або його частини без повідомлення відповідача про його поставку (надходження) на свій склад, з відповідача знімається відповідальність за порушення внаслідок цього строків відвантаження (передачі) товару. Відповідач направляє повідомлення позивачу про поставку товару на свій склад протягом 2-х банківських днів з моменту його поставки.

Згідно п.2.6 договору відповідач поставляє на свій склад товар до 31.03.2006р. та передає (відвантажує) товар самовивозом зі свого складу.

29.03.2006р. позивач платіжним дорученням №1834 також частково сплатив за рекламні автомобілі 328 650грн.

01.04,2006р. відповідач за накладною №374-А поставив позивачу 6 автомобілів ГАЗ-330200-1014 на суму 454080грн. згідно нарядів-замовлення №ЗИ/У-ЗІ6/У від 01.04.2006р. та з газобалонним обладнанням на суму 15 420грн.

Вищевказані автомобілі були передані відповідачем у строки, передбачені п.2.6 договору.

10.05.2006р. згідно банківської виписки позивач здійснив доплату 70% за 4 автомобілі в сумі 219 100грн.

Інші 4 автомобілі були передані з порушенням строків, передбачених п.2.6 договору, за накладною №604-А від 11.05.2006р. на суму 302720грн. є газовим обладнанням на суму 10 280грн.

Як на підставу своїх вимог позивач посилається на дилерний договір від 01.10.2004р., укладений між "АИС-моторс" Харківської області та відповідачем, на підставі якого ТОВ "АИС-моторс" здійснювало реалізацію в Україні автомобілів, в тому числі Й відповідачу.

Згідно актів приймання-передачі, підписаними ТОВ "АИС-моторс" та відповідачем, останній отримав 4 автомобіля марки ГАЗ моделі 330200-1014-73-000-44-00 (27840Р) двигун 3035969 шасі №2121455 кузов №0635907, марки ГАЗ моделі 330200-1014-73-000-44-00 (27840Р) двигун 3036263 шасі 2121532 кузов 0365924, марки ГАЗ моделі 330200-1014-73-000-44-00 (27840Р) двигун №3034726 шасі 2121375 кузов №0365850, марки ГАЗ моделі 330200-1014-73-000-44-00 (27840Р) двигун 3035955 шасі 2121459 кузов 0365911 тільки 18.04.2006р., а в строк до 06.04.2006р. відповідач повинен був передати ці автомобілі позивачу а також акти приймання-передачі 4-х автомобілів.

Відповідач у клопотанні №2811/06 від 19.07.2006р. посилається на те, що між сторонами були тривалі господарські відносини та він вже здійснював поставку 10 автомобілів позивачу та на момент настання строку експонування позивач вже мав у власності 10 таких автомобілів, які були придбані за накладними №1970А від 31.12.2005р. у кількості 5шт., №1974А від 31.12.2005р. у кількості 2шт., №374А від 03.04.2006р. у кількості Зшт.

Дані доводи відповідача суд вважає необгрунтованими, оскільки придбані 10 автомобілів були отримані позивачем не по договору №11 від 09.02.2006р., а за придбані 6 автомобілів по вищевказаному договору позивач вимоги не заявляє.

Оскільки п.2.6 договору №11 від 09.02,2006р. відповідач зобов'язався у строк до 31.03.2006р. поставити на свій склад автомобілі, однак, як вбачається з актів приймання-передач, укладених з ТОВ "АИС-моторс" та митної декларації, він отримав від дилера автомобілі 18.04.2006р., тобто з пропуском передбаченого договором строку.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що за порушення умов договору, в тому числі і за прострочення поставки відповідачем товару на свій склад, прострочку передачі або неповну передачу товару, а також за прострочку направлення йому повідомлення, відповідач сплачує позивачу штрафну неустойку у розмірі 0,3% вартості несвоєчасно поставленого товару або вартості товару, у відношенні якого прострочено направлення повідомлення, за кожен день прострочки, крім того, відшкодовує позивачу збитки, які виникли у нього в результаті таких порушень, в тому числі й нестриманий прибуток.

І Ухвалами від 06.06.2006р., 19.06.2006р., 12.07.2006р. суд зобов'язав відповідача

надати повідомлення про надходження товару на його склад з доказами направлення позивачу; документи, які підтверджують поставку товару на склад "Продавця"; документи, які підтверджують проходження митного контролю машин.

Відповідач надав суду митну декларацію, з якої вбачається, що автомобілі вантажні, нові, передбачені для транспортування рекламних щитів, 4 шт. пройшли митний контроль 18.04.2006р.

Позивач посилається на порушення відповідачем умов п.3.1 договору та ст. от. 22,623 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що за порушення строків поставки товару відповідач повинен відшкодувати позивачеві збитки, що виникли в нього внаслідок таких порушень, втому числі неодержаний прибуток.

Позивач у позовній заяві пояснює,' що автомобілі придбані ним з метою здійснення своєї господарської діяльності - надання рекламних послуг та отримання відповідного прибутку, у зв"язку з чим 24.03.2006р. він уклав договір про надання послуг з розміщення реклами на Бренд-драйві №07-01 БДзТОВ „ТаВи" м.Донецьк.

За даним договором позивач прийняв на себе зобов'язання надавати ТОВ „ТаВи" рекламні послуги на 10 автомобілях в період експонування з 01.04.2006р. по 28.04.2006р. (п.п. 1.1,1.2,1.3 договору).

Пунктом 3.1 договору №07-ОІБД від 24.03.2006р. визначена ціна послуг -20 400грн.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору №11 від 09.02.2006р. внаслідок прострочення поставки 4 автомобілів, позивач зі свого боку порушив умови п.2.1.2 договору №07-01БД від 24.03.2006р., так як був зірваний рекламний місяць експонування і стало неможливим часткове виконання цього договору.

У зв'язку з цим позивач зазнав втрати, а саме доходи, які б він мав реально отримати згідно договору №07-01БД від 24.03.2006р. та просить суд стягнути з відповідача згідно п.3.1 договору за період з 01.04.2006р. по 28.04.2006р. 57 670грн. -суму нестриманого прибутку.

В процесу розгляду спору позивач надав суду обґрунтований розрахунок нестриманого прибутку на суму 67 028,44грн., виходячи з того, що ціна експонування за 1 автомобіль складає 16 757,11грн., тобто за 4 автомобіля 67 028,44грн.

Оскільки даний розрахунок не є уточненням позовних вимог згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України, суд задовольняє вимоги позивача з урахуванням уточнення в цій частині та стягує нестриманий прибуток в сумі 57 670грн.

Згідно п.2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які б особа могла б реально отримати при звичних обставинах, якщо б його право не було порушено.

Крім того, позивач також згідно ст. ст. 22,623 Цивільного кодексу України внаслідок порушення відповідачем строків поставки 4-х автомобілів просить стягнути збитки, які виникли відповідно до п.9.6 договору №07-01БД від 24.03.2006р., яким передбачено, що в результаті неможливості повного або часткового виконання договору з вини позивача, він сплачує ТОВ „ТаВи" штрафну неустойку в розмірі 50% від ціни експонування (п.3.1 договору передбачена ціна експонування 20400грн.), що складає 40 800грн. із розрахунку 20 400х4х50%=40 800грн.

В обґрунтування понесених збитків позивач посилається на платіжне доручення №2115 від 11.05.2006р., згідно якого він перерахував ТОВ 'ТаВи" штрафну неустойку у зв'язку з порушенням умов договору №07-01БД від 24.03.2006р., а саме п.9.6, в сумі 40 800грн., також нараховані за період з 01.04.2006р. по 28.04.2006р., які підлягають стягненню з відповідача частково в сумі 33 514,22грн. за період з 06.04.2006р. по 28.04.2006р.

У зв'язку з тим, що 4 автомобілі були передані з порушенням строків, передбачених п.2.6 договору, позивач нарахував неустойку з урахуванням уточнення за період з 01.04.2006р. по 10.05.2006р. в сумі 37 560грн. ( із розрахунку 78250грн.х4хО,3%/10х40днів=37560грн.).

Оскільки право вимоги виникло у позивача згідно п.2.6 договору не з 01.04.2006р. а з 06.04.2006р., суд вимоги позивача в частині стягнення неустойки задовольняє частково в сумі 32 865грн. (із розрахунку 78250грн.х4хО,3%/10х35днів=32865грн.).

Так як спір виник з вини відповідача судові витрати покладаються на нього пропорційно задоволеній частині позову.

На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст.22,509,525,526,611,614,623,624,625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173,175,224-226 Господарського кодексу України, ст.ст.22,33,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "Рекламно-інформаційне агентство "Гольфстрим" м.Донецьк до Підприємства з іноземними інвестиціями Автомобільне товариство "Автоінвестстрой-Донецьк" м.Донецьк з урахуванням уточнення задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями Автомобільне товариство "Автоінвестстрой-Донецьк" м.Донецьк, пр.Ілліча,93, ЄДРПОУ 30600477, р/р26007000490001 у Донецькій філії АКІБ "Укрсіббанк" м.Донецьк, МФО 335827, на користь Приватного підприємства "Рекламно-інформаційне агентство "Гольфстрим" м.Донецьк, вул.Моцарта,За, ЄДРПОУ 13542004, р/р26000301776753 у філії ГУ ПІБ Донецькій області, МФО 334635, збитки в сумі 33 514,22грн., неустойку в сумі 32 865грн., нестриманий прибуток в сумі 57 670грн., держмито в сумі 1 240,50грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя