Ухвала

від 18.04.2019 по справі 358/1349/17

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

гСправа № 358/1349/17 Провадження № 2/358/12/19

УХВАЛА

18 квітня 2019 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київськ ої області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

прокурора Володька Р.І.,

представника відповідача ОСОБА_1,

під час розгляду в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури до Богуславської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю А.Ф. Злагода , про визнання недійсними і скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури звернувся до суду з позовною заявою до Богуславської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_2, в якій просить суд визнати незаконними та скасувати розпорядження Богуславської районної державної адміністрації № 370 від 13.07.2012 та № 441 від 28.08.2012 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_2 земельних ділянок загальною площею 179,667 га для ведення особистого селянського господарства на території Біївецької сільської ради строком на 10 років та про внесення змін до розпорядження голови Богуславської районної державної адміністрації від 13.07.2012 № 370 та затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди ОСОБА_2П, на земельні ділянки загальною площею 165,9687 га для ведення особистого селянського господарства на території Біївецької сільської ради строком на 10 років та передачу в оренду вказаних земель, а також визнати недійсним укладений 27.12.2012 між Богуславською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2 договір оренди земельних ділянок площею 149,7204 га та договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 02.01.2014 для ведення особистого селянського господарства на території Біївецької сільської ради Богуславського району Київської області.

Під час судового розгляду справи до суду надійшло клопотання від представника відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі.

Дане клопотання представник відповідача мотивує тим, що ОСОБА_2 з 27.03.2019 року зареєстрований фізичною особою-підприємцем, основним видом економічної діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Згідно п. в ч. 1 ст. 12 Закону України Про фермерське господарство землі фермерського господарства складаються, в тому числі, із земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Таким чином, з 27.03.2019 року користувачем земельних ділянок за кадастровими номерами 3220680300:01:006:0057, 3220680300:01:006:0058, 3220680300:03:003:0003, 3220680300:01:005:0022, 3220680300:04:006:0016, 3220680300:06:003:0129, 3220680300:06:001:0064, 3220680300:06:006:0034, 3220680300:01:006:0059, 3220680300:06:006:0035, 3220680300:01:006:0060, 3220680300:01:001:0027 є фізична особа - підприємець ОСОБА_2, а отже саме вказаний суб'єкт підприємницької діяльності має всі права та несе обов'язки, які випливають з оренди цих земельних ділянок.

Таким чином стороною у даних спірних правовідносинах є фізична особа - підприємець ОСОБА_2, який здійснює підприємницьку діяльність у формі фермерського господарства.

Пункт 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України вказує, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Тому на переконання представника відповідача, спір, який виник між Кагарлицькою місцевою прокуратурою, яка діє в інтересах держави, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, який здійснює підприємницьку діяльність у формі фермерського господарства, має розглядатися в порядку господарського судочинства, а тому наявні підстави для закриття провадження по справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Прокурор Володько Р.І. висловив заперечення проти задоволення вказаного клопотання, в яких зазначив, що дана справа повинна розглядатись в порядку цивільного судочинства з огляду на те, що на час виникнення спірних правовідносин оскаржувані розпорядження були прийняті органом державної влади за зверненням фізичної особи ОСОБА_2 та саме із ним як фізичною особою було укладено договір оренди землі. Послідуюче набуття ОСОБА_2 статусу фізичної особи - підприємця не являється підставою для визначення підсудності господарському суду, що підтверджується практикою ОСОБА_3 Верховного Суду.

Заслухавши учасників справи, суд вважає, що клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із змісту позовної заяви, заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури звернувся з позовом до Богуславської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю А.Ф. Злагода , про визнання недійсними і скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Позов подано в порядку цивільного судочинства з огляду на суб'єктний склад учасників справи, оскільки один з відповідачів, а саме ОСОБА_2 був фізичною особою.

Згідно ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Із матерілів справи вбачається, що оскаржувані розпорядження були прийняті органом державної влади за зверненням фізичної особи ОСОБА_2 та саме із ним як фізичною особою було укладено договір оренди землі від 27.12.2012 та договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 02.01.2014.

Відповідач ОСОБА_2 з 27.03.2019 року зареєстрований фізичною особою-підприємцем, основним видом економічної діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Дослідженими по справі доказами підтверджується, що об'єктом спірних договорів оренди землі являються земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які фактично не використовуються ОСОБА_4, так як згідно договору суборенди землі від 26.02.2016 вказані земельні ділянки передані в суборенду СТОВ А.Ф.Злагода , а тому посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_2 користується цими земельними ділянками як фізична особа-підприємець являється недоречним.

Поширення представником відповідача положень Закону України Про фермерське господарство на правові підстави користування ОСОБА_2 спірними земельними ділянками є помилковим та не відповідачає фактичним обставинам справи.

З урахуванням викладеного та керуючись ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, залишити без задоволення.

Ухвала суду апеляційному оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий: суддя ОСОБА_5