Рішення

від 22.04.2019 по справі 358/1349/17

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

гСправа № 358/1349/17 Провадження № 2/358/12/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської област і в складі :

головуючого судді Тітова М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

прокурора Володька Р.І.,

представника відповідача Марущака Я.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі цивільну справу за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури до Богуславської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю А.Ф. Злагода , про визнання недійсними і скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури 29.09.2017 звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави до Богуславської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_1 , в якій просить суд визнати незаконними та скасувати розпорядження Богуславської районної державної адміністрації № 370 від 13 липня 2012 року та № 441 від 28 серпня 2012 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_1 земельних ділянок загальною площею 179,667 га для ведення особистого селянського господарства на території Біївецької сільської ради строком на 10 років та про внесення змін до розпорядження голови Богуславської районної державної адміністрації від 13.07.2012 № 370 та затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди ОСОБА_1 , на земельні ділянки загальною площею 165,9687 га (3,0133 га, 5,4299 га, 4, 5382 га, 4,7752 га, 10,7884 га, 4,8009 га, 11,7987 га, 11,8775 га, 73,1131 га, 13,2971 га, 8,2060 га, 4,7403 га, 9,5601 га) для ведення особистого селянського господарства на території Біївецької сільської ради строком на 10 років та передачу в оренду вказаних земель, а також просить визнати недійсним укладений 27 грудня 2012 року між Богуславською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 договір оренди земельних ділянок площею 149,7204 га з кадастровими номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_4 , НОМЕР_6 , НОМЕР_1 , НОМЕР_6 , НОМЕР_4 , НОМЕР_7 та договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 02 січня 2014 року для ведення особистого селянського господарства на території Біївецької сільської ради Богуславського району Київської області. (справа №358/1349/17)

Крім того, 29.09.2017 заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави до Богуславської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_1 , в якій просить суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Богуславської районної державної адміністрації № 369 від 13 липня 2012 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки площею 17,3178 га для ведення особистого селянського господарства на території Біївецької сільської ради строком на 10 років та передачу в оренду вказаної земельної ділянки, та визнати недійсним укладений 29 грудня 2012 року між Богуславською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 17,3178 га з кадастровим номером НОМЕР_7 для ведення особистого селянського господарства на території Біївецької сільської ради Богуславського району Київської області. (справа №358/1350/17)

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року цивільні справи №358/1349/17 та №358/1350/17 за позовами заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури до Богуславської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю А.Ф. Злагода , про визнання недійсними і скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки, об`єднані в одне провадження.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що розпорядження № 370 від 13 липня 2012 року та № 441 від 28 серпня 2012 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_1 земельних ділянок загальною площею 179,667 га для ведення особистого селянського господарства на території Біївецької сільської ради строком на 10 років та про внесення змін до розпорядження голови Богуславської районної державної адміністрації від 13.07.2012 № 370 та передачу в оренду вказаних земель, а також розпорядження Богуславської районної державної адміністрації № 369 від 13 липня 2012 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки площею 17,3178 га для ведення особистого селянського господарства на території Біївецької сільської ради строком на 10 років та передачу в оренду вказаної земельної ділянки, суперечать вимогам законодавства, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ОСОБА_1 отримав земельні ділянки в оренду для ведення особистого селянського господарства у розмірі, що значно перевищує встановлений законом граничний розмір, так як згідно положень ч. 1 ст. 5 Закону України Про особисте селянське господарство передбачено, що для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Крім цього, відповідно до ст. 1 Закону України Про особисте селянське господарство особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Отже, основна мета отримання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства є самостійне виробництво членами особистого селянського господарства сільськогосподарської продукції, а також її переробки та споживання.

Разом з тим, 26.29.2016 року між ОСОБА_1 та СТОВ А .Ф. Злагода укладено договір суборенди вищевказаних земельних ділянок площею 149,7204 га, що свідчить про те, що він не мав та не має на меті задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції.

Крім того, обов`язковою вимогою при укладанні договору оренди земельної ділянки є технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, але на порушення вимог ст.ст. 13, 15, 21, 23 Закону України Про оцінку земель , ст. 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки розташованої за межами населеного пункту не пройшла державну експертизу та не була затверджена районною радою.

В порушення вищезазначених вимог, в пункті 5 договорів оренди землі вказано розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, наданої в оренду, проте розмір орендної плати за вказаним договором визначено необґрунтовано, що є порушенням істотних умов договору оренди землі.

Також прокурор вказує на те, що всупереч вимогам статті 123 ЗК України спірні земельні ділянки передавались в користування на підставі технічної документації із землеустрою. При цьому, ОСОБА_1 не звернувся з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою земельної ділянки до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У зв`язку з тим, що укладенню спірного договору оренди землі передувало прийняття незаконних розпоряджень Богуславською райдержадміністрацією, не була проведена нормативна грошова оцінка наданих в оренду земельних ділянок, укладені на підставі незаконних розпоряджень органу державної влади оскаржувані договори оренди земельних ділянок теж є незаконними та підлягають визнанню недійсним на підставі ст. 215 та ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав, посилаючись на вищевказані факти та докази.

Відповідач-1 Богуславська районна державна адміністрація свого представника в судове засідання не направила, але подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника, а також зазначила, що позов визнається в повному обсязі.

Представник відповідача-2 Марущак Я.В. в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, мотивуючи свою позицію тим, що саме позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Також представник відповідача -2 вказує на те, що на час виникнення спірних правовідносин прокурор мав повноваження щодо перевірки законності актів місцевих органів виконавчої влади, в тому числі щодо передачі земель державної власності в оренду. Відповідно до ст. 1 Закону України від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ Про прокуратуру прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснювався Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Відповідно до ст. 19 Закону України від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ Про прокуратуру предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.

Згідно п. 3 Наказу Генерального прокурора від 07.11.2012 року № 3гн Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів , який був введений в дію з 1.12.2012 року після втрати чинності наказом Генерального прокурора України від 12.04.2011 № 3гн Генеральний прокурор України наказав підпорядкованим прокурорам забезпечити нагляд за додержанням і застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та відомствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами державного нагляду (контролю) та управління, військовими частинами, підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, фізичними особами - підприємцями, посадовими особами та громадянами. З цією метою не рідше одного разу на місяць відповідним прокурорам вивчати законність актів, які видаються Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами.

Крім того представник відповідача - 2 звернув увагу суду на те, що 29.01.2018 під час судового засідання у вказаній цивільній справі третьою особою - Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю А.Ф. Злагода долучено до матеріалів справи лист Богуславської районної державної адміністрації № 07.2-28/285 від 25.01.2018, з якого вбачається, що відповідно до вимоги старшого помічника прокурора району Бузинного В.С. від 26.11.2010 року № 31-1979вих-10 до Богуславського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури щомісячно направляються копії винесених райдержадміністрацією розпоряджень.

Також, з вказаного листа вбачається, що листом керівника апарату адміністрації від 03.09.2012 № 7-36-2534 до прокуратури району направлялися копії оспорюваних розпоряджень голови адміністрації. Тому станом на 2012 рік прокуратура Богуславського району, яка після реформування органів прокуратури увійшла до складу Кагарлицької місцевої прокуратури, могла довідатися про спірні розпорядження.

Таким чином, перебіг позовної давності щодо оскарження розпорядження голови Богуславської РДА № 369 від 13.07.2012, № 370 від 13.07.2012 та № 441 від 28.08.2012 розпочався з 03.09.2012, а щодо вимог про визнання договорів оренди недійсними - з 28.12.2012 року та 30.12.2012 року відповідно. Як наслідок загальна позовна давність Кагарлицькою місцевою прокуратурою пропущена.

Крім того, представник відповідача-2 висловив заперечення проти позову, в яких зазначив, що після отримання земельних ділянок в оренду, з боку відповідача ОСОБА_1 як орендаря мало місце дотримання своїх обов`язків згідно положень чинного законодавства, належне користування своїми правами щодо орендованої земельної ділянки з моменту його укладення (ст. 93 ЗК України), що не має тягнути наслідок у вигляді визнання недійсним договору оренди землі та додаткової угоди до нього.

Представник відповідача -2 також звернув увагу на те, що на підтвердження доводів позову з приводу порушення економічних прав держави позивачем не надано будь-яких доказів. Не доведено спричинення збитків державі майнового характеру в певному обсязі. А також не представлено і висновків перевірки, проведеної прокуратурою, на підставі яких заявлено позов.

За представленими до суду відомостями фіскальної служби, що міститься в довідці Богуславського відділення Білоцерківської ОДНІ ГУ ДФС у Київській області від 10.07.2017 року, орендну плату за використання земельних ділянок, розташованих на території Біївецької сільської ради Богуславського району сплачує фізична особа ОСОБА_1 , а з 23.03.2019 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 . Впродовж 2012-2017 років сплачено орендної плати 498901,89 грн.

Також в ході розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про порушення прав держави в особі Держгеокадастру, на захист прав якого прокурором ініційований даний позов про визнання недійсними договорів оренди землі.

Представник третьої особи Кича Д.О. в судовому засіданні повністю підтримав позицію представника відповідача -2 та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши прокурора, представника відповідача, представника третьої особи, свідків та дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача Головного управління Держгеокадастру у Київській області задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Розпорядженням Богуславської районної державної адміністрації № 369 від 13 липня 2012 року затверджено технічну документації із землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки площею 17,3178 га для ведення особистого селянського господарства на території Біївецької сільської ради Богуславського району Київської області та надано в оренду вказану земельну ділянку за рахунок земель запасу Біївецької сільської ради строком на десять років.

На підставі вказаного розпорядження 29.12.2012 між Богуславською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 17,3178 га з кадастровим номером НОМЕР_7 для ведення особистого селянського господарства на території Біївецької сільської ради Богуславського району Київської області строком на 10 років.

Розпорядженням Богуславської районної державної адміністрації № 370 від 13 липня 2012 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_1 земельних ділянок загальною площею 179,667 га для ведення особистого селянського господарства на території Біївецької сільської ради Богуславського району Київської області та надано в оренду вказані земельні ділянки за рахунок земель запасу Біївецької сільської ради строком на десять років.

Розпорядженням Богуславської районної державної адміністрації № 441 від 28 серпня 2012 року внесені зміни до розпорядження Богуславської районної державної адміністрації №370 від 13 липня 2012 року та вказано загальну площу земельних ділянок, які передаються в оренду, - 165,9687 га, в тому числі: 3,0133 га, 5,4299 га, 4, 5382 га, 4,7752 га, 10,7884 га, 4,8009 га, 11,7987 га, 11,8775 га, 73,1131 га, 13,2971 га, 8,2060 га, 4,7403 га, 9,5601 га.

На підставі вказаних розпоряджень 27.12.2012 між Богуславською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельних ділянок площею 149,7204 га з кадастровими номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_6 , НОМЕР_1 , НОМЕР_6 , НОМЕР_4 , НОМЕР_7 для ведення особистого селянського господарства на території Біївецької сільської ради Богуславського району Київської області строком на 10 років.

02 січня 2014 року між Богуславською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін до договору оренди земельних ділянок від 27.12.2012 з урахуванням рішення Богуславської районної ради від 25.12.2013 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок .

Перевіряючи законність розпоряджень Богуславської районної державної адміністрації № 369 від 13 липня 2012 року, № 370 від 13 липня 2012 року, № 441 від 28 серпня 2012 року суд приходить до висновку, що вказані розпорядження суперечать вимогам законодавства, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до п. а) ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, в тому числі громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно положень ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про особисте селянське господарство дія цього Закону поширюється на фізичних осіб, яким у встановленому законом порядку передано у власність або оренду земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України Про особисте селянське господарство передбачено, що для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Розмір земельної ділянки особистого селянського господарства може бути збільшений у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та її спадкування членами особистого селянського господарства відповідно до закону (ч. 2 ст. 5 Закону України Про особисте селянське господарство ).

Відповідач ОСОБА_1 отримав земельні ділянки в оренду для ведення особистого селянського господарства у розмірі 17,3178 га та 149,7204 га, що значно перевищує встановлений законом граничний розмір.

Крім того, Богуславською районною державною адміністрацією було порушено порядок передачі земельних ділянок в користування, який визначено статтею 123 Земельного кодексу України, та ст. 50 Закону України Про землеустрій .

Так, відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України ( в редакції від 13.07.12) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Згідно ст. 50 Закону України Про землеустрій ( в редакції від 13.07.12), проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Всупереч вимогам статті 123 Земельного кодексу України, статті 50 Закону України Про землеустрій , спірні земельні ділянки передавались відповідачу ОСОБА_1 в користування на підставі технічної документації із землеустрою, що являє собою інший вид документації із землеустрою.

При цьому, передавалися у користування нові земельні ділянки, межі яких раніше не були винесені в натурі, а тому це мало відбуватися згідно проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК України є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст. 43 Закону України Про місцеві державні адміністрації акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або суду.

Таким чином, оскаржувані розпорядження Богуславської районної державної адміністрації № 369 від 13 липня 2012 року, № 370 від 13 липня 2012 року, № 441 від 28 серпня 2012 року прийняті всупереч вимогам ст. 19 Конституції України, ст. 5 Закону України Про особисте селянське господарство , ст. 123 Земельного кодексу України, статті 50 Закону України Про землеустрій , у зв`язку з чим підлягають визнанню незаконними та скасуванню судом в порядку, передбаченому ст. ст. 16, 21, 393 ЦК України, ст. 43 Закону України Про місцеві державні адміністрації .

Крім того, договори оренди земельних ділянок, укладені на підставі вищевказаних незаконних розпоряджень Богуславської районної державної адміністрації мають бути визнані недійсними також з тих підстав, що розмір орендної плати за вказаними договорами визначено неправильно на порушень вимог чинного законодавства, що є порушенням істотної умови договору оренди землі.

Так, відповідно до п. 9 Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2012 за користування вказаною в договорі земельною ділянкою площею 17,3178 га Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі в розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, що становить: 337697 грн. 10 коп. х 3 % = 10130 грн. 91 коп. Згідно з п. 11 Договору орендна плата сплачується щомісячно в розмірі 844 грн. 24 коп.

Відповідно до п. 9 Договору оренди земельних ділянок від 27.12.2012 за користування вказаними в договорі земельними ділянками площею 149,7204 га Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі в розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, що становить: 3089895 грн. 18 коп. х 3 % = 92696 грн. 86 коп. Згідно з п. 11 Договору орендна плата сплачується щомісячно в розмірі 7724 грн. 74 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України Про оренду землі розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 270.1.1 ст. 270 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п. 271.1.1 ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з п. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка землі застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України.

Відповідно до частини другої ст. 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок, залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Стаття 13 Закону України Про оцінку земель закріплює обов`язковість проведення грошової оцінки земельних ділянок у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 Закону України Про оцінку земель ).

Відповідно до ст.ст. 21, 23 Закону України Про оцінку земель , ст. 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих за межами населених пунктів підлягає державній експертизі та затверджується районними радами.

Таким чином, обов`язковою вимогою при укладанні договору оренди земельної ділянки є проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В порушення вищезазначених вимог чинного законодавства України, в пункті 5 оскаржуваних договорів оренди земельних ділянок від 27.12.2012 та від 29.12.2012 неправильно вказано нормативну грошову оцінку земельних ділянок, внаслідок чого суму орендної плати за вказаним договором визначено необгрунтовано, що є порушенням істотних умов договору оренди землі.

Крім цього, відповідно до ст. 1 Закону України Про особисте селянське господарство особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Тобто, основна мета отримання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства є самостійне виробництво членами особистого селянського господарства сільськогосподарської продукції, а також її переробки та споживання.

Натомість, 26.02.2016 між ОСОБА_1 та СТОВ А.Ф.Злагода укладено договір суборенди земельних ділянок загальною площею 149,7204 га для ведення особистого селянського господарства на території Біївецької сільської ради Богуславського району Київської області.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 уклав зазначений договір суборенди земельних ділянок, то як наслідок це свідчить про те, що він не мав та не має на меті задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України, відповідно до якої захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, визнання угоди недійсною, а також застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З огляду на те, що укладенню спірних договорів оренди землі передувало прийняття незаконних розпоряджень Богуславською райдержадміністрацією, не була проведена нормативна грошова оцінка наданих в оренду земельних ділянок та у зв`язку з визнанням незаконними та скасування розпоряджень районної державної адміністрації, укладені на їх підставі оскаржувані договори оренди земельних ділянок теж є незаконним та підлягають визнанню недійсними на підставі ст. 215 та ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Щодо застосування строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України, на чому наполягають представник відповідача-2, представник третьої особи, та у відмові в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, суд враховує наступне.

Так, статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

На звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів за вимогами про визнання недійсності правочину поширюються положення закону про позовну давність, про що зазначено в правовій позиції Верховного Суду України по справі №6-75цс15 та №6-2070цс16.

Оскільки норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

У постановах від 8 червня 2016 року (№ 6-3029цс15), 12 квітня 2017 року (№6-1852цс16), 12 липня 2017 року (№ 6-2458цс16) Верховний Суд України зробив висновок про те, що якщо у передбачених законом випадках з позовом до суду звернувся прокурор в інтересах відповідного органу (підприємства), то позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатись саме позивач (відповідний орган), а не прокурор. Це правило пов`язане не тільки із часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини. Аналіз статті 261 ЦК України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов`язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Прокурор зазначає в своєму позові, що про порушення вимог закону при передачі в оренду спірної земельної ділянки Кагарлицькій місцевій прокуратурі стало відомо 13.07.2017 при опрацюванні інформації Богуславської районної державної адміністрації №07.2-36/2157 від 12.07.2012.

З урахуванням вищенаведених правових позицій Верховного Суду України, суд вважає, що обізнаність прокурора про порушення інтересів держави при передачі в оренду земельної ділянки слід розглядати через призму обізнаності органів та інших осіб, до повноважень яких належить контроль у сфері земельних відносин.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Так, відповідно до ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до ст. 6 вказаного Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно- правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання та інше.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 була Державна інспекція сільського господарства України та її територіальні органи.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 910-р від 30.11.2016 погоджено можливість забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. №15 Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру функцій і повноважень Державної інспекції сільського господарства, що припиняється, із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Тому саме з моменту прийняття КМУ вказаного розпорядження слід вважати, що Держгеокадастр отримав всі функції та повноваження із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, які раніше здійснювала Держсільгоспінспекція.

Таким чином, функції з контролю за додержанням вимог земельного законодавства органи Держгеокадастру здійснюють з 30.11.2016 і по даний час.

Прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі позивача Головного управління Держгеокадастру у Київській області, а тому строк позовної давності буде рахуватися з 30 листопада 2016 року, тобто з часу, з якого передано контрольні функції органам Держгеокадастру, а тому в даному випадку строки позовної давності не пропущені, оскільки Кагарлицька місцева прокуратура пред`явила вказаний позов 29 вересня 2017 року.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача - 2 про те, що прокурор мав би знати про незаконні розпорядження Богуславської РДА ще в вересні 2012 року, оскільки на його думку це підтверджується інформацією Богуславської РДА № 07.2-28/285 від 25.01.2018.

Але слід зазначити, що у додатках до вказаної інформації зазначається загальна кількість прийнятих Богуславською РДА розпоряджень з різних питань, проте не зазначаються конкретні розпорядження, зокрема ті, які оспорюються.

Також, згідно інформації Богуславської районної державної адміністрації № 07.2-34/709 від 07.03.2018 встановлено, що у Богуславській РДА відсутні будь-які відомості щодо надання оспорюваних розпоряджень для перевірки до прокуратури Богуславського району. Відомості щодо відміток з прокуратури про тримання вказаних розпоряджень також відсутні.

Під час судового розгляду справи будь-яких підтверджень факту отримання прокуратурою Богуславського району розпоряджень Богуславської районної державної адміністрації № 369 від 13.07.2012, № 370 від 13.07.2012 та № 441 від 28.08.2012 не було встановлено, а тому доводи представника відповідача -2 та представника третьої особи про те, що позивач міг раніше довідатися про порушення вимог закону при передачі в оренду та суборенду спірних земельних ділянок не ґрунтуються на доказах, а тому є припущеннями.

За наведених вище підстав, суд приходить до висновку про задоволення позову заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави до Богуславської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені прокурором на сплату судового збору в сумі 9600 гривень підлягають стягненню із відповідачів в рівних частках по 4800 гривень.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 13, 14, 19 Конституції України, ст.ст. 16, 203, 215, 321, 393 ЦК України, ст.ст. 22, 93, 123, 201 ЗК України, ст.ст. 1, 3, 5 Закону України Про особисте селянське господарство , ст.ст. 15, 21 Закону України Про оренду землі , суд -

ВИРІШИВ:

Позов заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури до Богуславської районної державної адміністрації Київської області та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю А.Ф. Злагода , про визнання недійсними і скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Богуславської районної державної адміністрації № 369 від 13 липня 2012 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки площею 17,3178 га для ведення особистого селянського господарства на території Біївецької сільської ради строком на 10 років та передачу в оренду вказаних земель.

Визнати незаконними та скасувати розпорядження Богуславської районної державної адміністрації № 370 від 13 липня 2012 року та № 441 від 28 серпня 2012 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення в оренду ОСОБА_1 земельних ділянок загальною площею 179,667 га для ведення особистого селянського господарства на території Біївецької сільської ради строком на 10 років та про внесення змін до розпорядження голови Богуславської районної державної адміністрації від 13.07.2012 № 370 та затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди ОСОБА_1 , на земельні ділянки загальною площею 165,9687 га (3,0133 га, 5,4299 га, 4, 5382 га, 4,7752 га, 10,7884 га, 4,8009 га, 11,7987 га, 11,8775 га, 73,1131 га, 13,2971 га, 8,2060 га, 4,7403 га, 9,5601 га) для ведення особистого селянського господарства на території Біївецької сільської ради строком на 10 років та передачу в оренду вказаних земель.

Визнати недійсним укладений 29 грудня 2012 року між Богуславською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки площею 17,3178 га з кадастровим номером НОМЕР_7 для ведення особистого селянського господарства на території Біївецької сільської ради Богуславського району Київської області.

Визнати недійсним укладений 27 грудня 2012 року між Богуславською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 договір оренди земельних ділянок площею 149,7204 га з кадастровими номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_6 , НОМЕР_1 , НОМЕР_6 , НОМЕР_4 , НОМЕР_7 та договір про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 02 січня 2014 року для ведення особистого селянського господарства на території Біївецької сільської ради Богуславського району Київської області.

Стягнути з Богуславської районної державної адміністрації Київської області на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, р/р 35216008015641 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Код ЄДРПОУ 02909996) судові витрати понесені на сплату судового збору в сумі 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, р/р 35216008015641 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Код ЄДРПОУ 02909996) судові витрати понесені на сплату судового збору в сумі 4800 (чотири тисячі вісімсот) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п/п 15.5) п/п 15 п. 1 Розділу XIII Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме через Богуславський районний суд Київської області.

Повний текст судового рішення виготовлено 06.05.2019.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов