Ухвала

від 18.04.2019 по справі 755/4883/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/4883/19

Провадження №: 1-кс/755/2830/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження №32019100000000192 від 01.03.2019 року, про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Прокурор відділу прокуратури м. Києва звернувся до суду з вказаним клопотанням, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32019100000000192 від 01.03.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

З тексту клопотання вбачається, що у період 2017-2018 років, перебуваючи на території м. Києва група осіб, до складу якої входять ОСОБА_4 (і.н. НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 (і.н. НОМЕР_2 ), використовуючи банківські рахунки підконтрольних фізичних осіб-підприємців, а саме: ФОП « ОСОБА_6 » (і.н. НОМЕР_3 ), ФОП « ОСОБА_7 » (і.н. НОМЕР_4 ), ФОП « ОСОБА_8 » (і.н. НОМЕР_5 ), ФОП « ОСОБА_9 » (і.н. НОМЕР_6 ), ФОП « ОСОБА_10 » (і.н. НОМЕР_7 ), ФОП « ОСОБА_11 » (і.н. НОМЕР_8 ), ФОП « ОСОБА_12 » (і.н. НОМЕР_9 ), ФОП « ОСОБА_13 » (і.н. НОМЕР_10 ), ФОП « ОСОБА_14 » (і.н. НОМЕР_11 ), ФОП « ОСОБА_15 » (і.н. НОМЕР_12 ), ФОП « ОСОБА_16 » (і.н. НОМЕР_13 ), ФОП « ОСОБА_17 » (і.н. НОМЕР_14 ), ФОП « ОСОБА_18 » (і.н. НОМЕР_15 ), ФОП « ОСОБА_19 » (і.н. НОМЕР_16 ), ФОП « ОСОБА_20 » (і.н. НОМЕР_17 ), ФОП « ОСОБА_21 » (і.н. НОМЕР_18 ), ФОП « ОСОБА_22 » (і.н. НОМЕР_19 ), ФОП « ОСОБА_23 » (і.н. НОМЕР_20 ), ФОП « ОСОБА_24 » (і.н. НОМЕР_21 ), ФОП « ОСОБА_25 » (і.н. НОМЕР_22 ), ФОП « ОСОБА_26 » (і.н. НОМЕР_23 ), ФОП « ОСОБА_27 » (і.н. НОМЕР_24 ), ФОП « ОСОБА_28 » (і.н. НОМЕР_25 ), ФОП « ОСОБА_29 » (і.н. НОМЕР_26 ), ФОП « ОСОБА_30 » (і.н. НОМЕР_27 ), ФОП « ОСОБА_31 » (і.н. НОМЕР_28 ), ФОП « ОСОБА_32 » (і.н. НОМЕР_29 ) та інші, перевели безготівкові кошти в готівку під виглядом чистого прибутку, при цьому їх не задекларувавши, ймовірно ухилилися від сплати податку з доходів фізичних осіб в особливо великих розмірах.

Згідно даних Єдиного реєстру довіреностей, отриманих від Філії м. Києва та Київської області ДП «Національні інформаційні системи» встановлено, що від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_17 виписувались нотаріально завірені довіреності на гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5 з приводу представлення їх інтересів в будь-яких установах, зокрема в банках щодо відкриття та використання банківських рахунків.

В даний період часу ідентичні нотаріально завірені довіреності на представництво і розпорядження в адресу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виписували інші фізичні особи-підприємці.

Згідно даних Аналітичної системи ДФС України «Податковий блок» встановлено, що зазначених ФОПів також об`єднує наявність банківських рахунків, відкритих в ПАТ «Альфа-банк» у м. Києві (МФО 300346), ПАТ «Кредобанк» (МФО 325365), АТ «Сбербанк» (МФО 320627), АТ «Таскомбанк» (МФО 339500) та ПАТ «ВіЕс Банк» (МФО 325213). Крім цього, дані ФОПи не подають жодної податкової звітності з приводу здійснення будь-якої діяльності та отримання доходів.

Зазначена вище інформація дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 безпосередньо причетні до вчинення даного кримінального правопорушення, зокрема щодо переведення безготівкових грошових коштів в готівку, шляхом зняття її з банківських рахунків підконтрольних фіктивних суб`єктів підприємницької діяльності, в даному випадку фізичних осіб-підприємців, без проведення належного податкового обліку.

09.04.2019 року результатами проведення обшуків, за адресою проживання ОСОБА_4 , а також в автомобілі марки «TOYOTA RAV-4 HYBRID», який вони разом із ОСОБА_5 використовують для перевезення готівкових коштів та підроблених документів, виявлено та вилучено комп`ютерну техніку, чекові книжки та підроблені документи від імені зазначених фізичних осіб-підприємців. Крім цього, за результатами вказаного обшуку автомобіля також виявлено та вилучено грошові кошти в загальному розмірі 353657 грн., отримані ними в день проведення обшуку шляхом зняття безготівкових грошових коштів з банківських рахунків ФОП « ОСОБА_30 », ФОП « ОСОБА_31 » та ФОП « ОСОБА_32 », відкритих в АТ «Сбербанк» (МФО 320627).

Враховуючи характер кримінального правопорушення щодо якого здійснюється досудове розслідування даного провадження та до вчинення якого причетні особи, в автомобілі яких проводився обшук, слідчим прийнято рішення про тимчасове вилучення даних грошових коштів.

Крім того, у кримінальному провадженні можуть бути заявлені цивільні позови про відшкодування збитків, спричинених в результаті протиправних дій вищевказаних осіб тому з метою збереження грошових коштів, отриманих незаконним шляхом, а також для забезпечення відшкодування збитків, завданих державі, на даний момент виникла необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно грошові кошти.

Власники майна у судове засідання не з`явилися, що, відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, не перешкоджає слідчому судді розглянути клопотання.

Прокурор в судове засідання не з`явився, просив клопотання задовольнити у його відсутність.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.1 ч.2 ст.170КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч.10 ст.170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання прокурора про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження №32019100000000192 від 01.03.2019 року, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно вилучене 09.04.2019 року під час обшуку автомобіля марки «TOYOTA RAV-4 HYBRID» білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_30 , який належить на праві власності ТОВ «С-Бренд» (код ЄДРПОУ 40235383), а саме: 353657 (триста п`ятдесят три тисячі шістсот п`ятдесят сім) гривень, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя