Рішення

від 09.04.2019 по справі 808/2549/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 квітня 2019 року (14 год.52 хв.)Справа № 808/2549/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В., секретар судового засідання Стовбур А.Ю.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Промелектроніка до Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового-повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Промелектроніка (далі - позивач або ТОВ Промелектроніка ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення №0015621406 від 28.11.2017.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач зазначає про безпідставність висновків податкового органу щодо не підтвердження реальності придбання позивачем товару, комплектуючих, послуг у контрагентів-постачальників ТОВ ЕЛІТА-БУД КАПІТАЛ , ТОВ УТАР , ТОВ ВІНДХЕМ , ТОВ ПРОЛІЯ , ТОВ СПЕЦРЕМПІДРЯД , ТОВ АНАТЕКСІС , ТОВ ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ , ТОВ КОМПАНІЯ ДЕТЕК-СЕРВІС , ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ , оскільки факт виконання договірних зобов'язань сторонами підтверджується зареєстрованими податковими накладними, видатковими накладними, актами прийму-передачі товарів (наданих послуг), рахунками-фактури, які досліджені під час проведення перевірки. Позивач оплатив вартість товарів та послуг, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Разом з цим, зазначає, що транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення товару, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару та використання у власній господарській діяльності, не надання позивачем такого документу як товаро-транспортна накладна не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, та відтак не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з ПДВ. Сертифікати якості також не є первинними бухгалтерськими документами, не є документом, який підтверджує перехід права власності на товар, не є документом який повинен зберігатись на підприємстві певний час після продажу партії товару, а отже при реалізації товару, сертифікати якості знищуються із-за відсутності місця зберігання. Також, звертає увагу, що податковим органом не здійснено жодної зустрічної звірки, висновки про порушення позивачем податкового законодавства базуються лише на припущеннях. Беручи до уваги вищезазначене, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є протиправними, у зв'язку із чим, у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваного рішення.

Ухвалою судді від 02.07.2018 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою суду від 16.07.2018 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 07.08.2018.

Ухвалою суду від 07.08.2018 проведення підготовчого засідання відкладено до 10.09.2018.

Ухвалою суду від 10.09.2018 провадження у справі зупинено до 05.11.2018.

Ухвалою суду від 05.11.2018 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 05.11.2018 витребувано у Шевченківського районного суду м.Києва належним чином завірену копію вироку від 01.03.2018 по справі №761/3590/18 провадження 1-кп/761/1235/2018 щодо директора та засновника ТОВ Пролія із зазначенням інформації про набрання вироком законної сили.

Ухвалою суду від 05.11.2018 провадження у справі зупинено до 16.01.2019.

18.12.2018 до суду від Шевченківського районного суду м.Києва надійшла копія вироку від 01.03.2018 по справі №761/3590/18 провадження 1-кп/761/1235/2018 (т.12 а.с.3-7).

Ухвалою суду від 16.01.2019 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 16.01.2019 провадження у справі зупинено до 04.03.2019.

Ухвалою суду від 04.03.2019 провадження у справі поновлено.

Протокольною ухвалою від 04.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справі по суті на 04.03.2019.

04.03.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 01.04.2019.

Ухвалою суду від 01.04.2019 провадження у справі зупинено до 09.04.2019.

Ухвалою суду від 09.04.2019 провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов (вх. № 24485 від 06.08.2018). Зокрема зазначив, що під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що господарські операції ТОВ Промелектроніка по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками з ТОВ ЕЛІТА-БУД КАПІТАЛ у січні 2017 року, ТОВ УТАР у березні 2017 року, ТОВ ВІНДХЕМ у березні 2017 року, ТОВ ПРОЛІЯ у березні 2017 року, ТОВ СПЕЦРЕМПІДРЯД у березні 2017 року, ТОВ АНАТЕКСІС у квітні 2017 року, ТОВ ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ у квітні 2017 року, травні 2017 року, ТОВ КОМПАНІЯ ДЕТЕК-СЕРВІС у травні 2017 року, ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ у червні 2017 року не підтверджуються, оскільки до перевірки позивачем не надано сертифікати якості та товаро-транспортні накладні. Також, до перевірки не надано договору укладеного на перевезення вантажу між перевізником та ТОВ Промелектроніка або замовником послуги перевезення. Таким чином, позивачем не підтверджено факт постачання товару від контрагентів-постачальників до контрагента-покупця ТОВ Промелектроніка . Аналіз фінансово-господарської діяльності контрагентів-постачальників позивача відповідно до наявної інформації вказує на те, що ТОВ Промелектроніка не могло отримувати товар від постачальників, оскільки на підприємствах відсутній персонал та не підтверджується факт (законне джерело) реального походження цих товарів у попередніх ланках ланцюга його продажу. Разом з цим, вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 01.03.2018 по справі №761/3590/18 провадження 1-кп/761/1235/2018, який набрав законної сили 03.04.2018 визнано винною ОСОБА_3 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 205 КК України. Так, у вироку зазначено, що після перереєстрації ТОВ Пролія на ім'я ОСОБА_3, виступавши директором підприємства самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала, не укладала правочини з суб'єктами господарювання, не формувала податкові зобов'язання та податковий кредит прикриваючись фактом державної реєстрації ТОВ Пролія , а реєстраційні та установчі документи зазначеного підприємства передала невстановленій досудовим слідством особі. Наявність сказаного вироку є достатнім доказом фактичного не здійснення контрагентом - постачальником - ТОВ Пролія підприємницької діяльності. Така позиція узгоджується з правовою позицією Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.01.2018 у справі № 2а-7075/12/2670, за висновками якої будь-які первинні документи та податкові накладні, складені фіктивними суб'єктами господарювання не мають правового значення для цілей оподаткування, відповідно не можуть впливати на дані податкового обліку. Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення, вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих органам ДФС прав, а тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 КАС України, у судовому засіданні 09.04.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

У період з 27.09.2017 по 03.10.2017, на підставі направлення від 27.09.2017 №2008, наказу від 25.09.2017 №2565, відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, фахівцями відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Промелектроніка з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ ЕЛІТА-БУД КАПІТАЛ (ЄДРПОУ 40709090) у січні 2017 року, ТОВ УТАР (ЄДРПОУ 40917168) у березні 2017 року, ТОВ ВІНДХЕМ (ЄДРПОУ 40941583) у березні 2017 року, ТОВ ПРОЛІЯ (ЄДРПОУ 40990562) у березні 2017 року, ТОВ СПЕЦРЕМПІДРЯД (ЄДРПОУ 40981961) у березні 2017 року, ТОВ АНАТЕКСІС (ЄДРПОУ 39788310) у квітні 2017 року, ТОВ ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ (ЄДРПОУ 41203436) у квітні 2017 року, травні 2017 року, ТОВ КОМПАНІЯ ДЕТЕК-СЕРВІС (ЄДРПОУ 41203394) у травні 2017 року, ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ (ЄДРПОУ 40152208) у червні 2017 року та податку на прибуток за І квартал 2017 року, півріччя 2017 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ЕЛІТА-БУД КАПІТАЛ (ЄДРПОУ 40709090) у січні 2017 року, ТОВ УТАР (ЄДРПОУ 40917168) у березні 2017 року, ТОВ ВІНДХЕМ (ЄДРПОУ 40941583) у березні 2017 року, ТОВ ПРОЛІЯ (ЄДРПОУ 40990562) у березні 2017 року, ТОВ СПЕЦРЕМПІДРЯД (ЄДРПОУ 40981961) у березні 2017 року, ТОВ АНАТЕКСІС (ЄДРПОУ 39788310) у квітні 2017 року, ТОВ ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ (ЄДРПОУ 41203436) у квітні 2017 року, травні 2017 року, ТОВ КОМПАНІЯ ДЕТЕК-СЕРВІС (ЄДРПОУ 41203394) у травні 2017 року, ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ (ЄДРПОУ 40152208) у червні 2017 року, в т.ч. в частині подальшої реалізації товару (робіт, послуг), за результатами якої складено Акт № 568/08-01-14-06/24510970 від 10.10.2017 (т.1 а.с.14-68).

Висновками до акту перевірки встановлено порушення ТОВ Промелектроніка , вимог зокрема:

п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), у перевіряємому періоді завищено суму податкових зобов'язань, що не призвело до виникнення грошових зобов'язань у сумі ПДВ 3 939 397 грн., у т.ч. по періодам: жовтень 2014 року - 113 грн., лютий 2016 року - 1765 грн., вересень 2016 року - 140 грн., листопад 2016 року - 151 грн., грудень 2016 року - 1875 грн., січень 2017 року - 735344 грн., лютий 2017 року - 135240 грн., березень 2017 року - 781080 грн., квітень 2017 року - 679715 грн., травень 2017 року - 881048 грн., червень 2017 року - 590777 грн., липень 2017 року - 104502 грн., серпень 2017 року - 4235 грн., вересень 2017 року - 23412 грн.;

пп.14.1.818 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ ЕЛІТА-БУД КАПІТАЛ (ЄДРПОУ 40709090), ТОВ УТАР (ЄДРПОУ 40917168), ТОВ ВІНДХЕМ (ЄДРПОУ 40941583), ТОВ ПРОЛІЯ (ЄДРПОУ 40990562), ТОВ СПЕЦРЕМПІДРЯД (ЄДРПОУ 40981961), ТОВ АНАТЕКСІС (ЄДРПОУ 39788310), ТОВ ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ (ЄДРПОУ 41203436), ТОВ КОМПАНІЯ ДЕТЕК-СЕРВІС (ЄДРПОУ 41203394), ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ (ЄДРПОУ 40152208), що не призвело до виникнення грошових зобов'язань, у сумі ПДВ 3 777 094 грн., у т.ч. по періодах: січень 2017 року - 779 669 грн., березень 2017 року - 581450 грн., квітень 2017 року - 391810 грн., травень 2017 року - 966608 грн., червень 2017 року - 1057557 грн.

Вказані висновки обґрунтовані тим, що проведеною перевіркою встановлено відсутність реально вчиненої господарської операції при взаємовідносинах з ТОВ ЕЛІТА-БУД КАПІТАЛ (ЄДРПОУ 40709090) у січні 2017 року, ТОВ УТАР (ЄДРПОУ 40917168) у березні 2017 року, ТОВ ВІНДХЕМ (ЄДРПОУ 40941583) у березні 2017 року, ТОВ ПРОЛІЯ (ЄДРПОУ 40990562) у березні 2017 року, ТОВ СПЕЦРЕМПІДРЯД (ЄДРПОУ 40981961) у березні 2017 року, ТОВ АНАТЕКСІС (ЄДРПОУ 39788310) у квітні 2017 року, ТОВ ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ (ЄДРПОУ 41203436) у квітні 2017 року, травні 2017 року, ТОВ КОМПАНІЯ ДЕТЕК-СЕРВІС (ЄДРПОУ 41203394) у травні 2017 року, ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ (ЄДРПОУ 40152208) у червні 2017 року, та як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, яка не дозволяє формувати дані податкового обліку. Наявність формально складених, але не достовірність первинних документів, не є підтвердженням реальності господарської операції. Перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) від вказаних операцій. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект в результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування витрат, податкового кредиту за рахунок інших суб'єктів підприємницької діяльності.

На підставі Акту та вказаних порушень відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми Р1 від 28.11.2017 № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено суму податкового зобов'язання для цілей розділу V Податкового кодексу України на суму 3 939 284,00 грн. та зменшено суму податкового кредиту на суму 3 777 094,00 грн. (т.1 а.с.94-95).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивачем подано до ДФС України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 28.11.2017 № НОМЕР_1 (т.1 а.с.96-100), однак рішенням ДФС України від 15.03.2018 № 8828/6/99-99-11-01-01-25, скаргу залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін (т.1 а.с.101-112).

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із вказаним позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), який набрав законної сили 01.01.2011.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

За приписами пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Згідно з інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції.

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на врахування витрат, понесених у зв'язку із здійсненням цих господарських операцій при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та сум податку на додану вартість при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Також, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Доводи ж податкового органу про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на віднесення певних витрат до складу валових витрат з податку на прибуток чи віднесення до складу податкового кредиту певних сум податку на додану вартість.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За змістом статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, судом встановлено, що у січні 2017 року, відповідно до договору на постачання товарів № 14 від 23.01.2017, ТОВ ЕЛІТА-БУД КАПІТАЛ здійснено на адресу позивача поставку радіодеталів в асортименті на загальну суму 4678011,37 грн., у т.ч. ПДВ 779668,56 грн., на підтвердження чого надано видаткові накладні та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні (т. 10, а.с.189-190, 191-224).

У березні 2017 року, відповідно до договору № 39 від 03.03.2017, ТОВ УТАР здійснено на адресу позивача поставку радіодеталів в асортименті на загальну суму 1517489,16 грн., у т.ч. ПДВ 252914,86 грн., на підтвердження чого надано видаткові накладні та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні (т. 10, а.с.225-228, 229-243).

У березні 2017 року, відповідно до договору № В13/17 від 09.03.2017, ТОВ ВІНДХЕМ здійснено на адресу позивача поставку радіодеталів в асортименті на загальну суму 1180487,82 грн., у т.ч. ПДВ 196747,97 грн., на підтвердження чого надано видаткові накладні та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні (т. 10, а.с.244-247, 248-250, т.11, а.с.1-8).

У березні 2017 року, відповідно до договору на постачання товарів № 27-03/17 від 27.03.2017, ТОВ СПЕЦРЕМПІДРЯД здійснено на адресу позивача поставку радіодеталів в асортименті на загальну суму 79971,29 грн., у т.ч. ПДВ 13328,55 грн., на підтвердження чого надано видаткові накладні та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні (т. 11, а.с.8-9, 10-17).

У квітні 2017 року, відповідно до договору на постачання товарів № 19/2017 від 13.04.2017, ТОВ АНАТЕКСІС здійснено на адресу позивача поставку радіодеталів в асортименті на загальну суму 562564,93 грн., у т.ч. ПДВ 93760,82 грн., на підтвердження чого надано видаткові накладні та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні (т. 11, а.с.18-19, 20-27).

У період квітень-травень 2017 року, відповідно до договору № 64Ж/17 від 20.04.2017, ТОВ ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ здійснено на адресу позивача поставку радіодеталів в асортименті на загальну суму 3790027,64 грн., у т.ч. ПДВ 631671,27 грн., на підтвердження чого надано видаткові накладні та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні (т. 11, а.с.64-67, 68-152).

У травні 2017 року, відповідно до договору № 26-17/ДС від 26.04.2017, ТОВ КОМПАНІЯ ДЕТЕК-СЕРВІС здійснено на адресу позивача поставку радіодеталів в асортименті на загальну суму 1313295,62 грн., у т.ч. ПДВ 218882,60 грн., на підтвердження чого надано видаткові накладні та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні (т. 11, а.с.34-37, 38-63).

У червні 2017 року, відповідно до договору №ОФ47-06 від 07.06.2017, ТОВ ОФОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ здійснено на адресу позивача поставку радіодеталів в асортименті на загальну суму 2496000 грн., у т.ч. ПДВ 416000 грн., на підтвердження чого надано видаткові накладні та податкові накладні (т. 11, а.с.28-31, 32-33).

Таким чином, позивачем до матеріалів справи долучено документи, які підтверджують придбання ним товару у підприємств-постачальників: ТОВ ЕЛІТА-БУД КАПІТАЛ, ТОВ УТАР , ТОВ ВІНДХЕМ , ТОВ СПЕЦРЕМПІДРЯД , ТОВ АНАТЕКСІС , ТОВ ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ , ТОВ КОМПАНІЯ ДЕТЕК-СЕРВІС , ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ . Вказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.

Придбані у ТОВ ЕЛІТА-БУД КАПІТАЛ, ТОВ УТАР , ТОВ ВІНДХЕМ , ТОВ СПЕЦРЕМПІДРЯД , ТОВ АНАТЕКСІС , ТОВ ПРОЕКТ-ЖИТМОНТАЖ , ТОВ КОМПАНІЯ ДЕТЕК-СЕРВІС , ТОВ ОХОРОННА ФІРМА ВОВКОДАВ радіодеталі у подальшому реалізовані на адресу контрагентів-покупців: НВП МАКІЇВСЬКИЙ ЗАВОД ШАХТНОЇ АВТОМАТИКИ (код ЄДРПОУ 165675), ПП У ФОРМІ ПРАТ ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ (код ЄДРПОУ 191218), ПАТ ЗАПОРІЗЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ (код ЄДРПОУ 191230), ТОВ ЗОНТ (код ЄДРПОУ 310249), ДП ЗАВОД 410 ЦА (код ЄДРПОУ 1128297), ТОВ ВИРОБНИЧО КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ГАРМОНІЯ (код ЄДРПОУ 6949739), ДП Львівський радіоремонтний завод (код ЄДРПОУ 7676441), ДП Львівський державний авіаційно-ремонтний завод (код ЄДРПОУ 7684556), ДП ОДЕСЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ ЗАВОД (код ЄДРПОУ 7756801), ДП Запорізький державний авіаційний ремонтний завод-МіГремонт (код ЄДРПОУ 7917635), ДП Львівський бронетанковий завод (код ЄДРПОУ 7985602), ДП Луцький ремонтний завод Мотор (код ЄДРПОУ 8029701), ДП БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД (код ЄДРПОУ 8252623), ДП Чугуївський авіаційний ремонтний завод (код ЄДРПОУ 8305644), ДП МИКОЛАЇВСЬКИЙ АВІАРЕМОНТНИЙ ЗАВОД НАРП (код ЄДРПОУ 9794409), ДП Конотопський авіаремонтний завод АВІАКОН (код за ЄДРПОУ 12602750), ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЬ-КОМПЛЕКС (код ЄДРПОУ 13626132), ПРАТ Запорізький електроапаратний завод (код ЄДРПОУ 14281020), ПАТ КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД РАДАР (код ЄДРПОУ 14307274), ПАТ Завод Маяк (код за ЄДРПОУ 14307423), ДП АНТОНОВ (код ЄДРПОУ 14307529), ПАТ МОТОР СІЧ (код ЄДРПОУ 14307794), ДП КРАСИЛІВСБКИЙ АГРЕГАТНИЙ ЗАВОД (код ЄДРПОУ 14307831), ДП РАДІОВИМІРЮВАЧ (код ЄДРПОУ 14308109), ДЕРЖАВНЕ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ОБ'ЄДНАННЯ -КОМУНАР (код ЄДРПОУ 14308730), ПАТ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД АВТОМАТИКИ (код ЄДРПОУ 14309356), ДП НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС ФОТОПРИЛАД (код ЄДРПОУ 14312329), ДП Запорізьке машинобудівне інструкторське бюро Прогрес імені академіка ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ 14312921), КП Науково-виробничий комплекс Іскра (код ЄДРПОУ 14313866), ДП ДК УКРСПЕЦЕСПОРТ -ДП УКРОБОРОНСЕРВІС (код ЄДРПОУ 21552117), ДП Машинобудівна фірма Артем (код ЄДРПОУ 21666128), ДП НОВАТОР (код ЄДРПОУ 22987900), Науково-виробниче ТОВ ПРЕОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ ТЕХНИКА (код ЄДРПОУ 23287853), ТОВ Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя (код ЄДРПОУ 24911195), ТОВ "ДОНЭЛЕКТРООБОРУДОВАНИЕ (код ЄДРПОУ 25341669), ТОВ Електронкомпроект (код ЄДРПОУ 25485429), ПАТ Укргазвидобування , Філія Газопромислове управління Полтавагазвидобування ПАТ Укргазвидобування (код ЄДРПОУ 30019775), ДП ІЗЮМСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД (код ЄДРПОУ 30210163), ТОВ Техпроект-1 (код ЄДРПОУ 32565361), ТОВ ЗАВОД НИЗЬКОВОЛЬТНОЇ АПАРАТУРИ ЛІДЕР ЕЛЕКТРИК (код ЄДРПОУ 350368631), ТОВ ІНВЕСТИЦІЙНЕ ПАРТНЕРСТВО (код ЄДРПОУ 35384231), ТОВ КОМПАНІЯ СВІТЛОДАР (код ЄДРПОУ 35679735), ТОВ ПРОФІ-ЛАЙТ (код ЄДРПОУ 37465373), ТОВ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ ДНІПРОПЕТРОВСЬК (код ЄДРПОУ 37807273), ТОВ ЗАХІД ЕЛЕКТРО-ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 39117102), ТОВ ЕЛЕКТРОХАТА (код ЄДРПОУ 39336270), ТОВ ПРОМЕЛЕКТРОНКОМПЛЕКТ (код ЄДРПОУ 39485288), ТОВ КЕТЗ (код ЄДРПОУ 39643330), ТОВ Електромеханічний завод Етал (код ЄДРПОУ 40060636), ТОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО РЕЛСІС (код ЄДРПОУ 40137310), ПРАТ НВП МАКІЇВСЬКИЙ ЗАВОД ШАХТНОЇ АВТОМАТИКИ (код ЄДРПОУ 165675).

Реальність господарських операцій, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи. Вказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704.

Таким чином, позивачем доведено реальність операцій з реалізації товару (радіодеталей) на адресу вищезазначених контрагентів-покупців, документи, які підтверджують постачання такого товару та його подальше оприбуткування, надані представником позивача в судовому засіданні та містяться в матеріалах справи.

Разом з цим, суд зазначає, що основними контрагентами-покупцями виступають державні підприємства оборонної промисловості, а відтак позивач як постачальник пройшов кваліфікацію в Концерні Укроборонпром , закупівля ТМЦ проводиться після проведення моніторингу ринку, за результатами торгів, оплата за договорами здійснюється після перевірки ДК Укроборонпром та за умови погодження товару.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, то він не містить жодних посилань податкового органу про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту та витрат, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суд вважає, що позивачем суду були надані докази, що підтверджують реальний зміст господарських операцій, що в свою чергу підтверджує правомірність формування платником податку податкового кредиту за такими операціями.

Реалізацію продукції, придбаної у вищевказаних контрагентів підтверджують документи з продажу її кінцевому споживачу, які позивачем також долучено до матеріалів справи та надано відповідні письмові пояснення з цього приводу.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Доказів анулювання свідоцтва платників податку контрагентів позивача податковим органом суду не надано, у зв'язку з чим не має підстав для позбавлення позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплачених при придбанні товару.

Окрім того, Податковий кодекс України для платників податків не передбачає ані обов'язок, ані право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, реєстрації платником податків, ведення податкового обліку, подання декларацій тощо.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

Відповідачем не наведено будь-яких доводів та не надано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

Що стосується оформлення товарно-транспортних накладних, то Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, на які посилається податковий орган, були видані на виконання Програми заходів щодо забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадань і безпеки пасажирів на транспорті, затвердженої постановою КМУ від 05.01.95 № 710. Програма розроблена відповідно до Державної програми боротьби зі злочинністю, затвердженої Постановою ВРУ від 25.06.1993 на виконання рішення Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю від 18.02.1994. Отже, сфера застосування Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, не пов'язана з визначенням правил ведення платником податку податкового та бухгалтерського обліку в частині прийняття - передачі товарно-матеріальних цінностей. Отже, відсутність певних реквізитів в товарно-транспортній накладній або її відсутність є лише порушенням Правил перевезень автомобільним транспортом з боку перевізника, яке не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства товариством.

Щодо посилання контролюючого органу на відсутність сертифікатів (паспортів) якості, то зазначена обставина не свідчить про порушення позивачем податкового законодавства та не відноситься до суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності ТОВ Промелектроніка , оскільки згідно з Положенням про забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, сертифікати та паспорти виробника не є первинними документами, що підтверджують визначення податкових зобов'язань та кредиту.

Щодо посилань в Акті перевірки на відсутність реальної можливості здійснення поставок товару через відсутність у постачальників майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що було встановлено з наданої податкової інформації, суд вважає такими, що не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з тих підстав, що згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Щодо доводів відповідача, про можливий розрив в ланцюгу постачання товару, який в подальшому реалізований позивачу, суд зазначає про те, що позивач не зобов'язаний та не має об'єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента.

Окрім того, позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.

В Податковому кодексі України відсутня будь-яка норма, яка б позбавляла платників податків права на податковий кредит у випадку, коли постачальники (продавці) такого платника податків несвоєчасно подають податкову звітність, не декларують та/або не сплачують податки за тими ж операціями, а платник податку виконав усі передбачені законом умови та має необхідне документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Разом з цим, посилання відповідача, на результати опрацювання зібраної податкової інформації, отриманої від податкових органів на обліку в яких перебувають контрагенти позивача, суд розцінює безпідставними, а результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо контрагента позивача не можуть бути допустимими доказами по справі, оскільки чинним законодавством України не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням постачальниками по ланцюгу вимог законодавства з оподаткування в їх господарській діяльності і можливі неправомірні дії і у разі припущення ними будь-яких порушень нести за них негативні наслідки у вигляді позбавлення права на податковий кредит з податку на додану вартість, яке виникає в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг), так як згідно Конституції і податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність, згідно якої припущені порушення одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Обґрунтування податковим органом своїх висновків про нереальність господарської операції на підставі інформаційних баз даних є невмотивованими, оскільки у своїй діяльності відповідач повинен керуватися Конституцією України, Податковим кодексом України, законами України, іншими нормативними актами, відповідно до яких об'єктом документальної перевірки є первинні документи, які використовуються в бухгалтерському і податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, тоді коли інформаційні бази даних податкового органу не є об'єктом документальної перевірки та не є належними доказами.

З урахуванням вищенаведеного, відповідачем не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржених податкового повідомлення-рішення в цій частині.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування частково податкового повідомлення-рішення від 28.11.2017 № НОМЕР_1 щодо зменшення суми податкового зобов'язання для цілей розділу V Податкового кодексу України на суму 3 939 284грн. та в частині зменшення суми податкового кредиту на суму 2 575 821грн.

Разом з цим, в частині взаємовідносин позивача з контрагентом-постачальником ТОВ Пролія , у яких, як стверджує позивач, у березні 2017 року відповідно до договору на постачання товарів № 41-17 від 14.03.2017 підприємство придбано радіодеталі на загальну суму 7 207 337,98 грн., в т.ч. ПДВ 1201223 грн., що підтверджується видатковими накладними (т.11 а.с.153-154, 155-211), суд виходить з наступного.

Так, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Однак, суд зазначає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах недостовірні, суперечливі, складені за відсутності здійснення господарської операції.

При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання).

Однак, податковий орган може довести, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо господарські операції між позивачем та його контрагентом не були реальними, а оформлялися лише документально.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Також, податкова вигода може визнаватись необґрунтованою зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). Слід зазначити, що діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак, податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Крім того, слід зазначити, що підприємницька діяльність здійснюються суб'єктом господарювання на власний ризик, а відтак, у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладається на таких учасників. Так, належна податкова обачність, як законна передумова отримання податкової вигоди, з якої випливає, що сумлінним платникам податку необхідно подбати про підготовку доказової бази, яка б підтверджувала прояв належної обачності при виборі контрагента.

Суд акцентує увагу на тому, що необхідність застосування підходу належної податкової обачності безпосередньо випливає з рішення Європейського суду з прав людини Булвес АД проти Болгарії , де зазначено, що платник ПДВ не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальником, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Таким чином, обачний платник податку може принаймні, але не тільки надати докази перевірки свого контрагента на предмет податкової добросовісності за доступними базами даних, як і навести докази на підтвердження обґрунтованості вибору контрагента тощо.

Так, податковий орган посилається на ознаки нездійснення вищевказаних господарських операцій та фіктивності контрагента позивача як суб'єкта господарювання - ТОВ Пролія , і свої твердження підтверджує вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 01.03.2018 по кримінальній справі №761/3590/18 (провадження № 1-кп/761/12352018) у відношенні ОСОБА_3, який набрав законної сили 03.04.2018 (т.12 а.с.2-7).

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до приписів статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

При цьому, за приписами частини шостої статті 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, в мотивувальній частині вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 01.03.2018 по кримінальній справі №761/3590/18 (провадження № 1-кп/761/12352018) було встановлено, що ОСОБА_3 домовилась з невстановленою досудовим слідством особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, про придбання (перереєстрацію) на своє ім'я, як службової особи підприємства, в органах державної влади юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю Пролія (код ЄДРПОУ 40990562) (далі - ТОВ Пролія або товариство) за грошову винагороду, без наміру здійснювати законну господарську діяльність та з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

При цьому, ОСОБА_3, домовилася з невстановленою досудовим слідством особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, про підписання документів щодо перереєстрації ТОВ Пролія та надання цих документів нотаріусу для державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, а також про те, що до діяльності ТОВ Пролія ОСОБА_3 не буде мати ніякого відношення, а лише рахуватиметься службовою особою товариства, фінансово-господарською діяльністю з використанням товариства будуть займатись інші особи.

Усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, запропонованих їй невстановленою досудовим слідством особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, формально являтись у майбутньому директором та засновником ТОВ Пролія , не маючи мети здійснювати фінансово-господарську діяльність ТОВ Пролія , пов'язану з наданням різноманітних послуг та торгівлею товарами фізичним та юридичним особам, визначену в модульному статуті підприємства та мети досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку від такої діяльності ОСОБА_3 розуміючи, що здійснює дії спрямовані на перереєстрацію товариства та його придбання на своє ім'я з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, з корисливих мотивів, надала невстановленій досудовим слідством особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, копії сторінок власного паспорту громадянки України та копію картки платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру, з метою складання останнім проектів документів щодо перереєстрації ТОВ Пролія , у тому числі: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 08.02.2017; протокол №1-2017 загальних зборів учасників ТОВ Пролія від 07.02.2017; договір купівлі - продажу частки у Статутному капіталі від 07.02.2017;

У подальшому, бажаючи довести свій злочинний умисел до логічного завершення та отримати обіцяну невстановленою досудовим слідством особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, грошову винагороду, ОСОБА_3, у денний час доби 08.02.2017, знаходячись у Шевченківському районі м. Києва, біля станції метро Лук'янівська (точну адресу у ході досудового розслідування не встановлено) діючи з корисливих мотивів, з метою досягнення своєї злочинної мети, яка полягала у вчиненні пособницьких дій спрямованих на придбання ТОВ Пролія для подальшого його використання невстановленими особами з ціллю прикриття незаконної діяльності, отримала від невстановленої досудовим слідством особи попередньо складені у встановленій законом формі проекти установчих та реєстраційних документів ТОВ Пролія , які свідчать про придбання ОСОБА_3 даного суб'єкта підприємницької діяльності, засвідчила їх своїми підписами, наділивши їх таким чином значенням документів, а саме: заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 08.02.2017; протокол №1-2017 загальних зборів учасників ТОВ Пролія від 07.02.2017; договір купівлі - продажу частки у Статутному капіталі від 07.02.2017;

Після підписання вищевказаних документів щодо перереєстрації ТОВ Пролія ОСОБА_3, у той же день, подала їх до відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Шевченківської районної в місті Києві Державної адміністрації, на підставі яких 08.02.2017 державним реєстратор відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Шевченківської районної в місті Києві Державної адміністрації ОСОБА_5 проведено перереєстрацію (номер дії 10701070001066032) зазначеного підприємства на ім'я ОСОБА_3, за що остання отримала від невстановленої досудовим слідством особи грошову винагороду у розмірі 1500 гривень.

Після перереєстрації ТОВ Пролія на ім'я ОСОБА_3, виступивши директором підприємства самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала не укладала правочини з суб'єктами господарювання - резидентами України, які в свою чергу не мали на меті настання реальних наслідків, не користувалася печаткою підприємства, не використовувала банківських рахунків підприємства, не здійснювала перерахування безготівкових грошових коштів по рахункам підприємства, не формувала податкові зобов'язання та податковий кредит прикриваючись фактом державної реєстрації ТОВ Пролія , а реєстраційні та установчі документи зазначеного підприємства передала невстановленій досудовим слідством особі.

Отже, ОСОБА_3 діючи з корисливих мотивів, виконавши всі перелічені вище дії, запропоновані їй невстановленими досудовим розслідуванням особами та фактично придбавши ТОВ Пролія , досягнула своєї злочинної мети, яка полягала у вчиненні за попередньою змовою групою осіб пособництва у фіктивному підприємництві, шляхом придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, у тому числі: укладати правочини з суб'єктами господарювання - резидентами України, які в свою чергу не мали на меті настання реальних наслідків, користуватися печаткою підприємства, використання банківських рахунків підприємства, здійснювати перерахування безготівкових грошових коштів по рахункам підприємства, формувати податкові зобов'язання та податковий кредит, що в свою чергу є фіктивним підприємством.

Таким чином, ОСОБА_3, своїми діями, які виразились у пособництві у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України.

Відповідно до частини першої статті 205 КК України, фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми, злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб'єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємництва виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Таким чином, наявність у даному випадку судового рішення, прийнятого за результатами розгляду кримінальної справи про злочин, предметом якої є податки, збори, а саме - вироку суду, яким встановлено що після перереєстрації ТОВ Пролія на ім'я ОСОБА_3, виступивши директором підприємства самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала не укладала правочини з суб'єктами господарювання - резидентами України, які в свою чергу не мали на меті настання реальних наслідків, не користувалася печаткою підприємства, не використовувала банківських рахунків підприємства, не здійснювала перерахування безготівкових грошових коштів по рахункам підприємства, не формувала податкові зобов'язання та податковий кредит прикриваючись фактом державної реєстрації ТОВ Пролія , а реєстраційні та установчі документи зазначеного підприємства передала невстановленій досудовим слідством особі, кваліфікуються за ч. 1 ст. 205 КК України.

Як слідує з матеріалів справи, господарська операція по придбанню товару позивачем у контрагента мала місце у березні 2017 року, в той час як період, охоплений вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 01.03.2018 по кримінальній справі №761/3590/18 - лютий 2017 року.

Слід зазначити, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена рішенням суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому відображення в податковому обліку наслідків такої господарської операції є безпідставним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05 травня 2018 року (справа №826/11377/14), а відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного суду.

А відтак з урахуванням факту фіктивності господарської діяльності спірного постачальника позивача згідно з вироком суду (копію якого долучено судом до матеріалів справи) суд вважає, що встановлені вказаним вироком обставини свідчать про відсутність реального характеру поставок між ТОВ Промелектроніка та ТОВ Пролія . Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що первинні документи, виписані для оформлення господарських операцій позивача з цим контрагентом, не мають юридичної сили первинних документів та не можуть підтверджувати правомірність формування даних податкового обліку позивача, а тому податковим органом правомірно та у відповідності до приписів законодавства позивачу зменшено податковий кредит на суму 1 201 223 грн.

Слід зазначити, що у податкових правовідносинах є неприпустимою ситуація, яка дозволяла б недобросовісним платникам за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі шляхом зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат).

Відповідно до частини другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 97 727,33 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Промелектроніка (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 24510970) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про скасування податкового-повідомлення рішення, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.11.2017 № НОМЕР_1 щодо зменшення суми податкового зобов'язання для цілей розділу V Податкового кодексу України на суму 3 939 284 грн. та в частині зменшення суми податкового кредиту на суму 2 575 871 грн.

В частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2017 № НОМЕР_1 щодо зменшення податкового кредиту на суму 1 201 223 грн. - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промелектроніка судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 97 727,33 грн. (дев'яносто сім тисяч сімсот двадцять сім гривень 33 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.04.2019.

Суддя Ю.В. Калашник