Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/1104/18
Провадження № 8/273/1/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.04.2019 Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Михалюка О. П. секретаря судових засідань ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Баранівка заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Баранівського районного суду Житомирської області по справі № 273/1104/18 від 22.12.2018 року за нововиявленими обставинами,
ВСТАНОВИВ:
22 грудня 2018 року Баранівським районним судом Житомирської області ухвалено рішення по справі № 273/1104/18 за позовом представника позивача ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4 до відповідача ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зобов'язання повернути правовстановлюючі документи. Позов було задоволено, рішення суду набрало законної сили.
21 березня 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду про перегляд рішення Баранівського районного суду Житомирської області по справі № 273/1104/18 від 22.12.2018 року за нововиявленими обставинами (Т. 2 а.с. 12-16).
При цьому ОСОБА_2 вказує, що після розгляду справи їй стали відомі обставини, які є нововиявленими і істотними для справи та не були і не могли бути відомі на час розгляду справи.
Обгрунтовуючи вимоги заяви ОСОБА_2 зазначила, що 14.03.2019 року з метою виконання рішення суду вона попросила рідних підготувати вказані у рішенні суду документи для передачі ОСОБА_4 Згодом її мати ОСОБА_5 повідомила їй, що частина документів відсутня, а саме відсутні документи по земельній ділянці. Також їй стало відомо, що позивач ОСОБА_4 отримує орендну плату за земельний пай , що дало їй підстави сумніватися у тому, що позивач при зверненні до суду в обґрунтування заявлених ним вимог в частині зобов'язання повернути йому документи на земельну ділянку чесно послався на ту підставу, що відсутність у нього правовстановлюючих документів на земельну ділянку є перешкодою у його користуванні правом власності на земельну ділянку, в тому числі він позбавлений права отримувати орендну плату за договором оренди.
Пізніше вона пригадала , що у 2017 році передала ОСОБА_4 частину документів на земельну ділянку (державний акт серії ЯЕ № 751351 на право власності на земельну ділянку площею 1,8931 га і витяг про реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку від 16.08.2016 року, кадастровий номер 1820680800:01:000:0234), оскільки він хотів отримати орендну плату за земельний пай. Одночасно вона повідомила йому, що його примірник договору оренди від 26.03.2016 року знаходиться у орендаря.
Нововиявленими обставинами відповідач ОСОБА_2 вважає те, що:
- позивач приховав від суду, що станом на 22.12.2018 року (день постановлення рішення) він отримав орендну плату за договором оренди, тобто - не мав перешкод в отриманні орендної плати,
- примірник ОСОБА_4 оригіналу договору оренди земельної ділянки від 22.03.2016 року знаходиться у володінні орендаря і позивач сам забувся отримати від орендаря у день отримання орендної плати,
- оригінал витягу від 16.08.2016 року про реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки є власністю орендаря, перебуває у володінні орендаря і не міг бути у її володінні.
У зв'язку з викладеним, ОСОБА_2 просить задовольнити заяву про перегляд рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 22.12.2018 року у справі №273/1104/18 за позовом представника позивача ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4 до відповідача ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зобов'язання повернути правовстановлюючі документи, скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове і вирішити питання перерозподілу судових витрат.
08 квітня 2019 року до суду надійшов відзив за заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами ( а.с. Т. 2 а.с. 31-33) . Згідно вказаного відзиву представник стягувача просить суд у задоволення поданої заяви відмовити , виходячи із наступного. У судовому засіданні при розгляді справи № 273/1104/18 відповідачка ОСОБА_2 не заперечила проти того , що всі документи, які були предметом спору , перебувають у неї . Вона навпаки, доводила , що зберігає їх на підставі усного договору довічного зберігання . У ході судового розгляду всі обставини справи були з»ясовані судом . Нові докази щодо обставин , які були предметом дослідження при розгляді справи , не можуть бути нововиявленими обставинами. Крім цього, орендна плата не була предметом спору.
Відповідь на відзив до суду не надійшла.
В судове засідання сторони та їх представники , належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання ( Т. 2 а.с. 38-40, 42-43) , не з'явились. Лише повідомлення ОСОБА_2 повернулось до суду ( Т2 а.с. 41) , але воно направлялось судом за адресою, яку вона вказала у заяві для листування (Т. 2 а.с.12 ) - АДРЕСА_1. Заяв про зміну адреси для листування від неї до суду не надходило. Її представник належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду заяви , про що свідчить поштове повідомлення ( Т. 2 а.с. 40), йому надавались до початку судового розгляду на ознайомлення всі матеріали справи , незважаючи на ту обставину, що він зазначив на заяві ( Т. 2 а.с. 52), що він ознайомився лише із 8-ма аркушами, не зазначаючи із якими саме.
Суд розглядає подану заяву у відсутності сторін та їх представників , виходячи із наступного .
У відповідності до приписів частини 2 ст. 429 ЦПК України у суді першої інстанції справа ( заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ) розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Згідно частини 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи винесення відповідної процесуальної дії , якщо їх явка є не обов"язковою.
Відповідно , явка учасників для розгляду такої заяви не є обов"язковою .
Суд, дослідивши докази, додані до заяви, перевіривши матеріали цивільної справи № 273/1104/18, приходить до висновку, що заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 22.12.2018 року у справі за позовом представника позивача ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зобов'язання повернути правовстановлюючі документи позов було задоволено. Визнано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим будинком по провулку Кооперативному, 9-А у м. Баранівка Житомирської області . Зобов'язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, повернути власнику ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, оригінали свідоцтва про право на спадщину № 33158 від 10.12.2014 року на будинок по провулку Кооперативному, 9-А у м. Баранівка Житомирської області та витягу про реєстрацію права власності на вказаний будинок від 10.12.2014 року.Усунути перешкоди в користуванні правом власності на земельну ділянку площею 1,8931 га, кадастровий номер 1820680800:01:000:0234, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованою на території Вірлянської сільської ради Баранівського району Житомирської області, а саме: зобов'язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, повернути власнику ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, оригінал державного акта серії ЯЕ №751351, виданого 02.12.2008 року Баранівською районною державною адміністрацією Житомирської області на право власності на земельну ділянку площею 1,8931 га, кадастровий номер 1820680800:01:000:0234, оригінал витягу про реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку від 16.08.2016 року, оригінал договору оренди вказаної земельної ділянки від 22.03.2016 року, оригінал витягу про реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки від 16.08.2016 року. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1409 ( одна тисяча чотириста дев"ять) гривень 60 коп. Рішення суду набрало законної сили.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч.2 ст. 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, з дотриманням заявником умов, що містяться в ст.ст. 424 , 426 ЦПК України .
Відповідно до ч.2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно положень ч.4 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову. (ч.5ст.423 ЦПК України ).
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - Суд) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання ( пп. 27 - 28 рішення від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії" №69529/01 та п. 46 рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду ( рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28 жовтня 1999 року). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин ( п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24 червня 2003 року; ухвала Суду щодо прийнятності заяви № 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 9 червня 2011 року). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004 року)
Тобто, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пп.1, 2 ч.2 ст.361 ЦПК 2004 року (аналогічні положення закріплено у ст.423 ЦПК 2017 року ), є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.
Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами, якщо обставини, передбачені ч.2 ст.361 ЦПК (аналогічні положення закріплено у ст.423 ЦПК 2017 року ) відсутні, а є підстави для перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені ч.2 ст.361 ЦПК 2004 року (аналогічні положення закріплено у ст.423 ЦПК 2017 року ), були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Дані висновки відповідають правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц.
З огляду на викладене, суд вважає, що обставини, на які посилається заявник ОСОБА_2 як на нововиявлені, не можуть вважатися такими, виходячи із наступного .
Щодо факту отримання позивачем орендної плати, вона була отримана у січні 2019 року ( Т. 2 а.с. 45-47) , тобто після винесення судового рішення . Ця нововиявлена ( на думку заявника) обставина виникла після постановлення рішення, щодо якого вимагається перегляд, тобто не може бути такою.
Щодо факту знаходження примірника ОСОБА_4 оригіналу договору оренди земельної ділянки від 22.03.2016 року у володінні орендаря і позивач сам забувся отримати від орендаря у день отримання орендної плати, та тієї обставини, що оригінал витягу від 16.08.2016 року про реєстрацію права оренди вказаної земельної ділянки є власністю орендаря, перебуває у володінні орендаря і не міг бути у володінні ОСОБА_2 Ці нововиявлені ( на думку заявника) обставини також не можуть бути такими обставинами, так як могли бути відомі ОСОБА_2 на час розгляду справи , так як вона мала можливість належно перевірити , які фактично документи знаходяться у неї, а які ні.
Тобто вказані вище обставини не підпадають під визначення нововиявлених обставин згідно ч. 2 п. 1 ст. 423 ЦПК України . При цьому докази, які не оцінювались судом , стосовно обставин , що були встановлені судом з врахуванням положень ч.4 ст.423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
За таких умов заява ОСОБА_2 про перегляд рішення Баранівського районного суду Житомирської області по справі № 273/1104/18 від 22.12.2018 року за нововиявленими обставинами, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.128, 259-261 ,279, 353 , 423- 429 ЦПК України , суд, -
УХВАЛИВ :
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Баранівського районного суду Житомирської області по справі № 273/1104/18 від 22.12.2018 року за нововиявленими обставинами відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення .
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.П. Михалюк
Суд | Баранівський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2019 |
Оприлюднено | 21.04.2019 |
Номер документу | 81279983 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Баранівський районний суд Житомирської області
Михалюк О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні