Ухвала

від 19.04.2019 по справі 826/10451/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 квітня 2019 року

Київ

справа № 826/10451/18

провадження № К/9901/10093/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

перевіривши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Варос на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року та постанову Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сінеф до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

У липні 2018 року ТОВ Сінеф звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі також Відділ ДВС, відповідач), у якому просило:

визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови від 26 вересня 2017 року № 53935150 про арешт предмету іпотеки - об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером № 77132446101, а саме: нежитлового приміщення матеріального складу № 1 літера К-2 загальною площею 322,6 кв. м., що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Зелена 238;

звільнити з-під арешту об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером № 77132446101, а саме: нежитлове приміщення матеріального складу № 1 літера К-2, загальною площею 322,6 кв. м., що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Зелена 238.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 24 вересня 2018 року позов задовольнив повністю:

визнав протиправними дії державного виконавця щодо винесення постанови № 53935150 від 26 вересня 2017 року про арешт предмету іпотеки - об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером №77132446101, а саме: нежитлового приміщення матеріального складу №1 літера К-2, загальною площею 322,6 кв. метра, що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Зелена 238;

звільнив з-під арешту об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером № 77132446101, а саме: нежитлове приміщення матеріального складу № 1 літера К-2, загальною площею 322,6 кв. метри, що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Зелена 238;

вийшов за межі позовних вимог і визнав протиправною та скасував постанову про арешт майна боржника від 26 вересня 2017 року у виконавчому провадженні № 53935150 в частині накладення арешту на нежитлове приміщення матеріального складу №1 літера К-2, загальною площею 322,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Зелена 238, реєстраційний номер 77132446101.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 грудня 2018 року скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року та залишив адміністративний позов ТОВ Сінеф без розгляду.

Верховний Суд постановою від 20 березня 2019 року за результатом розгляду касаційної скарги ТОВ Сінеф залишив без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року.

ТОВ Варос звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, поданою в порядку статті 357 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

В обґрунтування наявності підстав, передбачених наведеною нормою процесуального закону, автор касаційної скарги послався на те, що ТОВ Варос не є учасником цієї адміністративної справи, натомість є стороною вищеназваного виконавчого провадження № 53935150, а майно, на яке накладено арешт згідно з оскаржуваною в цій справі постановою органу державної виконавчої служби, належало йому та було обтяжено іпотекою на користь ТОВ Сінеф .

Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та наведені у ній аргументи, Верховний Суд виходить із такого.

Згідно з частиною першою статті 357 КАС України якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд розглядає таку скаргу за правилами, встановленими цією главою.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини шостої цієї ж статті особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки рішення Окружного адміністративного суду міста Києва рішенням від 24 вересня 2018 року не було переглянуто за апеляційною скаргою ТОВ Варос , підстави для відкриття касаційного провадження за скаргою останнього на це судове рішення відсутні.

При цьому слід зауважити, що за вищенаведених обставин ТОВ Варос не позбавлено права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у порядку статті 323 КАС України.

Що стосуються оскарження вказаним товариством постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року, яку залишено без змін постановою Верховного Суду від 20 березня 2019 року, суд касаційної інстанції виходить за такого.

Законному інтересу, на наявності якого у цій справі наполягає ТОВ Варос , властиві такі ознаки:

має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;

пов'язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

є визначеним - благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним;

є персоналізованим (суб'єктивним) - тобто належить конкретній особі;

суб'єктом порушення позивач вважає суб'єкта владних повноважень.

Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність інтересу (матеріально-правової заінтересованості), є:

незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права;

не правовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача;

встановлена законом заборона пред'явлення вимог на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю);

звернення до суду за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.

Натомість, як уже зазначено, вказаним рішенням Шостим апеляційним адміністративний суд залишив без розгляду адміністративний позов ТОВ Сінеф . Відтак, цим рішенням суд апеляційної інстанції ніяким чином не вирішував питання про права, свободи, інтереси чи обов'язки ТОВ Варос .

За таких обставин і з огляду на приписи частини першої статті 328 КАС України підстави для відкриття касаційного провадження у порядку статті 357 вказаного Кодексу в цій частині також відсутні.

Керуючись статтями 328, 333, 357 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Варос на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року та постанову Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 826/10451/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сінеф до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич