16/141
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2007 р. Справа № 16/141
Позивач: ЗАТ Акціонерна страхова компанія “Інго Україна”.
вул. Воровського, 33, м.Київ, 54, 01054.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма “Віта”.
с.Студінка, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300.
Cуддя Калашник Володимир Олександрович
При секретарі Мисак Руслан Зіновійович
Представники сторін:
Від позивача: не з”явився.
Від відповідача: не з”явився.
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 5309,00 грн.
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, з”ясувавши її фактичні обставини, суд -
Встановив:
01 травня 2004р., на вул.Підвальній у м.Калуш мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ГАЗ –53, державний номер 41-60 ІВА, який належить Відповідачу, ТзОВ Агрофірма „Віта” під керуванням Цимбалістого В.В. та автомобіля NISSAN ALMERA, державний номер 006-25 ІС, який належить Матуляку П.Я., під його ж керуванням.
В результаті ДТП, автомобілю NISSAN ALMERA завдані механічні ушкодження, вартість ремонту яких складає 5756,96 грн., що підтверджується актом № 221 від 17.05.2004р.
Вказана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія Цимбалістого В.В. , який керував транспортним засобом, що належить Відповідачу.
Вина водія у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, визнана Калуським міським судом Івано-Франківської області у справі № 3-1241.
Між ЗАТ „АСК”Остра-Київ (ЗАТ „АСК ІНГО Україна) та гр.Матуляком П.Я., 08.04.2004р. укладено договір страхування автотранспорту № НГ 06878, за умовами якого, автомобіль NISSAN ALMERA державний номер 006-25 ІС, був застрахований від ризику ДТП.
За умовами вказаного договору, страхова компанія зобов”язана виплатити страхове відшкодування після настання страхового випадку з врахуванням фактичної вартості відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля з врахуванням франшизи.
Відповідно до акту № 221 автотоварознавчого дослідження транспортного засобу, від 17.05.2004р., вартість ремонтних робіт автомобіля NISSAN ALMERA складає 5756,96 грн. Враховуючи зазначений акт, та на підставі рахунку № 010 від 17.05.2004р. і накладної № 419 від 17.05.2004р., потерпілому було сплачено відшкодування в розмірі 5309,00 грн. Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа , яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Статтею 27 Закону України „Про страхування” передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Враховуючи наведені норми закону, Позивач звернувся до Відповідача, як власника автотранспортного засобу, з пропозицією добровільно відшкодувати заподіяну його працівником шкоду, однак Відповідач відмовився від сплати страхових витрат.
В зв”язку з цим, Позивач звернувся до господарського суду з позовом про примусове стягнення з Відповідача коштів в сумі 5309,00 грн.
Оскільки, ЗАТ „АСК”Остра-Київ” було перейменоване на ЗАТ „АСК ІНГО Україна”, 16.11.2004р., Шевченківською райдержадміністрацією м.Києва проведена зміна в установчих документах товариства та видано свідоцтво про державну реєстрацію ЗАТ „АСК”ІНГО Україна”, якому належить право зворотньої вимоги (регресу).
Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить суд позов задоволити та стягнути з Відповідача в регресному порядку завдані його працівником збитки, в сумі 5309,00 грн.
Відповідач відзив на позов не подав, представник в судове засідання не з”явився, хоча був неодноразово повідомлений про час і місце розгляду справи. Про причини неприбуття свого представника, Відповідач суду не повідомив.
Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не подано жодного доказу в підтвердження проведення оплати суми збитків, як і не заперечено вимог Позивача, викладених в позовній заяві.
Суд вважає, що неприбуття представника Відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір може бути вирішено на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши в судовому засіданні доводи представника Позивача, дослідивши обставини у справі і подані докази, суд вважає їх належними, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню із слідуючих підстав:
Статтею 35 ГПК України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов”язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Відповідно рішення Калуського міськрайонного суду від 26.05.2004р. у справі 3-1241-2004р. Встановлена вина гр.Цимбалістого Василя Володимировича у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, а саме: 01 травня 2004р. по вул.Підвальній у м.Калуші, під-час управління транспортним засобом ГАЗ –53 державний номер 41-60 ІВА , гр.Цимбалістий В.В. вчинив наїзд на автомобіль марки NISSAN ALMERA, державний номер 006-25 ІС під управлінням гр.Матуляка П.Я., спричинивши останньому шкоду в сумі 5756,96 грн.
Вказана сума збитків підтверджується Актом автотоварознавчого дослідження дорожньо-транспортного засобу від 17.05.2004р.
Як встановлено судом, автотранспортний засіб, автомобіль марки ГАЗ-53 державний номер 41-60 ІВА належить Відповідачу, ТзОВ Агрофірма”Віта”.
Оскільки, між Позивачем та гр.Матуляком П.Я. був укладений договір страхування автотранспорту № НТ 06878 від 08.04.2004р., останньому виплачено відшкодування фактичної вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з врахуванням франшизи, в сумі 5309,00 грн.
Статтею1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об”єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Виходячи із змісту наведених норм закону, суд вважає, що регресні вимоги про відшкодування заподіяної шкоди за рахунок власника джерела підвищеної небезпеки, є правомірним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на Відповідача, стягнувши їх на користь Позивача.
На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України „Про страхування”, керуючись ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд-
В и р і ш и в:
Позов задоволити.
Стягнути з Відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Віта” (с.Студінка, Калуський район, Івано-Франківська область, код 25570313) на користь Позивача, Закрите акціонерне товариство „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” (м.Київ, вул.Воровського, 33, код 16285602)- витрати за договором страхування в сумі 5309,00 грн., а також 102,00 грн. державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.
Суддя Калашник В.О.
Рішення підписано: 23.07.07р.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 17.07.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 813136 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні