Постанова

від 22.04.2019 по справі 2-38/11

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року

м.Суми

Справа №2-38/11

Номер провадження 22-ц/816/2264/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенко В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

сторони:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк НАДРА , Сумський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк НАДРА на ухвалу Сумського районного суду Сумської області в складі судді Степаненко О.А. від 07 лютого 2019 року, постановлену у м. Суми Сумської області,

в с т а н о в и в :

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Свої вимоги мотивував тим, що 02 листопада 2018 року Сумським районним судом Сумської області за поданням заступника начальника Сумського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції було постановлено ухвалу про тимчасове обмеження його у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, до виконання зобов'язань, покладених на нього на підставі виконавчого листа 2-38/11, виданого 10 квітня 2015 року Сумським районним судом про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства Надра 1256288 грн 53 коп. заборгованості по кредиту.

На даний час виконавчих проваджень, які б перебували на виконанні в органі ДВС чи то у приватного виконавця не значиться, завершене також і виконавче провадження ВП № 47364368, в межах якого надходило подання державного виконавця про обмеження права у виїзді за межі України. Закриваючи виконавче провадження заступник начальника Сумського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області не вжив заходів, передбачених ч. 1 ст. 40 ЗУ Про виконавче провадження .

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 07 лютого 2019 року заява ОСОБА_1 задоволена.

Скасовано тимчасове обмеження права виїзду за межі України, без вилучення паспортного документу, накладене ухвалою Сумського районного суду Сумської області 02 листопада 2018 року у справі №2-38/11 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У березні 2019 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк НАДРА (далі - ПАТ КБ НАДРА ) подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що рішення Сумського районного суду Сумської області по справі №2038/11 від 03 жовтня 2011 року не виконано, зобов'язання заявника перед ПАТ КБ НАДРА не припинені.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що оскаржене судове рішення є законним, обґрунтованим, а тому просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Сумський районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження №47364368, в межах якого заявник був обмежений у праві виїзду за межі України завершене, у Єдиному реєстрі боржників відомості про заявника відсутні, тому підстави для обмеження його права на виїзд за межі України відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Судом встановлено, що за поданням заступника начальника Сумського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції Сумським районним судом Сумської області було постановлено ухвалу від 02 листопада 2018 року про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, до виконання зобов'язань, покладених на нього на підставі виконавчого листа 2-38/11, виданого 10 квітня 2015 року Сумським районним судом, про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства Надра 1256288 грн 53 коп. заборгованості по кредиту (а.с. 110-111 том 2).

Згідно з відомостями автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі провадження № 45698025, №45699186, №47364368 відносно боржника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, завершені (а.с. 124 том 2).

У Єдиному реєстрі боржників відомості про боржника ОСОБА_1 відсутні (а.с. 125 том 2).

Статтею 2 Протоколу N4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, ратифікованої Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97, визначено, що на здійснення права кожного залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Згідно статті 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РАС Про ратифікацію Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права від 19 жовтня 1973 року № 2148, передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються статтею 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Аналогічне положення закріплено й у статті 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".

Згідно ч. 1 ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно ч. 3 ст. 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Відповідно до ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, підставою для обмеження заявника у праві виїзду за кордон був встановлений факт ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду зі сплати заборгованості на користь ПАТ КБ НАДРА у виконавчому провадженні №47364368.

Проте матеріалами справи підтверджується висновок суду першої інстанції про те, що виконавче провадження, в межах якого до заявника був застосований захід забезпечення виконання судового рішення, завершено. ОСОБА_1 у Єдиному реєстрі боржників не значиться. Зазначені обставини підтвердив Сумський районний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Сумській області у своєму листі №11206 від 19 квітня 2019 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для обмеження конституційних прав громадянина ОСОБА_1

Заявлені у апеляційній скарзі доводи ПАТ КБ НАДРА щодо наявності у ОСОБА_3 заборгованості перед банком жодними доказами не підтверджені. Апелянт не повідомив суду розмір заборгованості, підстави її виникнення, номер виконавчого провадження, яке відкрито за виконавчим документом з приводу стягнення заборгованості з ОСОБА_1, в чому полягає ухилення заявника від виконання його збов язань перед кредитором.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції визнає, що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують та не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття судового рішення про скасування ухвали суду.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк НАДРА залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 07 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складене 23 квітня 2019 року.

Головуючий - В.І. Криворотенко

Судді : О.Ю. Кононенко

С.С. Ткачук