Ухвала

від 01.12.2020 по справі 2-38/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

01.12.2020 Справа №2-38/11

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд в Тернопільській області в складі:

головуючого судді Герчаківської О.Я.,

за участю секретаря судового засідання Гнатенко І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі подання старшого державного виконавця Маців Романи Ігорівни, погодженого начальником Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кузьмою П. Г. про примусове проникнення до житла, -

В С Т А Н О В И В :

01 грудня 2020 року на адресу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області засобами поштового зв`язку надійшло подання старшого державного виконавця Маців Р. І., погодженого начальником Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кузьмою П. Г. про примусове проникнення до житла боржника, а саме будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою опису рухомого та заставного майна.

В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у Тернопільському районному відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), перебуває виконавче провадження АСВП № 54211921 з примусового виконання виконавчого листа № 2- 38/11 від 10 травня 2017 року, виданого Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра в особі відділення ПАТ КБ Надра Тернопільське регіональне управління заборгованість за кредитним договором № 311/2007-Ф від 28 квітня 2007 року в сумі 208 701, 13 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1 667 313, 32 грн., а також 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді та 1700 грн. судового збору.

29 червня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54211921 та постанову про арешт майна боржника.

29 червня 2017 року державним виконавцем вчинено запит в відділ Держґеокадастру у Тернопільському районі, в управління Держпраці, та в ТРГБТІ м . Тернопіль.

Згідно відповіді ДПСУ від 29 червня 2017 року боржник доходи не отримує.

Згідно відповіді ПФУ від 29 червня 2017 року боржник пенсію не отримує, за трудовими та цивільно-правовими договорами не працює.

Згідно відповіді ДПСУ від 29 червня 2017 року боржника знято з обліку у контролюючих органах.

Згідно Інформаційної довідки від 29 червня 2017 року реєстру прав власності на нерухоме майно та Інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно боржник володіє нерухомим майном, яке згідно інформації про державну реєстрацію перебуває в іпотеці, реєстраційний номер іпотеки: 4897853 від 28 квітня 2007 року, реєстратор: Тернопільський районний нотаріальний округ. Іпотекодержатель: відкрите акціонерне товариство комерційний банк Надра , код ЄДРПОУ: 20025456, країна реєстрації: Україна, адреса: м. Київ, вул. Артема, 15. Об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка заг. площа 0.22 га., кадастровий номер: 6125281700:02:001:2579, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 .

23 жовтня 2017 року державним виконавцем здійснено вимогу ОСОБА_1 для проведення виконавчих дій, в якій його зобов`язано 03 листопада 2017 року о 15 год. 30 хв. прибути на місце проведення виконавчих дій за адресою: АДРЕСА_1 ..

12 листопада 2018 року державним виконавцем вчинено запит в відділ Держгеокадастру у Тернопільському районі, в управління Держпраці, в ТРГБТІ м. Тернопіль та до Державного реєстру іпотек.

06 грудня 2019 року державним виконавцем вчинено запити до реєструючих органів з метою з`ясування майнового стану боржника.

04 серпня 2020 року державним виконавцем здійснено вимогу № 31723 ОСОБА_1 , в якій його зобов`язано 04 серпня 2020 року о 16 год. 00 хв. прибути для проведення виконавчих дій за адресою: АДРЕСА_1 .

Як слідує з акту державного виконавця від 04 серпня 2020 року, державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , однак встановлено, що на подвір`ї не було нікого, крім спущеної собаки.

06 серпня 2020 року державним виконавцем повторно здійснено запити до реєструючих установ.

Згідно відповіді ДПСУ від 06 серпня 2020 року боржник доходи не отримує.

Згідно відповіді ПФУ від 06 серпня 2020 року боржник пенсію не отримує та за трудовими та цивільно-правовими договорами не працює.

Згідно відповіді ДПСУ від 06 серпня 2020 року боржника знято з обліку у контролюючих органах.

Згідно відповіді МВС від 06 серпня 2020 року за боржником транспортні засоби не зареєстровано.

11 серпня 2020 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що боржник не з`явився на виклик.

15 вересня 2020 року державним виконавцем здійснена вимога № 56347, в якій зобов`язано ОСОБА_1 з`явитися за адресою АДРЕСА_1 . о 14 год. 00 хв. 23 вересня 2020 року для проведення виконавчих дій.

23 вересня 2020 року державним виконавцем здійснена вимога № 56348, в якій зобов`язано ОСОБА_1 з`явитися за адресою АДРЕСА_1 . о 14 год. 00 хв. 02 вересня 2020 року для проведення виконавчих дій.

Суд припускає, що у вказаній вимозі державним виконавцем допущена описка при зазначенні дати проведення виконавчих дій.

Згідно акту державного виконавця від 23 вересня 2020 року боржник знаходився на подвір`ї та повідомив, що йому відомо про виконавчий лист №2- 38/11 від 10 травня 2017 року. Сплачувати борг відмовляється, а також погрожував фізичною розправою, і тим, що спустить собак.

05 жовтня 2020 року державним виконавцем здійснена вимога № 40451, в якій зобов`язано ОСОБА_1 з`явитися за адресою АДРЕСА_1 . о 14 год. 00 хв. 14 жовтня 2020 року для проведення виконавчих дій.

13 жовтня 2020 року державним виконавцем здійснена вимога № 14230, в якій зобов`язано ОСОБА_1 з`явитися за адресою АДРЕСА_1 . о 14 год. 00 хв. 20 жовтня 2020 року для проведення виконавчих дій.

Згідно акту державного виконавця від 20 жовтня 2020 року встановлено, що незважаючи на вимогу виконавця, боржник не надав доступ для проведення виконавчих дій з метою опису рухомого та заставного майна.

21 жовтня 2020 року державним виконавцем повторно здійснені запити до реєструючих органів.

Вказані вище обставини і стали причиною звернення державного виконавця до суду із поданням про примусове проникнення до житла.

В судове засідання державний виконавець Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) не з`явився, причини його неявки невідомі, матеріалів виконавчого провадження АСВП № 54211921 не представив, а тому суд розглядає подання без участі державного виконавця, на підставі наявних документів та у встановлені законом процесуальні строки.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та копії матеріалів виконавчого провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Обов`язковість виконання судових рішень прямо передбачена ст. 124 Конституції України.

Статтею 30 Конституції України, ст. 1 протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод передбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Кожному гарантується недоторканність житла або іншого володіння, проникнення до якого допускається не інакше як за вмотивованим рішенням суду.

В силу ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

Отже, за змістом наведених норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло чи іншого володіння боржника, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.

Відповідно до ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Відповідно до змісту ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, що передбачено ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження

Згідно п.п. 3, 4, 13 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право : з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

Аналіз положень Закону України Про виконавче провадження та процесуальних норм дає підстави для висновку про законодавче збалансування прав як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання державного виконавця, суд має перевірити вчинення державним, приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з`ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.

При цьому обов`язковою умовою для примусового проникнення у володіння іншої особи є наявність у зазначеної особи майна боржника.

В даному випадку старший державний виконавець Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Маців Р. І. , звертаючись з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла боржника, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , посилається на Інформаційну довідку від 29 червня 2017 року з реєстру прав власності на нерухоме майно та Інформаційну довідку з реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно яких боржник володіє нерухомим майном, яке перебуває в іпотеці. Водночас вказані довідки до матеріалів подання не приєднані, а відтак жодних доказів того, що майно за адресою: АДРЕСА_1 , належить боржнику чи іншій особі матеріали справи не містять.

Тобто, суб`єкт звернення не надав суду відомостей, які б підтверджували право власності ОСОБА_1 на житло за вищевказаною адресою. Відомості, які б підтверджували, що у житлі за адресою: АДРЕСА_1 . . знаходиться будь-яке рухоме майно боржника в матеріалах виконавчого провадження також відсутні і в судовому засіданні таких не здобуто.

Окрім цього, матеріали подання не містять документального підтвердження, чи проживає боржник за вказаною адресою на даний час, що може призвести до порушення прав власників та користувачів приміщення, дозвіл на проникнення до якого просить приватний виконавець.

Також в матеріалах виконавчого провадження відсутні достатні відомості про те, що боржник перешкоджає примусовому виконанню рішення суду та здійсненню державним виконавцем виконавчого провадження, оскільки надіслана державним виконавцем вимога без відомостей про її вручення не є свідченням обізнаності боржника про проведення виконавчих дій.

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні подання старшого державного виконавця Маців Р. І., погодженого начальником Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кузьмою П. Г. про примусове проникнення до житла слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. 439 ЦПК України, ст. 30 Конституції України, ст. 321 ЦК України, ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні подання старшого державного виконавця Маців Романи Ігорівни, погодженого начальником Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кузьмою Петром Георгійовичем про примусове проникнення до житла - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Заявник : начальник Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), адреса місця роботи: вул. Київська, 3а, м. Тернопіль, 46016.

Боржник : ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська