Постанова

від 06.12.2019 по справі 2-38/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 2-38/11

провадження № 61-21389св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра ,

боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області, у складі колегії суддів: Ткач О. І.,

Бершадської Г. В., Гірського Б. О., від 13 лютого 2018 року.

Короткий зміст заяви

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Надра (далі -

ПАТ КБ Надра , банк ) звернулось до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі

№ 2-38/11 за позовом ПАТ КБ Надра про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, у складі судді Дзюбановського Ю. І., від 08 вересня 2016 року заяву ПАТ КБ Надра задоволено. Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-38/11 на виконання рішення суду

від 22 лютого 2011 року про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ Надра заборгованості за кредитним договором

від 28 квітня 2007 року № 311/2007-Ф у сумі 208 701,13 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1 667 313,32 грн, а також судових витрат.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 13 лютого 2018 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 08 вересня 2016 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга подана ОСОБА_1 зі спливом більш ніж одного року з моменту постановлення ухвали суду першої інстанції, після її оскарження в апеляційному порядку ОСОБА_2 , яка є дружиною боржника. Подання апеляційної скарги поза межами річного строку із посиланням на аналогічні підстави, які викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 , є фактичним намаганням перешкодити виконанню судового рішення про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що заявник та його представник не були належним чином повідомлені про дату судового засідання під час розгляду справи судом першої інстанції, а також не отримували ухвалу суду першої інстанції у порушення вимог статті 222 ЦПК України, 2004 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

07 вересня 2018 року справу передано судді-доповідачу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 08 вересня 2016 року заяву ПАТ КБ Надра задоволено. Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа

№ 2-38/11 на виконання рішення суду від 22 лютого 2011 року про солідарне стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ Надра заборгованості за кредитним договором від 28 квітня 2007 року

№ 311/2007-Ф у сумі 208 701,13 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1 667 313,32 грн, а також судових витрат. Ухвала постановлена за відсутності учасників справи (а.с. 118, 119).

14 вересня 2016 року на адресу ОСОБА_1 надіслано копію ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 вересня 2016 року (а.с. 120).

03 жовтня 2016 року ОСОБА_2 (дружина ОСОБА_1 ) подала апеляційну скаргу на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 вересня 2016 року (а. с. 123).

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 08 листопада

2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 вересня 2016 року залишено без змін.

Встановлено, що під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 участь у судових засіданням приймав її представник ОСОБА_3 , який також виступав представником ОСОБА_1 (а. с. 82, 149, 154-155).

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини перша та друга статті 55 Конституції України).

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 була подана 31 січня 2018 року, отже апеляційний суд вірно керувався нормами ЦПК України у редакції, що діяла з 15 грудня 2017 року.

Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Встановивши, що апеляційна скарга на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 вересня 2016 року подана ОСОБА_1 31 січня 2018 року, тобто майже через рік і чотири місяці після складання тексту судового рішення, врахувавши те, що причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду не мають правового значення при вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги, поданої після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо обізнаності заявника про винесення судом першої інстанції ухвали, що оскаржувалась, оскільки зазначена ухвала була оскаржена в апеляційному порядку його дружиною, а участь у судових засіданнях під час апеляційного перегляду приймав представник заявника, отже доводи про його необізнаність з ухвалою суду першої інстанції є необґрунтованими. Крім того, оскаржена ухвала суду першої інстанції була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України .

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Доводи касаційної скарги спростовуються матеріалами справи та встановленими судом апеляційної інстанції фактичними обставинами, тому судове рішення апеляційного суду слід вважати таким, що ухвалено з додержанням норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування правильного судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 13 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович