Постанова

від 16.04.2019 по справі 912/3872/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 912/3872/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Кіровоградської філії,

представник - адвокат Зубчинський М.П. (довіреність №560 від 13.12.2018),

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Моноліт"

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Моноліт"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 22.11.2018

у складі колегії суддів: Антонік С.Г. (головуючий), Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М.

та рішення Господарського суду Кіровоградської області

від 21.09.2018

у складі судді Кабакової В.Г.

у справі №912/3872/17

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Кіровоградської філії

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Моноліт"

про виконання умов договору, стягнення 25 003, 20 грн.

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 22.12.2018 поштовим відправленням Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Моноліт" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2018 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.09.2018 у справі №912/3872/17 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №912/3872/17 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2019.

3. Ухвалою від 15.02.2019 Верховний Суд, поновив Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Моноліт" строк на касаційне оскарження, відкрив касаційне провадження у справі №912/3872/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Моноліт" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2018 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.09.2018 та призначив її розгляд на 16.04.2019 о 10 год. 30 хв.

4. Від Публічного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (далі - ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", позивач) надійшов відзив на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності "Виробничо-будівельна компанія "Моноліт" (далі - ТОВ "ВБК "Моноліт", скаржник, відповідач).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

5. До Господарського суду Кіровоградської області звернулось ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Кіровоградської філії з позовом до ТОВ "ВБК "Моноліт" про зобов'язання виконати умови договору №16/10-14 на виконання комплексу робіт від 16.10.2014 щодо відновлення м'якої покрівлі над будівлею, розташованої у місті Кропивницький по вул. Руслана Слободянюка, 172В, загальною площею 380 кв.м., у тижневий термін та стягнення штрафу на суму 25 003, 20 грн. за неякісне виконання робіт за договором та порушення строків усунення виявлених дефектів, з покладенням на відповідача судового збору.

5.1. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на виявлення 04.09.2017 дефектів виконаних робіт за договором підряду №16/10-14 від 16.10.2014 на виконання комплексу робіт.

Короткий зміст рішення першої інстанції

6. Рішенням від 21.09.2018 Господарський суд Кіровоградської області позов задовольнив, зобов'язав ТОВ "ВБК "Моноліт" виконати умови договору №16/10-14 від 16.10.2014, п.п. 4.5.14 договору №16/10-14 від 16.10.2014, роботи по відновленню м'якої покрівлі над будівлею побутових приміщень ст. Виставочна, розташованої у місті Кропивницький вул. Руслана Слободянюка, 172В, загальною площею 380 кв.м. у тижневий термін з дня набрання рішенням законної сили, стягнув з ТОВ "ВБК "Моноліт" на користь ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Кіровоградської філії штраф на суму 25 003, 20 грн. за неякісне виконання робіт за договором та порушення строків усунення виявлених дефектів, а також 3 200 грн. судового збору.

6.1. Суд першої інстанції встановив, що 16.10.2014 між ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" (замовник) та ТОВ "ВБК "Моноліт" (підрядник) укладено договір підряду № 6/10-14 на виконання комплексу робіт (далі - Договір підряду), загальною вартістю робіт на суму 250 929, 55 грн., за яким та згідно з вимогами ДСТУ Б Д.2.4.-8:2012, підрядник зобов'язувався виконати роботи по улаштуванню мембранної покрівлі з ремонтом існуючої над будівлею побутових приміщень. Крім того, судом встановлено, що 21.10.2014 сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року на загальну суму 250 031, 92 грн. При цьому, місцевим судом встановлено, що у вересні 2015 року КФ ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" встановлено протікання покрівлі на площі 140 кв.м., про що 09.09.2015 представником ТОВ "ВБК "Моноліт" разом з представниками позивача складено акт про встановлені дефекти під час гарантійної експлуатації покрівлі побутових приміщень на ст. Виставочна, а також встановлено, що працівниками відповідача 09.09.2015 виконано роботи по відновленню цілісності мембранної покрівлі, про що зазначено в акті.

6.2. Місцевим судом встановлено, що 11.10.2016 позивач звернувся до відповідача з листом №1068 щодо направлення уповноваженого представника для складання акта про недоліки i встановлення порядку та термінів їx усунення у зв'язку з установленим протіканням покрівлі на площі понад 20 кв.м. і надав докази отримання даного листа відповідачем 21.10.2016. При цьому, оскільки представник ТОВ "ВБК "Моноліт" не з'явився, акт про встановлені дефекти 26.10.2016 складено лише за участі представників КФ ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ". Також, місцевим судом встановлено, що 01.03.2017 позивачем встановлено протікання покрівлі на площі 30 кв.м. та направлено відповідачу лист №206 щодо направлення уповноваженого представника для складання акта про недоліки, встановлення порядку та термінів їx усунення. Даний лист отримано відповідачем 10.03.2017. При цьому, представник ТОВ "ВБК "Моноліт" не з'явився, акт про встановлені дефекти 15.03.2017 складено лише за участі представників ПАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", а 04.09.2017 складено черговий акт про встановлені дефекти, відповідно до якого представники комісії КФ ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" дійшли висновку, що внаслідок невідповідності виконаної роботи умовам договору, виникнення дефектів з вини ТОВ "ВБК "Моноліт" в період гарантійної експлуатації, останньому необхідно прийняти негайних заходів по усуненню виявлених дефектів до 15.04.2017 з ремонту мембранної покрівлі побутових приміщень. Крім того, місцевий суд встановив, що 07.09.2017 відповідачу направлено претензію №1019 з вимогами усунути дефекти м'якої покрівлі над будівлею побутових приміщень в строк до 30.09.2017 та сплатити штрафні санкції за неякісне виконання робіт та порушення строків усунення виявлених дефектів на суму 25 092, 56 грн.

6.3. Рішення місцевого суду, з посиланням на статті 11, 509, 610, 628, 629, 853, 858, 859 ЦК України, статті 193, 216, 217, 230 ГК України, мотивоване тим, що за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи складено висновок експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 19.06.2018 №768/769/18-27 згідно з яким при виконанні робіт з улаштування мембранної покрівлі з ремонтом існуючої над будівлею побутових приміщень встановлено численні порушення будівельних норм, тому ремонт мембранного покриття здійснювався з порушенням будівельних норм ДСТУ Б Д.2.4.-8:2012, з огляду на що експерт дійшов висновку, що виконані роботи призвели до масового протікання покрівлі по всій поверхні побутових приміщень. При цьому, місцевий суд, встановивши, що експертне дослідження проведено відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу" кваліфікованими судовими експертами, висновок експерта відповідає вимогам, встановленим статтею 98 ГПК України, господарський суд, оцінивши висновок за правилами статті 86 ГПК України, не знайшов жодних підстав, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність цього висновку, а відтак, прийняв його як належний доказ у справі. Також, місцевий суд зазначив, що в судовому засіданні 07.09.2018 судовий експерт підтвердив викладені у висновку обставини та надав додаткові пояснення та відповіді на питання, які стосуються проведеної ним експертизи.

Місцевий суд, враховуючи неодноразове виявлення дефектів покрівлі в гарантійний термін, що унеможливлюють повноцінне використання приміщення, та експертний висновок №768/769/18-27 від 19.06.2018, дійшов висновку, що такі дефекти виникли через недотримання відповідачем умов щодо якості виконаних підрядних робіт, та обґрунтованість вимог КФ ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" про безоплатне усунення недоліків у роботі ТОВ "ВБК "Моноліт". Місцевий суд зазначив, що відповідачем не доведено суду та не надано відповідних доказів щодо неправильної експлуатації покрівлі позивачем.

6.4. Місцевий суд зазначив, що встановлений Договором підряду трирічний гарантійний строк, що обчислюється з 09.09.2015, закінчився 09.09.2018, проте зазначене не є підставою невиконання відповідачем обов'язку по усуненню виявлених дефектів, оскільки даний позов надійшов до суду 28.12.2017, тобто в межах гарантійного строку.

6.5. Місцевий суд, здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків, дійшов висновку, що розрахунок штрафу в розмірі 25 003, 20 грн., відповідає умовам пункту 9.1 Договору підряду, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими. При цьому, зазначив, що відповідач не спростував та не заперечив розрахунок позивача.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

7. Постановою від 22.11.2018 Центральний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "ВБК "Моноліт" залишив без задоволення, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.09.2018 залишив без змін

7.1. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що факт неякісного виконання робіт відповідачем підтверджено матеріалами справи, а саме Актами про встановлені дефекти під час гарантійної експлуатації покрівлі побутових приміщень, висновком експерта про порушення відповідачем технології проведення ремонтних робіт покрівлі у жовтні 2014 року, наслідком чого є протікання покрівлі по всій поверхні покриття. При цьому, апеляційний суд зазначив, що відповідачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами обставин, які б відповідно до пункту 5.3. Договору підряду були підставою для звільнення відповідача від відповідальності.

7.2. Апеляційний суд, з посиланням на частину 2 статті 107 ГПК України щодо повторної судової експертизи, зазначив, що висновок експертизи, наявної в матеріалах справи, не суперечить іншим матеріалам справи. При цьому, в апеляційного суду не виникає сумнівів у правильності висновку експерта, а тому відсутні передбачені Законом підстави для призначення повторної експертизи.

7.3. Посилання апелянта на те, що строк позовної давності в даному випадку складає один рік не відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

7.4. Апеляційний суд погодився з обґрунтованістю висновків місцевого суду про те, що на виконану відповідачем роботу розповсюджується строк позовної давності у 3 роки. При цьому, апеляційний суд звернув увагу, що в даному випадку перебіг строку позовної давності починається від дня повідомлення про недоліки, а не від дня прийняття робіт.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (відповідач у справі)

8. Скаржник доводив, що доводи позивача про цілий ряд дефектів з вини відповідача - це наслідок неправильної експлуатації покрівлі ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" відповідно до норм ДБН В.2.6-14-97, що належним чином не було досліджено та не взято до уваги ні експертом, ні судами попередніх інстанцій. При цьому, звертаючись до суду з клопотанням про проведення повторної експертизи, відповідач зазначав, що висновок експерта є суперечливим та неповним, необ'єктивним та необґрунтованим. Разом з тим, відповідач надав суду пояснення щодо наявності сумнівів у правильності висновку експерта, подав відповідні клопотання, пояснення та фотознімки, що, з урахуванням положень статті 107 ГПК України, є підставою для призначення повторної експертизи, однак, доводи скаржника судами не було належним чином досліджено та взято до уваги. Також, судами не звернули увагу на той факт, що відповідач виконав роботи вчасно та якісно, що підтверджується актом приймання-передачі від 21.10.2014, який підписано сторонами. При цьому, позивач не надав належних доказів на спростування твердження відповідача про недотримання позивачем обов'язкових вимог ДБН щодо експлуатації покрівлі, які є безумовною підставою для звільнення від виконання взятих підрядником зобов'язань про безоплатне усунення недоліків в межах гарантійного строку.

Доводи інших учасників справи

9. У відзиві ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на касаційну скаргу ТОВ "ВБК "Моноліт" зазначено, що скаржник, який є фахівцем в будівельній діяльності і має ліцензію та досвід роботи, повинен був спланувати всі етапи робіт з ремонту покрівлі, враховуючи при цьому функціонально-експлуатаційні нюанси як самих матеріалів, так й основи, на яку буде наноситись покриття. При цьому, саме порушення скаржником правил та норм, передбачених пунктами 2.3., 2.23, 2.27 ДБНВ.2.6-14-97, та технології нанесення покриття спричинило протікання покрівлі, що відображено у висновку експерта та його поясненнях під час судового засідання, тому ТОВ "ВБК "Моноліт" повинно нести відповідальність за наслідки неякісно виконаної ним роботи. Крім того, позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо відсутності підстав для призначення повторної експертизи, оскільки експертне дослідження проведене відповідно до Закону України "Про судову експертизу" кваліфікованим судовим експертом, висновок експерта відповідає вимогам, встановленим статтею 98 ГПК України, є повним, ясним, не суперечить матеріалам справи, не викликає сумніву в його правильності, а відтак, суди правильно прийняли його в якості належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу в розумінні статей 76-79 ГПК України.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

10. Цивільний кодекс України

Частина 1 статті 837 - за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 847 - підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника:

1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Частина 1 статті 857 - робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Частина 2 статті 857 - виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Частина 3 статті 857 - результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Частина 1 статті 858 - якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного виконання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Частина 1 статті 859 - якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку .

Частина 2 статті 859 - гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Частина 1 статті 860 - перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.

Частина 2 статті 860 - до обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

11. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 1 статті 76 - належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частина 2 статті 76 - предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частина 1 статті 77 - обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 86 - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частина 1 статті 99 - суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Частина 2 статті 99 - у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Частина 1 статті 107 - якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Частина 2 статті 107 - за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

12. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами частини 2 статті 107 ГПК України, статей 549, 859, 857 ЦК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

13. Відповідно до статті 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з частиною 4 статті 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

14. Як вбачається із встановлених судами обставин, позивач прийняті на себе зобов'язання за договором підряду №16/10-14 від 16.10.2014 виконав, про що 21.10.2014 сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року на загальну суму 250 031, 92 грн.

15. За змістом частин 1, 2 статті 883 ЦК України, підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Аналіз статей 857, 858 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що законодавцем визначені умови щодо якості та виправлення недоліків підрядних робіт в межах строків гарантії, наданих підрядником. Зокрема, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру. Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного виконання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника, зокрема, безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено обставини неякісного виконання підрядних робіт згідно з укладеним договором підряду та наявність гарантійних зобов'язань відповідача про їх усунення за рахунок відповідача в межах дії гарантії. Також, суди не встановили обставин порушення позивачем умов експлуатації приміщення, ремонт даху якого здійснював відповідач.

З огляду на таке, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про правильне застосування ними статей 857, 858 ЦК України, як правових підстав для зобов'язання відповідача усунути недоліки виконаних ним підрядних робіт за договором підряду №16/10-14 на виконання комплексу робіт від 16.10.2014.

16. Відповідно до статей 546, 547, 549 ЦК України передбачено можливість забезпечення виконання зобов'язання, зокрема, неустойкою, про що сторони укладають відповідний правочин у письмовій формі. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, зокрема , штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Судами встановлено, що умовами спірного договору №16/10-14 від 16.10.2014 передбачено застосування штрафних санкцій у разі виявлення недоліків підрядних робіт (пункт 9.1 договору). Місцевим судом встановлено, що ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" 04.09.2017 виявило дефект виконаних робіт по влаштуванню мембранної покрівлі на площі 380 кв.м, що складає 100% виконаних робіт та нарахувало штраф на суму 25 003, 20 грн. за порушення строків усунення таких недоліків та за виявлені недоліки. Відповідач не спростував та не заперечив розрахунок штрафних санкцій позивача. З огляду на встановлені судами фактичні обставини, касаційний суд погоджується з правильністю застосування судами приписів статті 549 ЦК України про можливість стягнення штрафу у зазначеному розмірі з відповідача на користь позивача.

17. Апеляційним судом встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції за клопотанням відповідача призначено судову будівельно-технічну експертизу, а в матеріалах справи міститься висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 19.06.2018 №768/769/18-27, відповідно до якого експертом встановлено, що при виконанні робіт з улаштування мембранної покрівлі з ремонтом існуючої над будівлею побутових приміщень встановлено численні порушення будівельних норм, тому ремонт мембранного покриття здійснювався з порушеннями будівельних норм ДСТУ Б Д.2.4.-8:2012, внаслідок чого експерт дійшов висновку, що виконані роботи призвели до масового протікання покрівлі по всій поверхні побутових приміщень.

Відтак, враховуючи, що клопотання відповідача про призначення судової експертизи було задоволено в суді першої інстанції, висновок експерта досліджувався в судовому засіданні з викликом експерта для надання пояснень, відповідач не обґрунтував неповноти висновків судового експерта, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для проведення повторної експертизи.

Частиною 2 статті 107 ГПК України передбачено, що за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Отже, висновки апеляційного суду ґрунтуються на здійсненій ним оцінці доказів, встановленні відсутності обґрунтованих сумнівів у висновках експерта та прийняті судом в межах повноважень апеляційного суду із застосуванням права суду (судової дискреції) на прийняття такого рішення.

18. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погоджується з такими висновками та зазначає, що очевидне безпідставне призначення повторної судової експертизи апеляційним судом було б порушенням права сторін на розгляд справи упродовж розумного строку, оскільки тягне необхідність зупинення провадження у справі на стадії апеляційного провадження. Наявність заперечень та сумнівів скаржника щодо висновків експерта не є безумовною підставою для проведення повторної експертизи, оскільки такі сумніви мають бути підтверджені та обґрунтовані доказами.

Вихід за межі розумного строку розгляду справи суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до частини 1 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що "розумний строк" провадження має бути оцінений відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника (див. серед інших "Фридлендер проти Франції" [GC], №30979/96, п. 43, ECHR 2000-VI).

Відтак, оцінивши доводи скаржника на предмет необхідності проведення додаткової експертизи, як необґрунтовані вимоги та дії сторони, спрямовані на порушення розумних строків розгляду справи, суди дійшли правильних висновків про відмову у задоволенні клопотання про призначення повторної судової експертизи.

19. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, як у матеріально-правовому, так і в процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки наявних в матеріалах справи доказів та висновку експерта.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

20. Доводи скаржника, зазначені в пункті 8 описової частини даної постанови, Суд вважає необґрунтованими з підстав, зазначених в пунктах 13-19 мотивувальної частини даної постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті судами рішень, касаційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення їх без змін.

В. Судові витрати

22. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Моноліт" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2018 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.09.2018 у справі №912/3872/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк