Постанова

від 10.04.2019 по справі 911/2672/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/2672/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю: скаржник (представник ОСОБА_4) - ОСОБА_5 (дов. б/н від 15.11.2018), (представник ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) - Рожина О.Г. (дов. б/н від 25.03.2019); кредитори (представники Банку "Чеська експортні банка, а.с.") - Грабовий А.М., Манойленко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_4 та TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.)

на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018

(Суддя - Наріжний С.Ю.)

та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019

(Головуючий суддя - Верховець А.А.; судді - Доманська М.Л., Остапенко О.М.)

у справі за заявою Банку "Чеська експортні банка, а.с."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про банкрутство ТОВ Кузьминецький цегляний завод порушена у порядку ст. 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (Далі - Закон про банкрутство ) ухвалою господарського суду Київської області від 04.10.2017; визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора - Банку Чеська експортні банка, а.с. до Боржника у сумі 5616997,91 грн.; введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Левицького А.О.; призначено попереднє засідання суду на 21.11.2017, вирішено інші процедурні питання у справі.

2. До господарського суду Київської області в порядку ст. 23 Закону про банкрутство надійшли заяви з грошовими вимогами до Боржникаі:

- 26.10.2017 заява Банку Чеська експортні банка, а.с. від 26.10.2017 б/№ (вх. №22634/17) про визнання додаткових кредиторських вимог у сумах: 6128308,73 грн. і 17789587,17 Євро (еквівалент 561234773,04 грн);

- 02.11.2017 заява ОСОБА_4 від 02.11.2017 б/№ (вх. №23103/17) про визнання грошових вимог у сумі 652903,22 грн;

- 03.11.2017 заява TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) від 01.11.2017 №01/11-1 (вх. № 23170/17) про визнання грошових вимог на загальну суму 429771727,40 грн;

- 06.11.2017 заява ГУ ДФС у Київській області б/№, б/дати (вх. № 23237/17) про визнання грошових вимог на суму 16984,18 грн.

Ухвалами місцевого господарського суду від 14.11.2017 кредиторські заяви Банку Чеська експортні банка, а.с. , ОСОБА_4 та TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) прийнято до розгляду у попередньому засіданні суду; кредиторську заяву ГУ ДФС у Київській області залишено без руху.

3. Ухвалою суду від 27.12.2017 розгляд кредиторських заяв Банку Чеська експортні банка, а.с. , ОСОБА_4, TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) та ГУ ДФС у Київській області, а також попереднє засідання суду і клопотання Кредитора про покладення обов'язків керівника Боржника на розпорядника майна призначено в судовому засіданні 23.01.2018.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі №911/2672/17:

1. Заяву Банку "Чеська експортні банка, а.с." від 26.10.2017 б/№ (вх. № 22634/17) про визнання додаткових вимог задоволено. Визнано додаткові вимоги Банку "Чеська експортні банка, а.с." (ідентифікаційний код 63078333) до ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" (код ЄДРПОУ 32167115) у сумах: 3 200,00 грн - 1 черга; 549 445 309,89 грн - 4 черга; 17 917 771,88 грн - 6 черга.

2. У задоволенні заяви ОСОБА_4 від 02.11.2017 б/№ (вх. №23103/17) відмовлено. Заявлені вимоги у сумі 652 903,22 грн відхилено.

3. Заяву TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) від 01.11.2017 № 01/11-1 (вх. № 23170/17) про визнання кредиторських вимог задоволено. Визнано грошові вимоги TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) (ідентифікаційний код 27160408) до ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" (код ЄДРПОУ 32167115) у сумах: 3 200,00 грн - 1 черга; 429 771 727,40 грн - 4 черга.

4. Заяву ГУ ДФС у Київській області б/№, б/дати (вх. № 23237/17) задоволено. Визнано грошові вимоги ГУ ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) до ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" (код ЄДРПОУ 32167115) у сумах: 3 200,00 грн - 1 черга; 16 984,18 грн - 3 черга.

5. Затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" (09232, Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська, 57; код ЄДРПОУ 32167115), до якого включено вимоги: Банку "Чеська експортні банка, а.с." у сумах: 19 200,00 грн - 1 черга; 555 062 307,80 грн - 4 черга; 17 917 771,88 грн - 6 черга; TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) у сумах: 3 200,00 грн - 1 черга; 429 771 727,40 грн - 4 черга; ГУ ДФС у Київській області у сумах: 3 200,00 грн - 1 черга; 16 984,18 грн - 3 черга.

6. Встановлено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання до Боржника або не заявлені взагалі, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі, окрім вимог кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

7. Зобов'язано розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Левицького А.О. організувати проведення загальних зборів кредиторів Боржника за місцезнаходженням Боржника; письмово повідомити учасників у справі про банкрутство про місце, дату і час проведення зборів кредиторів Боржника, належні докази про що надати суду. Скликання перших загальних зборів кредиторів призначено на 20.02.2018 року.

8. Зобов'язано кредиторів створити комітет кредиторів. Призначити збори комітету кредиторів Боржника на 20.02.2018 року.

9. Зобов'язано розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Левицького А.О. надати суду протокольне рішення зборів кредиторів Боржника про утворення і склад комітету кредиторів Боржника, протоколи зборів кредиторів (в порядку ч. 2 ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") і засідання комітету кредиторів Боржника (в порядку ч. 8 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") з прийнятим рішенням щодо введення наступної судової процедури банкрутства.

10. Підсумкове засідання суду призначено на "13" березня 2018 року о 14 год. 30 хв., яке відбудеться в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С.Петлюри, 16, в залі судових засідань № 1).

11. Клопотання Банку "Чеська експортні банка, а.с." від 26.12.2017 б/№ (вх. № 27501/17) задоволено.

12. Відсторонено ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" (код ЄДРПОУ 32167115).

13. Припинено повноваження ОСОБА_11 як керівника та підписанта ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" (код ЄДРПОУ 32167115) згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

14. Виконання обов'язків ліквідатора/керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" (09232, Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська, 57; код ЄДРПОУ 32167115) покладено на розпорядника майна Левицького Анатолія Олексійовича (свідоцтво № 150 від 06.02.2013, адреса: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

15. Відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" від 18.01.2018 б/№ (вх. № 1239/18) про зупинення провадження у справі.

16. Відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" від 19.01.2018 б/№ (вх. № 1241/18) про зупинення проведення аукціону.

17. Відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" від 22.01.2018 б/№ (вх. № 1323/18) про зобов'язання вчинити дії.

5. До апеляційного господарського суду наведену ухвалу оскаржено TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.). Скаржник просив суд винести постанову, відповідно до якої скасувати ч. 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі № 911/2672/17 та скасувати абз. другий ч. 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі № 911/2672/17 повністю та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Банку Чеська експортні банка, а.с. від 26.10.2017б/№ (вх. №22634/17) про визнання додаткових вимог, а заявлені вимоги відхилити повністю.

5.1. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, ОСОБА_4 також звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд прийняти постанову, якою: скасувати пункти 11, 12, 14 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі № 911/2672/17, саме:

11. Клопотання Банку Чеська експортні банка, а.с. від 26.12.2017 б/№ (вх. №27501/17) задовольнити;

12. Відсторонити ОСОБА_4 від виконання повноважень ліквідатора ТОВ Кузьминецький цегляний завод ;

14. Виконання обов'язків ліквідатора/керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод покласти на розпорядника майна Левицького Анатолія Олексійовича повністю та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у повному обсязі Банку Чеська експортні банка, а.с. у задоволенні клопотання від 26.12.2017 б/№ про покладення обов'язків керівника боржника на розпорядника майна та залишити виконання обов'язків ліквідатора/керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод за ОСОБА_4

5.2. Крім того, не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з іншою апеляційною скаргою, в якій просив суд прийняти постанову, якою: скасувати пункт 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі №911/2672/17, саме: У задоволенні заяви ОСОБА_4 від 02.11.2017 б/№ (вх. №23103/17) відмовити. Заявлені вимоги у сумі 652 903,22 грн відхилити повністю та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги (вимоги по заробітній платі) ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод на загальну суму 652 903 грн 22 коп; внести визнані грошові вимоги (вимоги по заробітній платі) ОСОБА_4 на загальну суму 652 903 грн 22 коп. до реєстру вимог кредиторів ТОВ Кузьминецький цегляний завод з віднесенням до першої черги задоволення.

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 апеляційні скарги ОСОБА_4 та апеляційну скаргу TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі №911/2672/17 залишено без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі № 911/2672/17 (в оскаржуваній частині) залишено без змін.

7. Судові рішення в частині задоволення заяви Банку Чеська експортні банка, а.с. про визнання додаткових вимог обґрунтовані тим, що заявлені вимоги є обґрунтованими, а їх розрахунок арифметично вірним.

7.1. Суд першої інстанції відхиляючи заперечення боржника зазначив,що фактично за своїм змістом заперечення боржника проти додаткових вимог Кредитора є тотожними до заперечень Боржника проти заяви Банку Чеська експортні банка, а.с. про порушення провадження у даній справі про банкрутство, вказаним запереченням Боржника, які ґрунтуються на Кредитному договорі № 21274 від 31.08.2007 судом було надано правову оцінку в межах даної справи в ухвалі від 04.10.2017, залишеній без змін в апеляційному та касаційному порядку, отже в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України, вказані обставини не потребують повторного доведення.

7.2. Апеляційний господарський суд відхиляючи доводи апеляційної скарги зазначив, що Кредитний договір не може вважатись припиненим, а вимоги кредитора щодо виконання боржником основного зобов'язання - недійсними на підставі законодавства України, зокрема ч. 6 ст. 36 Закону України Про іпотеку , оскільки питання дійсності, виконання та припинення кредитного договору регулюються правом Чеської республіки.

7.3. Врахувавши ч. 3 ст. 8 Закону України Про міжнародне приватне право , судом другої інстанції було взято у якості доказів у справі копію Юридичного висновку пана Іржі Черного, кваліфікованого юриста юридичної компанії РЕТЕRКА&РARTNERS із якого встановлено, що відповідно до законодавства Чеської Республіки звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку не призводить до недійсності основного зобов'язання або вимог кредитодавця за основним зобов'язанням. Отже, суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду про те, що звернення стягнення на іпотечне майно боржника, не припинило обов'язку TOB Кузьминецький цегляний завод перед Банком Чеська експортні банка, а.с. щодо погашення зобов'язань за кредитним договором.

7.4. Відтак встановивши, що після звернення Банком стягнення на предмет забезпечення залишок заборгованості Боржника за Кредитним договором склав: 15 235 450,00 Євро основного боргу по кредиту та 410 149,63 Євро договірних відсотків 5,55% річних за період з 16.01.2014 по 25.12.2015 (заявлені суми є арифметично правильними) суд другої інстанції погодився із обґрунтованістю висновків місцевого господарського суду.

7.5. Перевіривши арифметичні розрахунки розміру договірних відсотків та пені, здійснені в межах заявлених кредитором періодів, судом другої інстанції встановлено, що суд першої інстанції правомірно визнав грошові вимоги кредитора до боржника у розмірі 567 943,72 Євро, що еквівалентно 17 917 771,88 грн.

7.6. Крім того Північний апеляційний господарський суд погодився з місцевим господарським судом про задоволення кредиторських вимог щодо курсової різниці в сумі 128 308,73 грн, виходячи з того, що 26.10.2017 (звернення кредитора з заявою) офіційний курс гривні до чеської крони складав 1,232893 грн, а отже 9 539 263,00 чеських крон еквівалентно 11 760 890,58 грн, курсова різниця складає 6 128 308,73 грн (11 760 890,58 грн (станом на 26.10.2017) - 5 632 581,85 грн (станом на 04.08.2014 - постановлення ухвали Кагарлицького районного суду Київської області).

8. Судові рішення щодо заяви ОСОБА_4 про визнання кредиторських вимог, як заробітної плати в сумі 652903,22 грн та включення їх до 1 черги задоволення вимог кредиторів обґрунтовані тим, що подана ОСОБА_4 довідка про середньомісячну заробітну плату не може бути прийнята в якості належного та допустимого доказу на підтвердження розміру заробітної плати керівника ТОВ Кузьминецький цегляний завод , оскільки довідка видана Аудиторською фірмою МВ ГРУПП яка не має відношення до ТОВ Кузьминецький цегляний завод . При цьому ОСОБА_4 не надав ні суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції інших доказів, які б підтверджували розмір заробітної плати керівника ТОВ Кузьминецький цегляний завод .

9. Оскаржувані судові рішення в частині задоволення клопотання Банку Чеська експортні банка, а.с. про покладення обов'язків керівника Боржника на розпорядника майна обґрунтовані тим, що під час процедури розпорядження майном Боржника у даній справі ліквідатор ОСОБА_4 обмежився видачею наказів про проведення інвентаризації та листуванням з арбітражним керуючим Левицьким А.О., будь-яких інших заходів щодо забезпечення збереження майна Боржника ліквідатором вжито не було.

9.1. Судами встановлено, що матеріали справи не містять доказів виконання ліквідатором Боржника ОСОБА_4 вимог ст. 111 ЦК України, зокрема щодо захисту майна Боржника та повернення майна, яке перебуває у третіх осіб, отже бездіяльність ліквідатора ОСОБА_4 порушує права та законні інтереси як Боржника щодо розпорядження належним Боржнику майном, так і кредиторів щодо забезпечення цілісності майна Боржника для подальшого задоволення кредиторських вимог у встановленому порядку.

9.2. Крім цього судами відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявної в матеріалах справи, встановлено, що в реєстрі відсутні відомості про призначення ОСОБА_4 ліквідатором Боржника; керівником Боржника та підписантом значиться ОСОБА_11, що свідчить про невиконання вимог ст. 105, 111 ЦК України щодо внесення відповідної інформації в реєстр.

9.3. Апеляційний господарський суд встановив, що згідно документів, які були подані до суду апеляційної інстанції, розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Левицьким А.О. за шість місяців (в період з 23.01.18 по 11.06.2018) вжито дії по отриманню доступу до майна боржника; вжито заходи щодо повернення майна та документів боржника від третіх осіб; вжито заходи щодо передачі непереданого майна, що не були вчинені ліквідатором боржника ОСОБА_4 за три роки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

10. ОСОБА_4 та TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) звернулись до Верховного Суду з касаційними скаргами на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019, просили судові рішення у відповідних частинах скасувати.

11. У своїй касаційній скарзі TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 та прийняти нове рішення, відповідно до якого задовольнити апеляційну скаргу TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) у повному обсязі, а саме: скасувати ч. 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі № 911/2672/17 та скасувати абз. другий ч. 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі № 911/2672/17 повністю та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Банку Чеська експортні банка, а.с. від 26.10.2017б/№ (вх. №22634/17) про визнання додаткових вимог, а заявлені вимоги відхилити повністю.

11.1. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення постановлені з порушенням норм матеріального права (ст.ст. 1, 10, 11, 12, 16 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ст. 36 Закону України Про іпотеку ), а також норм процесуального права (ст. ст. 76, 77, 86 ГПК України).

11.2. Скаржник доводить, що судом першої інстанції, рішення якого підтримав суд апеляційної інстанції, помилково визнано та включено до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги Банку Чеська експортні банка, а.с. , оскільки заборгованість погашена, а сама вимога відсутня. Так, на думку скаржника, зобов'язання боржника перед банком були припинені в результаті стягнення на всі предмети іпотеки, що забезпечували усі існуючі й майбутні зобов'язання боржника за кредитним договором.

11.3. Скаржник звертає увагу, що заявлені додаткові вимоги Банку "Чеська експортні банка, а.с." були предметом судового розгляду, зокрема, ухвалою господарського суду Київської області у справі №911/869/16 від 12.04.2017 встановлено, що зазначені вимоги задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду, а тому відсутні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство та ухвалено відмовити у порушенні справи про банкрутство ТОВ "Кузьминецький цегляний завод", проте, кредитор звертається на тих же підставах із заявою про визнання додаткових вимог у даній справі щодо яких вже прийнято судове рішення, яке не оск4аржено до вищих судових інстанцій.

12. У своїй касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 повністю, скасувати пункти 11, 12, 14 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі № 911/2672/17, саме:

11. Клопотання Банку Чеська експортні банка, а.с. від 26.12.2017 б/№ (вх. №27501/17) задовольнити;

12. Відсторонити ОСОБА_4 від виконання повноважень ліквідатора ТОВ Кузьминецький цегляний завод ;

14. Виконання обов'язків ліквідатора/керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод покласти на розпорядника майна Левицького Анатолія Олексійовича повністю та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у повному обсязі Банку Чеська експортні банка, а.с. у задоволенні клопотання від 26.12.2017 б/№ про покладення обов'язків керівника боржника на розпорядника майна та залишити виконання обов'язків ліквідатора/керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод за ОСОБА_4 Розподілити судові витрати.

12.1. Обґрунтовуючи свої доводи ОСОБА_4 зазначає, що оскаржувані судові рішення постановлені з порушенням норм процесуального та матеріального права, а їх висновки не відповідають обставинам справи та вимогам Закону про банкрутство.

Скаржник доводить, що на виконання вимог ст. 22 Закону про банкрутство ліквідатором боржника вчинено всіх можливих заходів для проведення інвентаризації активів та зобов'язань боржника, в той час, як Банком Чеська експортні банка, а.с. штучно створено перешкоду для проведення інвентаризації, шляхом ненадання допуску до майна боржника.

13. У ще одній своїй касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 повністю, скасувати пункт 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 23.01.2018 у справі №911/2672/17, а саме: У задоволенні заяви ОСОБА_4 від 02.11.2017 б/№ (вх. №23103/17) відмовити. Заявлені вимоги у сумі 652 903,22 грн відхилити та ухвалити в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги (вимоги по заробітній платі) ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод на загальну суму 652 903 грн 22 коп; внести визнані грошові вимоги (вимоги по заробітній платі) ОСОБА_4 на загальну суму 652 903 грн 22 коп. до реєстру вимог кредиторів ТОВ Кузьминецький цегляний завод з віднесенням до першої черги задоволення.

13.1. Обґрунтовуючи вимоги викладені у касаційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм 76, 77, 86 ГПК України, а висновки судів не відповідають обставинам справи та вимогам ст. 23 Закону про банкрутство, ст. 105 Цивільного кодексу України та ст. 2 Кодексу законів про працю України. Мотивуючи доводи викладені у касаційній скарзі скаржник доводить, що з 15.01.2015 виконував обов'язки ліквідатора ТОВ Кузьминецький цегляний завод , а відтак має право на отримання заробітної плати керівника, що підтверджується відповідною довідкою №2 від 05.02.2015, як доказом розміру заробітної плати.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

14. Банком Чеська експортні банка, а.с. подано відзив на наведені касаційні скарги з проханням залишити оскаржувані судові рішення без змін, а обидві касаційні скарги ОСОБА_4 та касаційну TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) залишити без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Відповідно протоколів передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 15.02.2019 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Погребняка В.Я., Пєскова В.Г, - передано касаційні скарги ОСОБА_4 та TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.)

15.1. Ухвалою касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 911/2672/17 за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 (в частині задоволення клопотання Банку "Чеська експортні банка, а.с." від 26.12.2017 б/№ (вх. № 27501/17) та відсторонення ОСОБА_4 від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Кузьминецький цегляний завод"; покладення виконання обов'язків ліквідатора/керівника ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" на розпорядника майна Левицького А.О.) у вказаній справі.

Відкрито касаційне провадження у справі № 911/2672/17 за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 (в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_4 від 02.11.2017 б/№ (вх. №23103/17) та відхилення заявлених вимог у сумі 652 903, 22 грн) у вказаній справі.

Відкрито касаційне провадження у справі № 911/2672/17 за касаційною скаргою TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 (в частині задоволення заяви Банку "Чеська експортні банка, а.с." від 26.10.2017 б/№ (вх. № 22634/17) про визнання додаткових вимог; визнання додаткових вимог Банку "Чеська експортні банка, а.с." до ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" у сумах: 3 200,00 грн - 1 черга; 549 445 309,89 грн - 4 черга; 17 917 771,88 грн - 6 черга; затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "Кузьминецький цегляний завод", до якого включити вимоги Банку "Чеська експортні банка, а.с." у сумах: 19 200,00грн - 1 черга; 555 062 307,80грн - 4 черга; 17 917 771,88грн - 6 черга) у вказаній справі.

Об'єднано касаційні скарги ОСОБА_4 та TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) в одне касаційне провадження.

Призначено до розгляду касаційні скарги ОСОБА_4 та TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) на 10 квітня 2019 року о 12 год 45 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул.О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

16. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

17. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

18. Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (Далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

19. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

20. Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

21. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час розгляду справи, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод порушено ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2017, якою крім іншого, призначено розпорядником майна боржника Левицького А.О.

22. На сайті Вищого господарського суду України 04.10.2017 опубліковано оголошення №46365 про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповдіальністю Кузьминецький цегляний завод .

23. У ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

24. Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

25. Скориставшись правом передбаченим наведеною нормою, 26.10.2017 до Господарського суду Київської області звернувся Банк Чеська експортні банка, а.с. із заявою про визнання додаткових кредиторських вимог у сумах: 6 128 308,73 грн (курсова різниця суми арбітражних витрат, пов'язаних з розглядом справи Арбітражним судом при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки) і 17 789 587,17 Євро (еквівалент 561 234 773,04 грн) (заборгованість за Кредитним договором № 21274 від 31.08.2007, що включає в себе: основний борг в розмірі 15235450,00 Євро (еквівалент 480655579,09 грн), договірні відсотки 5,55% річних за період з 16.01.2014 по 25.12.2015 в розмірі 410149,63 Євро (еквівалент 12939605,19 грн), договірні відсотки 5,55% річних за період з 26.12.2015 по 26.10.2017 в розмірі 1576043,82 Євро (еквівалент 49721816,88 грн), пеня 2% річних за період з 26.12.2015 по 26.10.2017 в розмірі 567943,72 Євро (еквівалент 17917771,88 грн).

26. Судами встановлено, що кредитор обґрунтував наведені вимоги таким:

26.1. Між Банком "Чеська експортні банка, а.с." (кредитор) та ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" (боржник) 31.08.2007 було укладено Кредитний договір №21274, відповідно до якого кредитор надав боржнику кредит у сумі, яка не перевищує 15 334 250 Євро, а боржник взяв на себе зобов'язання повернути кредит у строки та на умовах, визначених договором.

26.2. В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 01.10.2007 між Банком Чеська експортні банка, а.с. та ТОВ Кузьминецький цегляний завод було укладено Договір іпотеки, згідно якого (п. 2.1.) іпотекодавець надав іпотекодержателю земельну ділянку площею 3,0087 га, кадастровий номер 3222284400:03:001:0002, цільове призначення - землі промисловості (господарський двір, цегельний завод), що розташована за адресою: Київська обл., Кагарлицький район, Кузьминецька сільська рада та належить ТОВ Кузьминецький цегляний завод на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 312088, виданого Кагарлицькою РДА 22.11.2005 та зареєстрованого в реєстрі за № 020503100001, вартістю 3 229 000,00 грн.

На зазначеній земельній ділянці було збудоване наступне нерухоме майно: адміністративну будівлю, літера А, площею 220,8 кв.м. та виробничу будівлю, літера Б, площею 15740,2 кв.м., що розташовані за адресою: Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська, 57. Право власності на зазначені будівлі підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САВ № 865304, виданим Кузьминецькою сільською радою 17.03.2009, зареєстрованим в реєстрі прав власності на нерухоме майно КП КОР Кагарлицьке бюро технічної інвентаризації 17.03.2009 за реєстраційним номером 20324756 номер запису 518 в книзі 2.

26.3. Також між Банком Чеська експортні банка, а.с. (заставодержатель) та ТОВ Кузьминецький цегляний завод (заставодавець) було укладено договір застави рухомого майна від 08.10.2007 (далі - Договір застави), відповідно до п. 2.1. та додатку №1 до Договору застави якого заставодержателю було передано в заставу наступне майно: підготовчий цех (А+Б), формувальний цех (А), автоматика формовки (А), камерна сушарка (А), перевантаження сухих виробів (А), транспортних пічних вагонеток (А), тунельна піч (А), лінія пакетування (А), переробка ошурків (А+Б), компресорна підстанція (А), електрообладнання (01.00-А та Б,А).

26.4. У зв'язку з невиконанням боржником своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором, Банк Чеська експортні банка, а.с. звернувся до Арбітражного суду при торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки про стягнення заборгованості.

26.5. Рішенням Арбітражного суду при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 20.12.2012 у справі Rsp 1809/12 вирішено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод має виплатити Банку Чеська експортні банка, а.с. суму у розмірі 15235450 євро та наступні штрафні санкції: договірний відсоток у сумі 1885936,44 євро за період з 21.06.2010 до 19.11.2012, договірний відсоток за ставкою 5,55% річних від суми 15235450,00 євро з 20.11.2012 до моменту оплати у повному обсязі, пеню у сумі 51983,92 євро за період з 01.06.2012 по 19.11.2012 та пеню у розмірі 2% річних від суми 15235450 євро з 20.11.2012 до моменту оплати у повному обсязі, а також Товариство з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод має компенсувати Банку Чеська експортні банка, а.с. витрати, пов'язані з арбітражним розглядом у сумі 9539263,00 чеських крон.

26.6. Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 04.08.2014 у справі №368/2299/13-ц визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України арбітражного рішення, ухваленого 20.12.2012 Арбітражним судом при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки у справі Rsp 1809/12 за позовом юридичної особи Чеської Республіки - Акціонерного товариства Чеська Експортні Банка, а. с. до українського Товариства з обмеженою відповідальністю Кузьминецький цегляний завод про стягнення з Боржника на користь Заявника сум основного боргу, нарахованих процентів та штрафних санкцій за кредитним договором № 21274, укладеним між Заявником та Боржником 31.08.2007 та згідно якого TOB Кузьминецький цегляний завод має виплатити Акціонерному товариству Чеська Експортні Банка, а.с. суму у 15235450 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 складає 248630355,64 грн плюс наступні штрафні санкції: договірний відсоток у сумі 1885936,44 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 складає 30776973,95 грн за період з 21.06.2010 до 19.11.2012 ; договірний відсоток за ставкою 5,55% річних від суми 15235450 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 становить 14366066,25 грн за період з 20.11.2012 до 15.01.2014; пеня у сумі 51983,92 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 складає 848335,99 грн за період з 01.06.2012 по 19.11.2012; пеня у розмірі 2% річних від суми 15235450 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 становить 5747587,81 грн за період з 20.11.2012 до 15.01.2014. Крім того ухвалено, що TOB Кузьминецький цегляний завод має компенсувати АК Чеська Експортні Банка, а.с. витрати, пов'язані з арбітражним розглядом у сумі 9539263 чеські крони, що за офіційним курсом НБУ станом на 04.08.2014 складає 5632581,85 грн.

26.7. На виконання рішення Арбітражного суду при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 20.12.2012 у справі Rsp 1809/12 і ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 04.08.2014 у справі № 368/2299/13-ц, Кагарлицьким районним судом Київської області 01.04.2015 видано відповідні виконавчі листи на підставі яких відкрито виконавчі провадження.

26.8. Враховуючи невиконання Боржником своїх зобов'язань за Кредитним договором, керуючись ст. 36 Закону України Про іпотеку , 25.12.2015 Банком Чеська експортні банка, а.с. було звернуто стягнення на предмет іпотеки та предмет застави шляхом визнання права власності на рухоме та нерухоме майно Боржника. Вартість майна, на яке було звернуто стягнення, склала 5 141 556,00 Євро.

26.9. У Кредитному договорі сторони узгодили порядок застосування отриманих Кредитором платежів. Так, відповідно до п. 9.3. Кредитного договору, платежі, отримані Кредитором, можуть бути застосовані ним в наступному порядку: по-перше, на видатки та витрати; по-друге, на винагороди; по-третє, на відсотки за прострочений платіж (пеню); по-четверте, на договірні відсотки; по-п'яте, на будь-які суми основного боргу; по-шосте, на будь-які інші суми, несплачені Кредитору.

26.10. Кредитором, станом на 25.12.2015 відповідні кошти були зараховані Банком наступним чином:

1) на відсотки за прострочений платіж (пеню) у сумі 51 983,92 Євро за період з 01.06.2012 по 19.11.2012; у сумі 357 186,66 Євро за період з 20.11.2012 по 15.01.2014; у сумі 600 107,45 Євро за період з 16.01.2014 по 25.12.2015;

2) на договірні відсотки у сумі 1 885 936,44 Євро за період з 21.06.2010 по 19.11.2012; у сумі 991 192,99 Євро за період з 20.11.2012 по 15.01.2014; частково, у сумі 1 255 148,54 Євро за період з 16.01.2014 по 25.12.2015.

26.11. Після звернення Банком стягнення на предмет забезпечення залишок заборгованості Боржника за Кредитним договором (що підтверджена рішенням Арбітражного суду при Торговій палаті Чеської Республіки та Аграрній палаті Чеської Республіки від 20.12.2012), склав: 15235450,00 Євро основного боргу по кредиту та 410149,63 Євро договірних відсотків 5,55% річних за період з 16.01.2014 по 25.12.2015.

27. Погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення додатково поданих кредиторських вимог ініціюючого кредитора та відхиляючи доводи касаційної скарги TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) щодо недійсності вимог кредитора про виконання боржником основного зобов'язання на підставі законодавства України, зокрема ч. 6 ст. 36 Закону України Про іпотеку , з огляду на таке.

28. Підстави для застосування права іноземної держави до правовідносин, у яких стороною є іноземна юридична особа, врегульовані Законом України "Про міжнародне приватне право".

29. Частиною 1 статті 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Якщо згідно з частиною першою цієї статті неможливо визначити право, що підлягає застосуванню, застосовується право, яке має більш тісний зв'язок із приватноправовими відносинами.

30. Згідно з частиною 1 статі 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

31. Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про міжнародне приватне право" якщо інше не передбачено законом, форма правочину має відповідати вимогам права, яке застосовується до змісту правочину, але достатньо дотримання вимог права місця його вчинення, а якщо сторони правочину знаходяться в різних державах, - права місця проживання або місцезнаходження сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не встановлено договором.

32. Відповідно до статті 32 Закону зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом

33. Статтею 43 Закону України Про міжнародне приватне право встановлено, що сторони договору згідно зі статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законодавством України.

34. Судами встановлено, що кредитор є іноземною юридичною особою, а кредитний договір було укладено у м. Прага, крім того, реалізовуючи принцип автономії волі кредитор та боржник у п. 20.2 Кредитного договору визначили, що цей договір регулюється та тлумачиться відповідно до законодавства Чеської республіки, отже, висновки про те, що до правовідносин сторін за Кредитним договором повинні застосовуватись положення Закону України Про міжнародне приватне право , є правомірними.

35. Відповідно до положень ст. 8 Закону України Про міжнародне приватне право при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

36. Скориставшись наданим ч. 3 ст. 8 Закону України Про міжнародне приватне право , Банком було надано у якості додатків до пояснень у справі копію Юридичного висновку пана Іржі Черного, кваліфікованого юриста юридичної компанії РЕТЕRКА&РARTNERS , допущеного до практики в Чеській Республіці (далі - Юридичний висновок), на розгляд якого поставлені наступні питання:

- Які наслідки за чеським правом має позасудове звернення стягнення на предмет застави/іпотеки для основного зобов'язання, якщо воно не було повністю виконане за рахунок предмету застави/іпотеки?

- Чи за чеським правом залишаються дійсними зобов'язання КЦЗ за Кредитним Договором, які не були задоволені шляхом позасудового звернення стягнення на предмети іпотеки та застави?

37. Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

38. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

39. Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

40. Ч. 1 ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

41. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

42. Відповідно до положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

43. Апеляційним господарським судом встановлено, що у Юридичному висновку юрист Іржі Черний зокрема зазначає таке: 6. Зобов'язання щодо виплати боргу припиняється в разі погашення всієї суми, що підлягає сплаті. Погашення лише частини суми грошового зобов'язання, що підлягає сплаті, не впливає на дійсність такого зобов'язання в частині, що залишилася непогашеною .

7. Повне припинення грошового зобов'язання, що було погашене лише частково, може відбутися тільки у випадках, спеціально передбачених законодавством (за наявності). Чеське право не містить жодного спеціального положення, що передбачало б такі наслідки звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, укладених за іноземним правом.. .

8. Не існує жодного загального або спеціального положення, що застосовувалось би до Кредитного Договору, яке передбачало б повне припинення основного зобов'язання за Кредитним Договором внаслідок звернення стягнення на предмет забезпечення, зокрема, предмет застави чи іпотеки, якщо таке основне зобов'язання не було повністю виконане (погашене) за рахунок доходу від звернення стягнення на предмет застави або іпотеки. Після звернення стягнення на предмет застави або іпотеки право вимоги за Кредитним Договором погашається лише в тій частині, що дорівнює сумі коштів, одержаних від звернення стягнення на предмет застави або іпотеки. Проте, це не зачіпає залишок права вимоги за Кредитним Договором .

9. За чеським правом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки не впливає на чинність основного зобов'язання та не призводить до його припинення, якщо тільки дохід, одержаний від такого звернення стягнення, не покриває повністю суму невиконаного зобов'язання .

11. За Кредитним Договором та застосовними положеннями чеського права, зобов'язання КЦЗ, які не були виконані (погашені) шляхом позасудового звернення стягнення на предмети іпотеки та застави, залишаються чинними до їх повного погашення (виконання). Часткове задоволення права вимоги за Кредитним Договором, досягнуте шляхом позасудового стягнення, не впливає на обов'язок КЦЗ погасити затишок кредиту за Кредитним Договором, а також не впливає на чинність Кредитного Договору .

44. Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

45. У ч. 1 та ч. 2 ГПК України визначено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

46. Встановивши, що відповідно до законодавства Чеської Республіки звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку не призводить до недійсності основного зобов'язання або вимог кредитодавця за основним зобов'язанням та врахувавши пріоритетність норм міжнародних договорів над національним законодавством України, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що застосуванню, у даному випадку, підлягають саме норми міжнародних договорів щодо принципу автономії волі сторін договору, та, відповідно, положень права Чеської Республіки, яке обрано Кредитором та Боржником для застосування до Кредитного договору.

47. Доводи касаційної скарги TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) про припинення зобов'язання Боржника перед Банком, в порядку ст. 36 Закону України "Про іпотеку", підлягають відхиленню колегією суддів, оскільки до питань дійсності Кредитного договору, його виконання та припинення застосуванню підлягає виключно право Чеської Республіки, відповідно до якого звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку не призводить до недійсності основного зобов'язання або недійсності вимог кредитодавця за основним зобов'язанням. Відповідно, вимоги Кредитора щодо виконання Боржником основного зобов'язання не можуть вважатись недійсними на підставі законодавства України, зокрема ч. 6 ст. 36 Закону України Про іпотеку (в редакції чинній на момент

Звернення стягнення Банком Чеська експортні банка, а.с. на предмет іпотеки та предмет застави шляхом визнання права власності на рухоме та нерухоме майно Боржника).

47.1. Доводи касаційної скарги, що викладені у п.11.3. переконливо свідчать про те, що TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) безпідставно ототожнює преюдиціальні факти та оціночні судження (висновки) суду у справі №911/869/16, що стосуються питань тлумачення норм статей 526, 598, 599, ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень", ст. 36 Закону України "Про іпотеку" і обумовленої цим правової оцінки, наданої судом певним фактичним обставинам у зазначеній справі.

48. При цьому, Суд касаційної інстанції визнає безпідставними посилання апеляційного господарського суду у оскаржуваній постанові на приписи ст. 591 ЦК України та ч. 7 статті 47 Закону України Про іпотеку , якими передбачено якщо сума, одержана від реалізації предмета застави (іпотеки), не покриває вимоги заставодержателя (іпотекодержателя), він має право отримати суму, якої не вистачає (решту суми), оскільки, у даному випадку, предмети застави не реалізовувались, а Кредитор набув право власності на обтяжене заставою та іпотекою майно шляхом позасудового звернення стягнення на останнє.

49. Проте, застосування наведених норм матеріального права у оскаржуваній постанові не призвело, у підсумку, до прийняття неправильного рішення, оскільки остаточно суд другої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про застосування у даному випадку до спірних правовідносин норм законодавства Чеської Республіки, про застосування яких домовились боржник та кредитор.

50. Щодо касаційної скарги ОСОБА_4, яка стосується визнання грошових вимог по заробітній платі, судами встановлено таке.

51. До Господарського суду Київської області 02.11.2017 надійшла заява ОСОБА_4 про визнання грошових вимог у сумі 652 903,22 грн, як вимоги по заробітній платі, в обґрунтування якої ОСОБА_4 зазначав, що 15.01.2015 загальними зборами учасників ТОВ Кузьминецький цегляний завод було прийнято рішення про призначення ліквідатором боржника ОСОБА_4, отже, з 15.01.2015 до останнього перейшли обов'язки та права керівника боржника, у тому числі право на отримання заробітної плати.

51.1. Відповідно до Наказу товариства б/№ від 15.01.2015 ОСОБА_4 приступив до обов'язків ліквідатора ТОВ Кузьминецький цегляний завод ; ОСОБА_4 встановлено заробітну плату в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника ТОВ Кузьминецький цегляний завод .

51.2. ОСОБА_4 стверджує, що за період з 15.01.2015 до 03.10.2017 його заробітна плата, що становить 20 000 грн за місяць та у підсумку складає 652 903,22 грн.

51.3. В підтвердження розміру середньомісячної заробітної плати керівника ТОВ Кузьминецький цегляний завод у сумі 20 000 грн (за період з 15.01.2014 по 15.01.2015) ОСОБА_4 надав суду довідку №2 від 05.02.2015 складену аудиторською фірмою МВ ГРУПП .

52. Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону про банкрутство кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

53. Згідно ч. 4 ст. 105 ЦК України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

54. Відхиляючи доводи касаційної скарги ОСОБА_4, Касаційний господарський суд виходить із встановлених судами обставин, які полягають у тому, що подана ОСОБА_4 довідка про середньомісячну заробітну плату відхилена у якості належного та допустимого доказу на підтвердження розміру заробітної плати керівника ТОВ Кузьминецький цегляний завод , оскільки довідка видана Аудиторською фірмою МВ ГРУПП яка не має відношення до ТОВ Кузьминецький цегляний завод . При цьому ОСОБА_4 не надав ні суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції інших доказів, які б підтверджували розмір заробітної плати керівника ТОВ Кузьминецький цегляний завод , зокрема, рішення загальних зборів учасників товариства про встановлення розміру заробітної плати керівника, наказів підприємства, фінансової звітності, тощо.

55. За таких обставин попередні судові інстанції правомірно відхилили вимоги ОСОБА_4 у сумі 652903,22 грн, як не підтверджені належними та допустимими доказами.

56. Наведені у касаційній скарзі доводи про порушення судами норм 76, 77, 86 ГПК України, ст. 23 Закону про банкрутство, ст. 105 Цивільного кодексу України та ст. 2 Кодексу законів про працю України, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, спрямовані на переоцінку доказів у справі, що виходить за межі компетенції Касаційного господарського суду, передбачені у ст. 300 ГПК України, крім того, наведеним доводам надано оцінку судом другої інстанції, а доводи касаційної скарги здебільшого повторюють доводи апеляційної скарги.

57. Підлягає залишенню без задоволення, також касаційна скарга ОСОБА_4 яка стосується відсторонення останнього від виконання повноважень ліквідатора ТОВ Кузьминецький цегляний завод , з огляду на таке.

58. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.12.2017 до місцевого господарського суду надійшло клопотання Банку Чеська експортні банка, а.с. про покладення обов'язків керівника боржника на розпорядника майна, яке обґрунтовано тим, що керівником боржника до моменту звернення з відповідним клопотанням не було подано до суду аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках; не здійснено інвентаризацію майна боржника.

59. У ст. 105 ЦК України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

60. Порядок ліквідації юридичної особи встановлено статтею 111 ЦК України, в якій зазначено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

61. Судами встановлено, що ліквідатор ОСОБА_4 з 2017 року по січень 2018 року не вчинив жодних дій щодо виявлення майна Боржника та отримання доступу до майна, зокрема, відсутні докази направлення ліквідатором боржника вимог, претензій, позовів до третіх осіб, в тому числі до Банку Чеська експортні банка, а.с. , щодо усунення перешкод в користуванні належним боржнику на праві власності майном, що свідчить про те, що під час процедури розпорядження майном боржника у даній справі ліквідатор ОСОБА_4 обмежився видачею наказів про проведення інвентаризації та листуванням з арбітражним керуючим Левицьким А.О., будь-яких інших заходів щодо забезпечення збереження майна Боржника ліквідатором вжито не було.

62. Крім того, судами встановлено, що в порушення наведених норм Цивільного законодавства, ліквідатор боржника ОСОБА_4 за три роки (з 2015 по 2018) не виконав вимог ст. 111 ЦК України, що свідчить про бездіяльність останнього, яка в свою чергу порушує права та законні інтереси, як боржника (стосовно розпорядження майном), так і кредиторів (щодо збереження майна для подальшого задоволення вимог кредиторів).

63. Згідно ч. 2 ст. 18 Закону про банкрутство, у процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником боржника виконанню повноважень розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу.

64. Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства (ч. 12 ст. 22 Закону про банкрутство).

65. Врахувавши бездіяльність ліквідатора боржника ОСОБА_4 та неналежне виконання покладених на нього обов'язків, Господарський суд Київської області дійшов вірного висновку про відсторонення ОСОБА_4 від виконання повноважень ліквідатора ТОВ Кузьминецький цегляний завод та покладення відповідних обов'язків на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Левицького А.О.

66. Відхиляючи доводи касаційної скарги ОСОБА_4 про те, що на виконання вимог ст. 22 Закону про банкрутство останнім вчинено всіх можливих заходів для проведення інвентаризації активів та зобов'язань боржника, в той час, як Банком Чеська експортні банка, а.с. штучно створено перешкоду для проведення інвентаризації, шляхом ненадання допуску до майна боржника, Суд касаційної інстанції виходить із встановлених апеляційним господарським судом обставин про те, що розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Левицьким А.О. за шість місяців (в період з 23.01.18 по 11.06.2018) вжито дії по отриманню доступу до майна боржника; вжито заходи щодо повернення майна та документів боржника від третіх осіб; вжито заходи щодо передачі непереданого майна, що не були вчинені ліквідатором боржника ОСОБА_4 за три роки.

67. Підсумовуючи наведене, слід зазначити, що судами було повність досліджено всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, а відтак відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Київської області від 23.01.2018 та на постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 у даній справі. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.

68. У даному випадку, доводи скаржників не спростовують висновків попередніх інстанцій, не доводять порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, проте, виходячи зі змісту касаційних скарг, здебільшого направлені на переоцінку доказів та обставин справи, що були предметом розгляду та їм була надана належна правова оцінка, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлених приписами ст. 300 ГПК України.

69. Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р. (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003р. (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006р. (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

70. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

71. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

72. Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення та залишення оскаржуваних судових рішень без змін.

73. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанцій та ухвали суду першої інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 у справі № 911/2672/17 (в частині задоволення клопотання Банку "Чеська експортні банка, а.с." від 26.12.2017 б/№ (вх. № 27501/17) та відсторонення ОСОБА_4 від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Кузьминецький цегляний завод"; покладення виконання обов'язків ліквідатора/керівника ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" на розпорядника майна Левицького А.О.) залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 (в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_4 від 02.11.2017 б/№ (вх. №23103/17) та відхилення заявлених вимог у сумі 652 903, 22 грн) у справі № 911/2672/17 залишити без задоволення.

3. Касаційну скаргу TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) на ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 (в частині задоволення заяви Банку "Чеська експортні банка, а.с." від 26.10.2017 б/№ (вх. № 22634/17) про визнання додаткових вимог; визнання додаткових вимог Банку "Чеська експортні банка, а.с." до ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" у сумах: 3 200,00 грн - 1 черга; 549 445 309,89 грн - 4 черга; 17 917 771,88 грн - 6 черга; затвердження реєстру вимог кредиторів ТОВ "Кузьминецький цегляний завод", до якого включити вимоги Банку "Чеська експортні банка, а.с." у сумах: 19 200,00грн - 1 черга; 555 062 307,80грн - 4 черга; 17 917 771,88грн - 6 черга) у справі № 911/2672/17 залишити без задоволення.

4. Ухвалу Господарського суду Київської області від 23.01.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 у справі № 911/2672/17 у оскаржуваних частинах залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк