Постанова

від 24.04.2019 по справі 910/12408/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2019 р. Справа№ 910/12408/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Руденко М.А.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представника згідно з протоколом судового засідання від 24.04.2019

за апеляційною скаргою Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2018 (повний текст складено 21.12.2018)

у справі № 910/12408/18 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Персей

про стягнення 158 895, 94 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Персей

до Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області

про стягнення 102 377, 58 грн,

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

У вересні 2018 року Великоолександрівська сільська рада Бориспільського району Київської області (далі - Великоолександрівська сільрада) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Персей (далі - ТОВ Персей ) про стягнення 158 895, 94 грн, як безпідставно утриманих коштів.

Позовні вимоги про стягнення обґрунтовані тим, що на виконання укладеного між сторонами договору підряду № 123 від 11.06.2018 сільрада перерахувала відповідачу аванс в сумі 174 000, 00 грн, проте відповідач обумовлені договором роботи виконав лише частково, у зв'язку з чим позивачем було направлено повідомлення про розірвання договору. Оскільки залишок невикористаного авансу в сумі 158 895, 94 грн, відповідачем не повернуто позивачу, останній звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Також у жовтні 2018 року ТОВ Персей звернулося до суду першої інстанції із зустрічним позовом про стягнення з позивача заборгованості в сумі 102 377, 58 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що сільрадою порушено умови укладеного між сторонами договору підряду №126 від 12.06.2018, а саме не сплачено додаткові роботи та вартість матеріалів на суму 102 377, 58 грн, що і послугувало підставою для звернення до суду.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2018 позовні вимоги Великоолександрівської сільради до ТОВ Персей про стягнення 158 895, 94 грн задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ Персей на користь Великоолександрівської сільради безпідставно утриманих коштів у сумі 158 895, 94 грн та 2 383, 44 грн витрат по сплаті судового збору. Зустрічні позовні вимоги ТОВ Персей до Великоолександрівської сільради про стягнення 102 377, 58 грн задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Великоолександрівської сільради на користь ТОВ Персей 102 377, 58 грн заборгованості та 1 762, 00 грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення в частині задоволення первісного позову обґрунтовано тим, що замовник відмовився від договору підряду в односторонньому порядку та у зв'язку з цим припинилися зобов'язання сторін за ним. Так, встановивши факт невиконання відповідачем обумовлених договором робіт на суму 158 895, 94 грн, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача спірної суми авансового платежу.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд виходив з того, що ТОВ Персей було виконано роботи, які відсутні у проектній документації. Водночас, товариством було вжито заходів щодо тимчасової гідроізоляції даху на випадок негоди, та керуючись п. 9.3.2. договору (обов'язок вжити заходів щодо збереження належного позивачу майна), відповідачем були виконані додаткові підрядні роботи та закуплені товари. Документи на підтвердження вказаних дій були направлені позивачу для підписання, проте, позивачем акти приймання-передачі додаткових робіт та матеріалів підписані не були.

Суд вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України та умов договору підряду приймання результатів виконаних робіт є обов'язком замовника. А тому, отримавши повідомлення підрядника про готовність результату робіт до приймання, замовник не має права ухилятись від здійснення такого приймання., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що виконані відповідачем додаткові роботи та матеріали фактично були прийняті позивачем.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

17.01.2019 Великоолександрівська сільрада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2018 в частині задоволення зустрічного позову та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким відмовити ТОВ Персей у задоволенні зустрічного позову повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Великоолександрівської сільради на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2018. Розгляд апеляційної скарги призначено на 03.04.2019.

03.04.2019 ухвалою суду апеляційної інстанції розгляд справи було відкладено до 24.04.2019. Також зобов'язано ПАТ Укрпошта , її Київську міську дирекцію невідкладно надати суду інформацію щодо обставин отримання (неотримання) поштової кореспонденції ТОВ Персей за адресою: 02121, місто Київ, вул. Вербицького, буд. 11, квартира 249 та підстав повернення поштового відправлення на адресу вказаної особи з відміткою: кінець терміну зберігання (трек-номер 0411627061692) з підтверджуючими її висновки доказами.

У зв'язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. у відпустці, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 прийнято апеляційну скаргу до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Руденко М.А.

В судове засідання 24.04.2019 з'явився представник Великоолександрівської сільради. Представник ТОВ Персей у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання товариство повідомлялося належним чином, в порядку ст. 120, 242 ГПК України.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ТОВ Персей є: 02121, місто Київ, вул. Вербицького, буд. 11, квартира 249. Саме на зазначену адресу здійснювалося надіслання поштової кореспонденції ТОВ Персей , яка повертається до суду з відміткою кінець терміну зберігання , тобто також через відсутність особи за адресою. На запит суду ПАТ Укрпошта та її Київська міська дирекція повідомили, що кореспонденцію надіслану судом не було вручено товариству, оскільки двері квартири ніхто не відчинив. За вкладеним повідомлення та повторним повідомленням до абонентської скриньки ніхто не звертався. З матеріалів справи вбачається, що, подаючи відзив на позов та зустрічний позов, ТОВ Персей вказало таку адресу: 02121, місто Київ, вул. Вербицького, буд. 11, квартира 249 (за якою надсилалася кореспонденція). Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , вноситься до відомостей про цю юридичну особу. Зі змісту ч. 4 ст. 17 вказаного Закону вбачається, що державній реєстрації підлягають і зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачити або свідомо допускати можливість настання певних негативних наслідків (зокрема неотримання поштової кореспонденції). З матеріалів справи вбачається, що товариство отримувало поштову кореспонденцію у суді першої інстанції за вказаною вище адресою (що відповідає адресі ЄДР). Жодних заяв від ТОВ Персей про зміну адреси, направлення кореспонденції за іншою адресою, до суду апеляційної інстанції не надходило. При цьому, варто зазначити, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Згідно зі ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.(Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 по справі 911/3309/17).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вжив усіх наявних заходів задля повідомленні учасників справи про апеляційне провадження у даній справі та дату судового засідання, а тому сторона вважається такою, що належним чином повідомлена про судове засідання.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів, зміст заперечень на відзив

Великоолександрівська сільрада в апеляційній скарзі не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог (у вказаній частині оскаржується судове рішення) з огляду на таке.

Скаржник стверджує, що в листі № 1 від 03.08.2018 взагалі не міститься запиту щодо проведення додаткових робіт з монтажу мауерлата додатково на хімічний анкер. Стосовно робіт з гідроізоляції даху в листі не міститься повідомлення про необхідність проведення вказаного виду додаткових робіт. Належних доказів про повідомлення позивача щодо необхідності проведення додаткових робіт товариством, на думку скаржника, не надано.

Суд першої інстанції, на думку скаржника, не звернув уваги на те, що відповідно до п. 3.1. договору підряду № 126 від 12.06.2018 договірна ціна договору є твердою, кошторис до договору є твердим. Відтак, скаржник вважає, що норма ч. 4 ст. 844 Цивільного кодексу України не підлягала застосуванню.

Також скаржник зазначає, що не отримував документів (акт № З та акт 4) щодо додаткових витрат до порушення провадження у цій справі.

Крім того, скаржник вказує, що заявлена у зустрічному позові та присуджена до стягнення рішенням суду першої інстанції сума - 102 377, 58 грн, відрізняється від загальної суми вказаної у документах наданих відповідачем - 102 377,70 грн.

Скаржник також вказує, що первісний та зустрічний позови виникли із різних правовідносин, що свідчить про те, що суд першої інстанції безпідставно прийняв зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

ТОВ Персей відзиву на апеляційну скаргу не подало. Заяв про продовження строку до суду подано не було.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як правильно з'ясовано судом першої інстанції, 12.06.2018 Великоолександрівська сільрада (замовник), та ТОВ Пересей (підрядник) було укладено договір підряду № 126 на проведення капітального ремонту покрівлі багатоквартирного житлового будинку по вул. Гагаріна, 52 в с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи: код згідно ДК 021-2015 Єдиний закупівельний словник 45260000-7 покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи (капітальний ремонт покрівлі багатоквартирного житлового будинку по вул. Гагаріна, 52 в с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області) у відповідності до проектно-кошторисної документації, документації допорогової закупівлі та умов даного договору.

Обсяг і зміст будівельних робіт, що виконуються за даним договором, визначені у проектно-кошторисній документації (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору підрядник зобов'язується виконати всі роботи, зазначені у п. 1.2. даного договору, власними силами та засобами або залученими силами, а замовник зобов'язується створити підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат у встановленому порядку та оплатити фактично виконані роботи.

Згідно з п. 2.1. договору підрядник забезпечує на весь термін дії договору виконання робіт і використання обладнання, матеріалів за якістю не нижче вимог проектної документації. Усі матеріали, обладнання та виконані роботи повинні відповідати стандартам, які застосовуються в України.

Відповідно до п. 3.2., 3.3., 3.4. договору підрядник, який виявив у ході виконання будівельних робіт не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. Замовник зобов'язаний протягом трьох днів після повідомлення надати підряднику певну відповідь про підтвердження замовлення або про відмову від нього. Якщо підрядник не повідомив замовника в установлено порядку про потребу виконання додаткових робіт, він не може вимагати від замовника оплати виконаних додаткових робіт і відшкодування завданих йому збитків, якщо не доведе, що проведення таких робіт було необхідне в інтересах замовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення робіт загрожувало знищенням або пошкодженням об'єкта будівництва.

Договірна ціна договору є твердою, визначається згідно з пропозицією переможця закупівлі і становить 780 000, 00 грн (п. 3.1. договору).

Пунктами 4.1., 4.2. договору передбачено, що замовник протягом 5 робочих днів з дня підписання договору перераховує підряднику аванс на придбання матеріалів в розмірі 30% від загальної вартості робіт - 230 000, 00 грн. Підрядник підтверджує використання коштів отриманої попередньої оплати актами виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-2в і довідками про вартість виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-3. Наступні платежі за виконані роботи здійснюються замовником на підставі актів виконаних робіт за ф. КБ-2в і КБ-3 протягом 7 банківських днів з дня підписання вказаних актів.

Згідно з п. 5.1., 5.2. договору підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт згідно календарного графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною цього договору. Виконання робіт, які передбачені цим договором проводяться підрядником на протязі 70 календарних днів (з можливістю дострокового виконання), з дня підписання договору.

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом виконаних робіт протягом двох днів з моменту повідомлення замовника про готовність предмету підряду до приймання (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 9.1. договору до обов'язків замовника віднесено, зокрема, сприяння підряднику та здійснення приймання та оплати належно виконаних підрядником робіт.

Пунктом 9.3.2. договору обов'язок з вжиття заходів збереження майна, належного замовнику, покладено на підрядника.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідачем були виконані підрядні роботи на суму 128 312, 52 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 31.07.2018 ф. КБ-3 та актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 31.07.2018 ф. КБ-2в, а також на суму 106 797, 68 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 13.08.2018 ф. КБ-3 та актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 13.08.2018 ф. КБ-2в.

13.08.2018 року сільрадою на підставі платіжного доручення № 600 було перераховано товариству аванс в сумі 230 000, 00 грн.

Також, у рахунок оплати виконаних ТОВ Персей робіт позивач перерахував 5 110, 32 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 818 від 14.08.2018.

Як з'ясовано судом першої інстанції під час розгляду справи, другий етап підрядних робіт ТОВ Персей закінчувало при погіршених погодних умовах. Так, товариство зазначало, що другий етап робіт виконувався в умовах безперервних злив. В липні місяці дощі і грози були практично щодня, і весь цей час відповідач намагався зберегти цілісність перекриття, майна і будівельних елементів, постійно поправляючи гідробар'єрну плівку і прибираючи зайву дощову воду з даху. Проте, силами мешканців будинку без його відома був повністю демонтований старий шар гідроізоляції перекриття (руберойд), внаслідок чого перекриття залишилось під захистом тільки плівки ПЕ (гідробар'єр). У зв'язку з цим, відповідач передбачаючи вкрай негативні наслідки, а саме можливість затоплення квартир жителів будинку внаслідок чергової зливи, закупив другий шар плівки ПЕ і накрив перекриття ще одним шаром плівки. Але вода в результаті затяжного дощу все ж проникла під плівку, що викликало протікання у квартири мешканців. Розуміючи значущість справи та намагаючись зберегти майно позивача, відповідач закупив необхідні матеріали, завіз необхідне обладнання і продовжив роботи по монтажу руберойду на гарячу мастику, попередньо гідро ізолюючи всі щілини і діри гідроізоляційним розчином SicaLastic152.

Також, ТОВ Персей вказало, що третім етапом розпочало монтаж стропильної частини, проте в проектній документації цегляний карниз змінюється не повністю, але він виконаний з пустотілої цегли і такий важливий елемент як мауерлат кріпиться саме до карнизу, тобто до пустотілої цегли дюбель-анкерами, що призводить до ненадійності і хиткості всієї конструкції даху. Передбачаючи аварійну ситуацію, відповідач запропонував позивачу здійснити монтаж мауерлата додатково на хімічний анкер, який дозволяє надійно закріпити дюбель-анкер в пустотілу цеглу. В іншому випадку гарантувати надійність конструкції неможливо.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Персей зверталося до Великоолександрівської сільради з листом № 1 від 03.08.2018, яким передано на розгляд та підписання такі документи: договірна ціна та додаткові роботи по монтажу та гідроізоляції у складі: договірна ціна, зведений кошторисний розрахунок, загальновиробничі витрати, локальний кошторис, підсумкова вартість ресурсів, дефектний акт. Лист отримано сільрадою 06.08.2018, що підтверджується вхідним штемпелем позивача та не заперечувалося на стадії апеляційного перегляду.

Листом № 3 від 14.08.2018 товариство звернулося до сільради та зазначило, зокрема про те, що за договором № 126 від 12.06.2018 в проектній документації не вказано вузли кріплення мауерлата анкерами в порожньотілу цеглу (анкера не тримаються в порожньотілій основі цегли); не враховано заходи щодо тимчасової гідроізоляції даху на час проведення демонтажних робіт і на випадок опадів (тимчасовий дах); не враховано погодні умови і заходи щодо забезпечення нейтралізації наслідків від опадів (скупчення води змушені були прибирати чергові бригади); зняття замовником самовільно шар гідроізоляції на перекритті, що призвело до масового протікання води в квартири мешканців через отвори та тріщини в перекритті. Так, з метою уникнути пошкодження об'єктів будівництва згідно з п. 3.4. договору та за погодженням з технаглядом ТОВ Персей змушений був провести додаткові роботи. Письмових зауважень від замовника підрядник не отримав, у зв'язку з чим просив компенсувати додаткові витрати, що виникли з викладених вище обставин. До вказаного листа додано акти додатково виконаних робіт. Надсилання листа та актів підтверджується описом вкладення до цінного листа від 18.08.2018 за трек-номером 0212111016345.

Як встановлено судом першої інстанції, товариство з огляду на відсутність у проектній документації заходів щодо тимчасової гідроізоляції даху на випадок негоди та на виконання п. 9.3.2. договору, який покладає на відповідача обов'язок вжити заходів щодо збереження належного позивачу майна, підрядником були виконані додаткові підрядні роботи: на суму 77 870, 33 грн згідно з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 20.08.2018 ф. КБ-3, актом № 3 приймання приймання-передачі виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в; на суму 22 471, 93 грн. згідно з актом № 4 приймання-передачі виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в. Також закуплено додаткові матеріали на суму 2 035, 44 грн, що підтверджується видатковою накладною № 2 від 21.08.2018 та актом прийому-передачі від 21.08.2018. Вказані документи були направлені на адресу сільради для підписання, що підтверджується наявним у матеріалах справи описом вкладення у цінний лист № 0212111015527 від 21.08.2018.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про неотримання вказаних вище актів з огляду на те, що такі обставини не були спростовані в суді першої інстанції. Відповідних доказів до суду першої інстанції не подавалося та не заявлялося клопотання про неможливість їх подання з причин, що не залежить від сторони. Про причини неможливість подати доданої до апеляційної скарги роздруківки з веб-сайту Укрпошти до суду першої інстанції скаржником не зазначено. Заяви про поновлення процесуального строку в порядку ст. 119 ГПК України подано не було. А тому, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 118, ч. 3 ст. 269 ГПК України не приймає такий доказ до уваги та, відповідно, посилання скаржника на неотримання актів відхиляються як безпідставні. До того ж, додана роздруківка з веб-сайту Укрпошти не містить інформації, за яким саме трек-номером було здійснено відстеження поштового пересилання, а тому такий доказ, в розумінні ст. 73, 76, 77, 78, 79 ГПК України не може бути належним доказом в підтвердженням факту неотримання такого відправлення.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, застосовані ним положення законодавства та межі апеляційного перегляду рішення суду

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Скаржник оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог, а тому апеляційний перегляд згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України здійснюється у межах вимог апеляційної скарги, у вказаній частині.

У справі склалися правовідносини з договору підряду. Спір стосується розрахунків за додатково виконані роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як стверджував скаржник акти підписані ним не були, оскільки до нього не надходили.

Відповідно до ч. 4, 6 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

З матеріалів справи вбачається, що підрядник звертався до замовника з листами, в яких повідомляв, зокрема, про проведення додаткових робіт, що було зумовлено необхідністю збереження майна замовника (обов'язок покладено на підрядника п. 9.3. договору), у зв'язку з погіршенням погодних умов.

За приписами ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За таких обставин, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України та умов договору підряду приймання результатів виконаних робіт є обов'язком замовника, то отримавши повідомлення підрядника про готовність результату робіт (додаткових робіт) до приймання, замовник не має права ухилятись від здійснення такого приймання.

Позивач спірні акти на виконання додаткових робіт та матеріалів не підписав, мотивовану відмову від підписання даних актів підряднику не пред'являв та заяву про виявлення відступів чи недоліків у проведеній підрядником роботі на адресу відповідача не направляв. У разі якщо скаржник мав зауваження до виконаних додаткових робіт щодо якості та обсягу робіт, позивач повинен був зазначити мотиви відмови від підписання акту та повідомити про це відповідача.

Отже, враховуючи положення ст. 853, 882 Цивільного кодексу України та умов договору, вірним є виносок суду першої інстанції про те, що виконані товариством додаткові роботи та матеріали фактично були прийняті позивачем. Заперечень щодо якості та обсягу робіт сільрадою висловлено не було.

За приписами ч. 1 - 3 ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Суд апеляційної інстанції приймає доводи скаржника про помилковість висновку суду першої інстанції про застосування ч. 4 ст. 844 Цивільного кодексу України, оскільки умовами договору сторони узгодили твердий кошторис, а не приблизний. Водночас, така помилка не призвела до ухвалення незаконного рішення та не є підставою для його скасування з огляду на таке.

Згідно зі ст. 841 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.

Пунктом 9.3.2. договору обов'язок з вжиття заходів збереження майна, належного замовнику, покладено на підрядника.

Відповідно до ч. 1 ст. 850 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи.

Положеннями п. 3.2., 3.3. договору сторони погодили, що підрядник повідомляє замовника про зміни щодо необхідності проведення додаткових робі та, відповідно, зміни в кошторисі. Указаному обов'язку підрядника також відповідає обов'язок замовника надати відповідь стосовно прийнятого ним рішення.

Так, листом № 1 від 03.08.2018 товариство направило сільраді на розгляд та підписання договірну ціну на додаткові роботи по монтажу гідроізоляції у складі: договірна ціна, зведений кошторисний розрахунок, загальновиробничі витрати, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів, дефектний акт.

Як вбачається з матеріалів справи, сільрада вищевказані документи не підписала, як і не зазначила товариству про відмову від підтвердження додаткових робіт.

Пунктом 3.4. договору сторони погодили, що підрядник позбавляється права на відшкодування додаткових витрат у разі, коли не повідомить замовника про таку потребу, якщо не доведе, що проведення таких робіт було необхідне в інтересах замовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення робіт загрожувало знищенням або пошкодженням об'єкта будівництва.

Враховуючи особливість здійснюваних підрядником робіт (покрівельні роботи) та залежність їх виконання від погодних умов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що товариством було вжито необхідних та прямо передбачених договором заходів щодо збереження майна замовника та виконано додаткові роботи в порядку ст. 841 Цивільного кодексу України, що відповідає таким загальним засадам цивільного законодавства, як добросовісність та розумність закріплених ст. 3 Цивільного кодексу України. А тому доводи скаржника у вказаній частині відхиляються судом як необґрунтовані.

Заперечень щодо необхідності проведення додаткових робіт із збереження майна замовника, останнім ані під час їх погодження та здійснення, ані під час судового провадження не заявлялося. Проте, додаткові роботи та матеріали на суму 102 377, 58 грн сільрадою оплачені не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Отже, оскільки оплату виконаних ТОВ Персей додаткових робіт (виконання і повідомлення про які було здійснено в порядку передбаченому договором) сільрадою не здійснено, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з Великоолександрівської сільради боргу в сумі 102 377, 58 грн.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про недоведеність обставин щодо вартості виконаних робіт із посиланням на вартість виконаних робіт та вартість відповідних матеріалів, в поданих підрядником актах, яка складає 102 377, 70 грн, а товариством заявлено до стягнення 102 377, 58 грн, тобто на 12 копійок менше з огляду на приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України. А саме, суд першої інстанції розглянув зустрічний позов в межах заявлених товариством вимог, що підтверджуються матеріалами справи.

Посилання скаржника на помилковість об'єднання первісних та зустрічних позовних вимог відхиляються судом апеляційної інстанції як підстава для обов'язкового скасування рішення суду першої інстанції з огляду на приписи ст. 2, 180 ГПК України та дискреційність компетенції суду першої інстанції щодо визначення доцільності спільного розгляду поданих заяв. До того ж, норма ст. 277 ГПК України не визначає помилкове об'єднання позовних заяв в одне провадження, як обов'язкову підставу для скасування судового рішення, якщо це порушення не призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ).

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що зустрічні позовні вимоги ТОВ Персей до Великоолександрівської сільради про стягнення заборгованості за додатково виконані роботи є обґрунтованими та такими, що правильно задоволені.

Таким чином, керуючись ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Оскарження

За загальним правилом ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2018 у справі № 910/12408/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2018 у справі №910/12408/18 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Великоолександрівську сільську раду Бориспільського району Київської області.

4. Матеріали справи № 910/12408/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 26.04.2019

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

М.А. Руденко