Постанова

від 23.04.2019 по справі 912/2116/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2019 року м.Дніпро Справа № 912/2116/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі

судді - доповідача: Антоніка С.Г.,

суддів Березкіної О.В., Іванова О.Г.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2019 у справі №912/2116/18 (суддя Макаренко Т.В., повний текст складено 23.01.19)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків", м. Київ

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кропивницький

за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

- Новомиргородської районної державної адміністрації, Кіровоградська область, Новомиргородський район, м. Новомиргород

- Листопадівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, Кіровоградська область, Новомиргородський район;

- ОСОБА_2 , м. Кропивницький;

- ОСОБА_3 , м. Кропивницький;

- ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 ;

- ОСОБА_5 , Кіровоградська обл., Знам`янський район, с. Трепівка;

- ОСОБА_6 , Черкаська обл., Маньківський район, смт. Маньківка;

- ОСОБА_7 , м. Кропивницький ;

- ОСОБА_8 , м. Кропивницький;

- ОСОБА_9 , м. Кропивницький;

- ОСОБА_10 , м. Кропивницький;

- ОСОБА_11 , м. Кропивницький;

- ОСОБА_1 , м. Кропивницький

про визнання поновленим договору, визнання укладеною додаткової угоди, визнання недійсним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання поновленим договору оренди землі від 23.03.2012, укладеного між Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Кіровоград", зареєстрованого 22.05.2012 у відділі Держкомзему у Новомиргородському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №352380004001170; визнання укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 23.03.2012, зареєстрованого 22.05.2012 у відділі Держкомзему в Новомиргородському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №352380004001170 в запропонованій ним редакції.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на порушення відповідачем ч. ч.1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та зазначив, що продовжує користуватись земельною ділянкою по закінченню строку дії договору оренди землі, тоді як відповідач додаткову угоду про поновлення договору не підписав та зволікає в її укладенні.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2019 позовні вимоги задоволені повністю: визнано поновленим договір оренди землі від 23.03.2012, укладений між Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Кіровоград", що зареєстрований 22.05.2012 у відділі Держкомзему у Новомиргородському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №352380004001170; визнано укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 23.03.2012, зареєстрованого 22.05.2012 у відділі Держкомзему в Новомиргородському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №352380004001170 в редакції позивача.

В обгрунтування прийнятого рішення суд зазначив, позивач належним чином виконував умови Договору та вчинив належні дії для його поновлення, натомість відповідач не дотримався положень вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та в період перебування справи на вирішенні господарського суду та при можливому задоволенні позовних вимог і, як наслідок, укладення додаткової угоди про поновлення Договору, вчинив дії, направлені на поділ земельної ділянки, та її передачу у майбутньому у власність іншим особам

Не погодившись з рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду звернувся ОСОБА_1 з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить апеляційний суд скасувати рішення господарського суду, постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обгрунтована наступним:

- наказом Головного управління Держгеокадастру від 06.08.2018р. «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000га, розташованої на території Листопадівської сільскої ради Новомиргородського району Кіровоградської області за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3523884000:02:000:9008, що перебувала в оренді позивача;

- 28.08.2018р. в Державному земельному кадастрі на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номеру3523884000:02:001:5208 та водночас припинилося існування в дійсних межах земельної ділянки з кадастровим номером 3523884000:02:000:9008 та скасовано її державну реєстрацію;

- процедуру формування земельної ділянки, право власності на яку оформлює ОСОБА_1 , розпочато з 13.07.2018р., тобто через 52 дні після закінчення строку дії договору у ТОВ «Трайгон Фармінг Харків`та до звенрнення позивача із позовною заявою у дані справі;

- у сформованої нової земельної ділянки було змінено межі та цільове призначення, що виключає можливість пролонгації договору оренди землі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою колегії суддів від 25.02.2019 року відкрите апеляційне провадження у справі № 912/2116/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2019.

Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 17.11.2015 у справі №912/3578/15 за позовом ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання договору поновленим, визнання угоди укладеною, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2016, а тому є таким, що набрало законної сили, встановлено наступне:

"23.03.2012 між Новомиргородською районною державною адміністрацією (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Кіровоград" (орендар) укладено договір оренди землі, зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомиргородському районі 22.05.2012 за номером 35238000400170, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю на підставі розпорядження голови Новомиргородської районної державної адміністрації від 12.08.2011 року № 555-р, земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 63,52 га, у тому числі 63,52 га ріллі, на території Листопадівської сільської ради строком на три роки.

Відповідно до акта приймання-передачі орендареві передано відповідну земельну ділянку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Кіровоград", вказане товариство реорганізовано шляхом приєднання до юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків". В результаті проведеної реорганізації товариство з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" виступає правонаступником прав та обов`язків товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Кіровоград".

Наведене підтверджується даними п.п. 1.1, 1.6 статті 1 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків", Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сформованим станом на 05.10.2015."

Вказаним рішенням позов ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" було задоволено і визнано поновленим договір оренди землі від 23.03.2012, укладений між Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Кіровоград", зареєстрований 22.05.2012 у відділі Держкомзему у Новомиргородському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №352380004001170; визнано укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та товариством з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 23.03.2012, зареєстрованого 22.05.2012 у відділі Держкомзему в Новомиргородському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №352380004001170, у наступній редакції:

"Додаткова угода

про поновлення Договору оренди землі від 23.03.2012 року, зареєстрованого

22.05.2012 року за №352380004001170 у відділі Держкомзему в Новомиргородському районі Кіровоградської області

Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ: 39767636), в особі виконуючого обов`язки начальника головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області - Соловйової Марії Олександрівни, яка діє на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 року №20, з одного боку, та

Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" (код ЄДРПОУ: 34469015), яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Кіровоград" (код ЄДРПОУ: 35958684), в особі генерального директора - Ткаченка Геннадія Сергійовича, що діє на підставі статуту, з іншого боку, разом іменовані - "Сторони", на підставі статей 651, 652, 654 Цивільного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі" уклали цю додаткову угоду, надалі по тексту - "Додаткова угода", до договору оренди землі від 23.03.2012 року, зареєстрованого 22.05.2012 року у відділі Держкомзему в Новомиргородському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №352380004001170, надалі по тексту - "Договір оренди землі", про нижченаведене:

1. Пункт 1 розділу Договору оренди землі - "Предмет договору" викласти в наступній редакції:

"1. Орендодавець - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надає, а Орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" приймає у строкове платне користування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення (рілля), яка знаходиться на території Листопадівської сільської ради, (за межами населеного пункту) Новомиргородського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва."

2. Пункт 2 розділу Договору оренди землі - "Об`єкт оренди" викласти в наступній

редакції:

"2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 63,52 га, у тому числі 63,52 га ріллі".

3. Пункт 5 розділу Договору оренди землі - "Об`єкт оренди" викласти в наступній

редакції:

"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 881726,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна тисяча сімсот двадцять шість гривень)".

4. Пункт 8 розділу Договору оренди землі - "Строк дії договору" викласти у наступній

редакції:

"8. Договір укладено терміном на 3 (три) роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію."

5. Пункт 9 розділу Договору оренди землі - "Орендна плата" викласти у наступній редакції:

"9.Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується орендарем у грошовій формі із розрахунку - 4,5 % (чотири цілих п`ять десятих відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за календарний рік оренди. Орендна плата вноситься орендарем на рахунки місцевих бюджетів, відповідно до вимог чинного законодавства України."

6. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди землі.

7. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до

чинного законодавства України.

8. Ця Додаткова угода складена українською мовою, у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Орендодавця - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, другий у Орендаря - ТОВ "Трайгон Фармінг Харків", третій примірник надається до органу, який здійснює державну реєстрацію права оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, кадастровий номер земельної ділянки: 3523884000:02:000:9008.

Орендодавець: Орендар:

Головне управління Держгеокадастру Товариство з обмеженою

відповідальністю

у Кіровоградській області "Трайгон Фармінг Харків"

місцезнаходження:

вул. Тимірязева,84,місцезнаходження: вул.Старокиївська,10-Г

м. Кіровоград, 25006; м. Київ, 04655;

код ЄДРПОУ: 38037409 код ЄДРПОУ: 34469015;

п/р НОМЕР_1 у АТ"ОТПБанк",

МФО 300528;

ІПН: 344690120358;

тел./факс: (057) 705-14-46; 705-15-99

Підписи сторін:".

Право оренди земельної ділянки на строк до 22.05.2018, що виникло із вказаного поновлення Договору зареєстроване приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Білошицькою М.В., що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (том 1, а.с. 92-94).

Згідно з п. 8 договору оренди землі договір укладено на три роки та передбачено, що після закінчення строку договору оренди Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Оскільки Договір оренди укладений та зареєстрований 22.05.2012 і, як встановлено Господарським судом Кіровоградської області у рішенні по справі № 912/3578/15, строк його дії до 22.05.2015, а з урахуванням Додаткової угоди, яка визнана укладеною вказаним рішенням, строк дії Договору продовжено до 22.05.2018. Також господарський суд вважає встановленими обставинами відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, що сторони за Договором є: ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" (орендар) та Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (орендодавець).

24.11.2017р. ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" листом-повідомленням № 549 від 22.11.2017 (том 1, а.с. 64-66) із посиланням на приписи ч. ч. 1, 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та п. 8 Договору оренди землі звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк на умовах: строком на сім років та розміром орендної плати 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

До листа-повідомлення було додано проект Додаткової угоди про поновлення Договору оренди на зазначених умовах

Листом № Т-22888/0-17062/0/6-17 від 28.12.2017 (том 1, а.с. 102) Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, не розглядаючи по суті лист-повідомлення орендаря, звернуло увагу останнього на приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" та зміст Договору оренди щодо такого звернення про намір продовжити дію Договору і запропонувало звернутись у встановлений строк та подати документи відповідно до вимог законів та прийнятих до них нормативно-правових актів.

Відповідно до копії поштового конверту (том 1, а.с. 105) такий лист відправлений Орендодавцем на адресу Орендаря 03.01.2018. Відповідач не надав доказів направлення такого листа взагалі.

26.03.2018 ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" листом-повідомленням № 113 від 21.03.2018 (том 1, а.с. 82-85), посилаючись на ст. 33 Закону України "Про оренду землі", звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із клопотанням про поновлення Договору оренди на новий строк: на сім років та розміром орендної плати 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

До листа додано проект Додаткової угоди про поновлення Договору оренди на зазначених умовах, про що свідчить і перелік додатків до листа-повідомлення і зміст опису вкладення.

Листом № Т-3613/0-2893/0/17-18 від 18.04.2018 (том 1, а.с. 101) Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні договору оренди землі. У листі зазначено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області розглянуто пропозиції змін в редакції викладеній у проекті додаткової угоди та не погоджується на внесення змін у відповідній редакції.

03.05.2018 ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" листом-повідомленням № 180 від 02.05.2018 (том 1, а.с. 74-77), посилаючись на ст. 33 Закону України "Про оренду землі", звернулося до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із клопотанням про поновлення Договору оренди на той же строк: на три роки та розміром орендної плати 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

До листа додано проект Додаткової угоди про поновлення Договору оренди на зазначених умовах, про що свідчить і перелік додатків до листа-повідомлення і зміст опису вкладення.

01.06.2018 Начальником Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області видано наказ № 11-2927/14-18-СГ "Про припинення права оренди земельної ділянки", відповідно до якого наказано припинити право оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 63,52 га, в тому числі: 63,52 га - рілля, кадастровий номер 3523884000:02:000:9008, розташованої на території Листопадівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, надане ТОВ "Агро Капітал Кіровоград", правонаступником якого є ТОВ "Трайгон Фармінг Харків", посвідчене договором оренди землі зареєстрованого за № 352380004001170 від 22 травня 2012 року (п. 1); віднести земельну ділянку загальною площею 63,52 га, в тому числі: 63,52 га - рілля, кадастровий номер 3523884000:02:000:9008 до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності (п. 2); направити орендарю лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі зареєстрованого за № 352380004001170 від 22 травня 2012 року (п.4).

На виконання п. 4 Наказу Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області направило лист-повідомлення № 32-11-0.332-4620/2-18 від 06.06.2018 ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" про заперечення в поновленні Договору оренди відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", додавши акт приймання-передачі земельної ділянки для підписання. Відповідно до опису вкладення до цінного листа від 07.06.2018 такий лист направлено на адресу позивача.

Позивач, вважаючи, що відповідачем були порушені вимоги ч.ч.1-5 Закону України «Про оренду землі», звернувся до господарського суду з позовом у даній справі, в якому просив визнати поновленим Договір, укладеною Додаткову угоду, в редакції, яка направлялась відповідачу листом № 549 від 22.11.2017, а також визнати недійсним та скасувати Наказ № 11-2927/14-18-СГ від 01.06.2018,

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини 4 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Згідно з частиною 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Отже, у відповідності до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Держгеокадастру.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

10.09.2018 Великою Палатою Верховного Суду було прийнято постанову у справі №920/739/17, в якій зроблено наступний правовий висновок:

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Законодавець у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначив алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця стосовно невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про визнання додаткової угоди укладеною на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Вказана позиція узгоджується також з позицією Верховного суду, висловленій в постанові від 26.02.2019р. у справі №924/509/17.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач завчасно, 24.11.2017р. направив відповідачу лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки на сім років та розміром орендної плати 12 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, до якого додав проект додаткової угоди.

Тобто, позивачем було надано проект додаткової угоди зі змінами істотних умов договору, а саме: зміну строку оренди на 7 років та розміру орендної плати - 12% нормативної грошової оцінки землі.

Але, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області взагалі не розглянуло такий лист-повідомлення Орендаря, направивши лише лист № Т-22888/0-17060/0/6-17 від 28.12.2017 (том 1, а.с. 102), яким звернуло увагу позивача на приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" та зміст Договору оренди щодо такого звернення про намір продовжити дію Договору і запропонувало звернутись у встановлений строк та подати документи відповідно до вимог законів та прийнятих до них нормативно-правових актів.

Як правильно встановив суд першої інстанції, в подальшому, відповідаючи на інші листи позивача, орендодавець, без будь-якого обґрунтування повідомляв про заперечення у поновленні Договору на умовах, зазначених орендарем, чим грубо порушив процедуру реалізації орендарем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" (правова позиція, викладена у абз. 2 п. 5.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2018).

При цьому відповідачем не було встановлено невідповідності змісту листів-повідомлень та умов проекту додаткової угоди вимогам закону та не запропоновано свою редакцію істотних умов.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Оскільки об`єктом Договору є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, цільове призначення якої - товарне сільськогосподарське виробництво, що вбачається із витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, то законодавчо чітко визначено укладення договору оренди щодо такої земельної ділянки на строк не менше семи років. Позивачем при звернення з листом-повідомлення про зміну умов договору в частині строку дії договору було обрано найменший строк, що передбачений Законом, до того ж відповідач не міг заперечувати в сторону зменшення строку дії договору, оскільки це суперечить вказаним приписам Закону.

Отже, неможливо було поновити Договір оренди на той самий строк, оскільки у Договорі узгоджено строк дії Договору лише три роки.

Згідно з п. п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

У договорі було узгоджено розмір орендної плати на рівні 4,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Орендар, звертаючись з проектом додаткової угоди, запропонував максимально можливий розмір, що дозволений чинним законодавством - 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Але, відповідач, в порушення приписів ч.5ст.33 Закону України «Про оренду землі», в місячний термін лист позивача не розглянув, заперечення до проекту угоди про поновлення договору оренди землі, запропонованого позивачем, не надіслав.

Тобто, орендодавець не виконав належним чином вимоги ч.5 ст.33 Закону, діяв не у спосіб, що встановлений законом, чим порушив вимоги ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Таким чином, відповідач, діючи недобросовісно, порушив процедуру реалізації позивачем переважного права на поновлення договору оренди землі відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Матеріалами справи підтверджено, що позивач належним чином виконував умови договору, а тому мав обґрунтовані сподівання на продовження договірних відносин після закінчення строку дії договору.

Після закінчення строку дії договору позивач продовжив користування земельною ділянкою та сплачував орендну плату, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с.108-146, т.1).

Відповідач, приймаючи 01.06.2018р. наказ № 11-2927/14-18-СГ «Про припинення права оренди земельної ділянки» та направляючи орендарю лист-повідомлення від 18.04.2018р. про заперечення в поновлені договору на підставі ч.5 ст.33 Закону діяв недобросовісно, нерозумно і несправедливо оскільки: по-перше, без будь-яких законних підстав порушив передбачене законом і договором право орендаря, якийналежно виконував умови договору, на поновлення договору оренди на новий строк; по-друге, припинення договору оренди позбавляє позивача об?єкту господарської діяльності, що призведе до звуження або припинення господарської діяльності та звільнення найманих працівників; по-третє, сільська рада позбавляється надходження коштів від орендної плати до бюджету. Постає питання, в чому необхідність і доцільність припинення орендних відносин?

Судами неодноразово висловлювалася позиція щодо дискреційності повноважень органів влади та місцевого самоврядування у земельних правовідносинах. Складається враження, що вказані органи лише за власним розсудом вирішують задовольняти чи відмовляти у задоволенні клопотання про надання земельної ділянки у власність чи передачу її в користування.

Такі висновки спотворюють саме поняття дискреційності повноважень органів, наділених владними повноваженнями.

Дискреційні повноваження - це діяльність адміністративного органу в рамках наданих повноважень з обрання альтернатив, запропонованих законом, з урахуванням, що кожна з них є законною, виходячи із цілей та принципів діяльності, з урахуванням конкретних обставин справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в своєму рішенні від 20.02.2009р. у справі № 915/1401/17 зазначив наступне:

« 30. Відповідно до п.п.41, 44, 52 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одними з обов`язкових елементів поняття "верховенство права" є «юридична визначеність» та «заборона свавілля».

Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним. Вона також зобов`язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.

Заборона свавілля означає, що хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснюватися у свавільний спосіб. Їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.»

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 20 жовтня 2011 року в справі «Рисовський проти України» Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000?I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Цneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Цneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).

Статтею 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а відтак і «майном».

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу. Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 2 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Колегія суддів констатує, що відповідач не довів, що приймаючи рішення щодо відмови в поновлені строку дії договору оренди, діяв в інтересах суспільства, чим допустив порушення принципу «пропорційності». Відмова в поновлені договору оренди має лише негативні наслідки, як для позивача так і для територіальної громади Листопадівської сільської ради (недоотримання коштів в бюджет сільради).

Крім того, наказ відповідача про припинення права оренди, та лист-повідомлення про заперечення в поновлені строку договору оренди жодним чином не мотивовані, при цьому відповідачем не було встановлено невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону та не запропоновано свою редакцію істотних умов, що суперечить принципу «належного урядування», який вимагає прозорості і ясності дій державних органів, що сприяє юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Таким чином, оскільки позивач належним чином виконував свої обов?язки за договором оренди, після закінчення строку договору оренди продовжив користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, а відповідач у вирішення питання про поновлення договору оренди діяв недобросовісно, несправедливо, з порушенням принципів «пропорційності» та «належного урядування», то колегія суддів погоджується з рішенням господарського суду, яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Звертаючись з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 послався на те, що 28.08.2018р. в Державному земельному кадастрі на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номеру3523884000:02:001:5208 та водночас припинилося існування в дійсних межах земельної ділянки з кадастровим номером 3523884000:02:000:9008 та скасовано її державну реєстрацію.

Вказаний довід апеляційної скарги не приймається апеляційним судом до уваги, виходячи з наступного.

На час звернення позивача з позовом до суду та на час прийняття рішення у даній справі земельна ділянка з кадастровим номером 3523884000:02:000:9008 мала визначену площу, межі, інформація про неї була внесена до Державного земельного кадастру, було здійснено державну реєстрацію речових прав на цю земельну ділянку.

Як правильно вказав суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, докази проведення реєстраційної дії - скасування державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 3523884000:02:000:9008 в матеріалах справи відсутні. Також не підтверджене належними доказами і посилання відповідача на те, що земельна ділянка із кадастровим номером 3523884000:02:000:9008 мала бути поділена на земельні ділянки для забезпечення учасників АТО землею для ведення особистого селянського господарства, оскільки з наказів відповідача про затвердження переліку земельних ділянок державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам на території Кіровоградської області у 2018 році, вбачається, що земельна ділянка, яка є предметом спору, у такому переліку відсутня.

Державний кадастровий реєстратор в Державному земельному кадастрі повинен відобразити відомості, що новосформовані земельні ділянки утворено за рахунок поділу земельної ділянки із кадастровим номером 3523884000:02:000:9008.

Разом з тим, із витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, які за твердженням відповідача утворені на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером 3523884000:02:000:9008 відсутні будь-які відомості про те, що відповідні земельні ділянки були утворені саме в результаті поділу земельної ділянки, що є предметом спору.

Відповідач, достеменно знаючи про наявність на розгляді в суді справи щодо спірної земельної ділянки, ініційованої позивачем, який вважав, що вже на момент звернення до суду в нього було право на поновлення вищевказаного договору оренди, вчинив дії, направлені на поділ земельної ділянки, та її передачу у майбутньому у власність іншим особам.

Крім того, як обгрунтовано зазначив господарський суд у своєму рішення, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виникнення права власності на новоутворені земельні ділянки в інших осіб у відповідності до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" продовжує фактичне користування земельною ділянкою за договором.

Тобто, відповідач фактично надав іншим особам дозволи на розробку документації з землеустрою на частини земельної ділянки, не вилучивши її з фактичного користування позивача та навіть не вживши жодних заходів для її повернення в натурі.

Також не приймаються судом до уваги доводи апеляційної скарги про те, що у сформованої нової земельної ділянки, яку було надано скаржнику, було змінено межі та цільове призначення, що виключає можливість пролонгації договору оренди землі, що суперечить ч. 10 ст. 33 Закону України "Про оренду земель", якою передбачено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди оскільки враховуючи наступне.

Господарський суд своїм рішенням визнав поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" та визнав укладеною додаткову угоду до цього договору.

Колегія суддів вважає, що визнання за ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" права на оренду земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди надає позивачу можливість захистити порушене право щодо відновлення меж земельної ділянки у встановлений Законом спосіб.

Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач не надав.

Оскільки доводи відповідача не підтвердилися, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені всі фактичні обставини справи, їм дана належна правова оцінка, отже підстави для скасування постановленого судового рішення у справі відсутні.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника - ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2019 у справі №912/2116/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст складено 25.04.2019р.

Головуючий:

Судді: