Постанова

від 23.07.2019 по справі 912/2116/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року

м. Київ

cправа № 912/2116/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.,

представників позивача:Ручка О.М. (дов. від 07.06.2018), відповідача:не з`явились; третіх осіб:не з`явились; розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2019 (судді Антонік С.Г., Березкіна О.В., Іванов О.Г.)

та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2019 (суддя Макаренко Т.В.) у справі № 912/2116/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків"

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Новомиргородської районної державної адміністрації, Листопадівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , про визнання поновленим договору, визнання укладеною додаткової угоди, визнання недійсним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" подало до Господарського суду Кіровоградської області позовну заяву, в якій просило суд визнати поновленим договір оренди землі від 23.03.2012, укладений між Новомиргородською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Кіровоград"; визнати укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 23.03.2012 в запропонованій ним редакції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він належно виконував обов`язки орендаря за умовами договору, тому має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), ним дотримано встановлений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" порядок продовження договору, однак відповідач передбачені Законом обов`язки не виконав, рішення про поновлення договору оренди землі не прийняв, направлену йому додаткову угоду не підписав, при цьому заперечення належним чином не висловив.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2019, позовні вимоги задоволено повністю: визнано поновленим договір оренди землі від 23.03.2012; визнано укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 23.03.2012 в редакції позивача.

За висновками судів, позивач дійсно належним чином виконував умови Договору оренди та вчинив належні дії для його поновлення, натомість відповідач, не дотримавшись встановленого ст. 33 Закону України "Про оренду землі" порядку припинення договірних відносин з позивачем, вчинив дії, направлені на поділ земельної ділянки та її передачу у майбутньому іншим особам.

Так, судами встановлено, що 23.11.2012 між Новомиргородською районною державною адміністрацією (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Кіровоград" (орендар) укладено договір оренди землі, за яким орендодавець передав орендарю земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 63,52 га, у тому числі 63,52 га ріллі, на території Листопадівської сільської ради строком на три роки. В результаті проведеної реорганізації товариство з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" виступає правонаступником прав та обов`язків товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Капітал Кіровоград".

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.11.2015 у справі №912/3578/15 визнано поновленим вказаний договір оренди землі; визнано укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та товариством з обмеженою відповідальністю "Трайгон Фармінг Харків" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі у редакції орендаря.

Згідно з п. 8 договору оренди землі договір укладено на три роки та передбачено, що після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Судами встановлено, що дію договору сторонами продовжено до 22.05.2018.

Також судами встановлено, що орендар звернувся до орендодавця з листом-повідомленням № 549 від 22.11.2017 , в якому посилаючись на приписи ч. ч. 1, 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та положення п. 8 Договору оренди землі просив поновити договір оренди земельної ділянки на новий строк на умовах: строком на сім років та розміром орендної плати 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. До вказаного листа орендарем додано проект Додаткової угоди про поновлення Договору оренди.

Листом №Т-22888/0-17062/0/6-17 від 28.12.2017 орендодавець, не розглядаючи по суті лист-повідомлення орендаря, зазначив про необхідність звернення уваги останнього на приписи ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та зміст Договору оренди щодо такого звернення про намір продовжити дію Договору і запропонував звернутись у встановлений строк та подати документи відповідно до вимог законів та прийнятих до них нормативно-правових актів.

Орендар листом-повідомленням № 113 від 21.03.2018 посилаючись на ст. 33 Закону України "Про оренду землі", звернувся до орендодавця із клопотанням про поновлення Договору оренди на новий строк: на сім років та розміром орендної плати 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та з відповідним проектом Додаткової угоди.

Однак, листом № Т-3613/0-2893/0/17-18 від 18.04.2018 орендодавець повідомив, що розглянувши пропозиції змін в редакції викладеній у проекті додаткової угоди, ним не погоджено внесення змін у відповідній редакції та про прийняте рішення щодо заперечення в поновленні договору оренди землі

У відповідь орендар листом-повідомленням № 180 від 02.05.2018 звернувся до орендодавця із клопотанням про поновлення Договору оренди на той самий строк: на три роки та розміром орендної плати 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. До листа додано проект Додаткової угоди про поновлення Договору оренди на зазначених умовах.

Однак, 01.06.2018 Начальником Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області видано наказ № 11-2927/14-18-СГ про припинення права оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 63,52 га, в тому числі: 63,52 га - рілля, наданого ТОВ "Агро Кіровоград", правонаступником якого є ТОВ "Трайгон Фармінг Харків"; віднесення земельної ділянки загальною площею 63,52 га, в тому числі: 63,52 га - рілля до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності; направлення орендарю листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. На виконання Наказу Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області направило лист-повідомлення № 32-11-0.332-4620/2-18 від 06.06.2018 ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" про заперечення в поновленні Договору оренди відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" разом з актом приймання-передачі земельної ділянки для підписання.

Вважаючи, що орендодавцем порушено встановлений Законом України "Про оренду землі" порядок припинення договірних відносин, орендар звернувся до господарського суду з позовом у даній справі.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суди обох інстанцій виходили з таких обставин:

- позивач належним чином виконував умови договору, а тому мав обґрунтовані сподівання на продовження договірних відносин після закінчення строку дії договору;

- після закінчення строку дії договору позивач продовжив користування земельною ділянкою та сплачував орендну плату, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями;

- позивач завчасно, 24.11.2017, направив відповідачу лист-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки на сім років та розміром орендної плати 12 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, до якого додав проект додаткової угоди;

- відповідач взагалі не розглянув лист-повідомлення позивача, направивши лист № Т-22888/0-17060/0/6-17 від 28.12.2017, яким звернув увагу позивача на приписи ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та зміст Договору оренди щодо такого звернення про намір продовжити дію Договору і запропонувало звернутись у встановлений строк та подати документи відповідно до вимог законів та прийнятих до них нормативно-правових актів;

- в подальшому, відповідаючи на інші листи позивача, відповідач без будь-якого обґрунтування повідомляв про заперечення у поновленні Договору на умовах, зазначених орендарем, чим, за висновком судів порушив встановлений ст. 33 Закону порядок припинення орендних правовідносин.

- наказ відповідача про припинення права оренди, та лист-повідомлення про заперечення в поновлені строку договору оренди жодним чином не мотивовані, при цьому відповідачем не було встановлено невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону та не запропоновано свою редакцію істотних умов, що суперечить принципу "належного урядування", який вимагає прозорості і ясності дій державних органів, що сприяє юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, третя особа ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог. Також, скаржник зазначає, що судами не враховано той факт, що 28.08.2018 в Державному земельному кадастрі на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номеру НОМЕР_1 , існування в дійсних межах земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 припинено, її державну реєстрацію скасовано.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.06.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.07.2019 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 02.07.2019.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі строк, у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскільки вважає її необґрунтованою.

Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представника позивача, переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Згідно з ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення. Орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря; може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі. При цьому, заперечення орендодавця стосовно невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону не можуть бути відхилені без зазначення відповідних причин, а мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни тощо.

Наведені положення встановлюють порядок врегулювання розбіжностей щодо умов договору, при цьому прямо передбачають можливість усунути в межах встановленого терміну розбіжності, що виникли під час відповідного листування.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про визнання додаткової угоди укладеною на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Таким чином позивачем при звернення з листом-повідомлення про зміну умов договору в частині строку дії договору було обрано найменший строк, що передбачений Законом; поновлення Договору оренди на той самий строк, тобто на три роки, суперечило б наведеним приписам законодавства.

Згідно з п. п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

У договорі, який позивач намагався продовжити, узгоджено розмір орендної плати на рівні 4,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Звертаючись з проектом додаткової угоди, позивач запропонував максимально можливий розмір, дозволений чинним законодавством - 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідач, всупереч приписам ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", в місячний термін лист позивача не розглянув, заперечення до проекту угоди про поновлення договору оренди землі, запропонованого позивачем, не надіслав.

Тобто, відповідач не виконав належним чином вимоги ч. 5 ст. 33 Закону, діяв не у спосіб, що встановлений законом, чим порушив вимоги ч. 2 ст.19 Конституції України.

Приймаючи 01.06.2018 наказ № 11-2927/14-18-СГ "Про припинення права оренди земельної ділянки" та направляючи позивачу лист-повідомлення від 18.04.2018 про заперечення в поновлені договору на підставі ч. 5 ст. 33 Закону відповідач діяв протиправно, оскільки: без будь-яких законних підстав позбавив орендаря, який належно виконував умови договору, передбаченого законом і договором переважного права на поновлення договору оренди на новий строк.

Таким чином, враховуючи. що позивач належним чином виконував свої обов`язки за договором оренди, вчинив всі необхідні дії, направлені на належне врегулювання орендних відносин, після закінчення строку договору оренди продовжив користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, а відповідач, відмовляючи в продовженні договору, порушив встановлений Законом порядок, висновки судів про наявність підстав для задоволення позову є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права.

Щодо доводів скаржника про припинення існування земельної ділянки, орендованої позивачем, то судами обох інстанцій достеменно встановлено, що на час звернення позивача з позовом та на час прийняття рішення у даній справі земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 мала визначену площу, межі, інформація про неї була внесена до Державного земельного кадастру, було здійснено державну реєстрацію речових прав на цю земельну ділянку. Докази скасування державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2 в матеріалах справи відсутні. Також не підтверджене належними доказами і посилання скаржника на те, що земельна ділянка із кадастровим номером НОМЕР_2 мала бути поділена на земельні ділянки для забезпечення учасників АТО землею для ведення особистого селянського господарства, оскільки з наказів відповідача про затвердження переліку земельних ділянок державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам на території Кіровоградської області у 2018 році, вбачається, що земельна ділянка, яка є предметом спору, у такому переліку відсутня.

Разом з тим, із витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, які за твердженням скаржника утворені на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2 відсутні будь-які відомості про те, що відповідні земельні ділянки були утворені саме в результаті поділу земельної ділянки, що є предметом спору. Докази на підтвердження виникнення права на новоутворені земельні ділянки в інших осіб у відповідності до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України в матеріалах справи відсутні.

Натомість, судами встановлено, що ТОВ "Трайгон Фармінг Харків" продовжує фактичне користування земельною ділянкою.

Таким чином, обставини надання відповідачем іншим особам дозволів на розробку документації з землеустрою на частини земельної ділянки без належного вилучення її з фактичного користування позивача, не підтверджують виникнення у скаржника права на частину орендованої позивачем земельної ділянки та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржених судових рішень, якими договір оренди поновлено на новий строк.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2019 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.01.2019 у справі № 912/2116/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Волковицька Н.О. Случ О.В.