Рішення

від 22.04.2019 по справі 300/66/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2019 р. справа № 300/66/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Маслій У.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Добробуд ВВ" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0008871406, 0008881406, 0008891406, 0008901406 від 11.10.2018,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Добробуд ВВ" звернулося в суд із позовною заявою до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0008871406, 0008881406, 0008891406, 0008901406 від 11.10.2018.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами планової виїзної перевірки Приватного підприємства "Добробуд ВВ" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області складено акт №763/09-19-14-06/34023229 від 11.09.2018.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0008871406 від 11.08.2018 (форма "Р" - податок на прибуток приватних підприємств), яким Підприємству визначено грошове зобов'язання за основним платежем 2370442 грн., засновано штрафні санкції на суму 375909 грн., №0008881406 від 11.10.2018 (форма "Р" - податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яким визначено грошове зобов'язання за основним платежем 1837646 грн., застосовано штрафні санкції на суму 459412 грн., №0008891406 від 11.10.2018 (форма "В4" податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яким визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 47259 грн., та суму завищення від'ємного значення, що зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 561799 грн., застосовано штрафну санкцію на суму 140450 грн., №0008901406 від 11.10.2018 (форма "С" штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки), яким застосовано штрафні санкцій на загальну суму 4252337,80 грн.

Підставою для винесення спірних рішень слугували висновки контролюючого органу про неправомірність списання позивачем товарно-матеріальних цінностей на рахунок 15 "Капітальні інвестиції", заборгованості позивача перед ТОВ "НК Прикарпаття-Торг", яка визначається ревізорами, як безповоротна фінансова допомога в розумінні пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, безтоварності операцій із ФОП ОСОБА_5 (в частині придбання товарів), ТОВ "КУРТ-Україна", ТОВ "КАЯ-Україна" (в частині придбання послуг по виготовленню продукції з давальницької сировини), ВАТ "Хутрофірма Тисмениця", ФОП ОСОБА_6 (в частині придбання транспортних послуг), неправомірності списання дизельного пального придбаного позивачем у ТОВ "НК Фортуна" та ТОВ "НК Прикарпаття-Торг", порушення позивачем норм з регулювання обігу готівки. Однак такі висновки контролюючого органу є надуманими та такими, що не відповідають фактичним обставинам здійснення господарських операцій.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що Приватне підприємство "Добробуд ВВ" вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що господарські операції із контрагентами мали реальний характер та призвели до змін в майновому стані позивача, є документально підтвердженими, підтвердженими є факти списання товарно-матеріальних цінностей для цілей поліпшення орендованих основних засобів тощо.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.01.2019 судом відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 закрито підготовче провадження в даній справі, розгляд справи розпочато по суті.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, за змістом якого вбачається, що в ході проведення перевірки Приватного підприємства "Добробуд ВВ" контролюючим органом виявлено ряд порушень, зокрема безпідставне списання протягом 2016-2017 років товарно-матеріальних цінностей на рахунок 15 "Капітальні інвестиції". На неодноразові вимоги контролюючого органу Підприємством не було надано жодних підтверджуючих документів щодо підтвердження такого списання, зокрема актів виконаних робіт, актів на списання тощо. Відсутнє відображення позивачем сум незавершених капітальних інвестицій та основних фондів у формі №1-м "Баланс", станом на кінець звітного 2017 року у рядку 1005 "незавершені капітальні інвестиції" та рядку 1010 "Основні засоби" декларування цих активів відсутнє, тобто облікується за нульовою вартістю.

В ході перевірки також встановлено, що позивачем придбано дизельне пальне у ТОВ "НК Прикарпаття-Торг", яке 17.11.2017 знято з обліку. В порушення податкового законодавства позивачем не проведено збільшення доходу на суму протермінованої кредиторської заборгованості, в період закінчення позовної давності за кредиторською заборгованістю внаслідок чого занижено інші доходи в сумі 375937,21 грн.

Контролюючим органом також встановлено безтоварність проведених позивачем фінансово-господарських операцій із ФОП ОСОБА_5 Зокрема, водій, який вказаний в ТТН, не перебував на момент здійснення поставок в трудових відносинах із Приватним підприємством "Добробуд ВВ", а тому ТТН не можуть слугувати первинними документами. Контролюючому органу надано доступ до матеріалів кримінального провадження від 27.02.2017 №32017090000000011, а також використано матеріали планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_5 за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, згідно яких ОСОБА_5 в період, що підлягав перевірці не використовував власних та орендованих транспортних засобів, а тому фактично не міг отримувати/відвантажувати та утримувати товар в приміщеннях ТОВ "КГД-БУД", що в свою чергу підтвердили свідки, допитані в ході кримінального провадження.

Позивачем в ході перевірки надано документи, якими оформлено операції з придбання послуг по виготовленню продукції із давальницької сировини у ТОВ "КУРТ-Україна" та ТОВ "КАЯ-Україна". Контролюючим органом зроблено висновок про безтоварність даних операцій, оскільки у контрагентів відсутні трудові ресурси, відсутнє переміщення товару від замовника до виконавця, відсутні дані щодо обсягів виходу продукції (пиломатеріалів, відходів, тощо) при порізці хвойних порід, відсутня необхідність/економічна доцільність проведення таких робіт (просочування, хімічна обробка) та зв'язок зі господарською діяльністю.

На неодноразові вимоги контролюючого органу щодо підтвердження списання дизельного пального придбаного позивачем у ТОВ "НК Фортуна" та ТОВ "НК Прикарпаття-Торг", позивачем не надано договорів на придбання такого, актів списання, шляхових листів, ТТН тощо. Таким чином встановлено використання придбаного пального у операціях поза межами господарської діяльності, як наслідок позивачем відображено в податковому обліку списання пального за операціями, які фактично не відбулися.

З цих же підстав, а саме відсутності первинних документів, не підтвердженими вважаються також операції позивача із ВАТ "Хутрофірма Тисмениця" та ФОП ОСОБА_6

Згідно виписок банків по рахунках та даних наданих позивачем, з розрахункових рахунків позивача протягом 2016-2017 років знято кошти на загальну суму 850467,56 грн., які неоприбутковано в касі підприємства. Просили в задоволенні позову Приватного підприємства "Добробуд ВВ" відмовити (т.4, а.с.11-19).

У відповіді на відзив позивач зазначив, на підтвердження правомірності списання ТМЦ на рахунок 15 "Капітальні інвестиції", щодо заборгованості перед ТОВ "НК Прикарпаття-Торг", яка визначається ревізорами як безповоротна фінансова допомога, правомірності списання дизельного пального, щодо обґрунтування в акті перевірки порушень норм регулювання обігу готівки, у позивача наявне роз'яснення спеціаліста ТОВ "Аудиторська компанія "Альфа-Аудит ЛТД". Щодо інших господарських операцій, зазначено, що реальність таких підтверджується доказами походження товару (придбання позивачем лісу кругляка), який перероблявся ТОВ "КУРТ-Україна", ТОВ "КАЯ-Україна" та доставлявся перевізником ФОП ОСОБА_7 за адресою переробки та назад, докази кінцевої реалізації товарів, що були виготовлені з лісу кругляка, докази доцільності придбання транспортних послуг у ВАТ "Хутрофірма Тисмениця" по перевезенню товарів та акти списання (т.4, а.с.27-28).

У запереченні на відповідь на відзив відповідач зазначив, що наданий в ході розгляду даної справи ряд первинних документів щодо господарських операцій, на момент проведення перевірки Підприємства були відсутніми, а тому не могли бути враховані контролюючим органом під час проведення такої, відповідно не є доказом у суді (т.4, а.с.230-232)

У додаткових поясненнях позивач зазначив, що в супереч чинному законодавству, під час перевірки відповідачем по кожному факту відмови Підприємства надати на вимогу первинні документи, відповідного акту не складено (т.4, а.с.243-244).

У додаткових поясненнях відповідач зазначив, що надані Підприємством товарно-транспортні накладні, містять недостовірні дані щодо моделі автомобіля, зокрема в кількох ТНТ за 2017 рік зазначено автомобіль DAF з причіпом з номерами НОМЕР_4/НОМЕР_5, однак згідно з базою даних регіонального сервісного центру МВС у Івано-Франківській області за реєстраційним номер НОМЕР_4 облікується спеціалізований напівпричіп KOGEL SNCO 24, а НОМЕР_5 - легковий автомобіль Mercedes-Benz 315 CDI; зазначений автомобіль марки DAF з причіпом з номерами НОМЕР_6/НОМЕР_7, насправді ж за реєстраційним номером НОМЕР_6 облікується загальний вантажний автомобіль Mercedes-Benz 2541, за номерним знаком НОМЕР_7 - бортовий тентовий причіп KRONE ZZP 18.

Щодо придбання позивачем транспортних послуг у ФОП ОСОБА_7 відповідач зазначив, що у даного контрагента відсутні власні транспортні засоби, а також наймані працівники.

Не підтвердженими вважає відповідач операції позивача щодо переробки давальницької сировини контрагентом ТОВ "КАЯ Україна", оскільки в інформації, що міститься в актах на переробку деревини від 16.06.2017 та 20.06.2017, зазначені начальником цеху ОСОБА_8 та сортувальником ОСОБА_9, однак працевлаштовані такі особи були лише 27.06.2017 та 26.06.2017 відповідно. Крім того, вказаним контрагентом в період з січня по липень 2017 року перероблено 722,239 мі давальницької сировини, однак Товариством не придбавалося жодних товарів і послуг для такого значного об'єму роботи з незначною кількістю працівників. Відсутність трудових ресурсів підтверджує також висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій із контрагентом ТОВ "КУРТ-Україна".

Щодо списання позивачем продукції для покращення основних засобів, відповідач зазначив, що при візуальному огляді не підтверджено поліпшення чи будівництво нових об'єктів, тобто відсутність капітальних інвестиції свідчить про безпідставне списання ТМЦ (т.5, а.с.63-66).

В додаткових поясненнях позивач зазначив, що розбіжності в номерних знаках автомобілів зазначених в ТТН та зареєстрованих є помилкою (опискою) та носять характер незначних недоліків. Звернув увагу на не проведення контролюючим органом перевірок контрагентів позивача, окрім ФОП ОСОБА_5, а висновки щодо фіктивності господарських операцій ґрунтується на припущення (т.5, а.с.94-95).

Відповідачем в свою чергу в письмових поясненнях зазначено, що згідно інформації "НАІС ДДАІ" МВС України, щодо наданих Підприємством копій свідоцтв про реєстрацію транспортних даних, не знайдено жодного автомобіля, що свідчить про недостовірність первинних документів та спростовують сам факт транспортування сировини (т.5, а.с.102-103).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві, просив суд визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позову.

Суд заслухавши усні пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.

Приватне підприємство "Добробуд ВВ" відповідно до Виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.02.2012, довідки з ЄДРПОУ АБ №469294 від 02.03.2012 є юридичною особою, зареєстрованою 13.01.2006 у встановленому законом порядку (т.3, а.с.247-248).

Згідно свідоцтва №200033908 від 21.03.2012 Підприємство являється платником податку на додану вартість з 21.01.2009 (т.3, а.с.249).

Видами діяльності Підприємства є лісопильне та стругальне виробництво, лісозаготівлі, будівництво житлових і нежитлових будівель, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, вантажний автомобільний транспорт, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (т.3, а.с.248).

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно підпункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За результатами документальної планової виїзної перевірки Приватного підприємства "Добробуд ВВ" податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного за період з 01.01.2015 по 31.07.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області складено акт №763/09-19-14-06/34023229 від 11.09.2018 (т.1, а.с.25-83).

По суті, висновки контролюючого органу в основному базуються на фіктивності господарських операцій між позивачем та його контрагентами ФОП ОСОБА_5, ТОВ "КУРТ-Україна", ТОВ "КАЯ-Україна", ВАТ "Хутрофірма Тисмениця" та ФОП ОСОБА_6 в період, що підлягав перевірці, неправомірності списання позивачем товарно-матеріальних цінностей. Не підтвердженими документально контролюючий орган також вважає списання дизельного пального придбаного позивачем у ТОВ "НК Фортуна" та ТОВ "НК Прикарпаття-Торг". Відповідач зробив висновок, що такі операції не містять економічного ефекту. Також контролюючий орган посилається на наявність кримінального провадження щодо контрагента позивача ФОП ОСОБА_5 Окрім того, встановлена заборгованості позивача перед контрагентом, яка визначена ревізорами, як безповоротна фінансова допомога в розумінні пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, а також порушення норм з регулювання обігу готівки.

Не погодившись із висновками акту перевірки, позивачем скеровано контролюючому органу заперечення за №1/10-18 від 28.09.2018 (т.1. а.с.84-90).

За результати розгляду заперечення Головне управління ДФС в Івано-Франківській області висновки акту перевірки залишено без змін, про що надана відповідь позивачу за №10411/10/09-19-14-06-19 від 08.10.2018 (т.3, а.с.91).

Відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

В ході перевірки контролюючим органом посадовим особам Підприємства скеровано запити від 15.08.2018, 21.08.2018, 27.08.2018, 30.08.2018 щодо надання пояснень, документів, що становили предмет перевірки, а також вимогу щодо проведення інвентаризації від 30.08.2018 (т.4, а.с.234-238).

Як встановлено в ході розгляду справи, позивачем на запити контролюючому органу відповіді не надано, як і не надано ряду документів, що становили предмет перевірки.

Як наслідок, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення: №0008871406 від 11.10.2018, яким Підприємству визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 2370442 грн., застосовано штрафні санкції на суму 375909 грн.; №0008881406 від 11.10.2018, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 1837646 грн., застосовано штрафні санкції на суму 459412 грн.; №0008891406 від 11.10.2018, яким визначено суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 47259 грн., та суму завищення від'ємного значення, що зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 561799 грн., застосовано штрафну санкцію на суму 140450 грн.; №0008901406 від 11.10.2018, яким застосовано штрафні санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки на загальну суму 4252337,80 грн. (т.1, а.с.92-96).

В матеріалах справи також міститься розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій по акту перевірки від 11.09.2018 (т.1, а.с.96).

Не погодившись із прийнятими податковими повідомлення-рішеннями позивачем подано до ДФС України скаргу №19/10/18-1 від 19.10.2018 (т.1, а.с.97-104), за результатами розгляду якої прийнято рішення №41146/6/99-99-11-04-01-25 від 20.12.2018, яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (т.1, а.с.105-108).

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Щодо списання позивачем товарно-матеріальних цінностей на рахунок 15 "Капітальні інвестиції" суд зазначає таке.

В ході перевірки встановлено, що позивач протягом періоду, що перевірявся здійснював списання товарно-матеріальних цінностей на рахунок 15 "Капітальні інвестиції" всього на суму 6624141,71 грн. Як стверджує контролюючий орган, на момент проведення перевірки, а також в подальшому на вимоги від 15.08.2018, 21.08.2018, 27.08.2018 та 30.08.2018 Підприємством не надано жодних підтверджуючих документів такого списання, зокрема актів виконаних робіт, актів списання за 2016-2017 роки тощо, які б підтверджували фактичне здійснення ремонтних робіт, поліпшення чи будівництво основних засобів та відповідно їх зв'язок із господарською діяльністю Підприємства. До того ж, протягом 2015-2017 років Підприємство не використовувало у своїй діяльності власні будівлі та/або споруди.

До матеріалів позову, Приватним підприємством "Добробуд ВВ" надано копії договорів оренди нежитлових приміщень №02/37 від 01.01.2015, №001/37 від 01.09.2016, №03/37 від 01.01.2016, №006/37 від 01.01.2017, №03/37 від 01.01.2017, укладених між позивачем та ОСОБА_10, позивачем та ОСОБА_11, за предметом яких останні надали позивачу в оренду нежитлові приміщення (три об'єкти) по вул.Колгоспна, 15А, вул.Панська, 1 с.Чорнолізці Тисменицького району. Позивачем також представлено ряд документів, що підтверджує право власності на дані нежитлові приміщення його орендодавців, зокрема копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, технічного паспорту на виробничий будинок, Витягу з реєстру права власності на нерухоме майно, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (т.1, а.с.110-132).

Окрім того, позивачем надано копії актів списання товарно-матеріальних цінностей №№СпТ-000365, СпТ-000854, СпТ-008654, СпТ-000546, СпТ-009663, від 31.12.2016, №№ СпТ-000566, СпТ-000556 від 31.12.2015, актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів №ВЭ-0040001 від 01.09.2016, №ВЭ-00001 від 31.12.2016, №ВЭ-0000001 від 30.09.2017, №ВЭ-0010001 від 31.12.2015, по об'єктах на вул.Колгоспна, 15А, вул.Панська, 1 с.Чорнолізці Тисменицького району (т.1, а.с.133-144).

В ході розгляду справи позивачем надано суду акти списання по згаданих об'єктах за 2017 рік, зокрема №СпТ-000007, №СпТ-000008, №СпТ-000009 від 30.09.2017 (т.4, а.с.212-213).

В судовому засіданні, представником позивача зазначено, що ремонтні роботи, поліпшення основних засобів позивач здійснював своїми силами, без залучення третіх осіб.

Згідно абз.1,2 п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В ході розгляду справи, контролюючим органом зазначено, що на момент здійснення контрольного заходу щодо Підприємства, позивачем первинних документів, щодо правомірності списання товарно-матеріальних цінностей не надано, вимоги контролюючого органу про надання пояснень та/або документів, що становлять предмет перевірки, позивачем залишено поза увагою. Окрім того, як уже зазначено, позивач не погоджуючись з висновками акту перевірки та прийнятими в результаті спірними податковими повідомленнями-рішеннями, скористався правом подання заперечення та скарги відповідно, втім первинних документів, щодо господарської діяльності, в даному випадку щодо списання ТМЦ на поліпшення основних засобів ним додано не було.

Згідно абз.1, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (абз.2, п.44.6 ст.44 Кодексу).

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності (абз.1,2 п.44.7 ст.44 Кодексу).

Як встановлено, контролюючому органу до перевірки було надано всього два акти списання від 31.12.2015 на загальну суму 3162286,14 грн., втім і дана сума не являється підтвердженою Підприємством, враховуючи проведену інвентаризацію, в ході якої не зазначено основних засобів (в тому числі орендованих), щодо яких проводилося списання, поліпшення чи будівництво основних засобів. Не підтвердженим являється і використання власних трудових ресурсів для виконання будь-яких робіт.

На капітальні інвестиції Підприємство списувало ТМЦ в об'ємах, що є достатнім для створення нових необоротних активів, тобто відсутня доцільність такого списання ТМЦ.

З врахуванням не відображення Підприємством об'єктів капітальних інвестицій, не наданням документів, на підтвердження правомірності/доцільності списання ТМЦ в ході контрольного заходу, в процесі складання акту до прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд погоджується з позицією контролюючого органу про безпідставне списання Підприємством товарно-матеріальних цінностей.

Окрім того, суд зазначає, що оскільки позивачем до перевірки та на вимогу контролюючого органу не були представлені документи, що становили предмет перевірки, в розумінні ст.44 Податкового кодексу України, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Щодо господарських операцій позивача із ФОП ОСОБА_5 слід зазначити таке.

Згідно договору поставки №03/1 від 15.01.2015 Приватне підприємство "Добробуд ВВ" придбало у Приватного підприємця ОСОБА_5 (постачальник) цемент (т.1, а.с.147).

Постачання даного товару відбувалося в кілька етапів, що підтверджують видаткові накладні сформовані протягом 2015-2017 років. Автомобільними перевізниками (водіями) виступали постачальник ФОП ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, про що свідчать відмітки в товарно-транспортних накладних (т.1, а.с.148-209).

ФОП ОСОБА_5 у електронному вигляді на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних скеровано податкові накладні по згаданих операціях, про що свідчать відповідні квитанції про реєстрацію таких контролюючим органом (т.1, а.с.209-232).

Оплата за придбаний товар (цемент) позивачем здійснювалася у безготівковій формі, про що свідчать квитанції по згаданих операціях, а також картка субконто по контрагенту ФОП ОСОБА_5 (т.1, а.с.233-256).

Втім, контролюючий орган вважає непідтвердженими такі операції, оскільки відповідно до наданих до перевірки документів, зокрема відомостей по нарахуванню заробітної плати, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і утриманого з них податку протягом 2015-2016 років зазначений в ТТН ОСОБА_13, як водій, не перебував у трудових відносинах із Приватним підприємством "Добробуд ВВ".

Контролюючому органу надано доступ до матеріалів кримінального провадження від 27.02.2017 №32017090000000011, а також використано матеріали планової виїзної перевірки ОСОБА_5 за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, згідно яких ОСОБА_5 в період, що підлягав перевірці не використовував власних та орендованих транспортних засобів, а тому фактично не міг отримувати/відвантажувати та зберігати товар в приміщенням ТОВ "КГД-БУД". Головним бухгалтером ТОВ "КГД-БУД" ОСОБА_14 підтверджено відсутність укладених договорів оренди власних та орендованих приміщень Товариства по вул.Височана, 18а в м.Івано-Франківську із ФОП ОСОБА_5

Із пояснень ФОП ОСОБА_12 встановлено, що останній перевозив цемент, навантажений виключно ПАТ "Івано-Франківськцемент" і розвантажував по адресах, які в телефонному режимі повідомляв ОСОБА_5, зокрема вул.Сахарова,23, мікрорайон Пасічна, що м.Івано-Франківськ та будмайданчик в с.Вістова Калуського району, в той час як реквізити ОСОБА_12 використовувалися в інших товарно-транспортних накладних із іншими адресами навантаження/розвантаження.

Позивачем на підтвердження перебування в трудових відносинах із Підприємством впродовж 2015-2016 років водія ОСОБА_13 надано ряд договорів №5/12 від 01.08.2015, №5/12 від 01.06.2015, №5/15 від 01.09.2015, №5/8 від 01.05.2015, №5/2 від 01.04.2015, №1/70 від 01.01.2015, №5/16 від 01.11.2015, №5/16 від 01.10.2015, №5/22 від 01.04.2016, №5/28 від 01.07.2016, №5/43 від 01.12.2016, №5/40 від 01.11.2016, №5/38 від 01.10.2016, №5/35 від 01.09.2016, №5/30 від 01.08.2016 (т.3, а.с.219-233).

За предметом даних договорів обумовлено надання ОСОБА_13 позивачу послуг (або виконання робіт), вартість яких визначена 500 грн. по кожному договору.

Як встановлено в ході розгляду справи, водій ОСОБА_13 перебував у трудових відносинах із позивачем з 2015 року згідно цивільно-правових договорів, однак офіційно працевлаштований (зі сплатою позивачем єдиного соціального внеску) в 2017 році.

Суд зазначає, що укладення цивільно-правових договорів є звичаями ділового обороту, яким визначені додаткові можливості залучення ресурсів для поставки товарів/робіт/послуг.

Втім, до перевірки цивільно-правові договори надані не були, тому контролюючий орган був позбавлений можливості надати їм оцінку, позивач ж у свою чергу представив такі договори тільки на ході судового розгляду справи.

Суд враховує ту обставину, що доказів надання до перевірки та у період до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень первинних документів, що належать або пов'язані з її предметом, в даному випадку щодо водія ОСОБА_13, матеріали справи не містять, що у відповідності до пункту 44.6 статті 46 Податкового кодексу України дає підстави вважати, що такі документи були відсутні у позивача на час складення такої звітності.

Окрім того, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача із ФОП ОСОБА_5, суду надано копію акту документальної планової виїзної перевірки господарської діяльності даного суб'єкта за 2015-2016 роки (т.5, а.с.4-38).

За висновками даного акту, ФОП ОСОБА_5 допущено ряд порушень податкового законодавства, що слугували підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень. Водночас, як слідує із судових рішень по справі №809/1010/18 від 03.10.2018, які набрали законної сили, податкові-повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані (т.5, а.с.39-52).

З цього приводу суд зазначає, що згідно згаданих судових рішень, правовідносини між позивачем та даним контрагентом не були предметом перевірки контролюючого органу, відповідно не оцінювалися судом при розгляді справи №809/1010/18. В даних рішеннях міститься посилання на договір оренди нерухомого майна ТОВ "КГД-БУД" по вул. Височана, 18а в м.Івано-Франківську, однак відомості, щодо дати укладення, характеристик нерухомого майна, площі самого приміщення, також періоду, протягом якого нерухоме майно перебувало у оренді, відсутні.

Щодо послуг ОСОБА_12, реквізити якого зазначені в кількох товарно-транспортних накладних, слід зазначити, що в матеріалах кримінального провадження щодо ФОП ОСОБА_5 ОСОБА_12 спростував факт перевезення ним товару (цементу) позивачу та зазначив, що його реквізити могли використовуватися в інших товарно-транспортних накладних.

Зважаючи на викладене суд зазначає, що будь-яка господарська операція має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції, які позивачем не підтверджено документально, а тому приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач дійшов правильного висновку про заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість по господарських операціях із ФОП ОСОБА_5

З приводу визначення контролюючим органом заборгованості позивача перед ТОВ "НК Прикарпаття-Торг", як безповоротної фінансової допомоги, суд зазначає таке.

Відповідно до видаткової накладної від 31.07.2017 №Б-00000029 ПП "Добробуд ВВ" отримало від ТОВ "НК Прикарпаття-Торг" дизпаливо на загальну суму 175950 грн. (т.3, а.с.235).

На відвантаження дизельного палива контрагентом позивача зареєстровано податкові накладні №50 від 15.07.2017, №51 від 16.07.2017, №52 від 17.07.2017, №53 від 18.07.2017, №54 від 19.07.2017, №55 від 20.07.2017, №56 від 21.07.2017 (т.3, а.с.236-242).

Відповідно до видаткової накладної від 30.09.2017 №Б-00000045 позивачем отримано від ТОВ "НК Прикарпаття-Торг" дизпаливо на загальну суму 199987,20 грн. На відвантаження дизельного палива контрагентом позивача зареєстровано податкову накладну №7 від 30.09.2017 (т.3, а.с.235).

Як встановлено в ході перевірки, станом на 01.01.2018 заборгованість ПП "Добробуд ВВ" перед ТОВ "НК Прикарпаття-Торг" становить 375937,21 грн. (т.3, а.с.243).

Оскільки 17.11.2017 ТОВ "НК Прикарпаття-Торг" знято з обліку, на переконання контролюючого органу, за відсутності правонаступників даного Товариства, заборгованість позивача перед даним контрагентом являється безповоротною фінансовою допомогою в розумінні пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Позивач вважає, що контролюючим органом перевірка господарської діяльності даного Товариства не проводилася, як і не досліджувалася наявність правонаступників, а тому у позивача відсутні підстави суму 375937,21 грн. зараховувати до прибутку Підприємства.

Відповідно до пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Згідно ч.3 ст.205 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).

Положенням пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України визначено, що суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

З урахуванням ліквідації 17.11.2017 суб'єкта господарювання ТОВ "НК Прикарпаття-Торг" та відсутністю правонаступників прав і обовязків, сума заборгованості позивача в розмірі 375937,21 грн. є протермінованою, тому суд вважає, що позивачем протиправно занижено доходи за 2017 рік на згадану суму, в період закінчення позовної давності.

Щодо господарських правовідносин позивача із контрагентами ТОВ "КАЯ-Україна", суд зазначає таке.

За предметом договору про виготовлення продукції з давальницької сировини №1/1 від 15.05.2017, ТОВ "КАЯ-Україна" взяло на себе зобов'язання по виготовленню сировини (лісоматеріали круглі) та передачі ПП "Добробуд ВВ" готової продукції (т.2, а.с.4).

Передача в переробку деревини для розпиловки та виготовлення струганого шпону, оформлена актами переробки деревини на ТОВ "КАЯ-Україна" від 16.06.2017 та 20.06.2017 (т.2, а.с.7).

Позивачем також представлено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000003 від 16.06.2017 року, №ОУ-0000004 від 20.06.2017, №ОУ-0000151 від 30.11.2017, акт здачі-прийняття готової продукції №159 від 30.11.2017 (т.2, а.с.5-6).

Що стосується транспортування сировини від ПП "Добробуд ВВ" до ТОВ "КАЯ-Україна" для переробки (ліс кругляк, просочування дошки обрізної), позивачем представлено товарно-транспортні накладні за червень 2017 року. Пунктом навантаження зазначено с.Чорнолізці, Тисменицкий район, пункт розвантаження с.Радча, Тисменицький район), перевізником в даних перевезеннях виступав ФОП ОСОБА_7 (т.2, а.с.8-35).

На підтвердження повернення після переробки готової продукції (просочування дошки обрізної, пиломатеріали хвойні) позивачу, то Підприємством надано товарно-транспортні накладні за листопад-грудень 2017 року (т.2,а.с.36-58).

ТОВ "КАЯ-Україна" сформовано податкові накладні на суми виконаних послуг, зокрема на 451039,32 грн., 209202,40 грн., 58232,39 грн. та в електронному вигляді направлено їх контролюючому органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Окрім того, позивачем представлено картку субконто контрагента ТОВ "КАЯ-Україна", в якій відображено рух активів Товариства (т.2, а.с.59-61).

В свою чергу контролюючим органом зазначено, що надані Підприємством товарно-транспортні накладні, містять недостовірні дані щодо моделі автомобілів, а тому такі ТНТ не можуть слугувати первинними документами.

З матеріалів справи вбачається, що в кількох ТНТ за 2017 рік зазначено автомобіль DAF з причіпом за номером НОМЕР_4/НОМЕР_5, однак згідно з базою даних регіонального сервісного центру МВС у Івано-Франківській області за реєстраційним номером НОМЕР_4 облікується спеціалізований напівпричіп KOGEL SNCO 24, а за номером НОМЕР_5 - легковий автомобіль Mercedes-Benz 315 CDI. Зазначено автомобіль марки DAF з причіпом за номерами НОМЕР_6/НОМЕР_7, насправді ж за реєстраційним номером НОМЕР_6 облікується загальний вантажний автомобіль Mercedes-Benz 2541, за номерним знаком НОМЕР_7 - бортовий тентовий причіп KRONE ZZP 18 (т.5, а.с.104-107,109-110,117-118).

З цього приводу представник позивача зазначив, що при формуванні товарно-транспортних накладних допущено помилки (описки), які на його думку носять характер незначних недоліків в їх оформленні.

Суд не погоджується із такою позицією позивача з врахування наступного.

Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, однак на думку суду, в даному випадку мало місце внесення в первинні документи недостовірні дані, при чому такі факти мали системний характер, про що свідчать більше 20 (двадцяти) товарно-транспортних накладних із вказаними невірно маркою автомобіля чи реєстраційним номером.

Окремо слід зазначити щодо наявності трудових ресурсів ТОВ "КАЯ-Україна" в період взаємовідносин із позивачем.

Як уже зазначалося вище, в актах на переробку деревини за 16.06.2017, 20.06.2017 начальником цеху вказаний ОСОБА_8 та сортувальником ОСОБА_9

Згідно повідомлення про прийняття працівника на роботу, працевлаштовані вказані особи лише 27.06.2017 та 26.06.2017 відповідно, тому на момент складання актів на переробку, вказані особи не перебували в трудових відносинах із Товариством, а отже дані акти не підтверджують реальне виконання робіт за вказаний період.

До того ж, вказаним контрагентом в період з січня по липень 2017 року перероблено 722,239 мі давальницької сировини, однак, як свідчать матеріали справи Товариством не придбавалося товарів і послуг для такого значного об'єму роботи з загальною кількістю працівників 4 (чотири) одиниці (т.5, а.с.71-78).

В підсумку, позивачем як під час перевірки, так і у судовому процесі не підтверджено реальності здійснення господарських операцій із даним контрагентом, а первинні документи сформовані всупереч нормам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та складу витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Судом встановлено недотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження понесених витрат по згаданих операціях, що зрештою свідчить про протиправність заниження податку на прибуток та податку на додану вартість.

Щодо послуг ФОП ОСОБА_7, який у даних правовідносинах виступав перевізником лісопродукції, слід зазначити, що контролюючий орган дійшов висновку про відсутність у даного контрагента власних транспортних засобів, а також найманих працівників.

Вимогу відповідача щодо надання пояснень з приводу правовідносин, підтверджуючих реальне виконання контрагентом транспортних послуг, як і з приводу інших правовідносин, позивач залишив без виконання.

Зміст наведених вище правових норм свідчить, що обов'язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов'язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів, згідно з нормами пункту 44.6 ст.44 Податкового кодексу України прирівнюється до їх відсутності.

Такого ж роду договір про виготовлення продукції з давальницької сировини №56 від 01.06.2017 позивачем укладено з ТОВ "КУРТ-Україна" (т.2, а.с.66).

Передача в переробку деревини для розпиловки оформлена актом переробки деревини на ТОВ "КУРТ-Україна" від 22.12.2017, 23.06.2017, 22.06.2017, 19.06.2017 (т.2, а.с.77-78).

В матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000004 від 19.06.2017 року, №ОУ-0000005 від 22.06.2017, №ОУ-0000006 від 23.06.2017, №ОУ-0000007 від 26.06.2017, №ОУ-0000012 від 28.06.2017, №ОУ-0000058 від 29.06.2017, №ОУ-0000059 від 30.06.2017, №ОУ-0000060 від 14.07.2017, №ОУ-0000151 від 31.08.2018, №ОУ-0000201 від 29.09.2017, №ОУ-0000301 від 31.10.2017, №ОУ-0000401 від 22.12.2017 (т.2, а.с.67-72), акти здачі-прийняття готової продукції №209 від 26.06.2017, №210 від 28.06.2017, №211 від 29.06.2017, №212 від 30.06.2017, №225 від 14.07.2017, №305 від 31.08.2017, №345 від 29.09.2017, №391 від 31.10.2017 (т.2, а.с.73-76).

Транспортування сировини контрагенту, повернення готової продукції позивачу оформлено товарно-транспортними накладними за період червень-грудень 2017 року, згідно яких перевезення, як і з попереднім контрагентом здійснював ФОП ОСОБА_7 Рух активів контрагента позивача відображено у картці субконто (т.2, а.с.79-253, т.3, а.с.1-70).

Окрім того, в ході розгляду справи позивачем представлено ряд документів на підтвердження походження товару (придбання позивачем лісу кругляка), який перероблявся ТОВ "КУРТ-Україна" та ТОВ "КАЯ-Україна" та транспортувався перевізником ФОП ОСОБА_7, зокрема: копії договорів купівлі-продажу ліспородукції укладених із ДП "Івано-Франківське лісове господарство" від 20.07.2017 №546, від 09.10.2017 №705, від 18.01.2017 №82, від 17.03.2017 №255, від 13.06.2017 №438; аукціонних свідоцтв про результати аукціону з продажу необробленої деревини заготівлі за 1-4 квартали 2017 року від 20.12.2016, 14.03.2017, 06.06.2017,12.09.2017 №10/1/316, №17/4/316, 14/2/316, №17/3/316, №14/4/167 відповідно; договорів купівлі-продажу необробленої деревини, укладених позивачем із Держаним підприємством "Солотвинське лісове господарство" від 28.12.2016 №А-11-2017, від 22.02.2017 №32, від 15.06.2017 №А-85-2017; договору купівлі-продажу укладеного із Шепетівським військовим лісгоспом від 16.02.2017; договорів купівлі-продажу необробленої деревини укладених із Державним підприємством "Надвірнянське лісове господарство" від 21.03.2017 №07-4/212, від 09.03.2017 №07-4/173, від 25.06.2017 №07-4/412, від 19.06.2017 №07-4/447, від 18.09.2017 №07-4/611.

Також, позивачем надано копії товарно-транспортних накладних при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТНТ-ліс), де вантажовідправниками виступали ДП "Вигодське лісове господарство", ДП "Івано-Франківське лісове господарство", ДП "Осмолодське лісове господарство" ДП "Надвірнянське лісове господарство", Шепетівський військовий лісгосп, Приватне підприємство спеціалізоване лісопромислове науково-дослідне природно-заповідне господарство "Чорний ліс", специфікацій-накладних та нарядів на відпуск деревини, що мали місце протягом 2017 року (т.4,а.с.41-117).

Щодо інформації на підтвердження руху активів по згаданих операціях по придбанню деревини, позивачем надано суду картки субконто рахунків вищевказаного контрагента, оборотно-сальдову відомість по рахунку (т.4, а.с.118-155).

Також позивачем надано ряд документів в яких відображена реалізація позивачем пиломатеріалів в 2017 році, зокрема фірмі RIMDEY ASSETS LP (Шотландія), Gokdeniz Orman Urunleri Insaat San Ve Tic LTD STI (Туреччина), документів щодо його експорту (митні декларації, рахунки на оплату, рахунки-INVOICE, специфікації, сертифікати на проходження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, фітосанітарні сертифікати (т.4. а.с.155-171).

Окрім того, з договору купівлі-продажу пиломатеріалів твердолистяних порід свіжої порізки №10/2013 від 10.01.2013, додатків до нього, а також видаткових накладних, специфікацій, товарно-транспортних накладних, картки рахунку контрагента за 2017 рік, вбачається реалізація позивачем лісопродукції ТОВ "Таркетт Вінісін" в 2017 році (т.4, а.с.172-197).

Згідно договору купівлі-продажу від 20.03.2017 позивачем реалізовано ліспопродукцію ТОВ "Торгова група "Тиса". До даного договору позивачем долучено ряд документів, що підтверджують хід операції, зокрема видаткові накладні, специфікації, товарно-транспортні накладні, картку рахунку контрагента (т.4, а.с.198-203).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема актів переробки деревини від 22.12.2017, 19.06.2017, 22-23.06.2017 ТОВ "Курт-Україна" оброблено 2499,488 мі давальницької сировини (кругляк), однак як свідчать матеріали справи з загальною кількістю працівників Товариства становила 4 (чотири) одиниці, що у співставленні з об'ємами та термінами виконання робіт свідчить про нереальність виконання згаданих операцій.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що надані в ході розгляду справи документи, що підтверджують подальший рух лісопродукції, зв'язок даних операцій із господарською діяльністю позивача, не були представлені Товариством в ході перевірки та до винесення контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 ст.44 Податкового кодексу України прирівнюється до їх відсутності.

З приводу взаємовідносин позивача із ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця", судом зазначається таке.

ПП "Добробуд ВВ", як замовником 01.05.2015 укладено договір №01/15 із ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" про надання транспортних послуг (т.3, а.с.160).

На підтвердження виконання умов даного договору, сторонами сформовано акт прийому-передачі наданих послуг №152 від 31.05.2015.

На підтвердження оплати наданих послуг, позивачем суду надано копії платіжних доручень №3160 від 22.06.2015, №3179 від 03.07.2015, №3323 від 14.09.2015, №3375 від 02.10.2015 та №3397 від 15.10.2015 (т.3, а.с.161-163).

З товарно-транспортних накладних за травень-червень 2015 року вбачається, що замовником транспортних послуг, вантажовідправником, вантажоодержувачем являється однин і той же суб'єкт господарювання - ПП "Добробуд ВВ". В розділі "Відомості про вантаж" зазначено його найменування - тротуарна плитка "Старе місто" 4,0, 5,0, тротуарна плитка червона "Старе місто" 4,5,6. Автомобільними перевізником були експедитори ВАТ "Хутрофірма Тисмениця" ОСОБА_15, ОСОБА_16, а сам вантаж перевозився з пункту навантаження вул.Панська,1, с.Чорнолізці Тисменицького району до пункту розвантаження вул.Горбенка,29 м.Бердянськ (т.3, 164-174).

До матеріалів позову ПП "Добробуд ВВ" також додано копію акту звірки з вказаним контрагентом за 2015-2016 роки, а також карту субконто ВАТ "Хутрофірма Тисмениця" (т.3, а.с.175-176).

В ході розгляду справи позивачем надано копію договору купівлі-продажу №3/02 від 03.01.2015, укладеного із ПП "Спецбудмонтаж" на купівлю останнім тротуарної плитки згідно видаткових накладних, а також картку рахунку даного контрагента (т.4, а.с.205-210).

Такого ж роду договір позивачем було укладено із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 03.04.2017 №ДГ-0000004, де останній виступає виконавцем транспортних послуг (т.3, а.с.178-179).

Сторонами сформовано акти прийому-передачі наданих послуг №ОУ-0000015 від 18.07.2017, №ОУ-0000003 від 01.06.2017, №ОУ-0000066 від 31.10.2017 (т.3, а.с.179-181).

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 сформовано податкові накладні на суми виконаних послуг, зокрема на 100073,64 грн., 70408 грн., 234071,46 грн. та в електронному вигляді направлено контролюючому органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підтвердження оплати отриманих послуг, позивачем надано копії платіжних доручень за червень-листопад 2017 року (т.3, 184-190). Окрім того, позивачем представлено картку субконто контрагента фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, в якій відображено рух активів Підприємства (т.3, а.с.191-192).

Згідно пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як встановлено в судом, в ході перевірки, відповідно до даних реєстру податкових накладних та наданих актів прийому-передачі наданих послуг, контролюючим органом встановлено придбання позивачем транспортних послуг у ВАТ "Хутрофірма Тисмениця" та ФОП ОСОБА_7 На вимогу контролюючого органу, щодо надання договорів, укладених із даними суб'єктами господарювання, а також на подальші письмові вимоги, щодо надання пояснень, документів, які б підтверджувало фактичне отримання позивачем таких послуг (дані про вантаж, найменування транспортного засобу, дані про водія, місця навантаження/розвантаження) та відповідно їх зв'язок із господарською діяльністю Підприємства, позивачем не надано.

Суд, як і під час аналізу попередніх правовідносин, враховує ту обставину, що доказів надання позивачем до перевірки або у період до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень первинних документів, що належать або пов'язані з її предметом, в даному випадку щодо отриманих транспортних послуг, матеріали справи не містять, що у відповідності до пункту 44.6 статті 46 Податкового кодексу України дає підстави вважати, що такі документи були відсутні у позивача по справі на час складення такої звітності.

Щодо дотримання норм регулювання обігу готівки ПП "Добробуд ВВ" суд зазначає таке.

Перевіркою повноти та своєчасності оприбуткування готівки одержаної з каси банку, відносно записів касової книги про суми, одержані і здані в банк встановлено, що згідно виписок банків по рахунках та даними, наданими до перевірки посадовими особами позивача, з розрахункових рахунків протягом 2016-2017 років знято кошти в загальній сумі 850467,56 грн., які не оприбутковані в касі підприємства. Вказане підтверджується наданими звітами про дебетові і кредитові операції по рахунку позивача за 02.08.2017, 07.08.2017, 08.08.2018, 28.12.2016, 29.12.2016, 30.12.2016, 07.11.2016, 04.01.2017, 29.12.2017 (т.3, а.с.210-217).

Позивач заперечив вчинення такого порушення, посилаючись на наявність видаткових/прибуткових касових ордерів від 07.11.2016, 28.12.2016, 29.12.2016, 30.12.2016, 04.01.2017,08.08.2017, 29.12.2017, 07.08.2017, 02.08.2017, які свідчать про надходження коштів на рахунок Підприємства, а також їх зняття повіреною особою згідно договору доручення №1/1 від 01.08.2017, звіт повіреного згідно вказаного договору, договір про надання ОСОБА_17 поворотно-фінансової допомоги Підприємством №9/01 від 27.07.2017 (т.3, а.с.194-210).

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

Відповідно до пункту 2.6 Розділу 2 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Пунктом 3.3 Розділу 3 Положення № 637 встановлено, що приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Копії видаткових/прибуткових касових ордерів від 07.11.2016, 28.12.2016, 29.12.2016, 30.12.2016, 04.01.2017,08.08.2017, 29.12.2017, 07.08.2017, 02.08.2017, договір доручення №1/1 від 01.08.2017, звіт повіреного згідно договору, договір про надання Підприємством поворотно-фінансової допомоги ОСОБА_17 №9/01 від 27.07.2017 представлено позивачем лише в ході розгляду справи.

Що стосується самої перевірки, то позивачем на підтвердження оприбуткування готівки, контролюючому органу не представлено жодних документів, зокрема касових книг за 2016-2017 роки, прибуткових та видаткових касових ордерів, касових документів, журналу реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, а тому слід вважати, що дані документи були відсутні на час проведення перевірки Підприємства.

Таким чином, суд вважає, що контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки.

З приводу правомірності списання позивачем дизельного пального, придбаного у ТОВ "НК Фортуна" та ТОВ "НК Прикарпатння-Торг", суду зазначає наступне.

Відповідно до видаткової накладної №ФО-0000000043 від 24.07.2017 ПП "Добробуд ВВ" отримало від ТОВ "НК Фортуна" дизпаливо на загальну суму 175003,5 грн. (т.3, а.с.243). На відвантаження дизельного палива контрагентом позивача зареєстровано податкову накладну №49 від 24.07.2017 (т.3, а.с.244). Щодо придбання позивачем дизпалива у ТОВ "НК Прикарпаття-Торг" на загальну суму 375937,21 грн. судом зазначено вище.

До матеріалів позовної заяви, позивачем додано ряд документів, які на його думку підтверджують правомірність та доцільність списання дизельного палива, зокрема, договір від 20.06.2017, укладений позивачем із ТОВ "Благо Інвест Сервіс", за предметом якого позивач надавав послуги автокраном КАМАЗ 55713, а внаслідок виконання сторонами сформовано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вересень-грудень 2017 року (т.3, а.с.75-85).

Оплата послуг контрагентом здійснювалася у безготівковій формі, на підтвердження чого позивачем в ході розгляду справи надано платіжні доручення (т.3, а.с.85-93).

Окрім того, згідно договору найму (оренди) автомобіля 16.06.2017 позивач орендував у ОСОБА_10 автомобіль УРАЛ, модель 4320. Такого ж роду 16.06.2017 позивачем укладено договір із ОСОБА_11 на оренду транспортних засобів КС, моделі 55713 та марки КАМАЗ моделі 55102 (т.3, а.с.93-95).

На підтвердження використання орендованого транспорту, позивачем суду надано копії подорожніх листів за період з вересня по грудень 2017 року (т.3, а.с.95-150).

В 2017 році позивачем у ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_19 орендовано транспортні засоби УРАЛ моделі 4320, КАМАЗ моделі 55102 та УРАЛ моделі 375 НМ (т.3, а.с.151-153).

Факт придбання позивачем у ТОВ "НК Фортуна" та ТОВ "НК Прикарпатння-Торг" дизельного палива в період, що підлягав перевірці, контролюючим органом не заперечується. Як вбачається, з матеріалів перевірки, позивачем на вимогу відповідача надано акти списання від 31.10.2017 №СпТ-000102 на списання 8250 літрів пального та від 31.12.2017 №СпТ-000022 на списання 9300 літрів пального. Однак, на думку контролюючого органу вказаних документів недостатньо, а ненадання шляхових листів, ТТН, документів, що підтверджують доцільність такого списання, свідчить про використання позивачем пального, поза межами його господарської діяльності.

Перелічені вище документи, що на думку позивача свідчать про фактичне використання ним дизельного палива, контролюючому органу до перевірки надані не були, а на вимогу ревізорів Підприємством надано тільки акти списання пального. Тому суд погоджується з позицією відповідача, що на момент перевірки, за відсутності підтверджуючих документів, контролюючий орган дійшов вірного висновку про відображення в податковому обліку списання дизельного пального за операціями, які фактично не відбулися.

Посилання позивача на роз'яснення спеціаліста в області аудиту №3 від 30.01.2019, суд вважає необґрунтованим з врахуванням наступного.

Спеціалістами в області аудиту проводився аналіз даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності позивача за ревізований період.

За змістом висновку вбачається, що аудитором фактично констатовано наявність, на момент проведення аналізу, по усіх господарських операціях позивача оформлених документів, які мають своє відповідне відображення у бухгалтерському обліку підприємства. Однак аудитором не досліджувалася наявність таких документів при проведенні перевірки, а також не перевірялися достовірність даних зазначених у первинних документах (т.4, а.с.33-34).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV.

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті належні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а не документи якості чи походження товару.

Правову позицію з цього приводу висловив Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі №802/1155/17а (провадження №К/9901/4402/17).

Господарський договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, тому, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

У зв'язку з цим недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, натомість суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач дійшов правильного висновку про те, що надані під час перевірки та до прийняття спірних податкових повідомлень-рішень позивачем первинні бухгалтерські документи не є достатніми для підтвердження господарських операцій та не підтверджують фактичне виконання господарських договорів.

Надання таких доказів в ході розгляду судової справи, порушують вимоги ст.44 Податкового кодексу України, та фактично слугують для висновку, що такі документи на час перевірки суб'єкта господарювання були відсутні.

Також суд зазначає, що відповідно до п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, господарські операції є такими, що вчинені у межах господарської діяльності, лише за наявності розумних економічних причин (ділової мети). Операція, позбавлена таких економічних причин, не підлягає відображенню в податковому обліку. Господарською може бути визнана лише правомірна діяльність платника податку, вчинювана саме з метою одержання доходу, а не з метою заниження податкових зобов'язань.

Суд звертає увагу на те, що в разі подання платником податків первинних документів контролюючому органу, спростування їх достовірності покладається саме на цього суб'єкта владних повноважень, який на підставі належним чином зафіксованих та документально підтверджених фактів повинен довести нездійснення таких операцій. Доказування суб'єктом владних повноважень таких обставин не може ґрунтуватися на припущеннях щодо певних обставин.

Однак, зважаючи на те, що позивач при оспорюванні акту перевірки у адміністративному порядку не скористався своїм правом, визначеним положеннями статті 44 Податкового кодексу України та до прийняття рішень контролюючим органом за результатами перевірки не надав документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, такі документи не могли бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття податкових повідомлень-рішень. Окрім того, ряд первинних документів містили значні недоліки (недостовірні дані), що ставлять під сумнів господарські операції, як такі.

Наведені обставини у сукупності та взаємозв'язку з фактами неподання позивачем доказів фактичного вчинення дій у процесі виконання розглядуваних операцій, розцінюються судом як доказ оформлення операцій без реального їх виконання, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку позивача.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні від 23 липня 2002 року в справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки такі прийняті у відповідності до норм Податкового кодексу України, тому позовні вимоги Приватного підприємства "Добробут ВВ" задоволенню не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства "Добробуд ВВ" (код 34023229, вул. Панська, буд.1, с. Чорнолізці, Тисменицький район, Івано-Франківська область) до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код 39394463, вул.Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0008871406, 0008881406, 0008891406, 0008901406 від 11.10.2018, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Рішення складене в повному обсязі 02 травня 2019 р.