Ухвала

від 03.05.2019 по справі 914/1141/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА 03 травня 2019 року м. Київ Справа №  914/1141/18 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пількова К. М., розглянувши матеріали касаційної скарги Дрогобицької міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 у справі за позовом Дрогобицької міської ради до Відкритого акціонерного товариства "Дрогобицький машинобудівний завод" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Рент" про припинення права користування земельною ділянкою, повернення земельної ділянки та скасування Державного акта на право користування земельною ділянкою, ВСТАНОВИВ: 17.04.2019 Дрогобицька міська рада звернулася з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 у справі № 914/1141/18. Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір". Предметом позову у цій справі № 914/1141/18 є вимоги про припинення права користування земельною ділянкою, повернення земельної ділянки та скасування Державного акта на право користування земельною ділянкою, тобто 3 вимоги немайнового характеру. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Таким чином, за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 у справі № 914/1141/18 Дрогобицька міська рада мала сплатити судовий збір у сумі 10 572,00 грн ((1 762,00 * 3) * 200 %). Проте, доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі скаржник не надав. У касаційній скарзі Дрогобицька міська рада просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 до дня призначення справи № 914/1141/18 до розгляду, посилаючись на те, що оплата судового збору через казначейство триває декілька днів, що унеможливило вчасно сплатити судовий збір. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача – фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору. Таким чином, враховуючи, що передбачені статтею 8 Закону України "Про судовий збір" умови відсутні, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає. Отже, скаржнику необхідно надати суду докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у сумі 10 572,00 грн. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що листом Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві № 05-12/1731-6167 від 18.06.2018 повідомлено реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: - Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102; - Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; - Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); - Рахунок отримувача: 31219207026007; - Код банку отримувача (МФО): 899998; - Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; - Символ звітності банку: 207. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). У касаційній скарзі Дрогобицька міська рада не погоджується з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими, ухваленими з неправильним застосуванням норм матеріального права та такими, що підлягають скасуванню, посилаючись на пункти "е", "д" статті 141, статті 123, 125, 126, 206 Земельного кодексу України; статтю 3, підпункт 8 пункту 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Між тим, у касаційній скарзі Дрогобицька міська рада акцентує увагу лише на неправильному застосуванні пунктів "е" та "д" статті 141 Земельного кодексу України, проте, не зазначає обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, допущених судами попередніх інстанцій, а саме у чому полягало неправильне застосування норм права і яким чином це вплинуло на прийняття зазначених судових актів. Таким чином, скаржнику необхідно обґрунтувати в чому, на його думку, полягало неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами, що призвело до прийняття незаконних судових рішень у справі № 914/1141/18. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. Керуючись статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд УХВАЛИВ: 1.          У задоволенні клопотання Дрогобицької міської ради про відстрочення сплати судового збору відмовити. 2.          Касаційну скаргу Дрогобицької міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 у справі № 914/1141/18 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 20.05.2019. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                                   К. М. Пільков