Постанова

від 25.04.2019 по справі 2140/1696/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 2140/1696/18 Головуючий в 1 інстанції: Дмитрієва О.О.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Кравченка К.В., Єщенка О.В.

за участю секретаря: Гошуренко Н.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВІКО" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача Приватного підприємства "Гарде-плюс", Приватного підприємства "Вега-Ремстрой", Приватного підприємства "Пайола", Приватного підприємства "Фебрус", Приватного підприємства "Фанди Бей" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІВІКО" (далі - позивач, ТОВ "ІВІКО") звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Херсонській області №0001631422 та №0001621422 від 03.05.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки податкового органу у акті перевірки про нереальність здійснення господарських операцій скаржника із контрагентами та, відповідно, недостовірність показників податкового обліку з ПДВ, сформованих на підставі спірних господарських операцій є неправомірними.

За наслідками розгляду зазначеної справи Херсонським окружним адміністративним судом 11 жовтня 2018 року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Херсонській області № 0001631422 та №0001621422 від 03.05.2018 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог і невідповідності висновків акту перевірки податкового органу нормам Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, фіскальний орган звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідачем зазначено, що ТОВ "Івіко" не підтверджено правомірності формування податкового кредиту, а надані до перевірки товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам первинних документів, оскільки складені з порушеннями норм чинного законодавства України.

До Одеського апеляційного адміністративного суду надійшов відзив позивача на зазначену апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В судове засідання учасники справи не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційних скарг, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІВІКО" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним номером 31653048 та здійснює свою господарську діяльність згідно вимог діючого законодавства України.

Основним видом діяльності ТОВ "ІВІКО" відповідно до КВЕД є: 46.61 - Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням.

ГУ ДФС у Херсонській області на підставі Наказу від 06.04.2018 №406, головним державним ревізором - інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС у Херсонській області Камарницькою А.О., на підставі ст. 20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1, ст..78,п.79.1, п.79.2, п.79.3 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВІКО", код ЄДРПОУ 31653048 (далі - ТОВ "ІВІКО"), з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2015, 2016 роки та податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами постачальниками ПП "Гарде-плюс" (код 39012097), за квітень, червень-липень 2015 року, липень 2016 року, ПП Вега-Ремстрой" (код 39076564) за червень 2015 року, ПП "Пайола" (код 40027892) за березень 2016 року, ПП "Фебрус" (код 39613421) за липень-жовтень, грудень 2015 року, ПП "Фанди Бей" (код 4003553) за травень 2016 року та подальшого використання придбаного товару, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності".

За результатами перевірки складено акт від 19.04.2018 № 78/21-22-14-06/315530 (далі Акт).

Як вбачається з висновків акта перевірки, контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "Івіко", а саме:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства за 2015 рік у сумі 191931,00 грн, за 2016 рік на суму 19302 грн.;

- п.44.1, п.44.6 ст. 44, п. 198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI в результаті чого завищено податковий кредит з ПДВ, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до бюджету р. 18.1 на загальну суму 231152 грн., в тому числі за квітень 2015 року на суму 978 грн., червень 2015 року на суму 26308 грн., за липень 2015 року на суму 30679грн., серпень 2015 року на суму 56315 грн, за вересень 2015 року на суму 50571 грн., жовтень 2015 року на суму 36286 грн, за грудень 2015 року на суму 8569 грн, за березень 2016 року на суму 7079 грн., за травень 2016року на суму 8325 грн., за липень 2016 року на суму 6042 гривень.

За результатами перевірки та на підставі висновків зазначених в акті перевірки, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення рішення від 03.05.2018р.

- №0001621422, яким ТОВ "ІВІКО" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 260058 грн 50 коп., у тому числі за податковими зобов'язаннями в сумі 211233 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4825 грн 50 коп.;

- №0001631422, яким ТОВ "ІВІКО" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 288940 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням 231152 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 57788 грн;

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що ТОВ "ІВІКО" у період з 01.01.2015 по 31.12.2016 відображало у бухгалтерському та податковому обліку операції із суб'єктами господарської діяльності, а саме: ПП "Гарде-плюс" (код 39012097), за квітень, червень-липень 2015 року, липень 2016 року, ПП Вега-Ремстрой" (код 39076564) за червень 2015 року, ПП "Пайола" (код 40027892) за березень 2016 року, ПП "Фебрус" (код 39613421) за липень-жовтень, грудень 2015 року, ПП "Фанди Бей", з якими не підтверджено реальність здійснення господарських операцій.

Не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями рішеннями, позивач звернувся до суду.

Згідно з підпунктом а пункту 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (в редакції до внесення змін Законом України від 04.07.2013р. № 408-VІ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавцем передбачається реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

В рамках здійснення своєї господарської діяльності, ТОВ ІВІКО укладало господарські договори, в тому числі, ТОВ ІВІКО уклало з ПП ГАРДЕ-ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39012097) договір поставки № 1 від 01.04.2015 року та договір поставки № 1 від 01.07.2016 року, з ПП ВЕГА- РЕМСТРОЙ (код ЄДРПОУ 39076564) договір поставки №1006 від 01.06.2015 року, з ПП ПАЙОЛА (КОД ЗА ЄДРПОУ 40027892) договір поставки №1 від 17.03.2016 року, з ПП ФЕБРУС (код ЄДРПОУ 39613421) договір надання послуг №1/1 від 28.07.2015 року, договір надання послуг №1/2 від 27.10.2015 року, договір надання послуг №2 від 01.12.2015 року, договір поставки сільськогосподарських запчастин №1 від 01.07.2015 року, з ПП ФАНДИ БЕЙ (код ЄДРПОУ 4003553) договір поставки сільськогосподарських запчастин №1 від 12.05.2016 року.

Поряд із цим, висновки суду щодо реальності господарських операцій із вказаними контрагентами зроблені без належної оцінки доказів у справі.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ „Івіко" задокументовано в бухгалтерському обліку взаємовідносини з ПП Гарде-плюс (39012097) на загальну суму 211581,38 грн., в тому числі 35263,56 грн., з них за квітень 2015 на загальну суму 5866,8 грн., в тому числі ПДВ 977,8 грн., червень 2015 на загальну суму 129070,70 грн., в тому числі ПДВ 21511,78 грн., липень 2015 на загальну суму 40389 грн., в тому числі ПДВ 6731,5 грн., липень 2016 на загальну суму 36254,88 грн., в тому числі ПДВ 6042,48 гривень.

Для проведення перевірки дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП Гарде-плюс за квітень, червень-липень 2015, липень 2016, та подальшого використання придбаного товару, відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності, до перевірки надано договори поставки № 1 від 01.04.2015 р. та від 01.07.2016, відповідно якого: продавець (ПП Гарде-плюс ) зобов'язується поставити, а Покупець (ТОВ „Івіко") прийняти та оплатити за сільськогосподарські запчастини (товар). Загальна сума по кожному договору складає 300000 грн. Покупець здійснює розрахунок за поставлений товар шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в національній валюті України у вигляді 100 % передплати. Договір вступає в силу с моменту його підписання і діє до 31 грудня 2015 р. У випадках якщо не одна зі сторін за десять днів до закінчення терміну дії Договору не повідомила протилежну сторону письмово про закінчення дії Договору, дія Договору автоматично продовжується на наступний календарний рік.

Умови транспортування товару договором не визначені. Від імені продавця договір від 01.04.2015 р. підписано директором ОСОБА_3, від ОСОБА_4, від імені покупця директором ОСОБА_5

Документування придбання сільськогосподарських запчастин здійснювалось відповідно видаткових та податкових накладних:

Згідно наданих до перевірки видаткових накладних складених ПП Гарде-плюс (39012097) на реалізацію товарів для ТОВ „Івіко", встановлені недоліки щодо їх складання, а саме: в накладних № 43 від 09.07.2015, № 42 від 09.07.2015, № 19 від 06.07.2015 у розділі „отримав" не вказана посада та прізвище посадової особи, яка отримувала товар.

Апеляційним судом встановлено порушення ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV при складанні первинного документу, яким неможливо підтвердити реальність здійснення господарської операції та можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Також, у єдиному реєстрі податкових накладних ПП Гарде-Плюс протягом квітня, червня-липня 2015, липня 2016 року реєструє накладні щодо придбання у контрагентів- постачальників різноманітних товарів - кава, чай, оливу, мармелад, взуття жіноче та дитяче, приправи, пиво, кон'як, муфти, шампанське, шпроти, проте в цей же період документує податкові накладні щодо реалізації товарів з іншою номенклатурою, а саме: сільськогосподарські запчастини на адресу ТОВ „Івіко". Вбачається невідповідність у номенклатурі придбаних та реалізованих товарів, робіт та послуг. Походження товару, який було реалізовано контрагентам-покупцям, в тому числі ТОВ „Івіко" встановити неможливо.

Таким чином, відсутність основних засобів, трудових та матеріальних ресурсів, технічних та технологічних можливостей у ПП Гарде-Плюс , свідчать про неможливість постачання сільськогосподарські запчастини на адресу ТОВ „Івіко".

Апеляційним судом встановлено, що ТОВ „Івіко" задокументовано в бухгалтерському обліку взаємовідносини з ПП „Вега-Ремстрой" (код 39076564) за червень 2015 року на загальну суму 28779 грн., в т. ч. ПДВ 4796,5 гривень.

ТОВ „Івіко"- покупець укладено з ПП „Вега-Ремстрой" - продавець Договір поставки № 1006 від 01.06.2015 сільськогосподарських з додатковою угодою № 1 від30.06.2015. Загальна сума згідно договору становить 200000 грн. Покупець здійснює розрахунок за поставлений товар шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в національній валюті України у вигляді 100 % передплати. Договір вступає в силу с моменту його підписання і діє до 31 грудня 2015 р. У випадках якщо не одна зі сторін за десять днів до закінчення терміну дії Договору не повідомила протилежну сторону письмово про закінчення дії Договору, дія Договору автоматично продовжується на наступний календарний рік.

Умови транспортування товару договором не визначені.

Від імені продавця договір підписано директором ОСОБА_4, від імені покупця директором ОСОБА_5

ТОВ „Івіко" проведено розрахунок за сільськогосподарські запчастини у безготівковій формі, платіним дорученням. № 10 від 30.06.2015 у сумі 28779 грн. на розрахунковий рахунок ПП Гарде-Плюс в АТ "ОТП БАНК" № НОМЕР_1 на підставі договору про переведення боргу №300615 від 30.06.2015.

Згідно з Єдиним реєстром податкових накладних ПП „Вега-Ремстрой" документувало одночасно в різних регіонах України виконання робіт/послуг: будівельно-монтажні роботи згідно з робочим проектом для об'єкту КІ0270 та КІЗ829; будівництво навісу односкатного довжиною 42 м та шириною 20 м; виготовлення та монтаж балок БМ1, БМЗ, КБ2, МБТ; виготовлення елементів виставкового обладнання, комплекту огороджень торгового обладнання, металевого каркасу об'ємних літер для універсаму "СІЛЬПО" у м. Павлоград, вул. Горького,166; виготовлення та встановлення каркасу подіуму для автомобілів; виготовлення металевого каркасу об'ємних літер; виконані роботи по модернізації локальної мережі з додаванням 10-ти робочих місць в філії АТ "Укрексімбанк"; виконані роботи по технічному обслуговуванню електрообладнання ВПМ РУ ГД в червні 2015р.; виконані роботи по технічному обслуговуванню мехобладнання на 19-ти об'єктах в червні 2015р.; виконання робіт з благоустрою території об'єкта "Реконструкція будівель КУ" Міська клінічна інфекційна лікарня "з інженерними мережами за адресою: м Одеса, вул. Пастера 5/7"; виконання робіт з реконструкції та будівництва вулично - дорожньої мережі в частині створення велосипедної інфраструктури та рекреаційного велосипедного маршруту в м. Києві, тощо, та придбання кави, чаю, печива, пива, майонезу, консервів, що свідчить про неможливість проведення реалізації сільськогосподарських запчастин ПП „Вега-Ремстрой".

Згідно Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і утриманого з них податку за формою №1 ДФ, яка подана до органів ДФС, ПП „Вега-Ремстрой" кількість працюючих у II кварталі 2015 року - 8 чоловік, в т.ч. директор.

Таким чином, враховуючи великий обсяг документально оформлених операцій з надання робіт/послуг різного виду декільком суб'єктам господарювання в один і той же проміжок часу та віддаленість об'єктів обслуговування один від одного, що передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, ПП „Вега-Ремстрой" не мало достатньої кількості працівників для проведення реалізації сільськогосподарських запчастин, враховуючи також відсутність їх придбання.

Отже, відсутність достатніх трудових та матеріальних ресурсів у ПП „Вега- Ремстрой", свідчать про неможливість здійснення реалізації товарів та надання послуг в значних обсягах.

Колегією суддів встановлено, що ТОВ „Івіко" задокументовано в бухгалтерському обліку взаємовідносини з ПП Пайола (код 40027892) за період березень 2016 року на загальну суму 42473,17 грн., крім того ПДВ 7078,86 грн.

Для проведення перевірки дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП Пайола за березень 2016, та подальшого використання придбаного товару, відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності, до перевірки надано договори поставки № 1 від 17.03.2016, відповідно якого: продавець (ПП Пайола ) зобов'язується поставити, а Покупець (ТОВ „Івіко") прийняти та оплатити за сільськогосподарські запчастини (товар). Загальна сума по кожному договору складає 300000 грн. Покупець здійснює розрахунок за поставлений товар шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в національній валюті України у вигляді 100 % передплати. Договір вступає в силу с моменту його підписання і діє до 31 грудня 2016 р. У випадках якщо не одна зі сторін за десять днів до закінчення терміну дії Договору не повідомила протилежну сторону письмово про закінчення дії Договору, дія Договору автоматично продовжується на наступний календарний рік.

Умови транспортування товару договором не визначені.

Від імені продавця договір підписано директором ОСОБА_6, від імені покупця директором ОСОБА_5

Документування придбання сільськогосподарських запчастин здійснювалось відповідно видаткових накладних

Розрахунки за сільськогосподарські запчастини між суб'єктами господарювання здійснено у безготівковій формі, платіжними дорученнями № 215 від 23.03.2016 на суму 15921,53 грн., № 211 від 17.03.2016 на суму 20551,64 грн., № 210 від 17.03.2016 а суму 6000 гривень. Також, платіжним дорученням № 239 від 12.05.2016 на суму 24651,5 грн. проведена перерахування коштів на розрахунковий рахунок АТ "ОТП БАНК" №26007455019276,який належить ПП Пайола , за товар реалізований ПП Фанди Бей на підставі договору про переведення боргу №120515 від 12.05.2016.

Згідно з Єдиним реєстром податкових накладних ПП Пайола документувало тільки придбання товару від постачальників з номенклатурою: кондитерські вироби, приправи, молочні продукти, корм для тварин, движок 3-148, дисперсія ПВА, дісплей на 10 карманів, електроди графітовані Д-150, електрощітки, затиск верхній та нижній, борошно, гвинти, кава, консерви овочеві, макуха соняшникова, одяг б/в в асортименті, напої безалкогольні, кетчуп, олія, рейки залізничні, універсальний набір інструментів, чай, шрот соняшника, шрот соєвий.

Згідно наданої податкової звітності до органів Державної фіскальної служби, а саме Податкової декларації з податку на прибуток за 2016 рік додаток AM (Інформація щодо нарахованої амортизації) не надано, що свідчить про відсутність основних фондів на балансі.

Таким чином, податкові зобов'язання з реалізації сільськогосподарстких запчастин та послуг з заточки ножів для ТОВ „Івіко", що свідчить про неможливість ПП Пайола їх виконання.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "ФЕБРУС" (продавець) у липні-жовтні, грудні 2015 року передало на користь ТОВ "ІВІКО" (покупець) товари (сільськогосподарські запчастини) та надало послуги на загальну суму 1054129,19 у тому числі ПДВ 175688,20 грн.

Доставку товару на склад покупця, ТОВ "ІВІКО" здійснювало власними силами та за власний рахунок за допомогою орендованого автотранспорту.

ТОВ "ІВІКО" перерахувало на розрахунковий рахунок ПГІ "ФЕБРУС" грошові кошти у повному обсязі.

ПП "ФЕБРУС" було складено та зареєстровано податкові накладні за відповідними зобов'язаннями на обсяг постачання на загальну суму 1054129,19 у тому числі ПДВ 175688,20 грн.

Надані до перевірки податкові накладні реалізацію товарів та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) для ТОВ „Івіко", складені з недоліками, а саме:

видаткові накладні у розділі „отримав" не зазначені посада та прізвище посадової особи, яка отримувала товар;

видаткова накладна № 144 від 16.07.2015 не містить інформацію про посадову особу від постачальника;

- акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 149 від 28.07.2015, № 277 від 27.10.2015, № 132 від 11.12.2015 не містять інформацію про посадових осіб від виконавця та замовника.

Таким чином, встановлено порушення ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV при складанні первинного документу, яким неможливо підтвердити реальність здійснення господарської операції та можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Перевіркою встановлено, що ТОВ „Івіко" задокументовано в бухгалтерському обліку взаємовідносини з ПП Фанди Бей (код 40033555) за період травень 2016 року на загальну суму 49951,5 грн., крім того ПДВ 8325,25 грн.

Для проведення перевірки дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП Фанди Бей за травень 2016, та подальшого використання придбаного товару, відображення здійснених фінансово - господарських операцій у податковій звітності, до перевірки надано договори поставки № 1 від 12.05.2016 та додаткові угоди № 1 від12.05.2016, № 2 від 26.05.2016, відповідно якого: продавець (ПП Фанди Бей ) зобов'язується поставити, а Покупець (ТОВ „Івіко") прийняти та оплатити за сільськогосподарські запчастини (товар). Загальна сума по договору складає 1000000 грн. Покупець здійснює розрахунок за поставлений товар шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця в національній валюті України у вигляді 100 % передплати. Договір вступає в силу с моменту його підписання і діє до 31 грудня 2016 р. У випадках якщо не одна зі сторін за десять днів до закінчення терміну дії Договору не повідомила протилежну сторону письмово про закінчення дії Договору, дія Договору автоматично продовжується на наступний календарний рік.

Умови транспортування товару договором не визначені.

Від імені продавця договір підписано директором ОСОБА_7, від імені покупця директором ОСОБА_5

Основним видом діяльності підприємства є неспеціалізована оптова торгівля.

Згідно з Єдиним реєстром податкових накладних ПП Фанди Бей документувало тільки придбання товару від постачальників з номенклатурою: корм для тварин, бренді, вермут, вино, молочні продукти, вода мінеральна, горілка, кондитерські вроби, кава, приправи, крабові палички, макаронні вироби, напої безалкогольні, пиво, рис, сир, чай.

Постачальник, Податкову .декларацію з податку на прибуток за 2016 рік до органів фіскальної служби не надав, що може свідчити про відсутність основних фондів на балансі.

Крім того, згідно АС Податковий блок встановлено, що ТОВ Фанди Бей звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за травень 2016 року та податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них "податку (форма 1-ДФ) за II квартал 2016 року не подано, що свідчить про відсутність фізичних можливостей для здійснення господарських операцій в задекларованих обсягах, в тому числі і реалізації сільськогосподарських запчастин.

Також, згідно даних ЄРПН, ПП Фанди Бей протягом відповідного періоду не документувало придбання послуг з перевезення або транспортних послуг від контрагентів- постачальників та не платників ПДВ.

Колегією суддів також встановлено, що відповідно до наданих документів транспортування товару здійснювалось в основному автомобілем TOYOTA LAND CRUISER Універсал-В держномер ВТ2288ВВ, який переданий в оренду ТОВ ІВІКО згідно договору найму (оренди) від 29.05.2015 серія НАН №463773 ОСОБА_8 Автомобіль належить на праві власності ОСОБА_8 згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2. Транспортний засіб передається в найм для його використання в господарській діяльності, щомісячна плата за користування автомобілем становить 200 грн. Договір дії з моменту його нотаріального посвідчення до 29.05.2018. Згідно технічної характеристики вантажопід'ємність вказаного легкового автомобіля становить 695 кг. надані до перевірки товарно-транспортні накладні не містять інформації про вагу товару, який перевозився, тому підтвердити використання даного транспорту при перевезені товару не є можливим.

Враховуючи вищевикладене, контролюючим органом зроблено правомірний висновок про нереальність звітності про здійснення операцій між ТОВ ІВІКО та ПП Гарде-плюс , ПП Вега- Ремстрой , ПП Пайола , ПП Фебрус , ПП Фанди Бей .

Апеляційний суд зазначає, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться постачальником послуг, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; відсутність первинних документів обліку.

Думка, висловлена посадовими особами контролюючого органу в акті перевірки або довідках про проведення звірки, зокрема щодо реальності вчинених платником податків господарських операцій, повинна оцінюватися судами із урахуванням інших доказів у справі, предметом якої є податкові правопорушення, що обґрунтовуються контролюючим органом серед іншого висновками акту перевірки платника платків або актами перевірки його контрагентів. Відповідно, судове рішення щодо правомірності сум грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом платнику податків, не може мотивуватися виключно даними акту перевірки цього платника податків або його контрагентів, або даними звірок, якщо ці дані обґрунтовано заперечуються платником податків та при цьому не підтверджені іншими доказами, зібраними у справі. І навпаки, вирішуючи спір, суди не можуть не враховувати доводи контролюючого органу щодо встановлених порушень, викладені в акті перевірки, оскільки висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку повинен бути результатом належного аналізу зібраних доказів, а не припущень.

При цьому відсутність судового рішення про недійсність нікчемного правочину не свідчить про створення ним певних правових наслідків. Суд у мотивувальні частині рішення у справі щодо оскарження нарахованих грошових зобов'язань має право дійти самостійних висновків про нікчемність правочину під час розгляду питання про реальність господарської операції, на підставі якої формувалися дані податкового обліку сторін договору. А така обставина як наявність кримінального провадження, порушеного за фактом фіктивного підприємства - контрагента покупця, не може бути не врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Так, контролюючим органом зазначено, що по ПП Гарде-Ппюс , ПП Вега-Ремстрой , ПП Пайола , ПП Фебрус , ПП Фанди Бей внесені відомості до ЄРДР за №32016060000000036 за фактом скоєння злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Під час досудового розслідування виявлено, що невстановлені особи в період з 2013 року по теперішній час з метою прикриття незаконної діяльності, що полягає у незаконному формуванні податкового кредиту з ГЩВ для суб'єктів реального сектору економіки, здійснили реєстрацію та перереєстрацію підприємств, які мають ознаки фіктивності .

Від слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Житомирській області отримано інформацію про те, що відповідно до листа Житомирського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 11.08.2016 №5/3/-79 громадянка України ОСОБА_7 (директор ПП Пайола ) у період з 01.01.1990 по тепер іншій час державного кордону України не перетинала. В результаті вищевказаного, перевіркою не можливо ідентифікувати, вказаних в первинних бухгалтерських документах посадових осіб, які здійснювали господарські операції від імені ПП Пайола та ПП Фанди Бей .

Крім того, від Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України отримано інформацію про те, що відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 15.03.2016 №0.64- 4734/0/15-16 ОСОБА_9 виїхав з України 07.08.2011 року та в подальшому не перетинав Державний кордон України. В результаті вищевказаного, перевіркою неможливо ідентифікувати, вказаних в первинних бухгалтерських документах посадових осіб, які здійснювали господарські операції від імені ПП Фебрус .

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 20.01.2016 у справі за позовом ПАТ МТС Україна до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень. Згідно з цією правовою позицією надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

При цьому, висловлюючи свою позицію щодо оцінки доданих до матеріалів справи пояснень посадових осіб платника податків - постачальника товарів (послуг), Верховний Суд України вказав, що сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина 2 ст. 77 КАС України у редакції Закону України від 04.11.2018№ 2581-VIII). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 ст. 77 КАС України обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами частини 4 ст. 9 КАС України (у редакції, чинній на дату ухвалення цієї постанови).

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обмежився лише наявністю у позивача відповідних первинних документів, натомість доводи контролюючого органу щодо фіктивності контрагентів позивача судом не досліджувалися та обставинам, що були встановлені у кримінальних провадженнях , окружний суд у порушення вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час розгляду справи) не дав належної оцінки, тоді такі обставини входять до предмету доказування у справі і мають істотне значення для вирішення питання стосовно права позивача на формування податкового кредиту за документами, які виписані від імені цих юридичних осіб.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, неправильне застосування норм матеріального права призвели до прийняття помилкового рішення, а тому, у відповідності до ст. 317 КАС України, оскаржене рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови суду про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВІКО" в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 315, 317, 321, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року скасувати та прийняти нове рішення суду.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВІКО" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача Приватного підприємства "Гарде-плюс", Приватного підприємства "Вега-Ремстрой", Приватного підприємства "Пайола", Приватного підприємства "Фебрус", Приватного підприємства "Фанди Бей" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 03.05.2019 року.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: К.В. Кравченко