Постанова

від 23.04.2019 по справі 910/15385/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2019 р. Справа№ 910/15385/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Власова Ю.Л.

Мартюк А.І.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - Решетов В.В.

відповідача-1 - Прохорова-Скрипа О.С.

відповідача-2 - не з`явилися.

відповідача-3 - Попович В.М.

розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації "Товариство мисливців "Красна-Лаура"

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.02.2019 р.

за заявою Громадської організації "Товариство мисливців "Красна-Лаура"

про вжиття заходів забезпечення позову

у справі № 910/15385/18 (суддя - Підченко Ю.О.)

за позовом Громадської організації "Товариство мисливців "Красна-Лаура"

до 1. Чернівецької обласної ради

2. Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства

3. Громадської організації "Мисливський клуб "Благородний олень"

про скасування рішення та визнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2018 року Громадська організація "Товариство мисливців "Красна-Лаура" звернулася з позовом до Чернівецької обласної ради, Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства та Громадської організації "Мисливський клуб "Благородний олень" про:

- скасування пункту 3.2 рішення Чернівецької обласної ради № 94-14/17 від 04.07.2017 р. про надання в користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства Громадській організації "Мисливський клуб "Благородний олень", що знаходяться на території ДП "Сторожинецьке лісове господарство" у межах державного лісового фонду Лаурського лісництва, загальною площею 4155,00 га;

- визнання недійсним договору № 8 від 21.09.2017 р. про умови ведення мисливського господарства, укладеного між Чернівецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства і Громадською організацією "Мисливський клуб "Благородний олень".

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що рішенням Чернівецької обласної ради № 94-14/17 від 04.07.2017 р. було надано в користування спірні мисливські угіддя лише Громадській організації "Мисливський клуб "Благородний олень", а Чернівецькою обласною радою при прийнятті рішення не було враховано, що користувалися угіддями саме жителі смт Красноїльськ, в тому числі члени ГО "ТМ "Красна-Лаура". Недійсність рішення ради призводить до недійсності договору про умови ведення мисливського господарства.

До суду першої інстанції 11.02.2019 р. від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, у якій Громадська організація "Товариство мисливців "Красна-Лаура" просила заборонити Громадській організації "Мисливський клуб "Благородний олень" використовувати мисливські угіддя, розташовані на території Лаурського лісництва ДП "Сторожинецький лісгосп", площею 4155,00 га, надані у користування згідно рішення Чернівецької обласної ради № 94-14/17 від 04.07.2017 р., та територію зоологічного заказника місцевого значення "Зубровиця" в межах цих угідь загальною площею 2625,7 га для організації і здійснення полювання.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.02.2019 р. у справі № 910/15385/18 у задоволенні заяви Громадської організації "Товариство мисливців "Красна-Лаура" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Громадська організація "Товариство мисливців "Красна-Лаура" подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду повністю та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, що Громадською організацією МК Благородний олень на території Лаурського лісництва здійснюється полювання, в той час як ст. 26 Закону України Про природно-заповідний фонд України встановлена заборона полювання на територіях заказників.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2019 р. апеляційну скаргу Громадської організації "Товариство мисливців "Красна-Лаура" у справі № 910/15385/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Власов Ю.Л., Зубець Л.П.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/734/19 від 26.03.2019 р. у зв`язку з перебуванням судді Зубець Л.П. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15385/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/15385/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Власов Ю.Л., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 р. справу № 910/15385/18 було призначено до розгляду на 23.04.2019 р.

У судове засідання 23.04.2019 р. представник відповідача-2 не з`явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Жодних доказів поважності причин відсутності зазначеного представника суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначеного представника не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, відповідача-3, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Обґрунтовуючи подану заяву, позивач посилається на те, що ним було отримано докази полювання відповідачем-3 на території зоологічного заказника "Зубовиця", зокрема, лист Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства № 06-16/63 від 25.09.2019 р. про надання Громадській організації "Мисливський клуб "Благородний олень" ліцензій на добування мисливських тварин у 2017, 2018 та 2019 роках. При цьому, заповідник (зоологічний заказник) "Зубовиця" розташований у мозаїчній формі по всій території мисливських угідь Лаурського лісництва та, полюючи у Лаурському лісництві, мисливцям не може бути відомо про ту межу лісового кварталу, за якою закінчується або починається територія заказника, відтак на території лісництва, яка є одночасно і територією заказника, ведеться полювання, що є порушенням Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заявник зобов`язаний надати докази того, що запропонований захід до забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Так, доводи скаржника про те, що на території зоологічного заказника місцевого значення Зубровиця відповідачем-3 здійснюється полювання є необґрунтованими, оскільки не підтверджені достовірними доказами.

Також позивачем не було наведено достатніх належних та допустимих у розумінні вищевказаних положень Господарського процесуального кодексу України доказів наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі.

Заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Отже посилання скаржника на те, що невжиття заходів забезпечення може унеможливити поновлення порушених прав та інтересів позивача є тільки його припущеннями, які не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність правових підстав для вжиття заходів щодо забезпечення позову Громадської організації "Товариство мисливців "Красна-Лаура" шляхом заборони Громадській організації "Мисливський клуб "Благородний олень" використовувати мисливські угіддя, розташовані на території Лаурського лісництва ДП "Сторожинецький лісгосп", площею 4155,00 га, надані у користування згідно рішення Чернівецької обласної ради № 94-14/17 від 04.07.2017 р., та територію зоологічного заказника місцевого значення "Зубровиця" в межах цих угідь загальною площею 2625,7 га для організації і здійснення полювання.

Отже колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 13.02.2019 р. у справі № 910/15385/18.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд необхідно покласти на скаржника.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову.

Разом з цим згідно з п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскільки ухвала суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову до зазначено переліку не відноситься, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Громадської організації "Товариство мисливців "Красна-Лаура" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.02.2019 р. у справі № 910/15385/18 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покласти на Громадську організацію "Товариство мисливців "Красна-Лаура".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено 13.05.2019 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Ю.Л. Власов

А.І. Мартюк