Постанова

від 28.05.2019 по справі 910/15385/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2019 р. Справа№ 910/15385/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Мартюк А.І.

секретар Добрицька В.С.

за участю

представників: позивача - не з`явилися

відповідача-1 - не з`явилися

відповідача-2 - не з`явилися

відповідача-3 - Попович В.М.

розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації "Товариство мисливців "Красна-Лаура"

на рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2019 р. (повне рішення складено 18.02.2019 р.)

у справі № 910/15385/18 (суддя - Підченко Ю.О.)

за позовом Громадської організації "Товариство мисливців "Красна-Лаура"

до 1. Чернівецької обласної ради

2. Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства

3. Громадської організації "Мисливський клуб "Благородний олень"

про скасування рішення та визнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2018 року Громадська організація "Товариство мисливців "Красна-Лаура" звернулася з позовом до Чернівецької обласної ради, Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства та Громадської організації "Мисливський клуб "Благородний олень" про:

- скасування пункту 3.2 рішення Чернівецької обласної ради № 94-14/17 від 04.07.2017 р. про надання в користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства Громадській організації "Мисливський клуб "Благородний олень", що знаходяться на території ДП "Сторожинецьке лісове господарство" у межах державного лісового фонду Лаурського лісництва, загальною площею 4155,0 га;

- визнання недійсним договору № 8 від 21.09.2017 р. про умови ведення мисливського господарства, укладеного між Чернівецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства і Громадською організацією "Мисливський клуб "Благородний олень".

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що оскаржуваним рішенням Чернівецькою обласною радою було надано в користування спірні мисливські угіддя відповідачу-3, однак при прийнятті рішення не було враховано, що користувалися угіддями саме жителі смт. Красноїльськ, в тому числі члени Громадської організації "Товариство мисливців "Красна-Лаура" та при цьому недійсність рішення ради призводить до недійсності договору про умови ведення мисливського господарства.

До суду першої інстанції 11.02.2019 р. від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, у якій Громадська організація "Товариство мисливців "Красна-Лаура" просила заборонити Громадській організації "Мисливський клуб "Благородний олень" використовувати мисливські угіддя, розташовані на території Лаурського лісництва ДП "Сторожинецький лісгосп", площею 4155,0 га, надані у користування згідно рішення Чернівецької обласної ради № 94-14/17 від 04.07.2017 р., та територію зоологічного заказника місцевого значення "Зубровиця" в межах цих угідь загальною площею 2625,7 га для організації і здійснення полювання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.02.2019 р. у справі № 910/15385/18 у задоволенні заяви Громадської організації "Товариство мисливців "Красна-Лаура" про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.02.2019 р. у справі № 910/15385/18 у задоволенні позовних вимог Громадської організації "Товариство мисливців "Красна-Лаура" відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Громадська організація "Товариство мисливців "Красна-Лаура" подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що на території 4155,0 га мисливських угідь, наданих в користування Громадській організації "Мисливський клуб "Благородний олень", припадає 2625,7 га площі об`єкту природно-заповідного фонду зоологічного заказника місцевого значення Зубровиця , місця популяції зубра бізона європейського. Крім того, без площі вказаного зоологічного заказника відповідач-3 не зможе здійснювати полювання в межах наданих йому угідь, оскільки в такому разі площа мисливських угідь буде значно менше, ніж 3 тис. га, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 22 Закону України Про мисливське господарство і полювання . Також скаржник зазначає, що чисельність зайців-русаків на території мисливських угідь площею 4155,0 га, переданих в користування відповідачеві-3, повинна становити не менше 83 голів, добування цих тварин на території мисливських угідь, наданих в користування відповідачеві-3, також є незаконним.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 р. апеляційну скаргу Громадської організації "Товариство мисливців "Красна-Лаура" у справі № 910/15385/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Власов Ю.Л., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/15385/18 та призначено до розгляду на 23.04.2019 р.

У призначеному засіданні суду 23.04.2019 р. оголошено перерву до 28.05.2019 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1474/19 від 27.05.2019 р. у зв`язку з призначенням судді Власова Ю.Л. суддею Верховного Суду відповідно до Указу Президента № 195/2019 від 07.05.2019 р. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/15385/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/15385/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 р. справу № 910/15385/18 було прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

У засідання суду, призначене на 28.05.2019 р., представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача-3, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

03.07.2017 р. Громадська організація "Товариство мисливців "Красна-Лаура" звернулася до Чернівецької обласної ради із заявою № 18/1464 з проханням розглянути питання щодо надання в користування для ведення мисливського господарства мисливських угідь, які знаходяться на території Лаурського лісництва Державного підприємства Сторожинецьке лісове господарство;

04.07.2017 р. Чернівецькою обласною радою було прийнято рішення № 94-14/17 про надання в користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства, які знаходяться на території Дії Сторожинецьке лісове господарство , у межах державного лісового фонду Лаурського лісництва загальною площею 4155,0 га Громадській організації "Мисливський клуб "Благородний олень".

21.09.2017 р., на підставі вказаного рішення Чернівецької обласної ради, між Чернівецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Громадською організацією "Мисливський клуб "Благородний олень" було укладено договір № 8 про умови ведення мисливського господарства (далі - договір).

Зі змісту вказаного договору вбачається, що рішенням ХVІ сесії Чернівецької обласної ради VІІ скликання від 04.07.2017 р. № 94-14/17 Про надання у користування мисливських угідь в Чернівецькій області та внесення змін до рішень обласної ради VІІ скликання із зазначеного питання Громадській організації "Мисливський клуб "Благородний олень" було надано мисливські угіддя загальною площею 4155,0 га для ведення мисливського господарства, у тому числі лісові угіддя 4155,0 га терміном до 04.07.2047 р.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що рішенням Чернівецької обласної ради № 94-14/17 від 04.07.2017 р., на думку позивача, порушено його законні інтереси, оскільки на території 4155,0 га мисливських угідь, наданих в користування Громадській організації "Мисливський клуб "Благородний олень", припадає 2625,7 га площі об`єкту природно-заповідного фонду зоологічного заказника місцевого значення Зубровиця , місця популяції зубра бізона європейського. Крім того, без площі вказаного зоологічного заказника відповідач-3 не зможе здійснювати полювання в межах наданих йому угідь, оскільки в такому разі площа мисливських угідь буде значно менше, ніж 3 тис. га, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 22 Закону України Про мисливське господарство і полювання . Також скаржник зазначає, що чисельність зайців-русаків на території мисливських угідь площею 4155,0 га, переданих в користування відповідачеві-3, повинна становити не менше 83 голів, добування цих тварин на території мисливських угідь, наданих в користування відповідачеві-3, також є незаконним.

Законом України "Про мисливське господарство та полювання" визначено правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону мисливські угіддя - це ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства. Користувачами мисливських угідь є спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону Про мисливське господарство та полювання мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 6-1 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання належить подання документів з питань надання у користування мисливських угідь.

Відповідно до п. 1 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 р. № 521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Як вбачається із подання Державного агентства лісових ресурсів щодо надання в користування мисливських угідь від 28.04.2017 р. № 03-11/2448-17 відповідно до статей 6-1 та 22 "Про мисливське господарство та полювання", Держлісагенство направило на розгляд обласної ради матеріали про надання у користування мисливських угідь на території Сторожинецького району Чернівецької області Громадській організації Мисливський клуб Благородний олень на строк не менше ніж 15 років, загальною площею 4155,0 га.

Отже єдиним органом, який мав право звертатись до Чернівецької обласної ради з метою прийняття останньою в межах своєї компетенції рішення щодо надання мисливських угідь в користування є Держлісагенство, а не відповідний користувач, який зацікавлений в наданні йому мисливських угідь в користування.

Вбачається, що подані позивачем документи не відповідали вимогам частини 1 статті 22 Закону України Про мисливське господарство та полювання , за якою мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

Однак, позивач вказані погодження центрального органу виконавчої влади не надав Чернівецькій обласній раді, чим порушив законний порядок надання мисливських угідь у користування, а тому - у відповідача-1 не було правових підстав для прийняття рішення на основі даного звернення із додатками до неї.

За поданням Державного лісового агентства України від 28.04.2017 р. № 03-11/2448-17 щодо надання в користування мисливських угідь відповідно до статей 6-1, 22 Закону України Про мисливське господарство та полювання , Державне агенство лісових ресурсів України направило на розгляд відповідача-1 матеріали про надання у користування мисливських угідь на території Сторожинецького району Чернівецької області відповідачу-3 на строк не менше як на 15 років, загальною площею 4155,0 га.

На підставі вказаного подання Чернівецькою обласною радою VII скликання було прийнято рішення № 94-14/17 від 04.07.2017 р. Про надання у користування мисливських угідь в Чернівецькій області та внесення змін до рішень обласної ради VII скликання із зазначеного питання .

При цьому, 04.07.2017 на засіданні постійної комісії обласної ради з питань охорони навколишнього природного середовища та природокористування за участю представника Державного підприємства Сторожинецьке лісове господарство висловило бажання закріпити за ними мисливські угіддя за виключенням, в тому числі, Лаурського лісництва Державного підприємства Сторожинецьке лісове господарство та погодило надання у користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства у межах території державного лісового фонду Лаурського лісництва.

Пунктом 3.2 вказаного рішення було надано в користування мисливські угіддя для ведення мисливського господарства відповідні площі терміном на 30 років у користування Громадській організації Мисливський клуб Благородний олень ДП Сторожинецький лісове господарство у межах державного лісового фонду Лаурського лісництва загальною площею 4155,0 га. Надання в користування вказаних мисливських угідь було погоджено відповідними державними спеціалізованими лісовими господарствами АПК Чернівецької області, землевласниками, землекористувачами земельних ділянок.

Таким чином, відповідач-1 у встановленому порядку, який визначений приписами Закону України "Про мисливське господарство та полювання", здійснив надання у користування відповідачу-3 мисливські угіддя.

Стосовно посилання скаржника на те, що на території мисливських угідь, наданих в користування громадській організації Мисливський клуб Благородний олень , припадає 2625,7 га площі об`єкту природно-заповідного фонду - зоологічного заказника місцевого значення Зубровиця , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про природно-заповідний фонд України на територіях заказників забороняються суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Мисливські угіддя - це ділянки земної поверхні (території і акваторії), які є середовищем перебування диких тварин і де можливе їх добування. Особливість мисливських угідь як правової категорії полягає в тому, що вони не утворюють самостійного природного об`єкта, як земля, надра, води, ліси. Мисливські угіддя відбивають лише особливі функціональні властивості природних об`єктів - бути середовищем перебування диких тварин. На певних територіях та в їх охоронних зонах мисливські тварини можуть добуватися лише в порядку, визначеному законодавством, та відповідно до положень про ці території. Мисливські господарства можуть тимчасово обмежувати чи припиняти здійснення мисливства на певній площі угідь. Однак, зважаючи на тимчасовість заборони полювання, такі угіддя не втрачають статусу мисливських.

Отже чинним законодавством не встановлено прямої заборони включення зоологічних заказників у території мисливських угідь, які можуть надаватись у користування.

З приводу доводів скаржника про те, що чисельність зайців-русаків на території мисливських угідь площею 4155,0 га, переданих в користування відповідачеві-3, повинна становити не менше 83 голів, добування цих тварин на території мисливських угідь, наданих в користування відповідачеві-3, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.2 укладеного договору чисельність мисливських тварин, зокрема, зайців-русаків в угіддях, наданих в користування станом на 01.03.2017 р. становить 12 голів.

Пунктом 13 Порядку проведення упорядкування мисливських угідь, який затверджений Наказом Держкомлісгоспу України від 21.06.2001 р. № 56, на який посилається позивач, встановлені вимоги щодо мінімальної щільності, за якої дозволяється добування відповідних тварин. Так, для природної зони Карпати встановлена відповідна мінімальна щільність, за якої дозволяється добування зайців-русаків у кількості 20 голів на 1000 га.

Однак, вказаним Порядком не встановлено прямої заборони щодо надання в користування мисливських угідь з меншою ніж дозволена для добування щільністю мисливських тварин.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про скасування пункту 3.2 рішення Чернівецької обласної ради від 04.07.2017 р. № 94-14/17 про надання в користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства Громадській організації "Мисливський клуб "Благородний олень", які знаходяться на території ДП "Сторожинецьке лісове господарство", у межах державного лісового фонду Лаурського лісництва загальною площею 4155,0 га, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про визнання недійсним договору № 8 від 21.09.2017 р. про умови ведення мисливського господарства, укладеного між Чернівецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства і Громадською організацією "Мисливський клуб "Благородний олень", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Як передбачено ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Вбачається, що сторонами було укладено вказаний договір в межах чинного законодавства на виконання вимог зазначеного рішення ради, а тому вимоги позивача про визнання недійсним договору № 8 про умови ведення мисливського господарства, укладеного між Чернівецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства і Громадською організацією "Мисливський клуб "Благородний олень" 21.09.2017 р., є необґрунтованими та такими, що також не підлягають задоволенню.

Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують наведене вище та відхиляються колегію суддів як необґрунтовані.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2019 р. у справі № 910/15385/18 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Громадської організації "Товариство мисливців "Красна-Лаура" задоволенню не підлягає.

Стосовно клопотання Громадської організації "Мисливський клуб "Благородний олень" про стягнення з Громадської організації "Товариство мисливців "Красна-Лаура" 5500,00 грн судових витрат, колегія зазначає наступне.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, відповідач-3 просив суд стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5500,00 грн.

В підтвердження відповідної вимоги відповідач-3 надав суду:

- копію акту наданих послуг від 11.04.2019 р.;

- копію видаткового касового ордеру від 11.04.2019 р.;

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000279 від 31.08.2018 р.;

- розрахунок розміру правової допомоги у суді апеляційної інстанції.

Однак ні в акті наданих послуг, ні у видатковому касовому ордері нема посилання на дану справу, відтак надані відповідачем докази не підтверджують надання адвокатських послуг саме у цій справі.

Також, у матеріалах справи міститься договір про надання професійної правової допомоги № 06/12/18-01 від 06.12.2018 р. та додаток № 1 до цього договору, з умов яких також не вбачається, що правова допомога була надана відповідачу-3 саме у справі 910/15385/18 у Північному апеляційному господарському суді.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач-3 просив відшкодувати на його користь витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5500,00 грн, однак у розрахунку розміру вартості правової допомоги та акті наданих послуг останній вказує суму 5200,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що клопотання Громадської організації "Мисливський клуб "Благородний олень" про стягнення з Громадської організації "Товариство мисливців "Красна-Лаура" 5500,00 грн судових витрат є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд необхідно покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Громадської організації "Товариство мисливців "Красна-Лаура" залишити без задоволення.

2. Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.02.2019 р. у справі № 910/15385/18 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покласти на Громадську організацію "Товариство мисливців "Красна-Лаура".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 11.06.2019 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

А.І. Мартюк