Постанова

від 08.05.2019 по справі 570/2656/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

08 травня 2019 року

м. Київ

справа № 570/2656/17

провадження № 61-35459св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Рівненської області, у складі колегії суддів: Григоренка М. П., Гордійчук С. О., Шимківа С. С., від 05 квітня 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Позовна заява ОСОБА_3 мотивована тим, що сторони з 01 липня 1989 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. За час спільного сімейного життя ними було придбано житловий будинок із надвірними будівлями по АДРЕСА_2 , земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1185 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , квартиру АДРЕСА_3 та автомобіль марки «Kia Sportage», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Вказане майно є спільним майном подружжя.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_3 просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований Біловецькою сільською радою Хотинського району Чернівецької області 01 липня 1989 року, актовий запис № 3, виділити їй у приватну власність 1/2 частку житлового будинку із надвірними будівлями по АДРЕСА_2 , 1/2 частку земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1185 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , за вказаною адресою, 1/4 частку квартири АДРЕСА_4 . Виділити у приватну власність ОСОБА_2 автомобіль марки «Kia Sportage», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , стягнувши з відповідача на її користь у рахунок належної їй 1/2 частки автомобіля грошову компенсацію у розмірі 260 000, 00 грн.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 05 жовтня 2017 року виділено в окреме провадження позовні вимоги про розірвання шлюбу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області, у складі судді Кушнір Н. В., від 16 січня 2018 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 Виділено у приватну власність ОСОБА_3 1/2 житлового будинку із надвірними будівлями по АДРЕСА_2 1/2 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1185 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 ; 1/4 квартири НОМЕР_3 загальною площею 36,1 кв. м, по АДРЕСА_5 . Виділено у приватну власність ОСОБА_2 автомобіль марки «Kia Sportage», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у рахунок належної їй 1/2 частини автомобіля грошову компенсацію у розмірі 260 000, 00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірне майно було придбане у період перебування сторін у шлюбі та є спільною сумісною власністю подружжя. Приймаючи рішення про виділення спірного автомобіля у власність відповідача та стягуючи із останнього на користь позивача половину його вартості у розмірі 260 000, 00 грн, місцевий суд вказав про те, що вказаний автомобіль належить до спільної сумісної власності подружжя і відповідач не надав доказів на спростування ринкової вартості спірного автомобіля, яку визначив позивач.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Рішення суду першої інстанції оскаржено у апеляційному порядку ОСОБА_2 у частині виділення йому у приватну власність автомобіля марки «Kia Sportage», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та стягнення з нього на користь ОСОБА_3 у рахунок належної їй 1/2 частини автомобіля грошової компенсації у розмірі 260 000, 00 грн.

Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 05 квітня 2018 року рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 16 січня 2018 року скасовано у частині виділення у приватну власність ОСОБА_2 автомобіля марки «Kia Sportage», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зі стягненням із останнього на користь ОСОБА_3 половини вартості цього автомобіля у розмірі 260 000, 00 грн, і ухвалено у цій частині нове рішення, яким ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні цих позовних вимог. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що місцевий суд дійшов неправильного висновку про наявність правових підстав для виділення у приватну власність ОСОБА_2 спірного автомобіля зі стягненням із останнього на користь ОСОБА_4 половини його вартості, розмір якої відповідач категорично заперечував. ОСОБА_3 не надала будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що половина вартості спірного автомобіля становить 260 000, 00 грн. Посилання позивача на те, що вартість спірного автомобіля ними була визначена відповідно до оголошень, розміщених у мережі інтернет щодо продажу аналогічних транспортних засобів, не може бути взято до уваги, оскільки такі пропозиції не можуть визнаватись належним та достатнім доказом при розгляді справ щодо поділу спільного майна подружжя. Клопотання про призначення відповідної судової експертизи з даного приводу стороною позивача заявлено не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У травні 2018 року ОСОБА_3 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати постанову Апеляційного суду Рівненської області від 05 квітня 2018 року та залишити в силі рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 16 січня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції повно і всебічно не з'ясовано обставини справи. Ухвалюючи нове рішення у справі у частині вирішення позовних вимог про виділення у приватну власність ОСОБА_2 автомобіля марки «Kia Sportage», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зі стягненням із останнього на користь заявника половини вартості цього автомобіля у розмірі 260 000, 00 грн, апеляційний суд не врахував, що відповідач розпорядився спірним транспортним засобом на власний розсуд без згоди заявника, а тому вона має право на грошову компенсацію 1/2 частини його вартості. Відповідач не спростував заявлену вартість 1/2 частини спірного автомобіля. Крім того, апеляційним судом неправомірно покладено судові витрати на заявника.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

26 червня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

17 квітня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Рівненської області від 05 квітня 2018 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Відзиву на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 01 липня 1989 року по 05 жовтня 2017 року, мають повнолітню доньку.

За час перебування сторін у шлюбі подружжям придбано майно, яке зареєстроване на праві власності за чоловіком: легковий автомобіль марки «Kia Sportage», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; житловий будинок із надвірними будівлями по АДРЕСА_2 ; земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1185 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 .

1/2 квартири НОМЕР_3 , загальною площею 36,1 кв. м, по АДРЕСА_5 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3

Сторони визнали, що будинок, земельна ділянка, 1/2 частина квартири є спільним майном подружжя і погодили, що розподіл цього майна відбудеться у рівних частках без будь-якої компенсації.

Під час розгляду справи автомобіль марки «Kia Sportage», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не перебував у власності ОСОБА_2 , оскільки 31 березня 2017 року був відчужений третій особі.

ОСОБА_2 висловлював свою згоду виплатити позивачу половину отриманої ним вартості автомобіля, приблизно у розмірі 25 000, 00 грн.

ОСОБА_3 наполягала на тому, що половина вартості спірного автомобіля становить 260 000, 00 грн.

Вартість спірного автомобіля була визначена позивачем відповідно до оголошень, розміщених у мережі інтернет щодо продажу аналогічних транспортних засобів.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 05 квітня 2018 року переглянуто в апеляційному порядку справу у частині вирішення позовних вимог про виділення ОСОБА_2 у приватну власність автомобіля марки «Kia Sportage», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та стягнення з нього на користь ОСОБА_3 у рахунок належної їй 1/2 частини автомобіля грошової компенсації у розмірі 260 000, 00 грн. У іншій частині рішення місцевого суду у апеляційному порядку не переглядалось та не предметом касаційного скарження.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України).

Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 22, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи, на підставі експертної оцінки майна.

Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом

Доводи заявника про те, що дійсна вартість спірного транспортного засобу встановлена на підставі оголошень, розміщених у мережі інтернет, щодо продажу аналогічних транспортних засобів, не можуть бути взяті до уваги, оскільки такі пропозиції не є за обставин цієї справи достатнім доказом для визначення вартості спірного автомобіля.

За загальним правилом суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав.

За правилами частини першої статті 365 ЦПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду: з'ясовує питання про склад учасників судового процесу; визначає характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює; з'ясовує обставини, на які посилаються учасники справи як на підставу своїх вимог і заперечень; з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються учасниками справи; вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції; за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову; вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

Апеляційний суд, вказуючи про те, що позивачем під час розгляду справи не було заявлено клопотання про призначення судової експертизи для визначення вартості спірного автомобіля у достатньому обсязі не сприяв сторонам у реалізації права на заявлення відповідного клопотання про проведення експертизи, а ухвалюючи нове рішення у справі фактично ухилився від вирішення спору по суті та дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову, у зв'язку з чим залишив право позивача незахищеним.

Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частиною першою статті 400 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За таких обставин, оскільки недоліки, допущені судом апеляційної інстанцій не можуть бути усунуті при касаційному розгляді справи, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно об'єктивно дослідити вказані в цій постанові докази у сукупності з іншими доказами у справі, надати оцінку основним доводам та поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог та заперечень, як в цілому, так і кожному доказу окремо, вирішити спір по суті заявлених позовних вимог про поділ майна подружжя.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Рівненської області від 05 квітня 2018 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Д. Д. Луспеник

Судді

О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта