Постанова

від 14.05.2019 по справі 910/4923/14

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2019 р.

Справа№ 910/4923/14

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

секретар судового засідання: Денисюк І.Г.

за участю представників

позивача: Герасимова Т.І.;

відповідача: Сербулов О.В.;

третьої особи: Новак А.А.;

прокуратури: Греськів І.І.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фрамар 2007"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2019

у справі №910/4923/14 ( суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрамар 2007"

до Державного підприємства "Адміністрація річкових портів"

третя особа Міністерство інфраструктури України

за участю Прокуратури міста Києва

про стягнення боргу, ціна позову 973 419,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрамар 2007" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" (далі за текстом - відповідач) про відшкодування вартості невід`ємних поліпшень орендованого майна, а саме теплоходів "Яков Задорожний" та "Каштан-26" у розмірі 935 860,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані відмовою відповідача в добровільному порядку здійснити виплату позивачу відповідного відшкодування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 у справі №910/4923/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2018, позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №910/4923/14 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2018, а справу №910/4923/14 скеровано на новий розгляд місцевому господарському суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі №910/4923/14 позов залишено без розгляду, на підставі п.4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), зазначивши про повторну неявку позивача у судове засідання, а також відсутність відомостей щодо причин неявки та заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі №910/4923/14 та скерувати справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням судом норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 202, 226 ГПК України, що призвело до безпідставного залишення позову без розгляду. Скаржник зазначав про те, що жодною ухвалою місцевого господарського суду явка позивача не була визнана обов`язковою і в оскаржуваній ухвалі судом не наведено підстав, які б перешкоджали вирішенню спору по суті у відсутності представника позивача. Дана справа вже розглядалася по суті і була скерована на новий розгляд до місцевого господарського суду, тобто всі пояснення, доводи та докази вже були надані та наявні в матеріалах справи.

Відповідач та третя особа у своїх запереченнях на апеляційну скаргу зазначали про те, що місцевим господарським судом було вірно застосовано процесуальні норми, які передбачають наслідки неявки позивача у судове засідання без зазначення поважності причин цього та не подання ним заяви про розгляд справи без участі позивача, у зв`язку з чим відповідач та третя особа вважають відсутніми підстави для скасування оскаржуваної позивачем ухвали суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив суд скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі №910/4923/14 та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті заявлених вимог.

В судовому засіданні представники прокуратури, відповідача та третьої особи заперечували проти апеляційної скарги, просили суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали від 16.01.2019, підставою залишення позову без розгляду стало нез`явлення представника позивача до судових засідань, що відбулись 18.12.2018, 16.01.2019, відсутність повідомлень зі сторони позивача щодо причин неявки та заяви про розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, ч. 1 ст. 8 зазначеного вище Закону передбачено, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Згідно з ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Відповідно до ч.4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

З наведеного слідує, що залишення позову без розгляду на підставі вказаної правової норми можливе лише за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані ухвалами суду додаткові матеріали, необхідні для вирішення спору, або його представники не з`явилися на виклик у засідання господарського суду і їх нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції не визнавав явку позивача обов`язковою та не зобов`язував надати пояснення чи докази.

В матеріалах справи наявні повернення ухвал Господарського суду міста Києва від 27.11.2018, 18.12.2018 та 16.01.2019, надісланих на адресу позивача, що свідчить про неотримання позивачем вказаних ухвал та його необізнаність з призначеними судовими засіданнями.

Доводи відповідача та третьої особи у запереченнях на апеляційну скаргу про те, що позивач не подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, відхиляються судом, оскільки виходячи з вказаного вище позивач не був повідомлений про розгляд даної справи.

При цьому колегія суддів враховує, що в оскаржуваній ухвалі місцевого господарського суду не зазначено, у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішенню спору у даній справі по суті заявлених вимог через неявку представника позивача, а також не умотивував неможливість або наявність перешкод для розгляду спору за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні документи, а в мотивувальній частині ухвали суду першої інстанції відсутнє будь-яке обґрунтування неможливості розгляду спору по суті за наявними матеріалами справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що в даному випадку відсутні правові підстави для застосування п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України та залишення позову без розгляду.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч.1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Таким чином, право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Суд першої інстанції, залишивши позовну заяву без розгляду, ухилився від розгляду позову по суті, чим позбавив позивача реалізувати своє право на отримання судового захисту. Судом не було враховано, що розгляд даної справи триває з 2014 року і в матеріалах справи наявні пояснення учасників провадження по суті спору.

Допущені місцевим господарським судом порушення норм процесуального права є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду згідно зі ст. 280 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі №910/4923/14 - скасуванню, а матеріали справи - переданню на розгляд до Господарського міста Києва.

У зв`язку з задоволенням апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів. Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у ч.3 ст. 271 ГПК України, у даному випадку - повернення позовної заяви з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

З огляду на задоволення апеляційної скарги, заяви відповідача та третьої особи про розподіл та відшкодування судових витрат задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 129, 271, 275, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрамар 2007" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2019 у справі №910/4923/14 скасувати.

3. Передати справу №910/4923/14 на розгляд Господарському суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у порядку і строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 16.05.2019.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир